- Україна та Азербайджан розширять співпрацю в галузі карантину рослин
- Уряд підпише угоду про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин з Білоруссю
- Конференція молодих вчених
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- КАРАНТИН ДЛЯ УКРГОЛОВДЕРЖКАРАНТИНУ
НА МІЖНАРОДНИЙ РІВЕНЬ З ЧІТКИМ ДОТРИМАННЯМ СТАНДАРТІВ
23 жовтня в Міністерстві аграрної політики відбулася міжнародна нарада Державної служби з карантину рослин України. Головною темою для обговорення стало питання міжнародного співробітництва у сфері фітосанітарії, обмін досвідом та адаптація законодавства у сфері карантину рослин до вимог ЄС.
Цього разу на нараді окрім начальників, головних спеціалістів та завідувачів лабораторій державних інспекцій з карантину рослин, представників Міністерства аграрної політики, науковців була присутня ще й делегація з Литовської Республіки. За словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, в зв'язку зі вступом України до ЄС Державну службу з карантину рослин України цікавлять навики роботи з міжнародними організаціями. «Така співпраця сприятиме економічному співробітництву і просуванню українських товарів на європейський ринок, - акцентував Сергій Іванович. - Насамперед нас цікавить досвід Литви, тому що українцям найлегше адаптуватися з цією країною в плані мовного питання».
Про необхідність співробітництва у сфері фітосанітарії Державної служби з карантину рослин України з литовською відповідною службою наголошувала й завідувач відділу взаємодії з міжнародними організаціями Укрголовдержкарантину Світлана Скляренко. «Нашій службі потрібно налагоджувати зв'язки, адже для виконання поставлених завдань перед Укрголовдержкарантином надзвичайне значення має співпраця з міжнародними організаціями та активне двостороннє співробітництво, - наголосила Світлана Ігорівна. - Але при цьому Державна служба з карантину рослин України повинна бути достойним і повноправним учасником світової спільноти з фітосанітарії. Необхідно також зазначити, що міжнародне співробітництво національних служб з карантину рослин, за умов збільшення об'ємів експорту об'єктів регулювання, сприятиме розв'язанню більшості проблем і ефективному здійсненню фітосанітарних заходів».
Розповідаючи загалом про міжнародне співробітництво Державної служби з карантину рослин України, в рамках членства у міжнародних організаціях, Світлана Скляренко зазначила, що наразі Укрголовдержкарантином відпрацьовані двосторонні 
угоди щодо співробітництва в сфері карантину рослин з Бразилією, Аргентиною, Сербією, Македонією, Королівством Марокко, Єгиптом. Практично вже досягнуто домовленості про перегляд та укладання угоди в області карантину рослин з Російською Федерацією. Наразі спільно з іншими службами Державна служба з карантину рослин України проводить роботу з відпрацювання проекту Меморандуму щодо безпеки продуктів рослинного походження, які експортуються в Росію щодо вмісту пестицидів, нітритів та нітратів. Також вже підготовлено Укрголовдержкарантином до підписання угоду між урядами України та Китаю.
- Вступ України до СОТ - це новий рівень відповідальності як для України, так, зокрема, і для Державної служби з карантину рослин, - наголосила Світлана Скляренко, завершуючи свій виступ. - Вимоги поставлені чіткі та жорсткі. Державній службі з карантину рослин України потрібно виходити на міжнародний рівень з чітким дотриманням міжнародних стандартів і фітосанітарних вимог.
Про роль та завдання науки в адаптації фітосанітарних заходів в Україні до вимог міжнародних стандартів розповіла присутнім на нараді кандидат біологічних наук, директор ЗТЦКР ІЗР УААН Ольга Бокшан. За словами науковця, у зв'язку зі вступом України до СОТ особливої актуальності набули проблеми фітосанітарних бар'єрів при міжнародній торгівлі.
- Сьогодні міжнародна діяльність у сфері фітосанітарії базується на трьох основних документах. Це Міжнародна конвенція про захист рослин, Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Міжнародні стандарти щодо фітосанітарних заходів, - наголосила Ольга Ярославівна. - При цьому кожна країна має право встановлювати свої власні стандарти, які 
водночас повинні відповідати міжнародним стандартам та рекомендаціям. Наразі діє 32 міжнародні стандарти.
