Є хліб – є й пісня

14 November, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 4 951

Голові наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», заслуженому працівникові сільського господарства України, Петру Гадзу ми зателефонували о сьомій ранку, за кілька годин до виходу в світ цього святкового номеру. Але, виявилося, що не розбудили. Петро Іванович бадьоро пожартував, мовляв, для хлібороба сьома година - це вже завелике запізнення…

- Але ж минулого номера ми Вас об одинадцятій вечора «дістали», Ви ще не спали, - ведемо далі. - То де ж Ви сили берете на такий «ненормований» спосіб життя?

- Люди, які працюють у дружній команді «Бучачагрохлібпром», буквально живлять мене енергією. Людська довіра – велика сила! Та й онуки на мене дивляться. Треба ж добрий приклад показувати, виховуючи в них любов до сільської праці.

- Відчувається, що в доброму настрої зустрічаєте свято…

- Дійсно, відчуваю піднесення й оптимізм. Хоч і важко нам всім працювалося, але не дарма. Зібрали гарний урожай. Маємо повні комори. Все, що намічали до зими - переробили. Тепер можна зі спокійною совістю самим пригощатися і гостей пригощати запашним короваєм.

- А що до короваю?

- Справжнє молоко найвищого ґатунку. До речі, днями на базі ТзОВ «Бучачагрохлібпром» в Бучацькому районі на Тернопільщині відбувся регіональний семінар Асоціації виробників молока України (АВМ), присвячений годівлі корів. Там ми поділилися секретами вирощування високопродуктивної худоби, розповіли про схему випоювання телят, про тижневий ритм роботи в блоці вирощування молодняку та про шляхи впровадження технологічного супроводу. Участь у заході брали провідні експерти й фахівці молочного скотарства України. Були й майстер-класи безпосередньо на високотехнологічному тваринницькому комплексі нашої компанії.

Довідково. ТзОВ «Бучачагрохлібпром», досвідчений та надійний партнер сільгоспвиробника у забезпеченні стабільних врожаїв, було засноване у 2004 році. Сьогодні компанія орендує близько 25 тис. га землі у Тернопільській області, на яких займається вирощуванням зернових, олійних і технічних культур, сорти яких занесені до Державного реєстру сортів сільськогосподарських культур.

Основні напрями діяльності:

- виробництво і реалізація базового та сертифікованого насіння;

- племінний репродуктор для розведення свиней та великої рогатої худоби;

- вирощування та переробка зернових та технічних культур;

- реалізація круп та олії;

- послуги зі зберігання та відвантажування зерна.

На підприємстві утримується 3200 голів свиней і 4200 голів ВРХ. У цьому році розпочато реконструкцію тваринницьких приміщень у с. Ліщанці та с. Осівці. У наступні два роки планується ввести в дію аналогічні комплекси ще у чотирьох селах району і на кінець 2012 року довести поголів’я ВРХ до 22 тис. голів, в тому числі 7600 корів. Сьогодні щодоби підприємство виробляє 50 тонн (в перспективі – 120 т) молока найвищого гатунку. Компанія бореться за статус зони чистої сировини для виробництва продукції дитячого харчування.

- Петре Івановичу, а це правда, що Ви днями співали в дуеті зі знаним солов’єм української пісні Павлом Дворським та ще й рояль районному будинку культури подарували?

- Так, так. До речі, пан Павло й зараз у мене. Він теж рано встає. Отож, запрошую його до слухавки…

- Доброго ранку Києву, - чую голос Дворського, який дійсно за мить з’явився на зв’язку. - Це було справжнє свято. У Монастириському будинку культури, за браком місць, люди в проходах юрмилися. Свій талант показували зірки художньої самодіяльності за спонсорської підтримки Тернопільської обласної ради сільськогосподарських підприємств, яку й очолює Петро Іванович. Майже чотирьом сотням учасникам творчого звіту вручено персональні грошові винагороди. Принагідно й ми з маестро Гадзем заспівали дуетом, і «в чотири руки» заграли на роялі «Yamaha», саме який Петро Іванович і подарував Монастириському будинку культури.

- Павле Ананійовичу, а що для Вас означає День працівників сільського господарства?

- Передусім - повернення до першоджерел, до рідних кращих традицій. От мені доводилося виступати і в США, і в Канаді, і в Німеччині, і в Італії, і в Іспанії, і ще півсвіту об’їздити, але ріднішого, щирішого глядача, ніж в українському селі, немає. Дай Боже всім здоров’я й процвітання! І щоби таких людей, як Петро Гадз, які відроджують славу українського села, було більше!

- Петре Івановичу, а які у Вас побажання з нагоди славного свята?

- Звісна річ, міцного здоров’я всім працівникам аграрного сектору і їх рідним! Упевненості в завтрашньому дні, рясних урожаїв, наснаги, добробуту, великих і маленьких перемог і радощів! А ще хочеться, щоби керівники всіх рівнів і масштабів ставилися до аграрного бізнесу, як до маленької дитинки. Плекати треба вітчизняного агровиробника, радитися з ним і не робити невиважених кроків, що заважають його розвитку й росту. Інакше, через мільярдні «вилучення» до держбюджету, нас позбавляють можливостей вкладати ці кошти в оновлення виробництва, запровадження нових технологій, підвищення конкурентоспроможності, соціальної сфери та розвитоку сільських територій. Сподіваюсь, що нас дослухатимуться. Годі, не буду про сумне. Ще раз зі святом усіх!