- Під урожай-2013 на Прикарпатті посіють 365,3 тис. га зернових
- На Дніпропетровщині посилять контроль за підготовкою до весняно-польових робіт
- НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ЗАВЕРШЕНО ПОСІВ БІЛЬШОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
- Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт
- ВЕСНЯНА ПОСІВНА ЙДЕ ЗА ПЛАНО
Весняний день рік годує
Спеціальні знання навіть не потрібні, бо всі агровиробники знають: без насіння, добрив, техніки, пального, гербіцидів у бік поля навіть дивитися нічого. Проте вчені-аграрії зазначають, що у формулі ефективного землеробства значно більше складових. І готові продовжити цей список, довівши суму доданків до трьох десятків. Кредити, технології, техніка… Поєднання сонця і дощу, тепла і холоду, догляд – то вже тонкощі агрономії.
Сьогодні ж ми поговоримо про готовність господарств столичного регіону до проведення комплексу весняно-польових робіт із начальником Головного управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації Олександром Покотилом. А ще проаналізуємо ситуацію на полях, у машинно-тракторних парках, зерносховищах.
- У формуванні врожаю немає основних і другорядних питань,- розпочав розмову Олександр Володимирович. – Кожна складова - ще один важливий ланцюг у загальній формулі врожайності. Не «зіграє» вчасно чи ефективно бодай одна, і вже інші «гратимуть» не так потужно.
- Безгрошів’я у касах господарств, подорожчання засобів виробництва і обвал цін на продукцію селян. Ось постійні супутники напередодні весни вже не один рік поспіль. На державному рівні неодноразово наголошувалося, що цей Гордіїв вузол частково вже розрубали. Чи відчують це виробники?
- Дефіцит коштів відчувається і у нинішньому році, проте гостроту питань вдалося зняти. Для проведення весняних робіт на Київщині необхідно 1,4 млрд. грн., що більше ніж торік. Власні гроші, як і раніше, залишаються головним джерелом фінансування і на них припадає аж 87% коштів. Решта – а це 13% - банківські кредити, інвестиційні кошти. На сьогодні господарства залучили для проведення робіт 130 млн. грн., це вдвічі більше, ніж торік. У цілому з початку року аграрії отримали 270 мільйонів кредитів, що демонструє відродження довіри банківських структур до аграріїв області.
- На що в першу чергу будуть спрямовані кошти?
- Основна стаття витрат – придбання добрив, пально-мастильних матеріалів, насіння та посадкового матеріалу, вартість яких зростає. У виграші залишилися ті господарства, в яких про запаси подбали ще з осені, коли ціна на ресурси була значно меншою.
- На календарі – кінець місяця. Коли буде масовий вихід техніки у поле і чи не запізнюється у нинішньому році весна?
- Рання, пізня, затяжна – ось усі ці додатки до весни не що інше, як спроба не готових до цього періоду господарств списати власні недопрацювання на погодні умови. У природи свої закони, які ніхто ні перенести, ні скасувати не може жодним указом чи постановою. Майже місяць поспіль в області триває підживлення озимини. Отже, роботи стартували. Нині посіви цих культур перебувають у доброму і задовільному стані, лише 5% із перезимівлі вийшли слабкими і зрідженими.
- Майже щороку селянам доводиться вгадувати, які культури у структурі посівних площ повинні грати головні ролі, а які можуть перебувати на лаві запасних. Як складається ситуація нині?
- Насамперед зауважу, що цьогоріч відбудеться суттєве збільшення посівних площ. Це продиктовано економічною вигодою. Високорентабельні кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця, соя, цукрові буряки відвойовують все більший клин. Площі під останньою культурою збільшуватимуться і надалі, бо в області торік відновили роботу три цукрозаводи і їм потрібна буде сировина для переробки. Аграріям не варто гадати, що потребуватиме внутрішній і зовнішній ринок, адже світова продовольча криза вже назвала і визначила пріоритети галузі. І сьогодні завдання – не втратити шанс, аби стати потужним гравцем на ринках світу. Та і у державній програмі прописані чіткі орієнтири: у 2015 році аграрії країни повинні збільшити валове виробництво зерна удвічі. Тож є над чим працювати.
У нинішньому році збільшаться гектари під кормовими культурами. І не випадково: область взяла курс на відродження тваринництва, здійснити який неможливо без кормової бази. Відреагуємо і на гречану проблему: посівні площі культури цього року становитимуть 17 тис. гектарів. Уже маємо збільшені майже на 40 тис. га площі під озиминою. Зростуть вони і під ярими культурами.
У кожному районі розроблено та затверджено структури посівних площ, на основі яких спрогнозовано виробництво основних видів продукції рослинництва.
- Не секрет, що через застарілу техніку на полях втрачається щороку 10% урожаю. Стільки ж недобираємо і через низьку якість насіння. Чи вдалося викорінити ці негативні тенденції?
- Щодо сортового і репродукційного потенціалу маємо відпрацьовану схему до дрібниць. У цьому чимала заслуга працівників науково-дослідних установ, що працюють в області, елітгоспів. Ось тому і маємо посівного матеріалу 118%, а у розрізі окремих культур цей показник значно вищий. Триває заготівля, підготовка насіння кукурудзи і соняшнику.
Проблему технічного забезпечення, яка існує десятки років, за короткий проміжок часу не вирішити. Проте і у цьому питанні маємо незначний прорив. Торік господарства закупили 258 одиниць техніки. Вийде у поле 56 нових тракторів, 37 одиниць ґрунтообробної та 41 – посівної техніки. Всього ж у господарствах налічується понад 9 тис. тракторів, майже 4 тис. сівалок, плугів і культиваторів. Достатньо, аби вчасно, у визначені терміни провести посівні роботи без порушення технологій.
- Ще одна больова точка цьогорічної весни – пальне і добрива, а вірніше – ціни на них. Чи не загальмують вони старт кампанії?
- Селяни не звикли відкладати вирішення проблем на останній день і щороку ще з осені дбають про запаси цих ресурсів. А тому кілька тижнів роботи у нас тривоги не викликають. Маємо майже 70% до потреби дизпального і на 20% більше бензину, а тому з коліс, як у минулі роки, працювати не доведеться.
З осені частково було вирішено і питання внесення добрив: посіви отримали поживи на 60% більше, аніж у попередньому році. Краще у порівнянні з минулими роками забезпечені господарства і добривами, проте їх недостатньо для підживлення посівів. Так виглядає загальнообласна картина, а от у розрізі районів і господарств вона сильно різниться: хто запрограмував ниву на урожай, той у поле виходить у повному озброєнні.
Держава у нинішньому році не на словах потурбувалася про підтримку аграрного комплексу країни, виділивши вдвічі більше коштів, ніж торік.
«Весняний день рік годує» - повторюємо щороку давню народну мудрість, бо саме у ці дні не лише засіваємо у землю зерно, а закладаємо базу продовольчої безпеки країни. Стрілки аграрного годинника вже повернули на весну: стартував один із найвідповідальніших періодів у хліборобському році.