Отож Україні необхідно адаптувати національне законодавство до міжнародного. Над цим сьогодні і працюють науковці. Як стверджує Ольга Бокшан, незважаючи на вже зроблене, для науки є ще широкий фронт робіт. Насамперед, на думку Ольги Ярославівни, потрібно: обґрунтувати підходи з використання фітосанітарних заходів для кожного адвентивного шкідливого організму; привести до міжнародного стандарту глосарій фітосанітарних термінів; провести аналіз ризику для регульованих не карантинних організмів; розробити методику з встановлення вільних зон.
Про основні етапи гармонізації законодавства Національної організації захисту рослин Литви до європейських норм і стандартів у сфері фітосанітарії розповіла головний спеціаліст Служби захисту рослин Литви Раса Житкувене. За словами пані Раси, в литовському законодавстві діє Директива Ради 2000/29/ЕВ, Директива Комісії 2006/63/ЕВ, Директива Ради 69/465/ЕВ. Норми Європейського Союзу з фітосанітарії Литовська Республіка виконала ще в 2003 році, тобто всі директиви ЄС були перенесені в національне законодавство.
- Для початку інтеграційний у відділі Національної організації захисту рослин Литви переклали директиви ЄС з англійської на литовську мови, - ділиться досвідом Раса Житкувене. - Потім проект надсилався в Міністерство сільського господарства для затвердження. Раніше в Литві перекладом правових документів, як і в Україні, займалися науковці, але потім служба захисту рослин самостійно почала здійснювати переклад. І як показав досвід, така практика виявилася більш дієвою. Найпершою і найточнішою в національне законодавство повинна бути перенесена Директива Ради 2000/29/ЕВ.
Окрім структури фітосанітарного законодавства Європейського Союзу і методів його застосування на практиці начальників, головних спеціалістів та завідувачів лабораторій державних інспекцій з карантину рослин цікавила структура і діяльність науково-дослідної карантинної лабораторії Литовської Республіки. Як розповіла завідувач лабораторії Служби захисту рослин Литви Лорета Талунтите, їх служба має карантинну лабораторію та теплицю. Будівництво цих необхідних об'єктів зайняло майже п'ять років. «Нам було важко створювати цю лабораторію, тому що ми не мали прикладу для наслідування. Це був абсолютно новий проект і розроблявся з нуля. - зазначила пані Лорета. - В лабораторії працює 25 працівників і обов'язковою умовою для них є володіння комп'ютером».
Взагалі Служба захисту рослин Литви має комп'ютеризовану систему документації, де взаємодіють регіон - карантинна лабораторія - прикордонний пункт. За словами Лорети Талунтите, це дуже зручно і значно прискорює процес роботи, адже завдяки інтернету вся інформація до всіх підрозділів служби доходить дуже швидко. Недаремно представники литовської делегації так детально розповідали про лабораторію. Виявляється, Служба захисту рослин Литви розробила для України проект лабораторії, де, за словами Лорети Талунтите, враховані всі недоліки, які вони допустили при створенні лабораторії в Литві. А ще литовські гості звернули неабияку увагу на питання лабораторного обладнання. Пані Лорета порадила купувати якісне обладнання лише відомих фірм, які зможуть забезпечити його сервіс та обслуговування. Раса Житкувене, спілкуючись з колегами, назвала критерії успіху роботи Служби захисту рослин. На її думку, дуже небажана міграція спеціалістів, обов'язкове знання працівниками англійської мови, підтримка Служби на державному рівні, забезпечення необхідними для роботи обладнанням і коштами та співпраця Служби з міжнародними організаціями, науковими установами.
Завершуючи міжнародну нараду, Сергій Мельник запевнив присутніх, що Державна служба з карантину рослин України знаходиться на шляху розвитку. І водночас пообіцяв, що сучасна Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія буде збудована через два роки, а крім того, буде проведено поетапну модернізацію інших карантинних лабораторій України. Для навчання спеціалістів Державної служби з карантину рослин України не шкодуватимуть ані часу, ані коштів. Так поступово Державна служба з карантину рослин України буде мати всі необхідні підстави для гідного виходу на міжнародний рівень.
Людмила ЛЕБІДЬ
