Ковток води для ... буряка

06 April, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 4 341

За радянських часів на багатьох полях, котрі були неподалік ставків і річок, активно використовувалось зрошення сільгоспкультур. Родило від того гарно, щедро, бо води дармової не жаліли, та й пальне, аби заправити двигуни насосів, коштувало копійки.

Нині чимало аграріїв також не проти зрошувальних систем, адже довкілля стає все більш непередбачуваним: там, де рясно йшли дощі, цілком може ціле літо випалювати майбутні урожаї спекотне сонце. Втім, щедро, як це було колись, використовувати зрошувальні системи мало хто собі може дозволити: не ті часи, не та економічна ситуація в країні, не ті розцінки на все. А от раціонально – інша справа.

І тут у нагоді аграріям поради науковців, їхні спостереження під час копіткої роботи на піддослідних ділянках. Ось що, зокрема, розповіла науковий співробітник лабораторії зрошуваного землеробства Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН України Валентина Оглобліна: «Колектив нашої лабораторії, займаючись зрошуваним землеробством, використовує у своїй роботі нові технології крапельного зрошування. Воно вигідне не лише тим, що дає сільгоспкультурам надійне вологозабезпечення, незалежно від того, на схилах чи інших нерівних площинах ті ростуть, - була б лише водойма не дуже далеко. Вигідне й іншим – із поливною водою рослинам досить легко подавати у розчинній формі добрива. Як мовиться: і підлив, і удобрив».

При тому нині для крапельного зрошування не треба використовувати складні та дорогі, як колись, металоконструкції. Бо все більше у практику запроваджуються стрічкові зрошувальні системи. Такі - і на 4 га дослідних ділянок лабораторії. Тут в експерименті вітчизняні гібриди цукрового буряку Олександрія, Ромул, Ольжич, Анічка.

«На дослідних полях, - продовжує розмову В. Оглобліна, - ми поставили за мету удосконалити елементи технології зрошувальної системи. Відтак, для прикладу, використовуємо два режими зрошування: водозберігаючий (70% вологоємкості) і оптимальний (70-80% вологоємкості). Є також різні ділянки по внесенню тих чи інших доз добрив, що також в експерименті. Існує ще один напрямок досліджень. Оскільки у нас на Миколаївщині перевага віддається вирощуванню овочів із використанням крапельних зрошувальних систем (тих же томатів), то вивчаємо на практиці: чи доцільно вирощувати цукрові буряки в овочевій сівозміні, використовуючи крапельне зрошування. В цілому ж лабораторія працює з прицілом на біоенергетику. Наша мета – дати виробникам економічно вигіднішу, вирощену на зрошуваних землях, сировину для виробництва біоетанолу».

Мабуть, так і трапиться, бо експеримент, за словами Валентини Оглобліної, вже має певні позитивні результати: при середній врожайності цукрових буряків 50-60 ц/га на піддослідних землях лабораторії врожай торік склав 80,2-89,3 т із гектара. Тобто, «ковток» води крапельним зрошуванням зовсім буряку не зайвий. Втім, як технологічно вірно «напувати» та й підживлювати на великих плантаціях цукрові коренеплоди, колектив лабораторії готується сказати пізніше. Адже досліди ще тривають.

Валентина ПИСЬМЕННА