Сьогодення «Херсонмашу”

19 November, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 4 550

Світова криза глибокою хвилею накрила вітчизняну економіку, галузь сільгоспмашинобудування і «поставила на коліна» багатьох виробників. Візьмімо за приклад „Херсонмаш”.

Як колектив зменшує вплив міжнародних негативних тенденцій на виробництво, як виживає у скрутний час і долає кризу? Так, проблеми є, але і життя триває. Після деяких реструктуризацій процес виробництва на підприємстві триває. Більше того, поступово набирає обертів, адже завод працює у 5-денному режимі.

- Ми докладаємо максимум зусиль для підняття підприємства на певний рівень, щоб робітники постійно мали роботу та збільшувався колектив заводу, - говорить голова правління ТОВ НВП „Херсонський машинобудівний завод” Олександр Олійник. – У той час, коли країну опанувала економічна криза, нам це вдається. Є дуже перспективні угоди про співпрацю, зокрема з підприємством „Гомсільмаш”, які дозволять значно покращити становище Херсонського машинобудівного, вдосконалити якісні характеристики продукції, що випускається, та поступово збільшувати обсяги виробництва.

Безперечно, керівник підприємства завжди намагається показати стан справ з найкращого боку. Та й справді, є чому радіти: на завод почали повертатися скорочені наприкінці 2008-го працівники, з’явилась надія на стабільність і подолання кризових наслідків.

- Мене скоротили в грудні 2008 року, - пригадує слюсар 4 розряду комбайноскладального цеха Сергій Поплавський. - Деякий час я перебував на обліку в центрі зайнятості. Але нову роботу так і не знайшов: перевчатися запізно, а за спеціальністю роботи немає. Коли з 1 жовтня мені запропонували повернутися на „Херсонмаш”, я зрадів, адже пропрацював тут 35 років. Зараз ми з напарником збираємо комбайни, виконуємо план і вкладаємося у терміни.

Обласним центром ходять чутки, що завод не працює. А тим часом на підприємстві укладають угоди з партнерами, виробляють і реалізують продукцію. До речі, цього року вперше придбала „Славутичі» туркменська компанія, і мова йде про тривалу співпрацю з нею.

- Зараз ми випускаємо навісну техніку для збирання кукурудзи, соняшнику та зернозбиральні комбайни КЗС-9 „Славутич”, - розповідає Таміла Пугачова, директор ТОВ НВП „Херсонський машинобудівний завод”. – У 2009 році випуск товарної продукції, у порівнянні з минулим, збільшився на 20%. Продовжується співпраця з НАК „Украгролізинг” і свої договірні зобов’язання ми виконуємо вчасно. Крім того, ми розпочали активно готуватись до спільного виробництва комбайнів із білоруським заводом „Гомсільмаш”. Незабаром у виробництво буде впроваджено кілька модифікацій. Та маркетингові дослідження показують: структурні зміни у земельній сфері призводять до переорієнтації господарств на промислове агровиробництво. Тобто, Україні потрібна модель зернозбирального комбайна збільшеної спроможності, яка би відповідала цим вимогам. Сьогодні на нашому підприємстві розглядається випуск такої моделі на базі комбайна КЗС-10. І вже проведено розширену технічну нараду зі всіма відповідними керівниками ділянок і підрозділов за участю представника ВО «Гомсільмаш». Відпрацьовано напрямки, за якими буде розпочато роботу.

Зрозуміло, співпраця з «Гомсільмашем» потягне за собою необхідність збільшення чісельності трудового колективу. Сьогодні на «Херсонмаші» вже розпочато прийом на роботу фахових спеціалістів та ІТР. І хоча є деякі ділянки, які не мають навантаження на всі 100%, керівництво заводу шукає нові варіанти для завантаження виробничих ділянок.

У рамках виробництва впроваджується новий проект «Агротехнології», підписані угоди з компаніями «Agrisem» і «Gherardi» на спільне виробництво ресурсозберігаючих сільгоспмашин. Ці технології дають найбільш ефективні досягнення на шляху зменшення витрат у виробництві сільгосппродукції. Але найголовніше - це впровадження програм, які оптимізують виробництво.

- В условиях глобального кризиса на предприятии реализуется программа «сокращения издержек и себестоимости производства», - говорить виконавчий директор ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Владислав Губін. -Целью этой программы является приведение объема производства в соответствие с имеющимся на рынке спросом, и, при этом, сохранение и повышение рентабельности производства. Уделяя большое внимание эффективности производства, на предприятии разрабатываются и внедряются стандартизованные правила и процедуры на всех уровнях производственного процесса. Мы активно расширяем использование методов «бережливого производства» и «постоянного совершенствования» (система «Кайдзен»). Мы ведем агрессивную политику продаж, активно расширяем дилерскую сеть предприятия как в Украине, так и на внешних рынках. Благодаря этому мы добились увеличения доли нашего предприятия в сегментах рынка сельхозтехники.

Щоби відчути реальну картину, ми поспілкувалися і з робітниками заводу. Ось що кажуть вони про те, як працює підприємство сьогодні.

- Звичайно, труднощі є, - розповідає токар 5 розряду експериментального цеху Василь Басараб. - Переважно це відбувається тому, що навантаження нерівномірне, все залежить від замовлень. Працюємо п’ять днів на тиждень, заробітну плату отримуємо вчасно. Безумовно, нам треба підтримувати імідж вітчизняного комбайнобудівника і ми впевнені: завод потрібен Україні, бо потрібно ж чимось збирати врожаї. Я, наприклад, працюю тут понад 44 роки. За цей час підприємство і колектив стали мені рідними.

- На Херсонському машинобудівному, - додає Ярослав Дзядик, слюсар 4 розряду цеху приставок, - я працюю з 1975 року. Підприємство сьогодні стабільно працює, зарплатню ми отримуємо. Незабаром мій цех переїздить в більш нове й зручне приміщення. Весь колектив сподівається, що завод набиратиме обертів і надалі. У Херсоні ж зараз підприємства зупиняються і роботу знайти досить складно. Дуже покладаємось на стабільність «Херсонмашу».

Погодьтесь, робітникам важливо мати роботу і стабільну зарплату. А ще більшість із них зізнається: „Хочеться, щоб державна політика не заважала виробництву і ми могли спокійно працювати”. Тож може варто своєчасно виконувати урядові розпорядження щодо підтримки та фінансування вітчизняного сільгоспмашинобудування, а не забувати про нього? Бо виробники сільгосптехніки теж працюють на забезпечення державної продовольчої програми.

Підготувала

Наталія ДАВИДОВА