Україна – Судан: кроки назустріч

18 January, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 3 411

З далекого Хартуму – столиці Демократичної Республіки Судан – до Києва приїздила офіційна делегація на чолі з Федеральним міністром тваринних ресурсів та рибальства Республіки Судан др. Файсалом Хассан Ібрагімом. Свого колегу до України запросив міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Минуле та сьогодення Судану

Як відомо, древня африканська країна має дуже давню і повну трагічності історію. Ще до VII століття н.е. Судан представляв собою невеликі розрізнені християнські королівства (Алоа, Мукурра, Нобатія). На початку 600-х років сюди з півночі, з Єгипту, починають переселятися араби, адже територія між Нілом і Червоним морем надто багата на золото і смарагди. А ще Судан щедро наділений природою й такими мінеральними ресурсами як нафта, природний газ, срібло, гіпс, слюда, свинець, уран, кобальт, нікель, олово тощо. За свою багатовікову історію народ країни пережив кілька військових і державних переворотів. Щоправда, жоден із них не допоміг впоратися з проблемами сепаратизму, етнічної роз'єднаності та економічної відсталості.

Сучасна історія Судану розпочинається у 1969 році. Відтоді він носить сьогоднішню назву – Демократична Республіка Судан. Та водночас реально країна як і раніше перебуває під контролем армії. Після чергового перевороту, здійсненого 30 червня 1989 року, до влади прийшов полковник Омар Хассан аль-Башир. Й до тепер Башир є президентом і головнокомандувачем збройних сил країни.

alt Судан - найбільша країна Африки – має площу 2505800 кв. км (вчетверо більше за Україну). Межує з Єгиптом, Лівією, Чадом, Центральноафриканською Республікою, Демократичною Республікою Конго, Угандою, Кенією та іншими. В 90-х роках в Судані проживало 25164 тис. людей, з яких трохи більше половини володіють лише арабською (державною) мовою.

Щодо природно-кліматичних умов, то посушливі райони Судану страждають від піщаних буревіїв (хабуб), які можуть повністю блокувати транспортний рух і навіть пересування верблюдів на довгий період. У північних і західних напівпустельних районах, де теж випадає обмаль дощів, у сільському господарстві практикується кочове скотарство (вівці та верблюди). А от ближче до річки Ніл є добре зрошувані селянські господарства, де вирощують непогані врожаї сільгоспкультур.

Довідково. Товарообіг агропродукцією між Україною та Республікою Судан не в повній мірі відповідає можливостям двох країн, про що свідчить відсутність імпорту суданської продукції на ринок України.

За 10 місяців 2009 року до Судану проекспортовано продукції на 30,3 млн. дол. США (майже у 1,5 рази (47%) або на 9,7 млн. дол. США більше порівняно з аналогічним періодом минулого року). Це 128,1 тис. т зернових на 20,1 млн. дол. США (у т.ч. 74,8 тис. т пшениці на 12,2 млн. дол. США та 53,3 тис. т кукурудзи на 7,8 млн. дол. США). Друга експортна позиція - олія (9,5 млн. дол. США). За 10 місяців експорт зернових збільшився більш ніж у 4,6 рази у ваговому відношенні та у 2,9 рази в грошовому.

Незначними були обсяги експорту овочів, рослин і коренеплодів – 0,3 млн. дол. США; яєчного порошку – 0,25 млн. дол. США; молока згущеного – 0,16 млн. дол. США. Імпортовано в Україну продукції на 0,6 млн. дол. США.

Шукаючи порозуміння

Зустрівшись у Києві, профільні міністри двох країн обмінялися короткою інформацією про галузі, якими опікуються. Так, Юрій Мельник повідомив, що нині українське агровиробництво дає 14% валового національного продукту, ще 15% - харчова промисловість. Але головна мета – реалізувати аграрний потенціал України, адже за даними експертів, наші можливості в АПК реалізовані лише наполовину. Відтак, українці готові співпрацювати з суданцями у сфері тваринництва (допомогти у розвитку м’ясного і молочного скотарства), рослинництва (зернові для кормовиробництва) і ветеринарної медицини (ветпрепарати).

Представники суданської делегації розповіли учасникам зустрічі про інвестиційну привабливість Судану в галузі АПК, відзначивши, що Уряд Судану звільнив підприємства-інвестори від податків на 10 років, чим створив сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій в агросектор країни.

А Файсал Хассан Ібрагім, зокрема, підкреслив, що одна з традиційних галузей Судану – скотарство. Саме воно дає 17% доходу держави. Сьогодні на території країни утримують 120 млн. голів худоби: 50 млн. - вівці, 41 - ВРХ, 36 – кози і 4,8 млн. голів - верблюди. Останніх Судан поставляє сусіднім Єгипту, Саудівській Аравії. Та головним пріоритетом в галузі тваринництва є питання підвищення ефективності м’ясних і молочних порід худоби. Тож суданці зацікавлені активно працювати з нами у цьому напрямку. Міністри погодились, що Україна може поставляти Судану дві породи укранської ВРХ обох напрямків, які виведені у нас 30 років тому і добре зарекомендували себе саме в умовах екстремального (жаркого) клімату.

Значну увагу міністри приділили питанням забезпечення потреб Судану в українській сільгосппродукції (зернові) та ветпрепаратах. До речі, для ознайомлення з нашими можливостями гості з Судану побували на одному з підприємств «Укрзооветпромпостачу» - заводі з виробництва комбікормів у с. Плахтянка, завітали до нового молокозаводу в м. Біла Церква (ТМ «Біла лінія») і на молочно-товарну ферму ВАТ «Терезине», провели переговори з науковцями Української академії аграрних наук та СП «Нібулон».

Юрій Мельник і Файсал Хассан Ібрагім домовились найближчим часом розробити проект міжвідомчого Меморандуму про взаєморозуміння з питань тваринництва та ветеринарної медицини. Днями українська сторона направить дипломатичними каналами до Судану проект згаданого документу.

Міністр аграрної політики Юрій Мельник запросив свого суданського колегу відвідати Україну у червні 2010 року для продовження двостороннього діалогу і участі суданських підприємств у ХХІІ Міжнародній виставці-ярмарку «Агро-2010», яка відбудеться у м. Києві.

Разом із Федеральним міністром тваринних ресурсів та рибальства Республіки Судан др. Файсалом Хассан Ібрагімом в Україні побували др. Нагі Еспандер Ауд (експерт з питань інвестицій), Мубарак Мухамед Авад Аль-Джид (радник міністра), др. Раша Башир Ахмед Юсиф (радник міністра з питань ветмедицини).

З української сторони в переговорах взяли участь голова Держкомітету ветмедицини України Петро Вербицький, академік-секретар УААН Сергій Рубан, директори і спеціалісти департаментів (зовнішньоекономічного співробітництва та ринків тваринництва з Головною державною племінспекцією) Мінагрополітики.

Прес-служба МінАП

Департамент зовнішньоекономічного співробітництва