- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Шановні колеги!
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
- Українській системі ідентифікації тварин - 6 років
- Spiraflex A/S (Дания) інженерно-проектна компанія
Переваги та вигоди системи ідентифікації
Про ідентифікацію тварин говорено-переговорено. Тож у цієї системи роботи з тваринами є свої прихильники і опоненти. Втім, аби об’єднатися навколо цієї справи, необхідно одне – знання її суті.
Пригадуєте епідемію ВРХ на губчасту енцефалопатію у Великобританії? Тоді англійці були змушені знищити сотні тисяч і хворих, і здорових тварин, аби від споживання м’ясної продукції не постраждали люди. Й до сьогодні точно невідомо, у яку копійчину обойшлося це лихо англійським фермерам (10-13 млрд. дол. США). Але саме цей випадок змусив европейські країни запровадити систему ідентифікації тварин.
Отже, досвід багатьох країн світу доводить: система контролю за здоров’ям тварин – це, перш за все, забезпечення сталого виробництва більшої кількості та безпечної продукції тваринного походження через краще здоров’я тварин, їх генетичне удосконалення, використання і розвиток місцевих порід, кращу організацію управління ферм, ризиками щодо здоров’я тварин, контроль та нагляд за їхнім здоров’ям тощо. А ще це робиться заради вдосконалення доступу виробників до ринків через відповідальність продукції стандартам ЄС/СОТ СФС, які вимагають ідентифікації і реєстрації тварин.
Про ці та багато інших цікавих нюансів системи контролю за здоров’ям тварин говорили нещодавно учасники семінару «Переваги та вигоди системи ідентифікації та реєстрації тварин, досвід країн і перспективи для України». Навчання було
організоване Субрегіональним офісом по Центральній і Східній Європі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.
Як зазначив у своєму слові заступник міністра аграрної політики Анатолій Мирошніков, «...наявність ефективної системи ідентифікації дає можливість реально захистити населення від занесення епізоотій та проводити посилений котнроль над існуючим поголів’ям. І започаткування проекту ФАО в Україні щодо ідентифікації худоби – це продовження плідної співпраці з авторитетною в усьому світі організацією».
- Сьогодні система ідентифікації активно підтримується в ЄС, адже тут прагнуть виробляти якісну здорову іжу за принципом «від стійла – до столу», - підкреслив Андрій Розстальний, експерт з тваринництва та ветеринарії ФАО. – І саме ЄС першим відгукнувся на виклики, які можуть заподіяти епізоотії людям.
Тобто негативний досвід кількох європейських країн пришвидшив прийняття відповідних механізмів щодо введення ідентифікації худоби в країнах ЄС (Англія – 1998 р., Швейцарія – 1999 р.). У 2000 році ідентифікацію (ВРХ, бізони, вівці) запровадили в Канаді. Того ж року – у США. Тут існує добровільна програма ідентифікації, схвалена штатами. Це дозволяє фермерам гарантовано потрапляти з їхньою тваринницькою продукцією на міжнародні ринки. А ще завдяки системі чітко відслідковується швидкість ураження худоби і цілих штатів, регулюється транспортування тварин у межах цих штатів тощо.
У 2002-2003 роках обов’язкову ідентифікацію ввели Бразилія та Аргентина, у 2003-му – Японія. Адже неконтрольовані масштабні захворювання тварин мають не лише промислові, а й соціальні наслідки. Так, за оцінками експертів, через атипову пневмонію SARS Китай, Гонконг, Сингапур, Канада втратили від 30 до 50 млрд дол. США, ящур – 5-8 мільярди (Тайвань), класичну чуму свиней (Нідерланди) – 2,3 млрд. доларів.
Спеціалісти практично всіх країн сьогодні одностайні в думці: система надзвичайно потрібна. Зрозуміло, якщо працюватиме, як часовий механізм. Утім, у кожній країні є свої особливості запровадження ідентифікації худоби. Україна – не виключення. Хоча ми вже прийняли відповідну законодавчу базу і створили Державне агентство, потужність якого дозволяє здійснити реєстрацію та ідентифікацію 6 млн. голів тварин у рік. Агентство є виконавчою структурою, а не контролюючою. Та й запровадження ідентифікації постійно стикається з рядом проблем: власники тварин не хочуть ідентифікувати худобу («я свою корову по морді знаю»), не готові до роботи в системі забійні пункти тощо. Щоправда, з 2010 року Держагентству з ідентифікації допомагатимуть Держкомветмедицини, МВС, МОЗ і, зрозуміло, Мінагрополітики.
Цікаві речі про впровадження системи в своїй країні розповів міжнародний консультат ФАО Кайво Ільвес. Він, зокрема, детально пояснив усі негативні та позитивні моменти ідентифікації. В Естонії вона працює з 1999 року. Ключовою фігурою системи є ветеринар. Якщо ще 10 років тому його не обходила ця справа або він просто заробляв гроші, то сьогодні для місцевих ветеринарів це вкрай важливо. Якщо фермерська худоба не матиме відповідних бірок, її не приймуть на забій, а фермер не отримає субсидії. Бірки купуються не за готівку, а виключно через банківські перерахунки, й надсилаються поштою. Тобто існуюча вже 10 років система дозволила естонцям використовувати її для чіткого управління фермами (молочна і м’ясна худоба, вівці), контролю за пересуванням тварин (хвороби, зниклі особини), доступу тваринницької продукції до ринків (експорт до ЄС), запобіганню розповсюдженню хвороб тварин (швидке реагування). От вам і «гарячі» естонські хлопці...
Словом, сьогодні питання - ідентифікувати тварин чи ні? – вже не обговорюється. Система показала свою здатність захистити населення планети від можливих економічних і соціальних лих. Тому зараз всі, від кого залежить запровадження цієї корисної справи в Україні, повинні пояснити власникам худоби їхню вигоду від злагодженої роботи системи. А для цього потрібно, що не кажіть, попрацювати: роз’яснити, переконати. Адже ми прагнемо продавати українську продукцію на зовнішніх ринках? І хочемо, щоб за селянський труд платили пристойно?
на семінарі побувала Наталія ЛЮПИН
