Навчити, захистити, допомогти

16 January, Розділ Агрополітика / Співпраця, переглядів 4 041

alt Важливість і доречність існування дорадчих сільськогосподарських служб вже давно ні в кого не викликає сумнівів. Адже світовий досвід переконує: діяльність сільськогосподарських дорадчих служб є одним із ключових чинників підвищення ефективності і прибутковості сільськогосподарських товаровиробників та стабільності розвитку сільських громад.

За дорученням міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка у міністерстві запроваджено щомісячні презентаційні заходи. І представлятимуть тут діяльність дорадчих служб України. Першою свої здобутки на тему: «Дорадча служба як дієвий інструмент підвищення рівня життя сільського населення України» презентувала громадська організація - Донецька обласна сільськогосподарська дорадча служба. А послухати і підтримати колег прийшли працівники Мінагрополітики, начальники Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, аграрних навчальних закладів, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб, Асоціації сільських і селищних рад, керівники обласних сільськогосподарських дорадчих служб, обласних асоціацій фермерів та приватних землевласників.

Директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва міністерства Ірина Синявська переконана, що Україна потребує розгалуженої мережі дорадчих служб. «Державної системи дорадництва Україна не має. І ми дійшли висновку, що конкурентоздатному сегменту дрібного та середнього бізнесу може суттєво допомогти саме дорадча служба. Фахівцями міністерства спільно з Національною асоціацією дорадників сьогодні розроблено проект концепції створення Державної дорадчої служби в Україні. Ми думаємо, що зможемо її отримати, з нами погодилися підприємці, промисловці, громадські організації, які організовують аграрний бізнес», - зазначила Ірина Синявська. Вона також наголосила, що наразі є певні питання стосовно порозуміння на рівні Міністерства фінансів і Міністерства економічного розвитку і торгівлі, але на її думку, протягом 2011 року Департамент аграрної освіти, науки та дорадництва зможе змінити ситуацію та довести, що, як всі інші країни Європи, Північної Америки, Україна потребує розгалуженої мережі дорадництва. За словами Ірини Синявської, на програму розвитку Державної дорадчої служби в Україні на 2012 рік потрібно близько 100 млн. гривень. Нині ж для цих служб із загального фонду держбюджету виділяється лише 2 млн. грн., і, як запевняє чиновниця, це не ті кошти, за які можна надавати аграріям і селянам послуги.

Досвід інших країн, в яких активно розвиваються чи працюють дорадчі служби, чітко вказує на те, що дорадча діяльність в аграрній сфері, як один із інструментів державної аграрної політики, покликана сприяти розвитку ринкової економіки в сільській місцевості, підвищенню рівня доходів і покращанню добробуту сільського населення специфічними засобами: шляхом підвищення рівня знань сільських виробників і сільського населення та сприяння у прийнятті ними обґрунтованих економічних рішень. Дорадча служба сприяє стабільності агробізнесу, комплексному саморозвитку громад через процес пізнання, засоби індивідуального консультування, навчання, забезпечення інформацією, демонстраційні покази.

Саме так працює Донецька обласна сільськогосподарська дорадча служба. Презентуючи роботу цієї організації, іі очільниця Тетяна Брівко зупинилася більше на загальних питаннях у дорадництві та на світовому досвіді використання цього інструменту.

- Ми дуже хочемо бути частиною сільського господарства та розвитку сільських територій, - зазначила Тетяна Василівна. - Прагнемо стати органічною часткою цієї системи, щоб alt досвід, який був накопичений, а він дуже різний в окремих областях нашої країни, був використаний на користь малих і середніх сільгоспвиробників, а також на користь розвитку сільських територіальних громад. Адже місія та ідея дорадництва в усіх країнах - допомагати сільгоспвиробникам і сільському населенню у розв'язанні їхніх проблем.

За словами Тетяни Брівко, дорадництво має шість головних функцій: консультаційна (ідентифікація і допомога в розв'язанні проблем); інформаційна (передача науково-технічної та ринкової інформації); освітня (поширення знання та вміння); інноваційна (розповсюдження інноваційних технологій); програмна (програмування розвитку господарств і сільських територій).

Взагалі, більшість дорадчих служб, які створювалися в Україні протягом 1999-2006 років, до того як була прийнята Державна програма розвитку дорадчої діяльності, були службами, створеними за проектами міжнародних організацій. Якщо говорити про історію створення дорадництва в нашій країні, то можна виокремити кілька етапів. Працюючи за міжнародної підтримки таких країн як Великобританія, Німеччина, США і набуваючи досвіду, дорадчі служби в 2003 році об'єдналися в Національну асоціацію сільськогосподарських дорадчих служб, яка стала об'єднувачем ідей та напрацювань і представником цих організацій на загальнодержавному рівні.

У 2004-му був прийнятий Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», який надав нового поштовху в розвитку дорадництва. І протягом 2005-2006 років Мінагрополітики підготувало та затвердило пакет документів щодо професійного навчання, атестації, реєстрації дорадчих служб. Таким чином була вироблена чітка схема роботи дорадництва. В 2007-му понад 70 дорадчих служб України отримали атестацію. Була також розроблена та прийнята державна цільова програма сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки. Це дало поштовх другій хвилі створення дорадчих служб, але ці служби вже створювалися на базі Закону «Про дорадчу діяльність».

Як розповіла Тетяна Брівко, дорадництво є доволі різноманітним, але є чотири основних моделі: державна модель - розвинута в країнах, які лише нещодавно приєдналися до Євросоюзу, наприклад, Польща, Болгарія, Росія, Китай; кооперативна - Нідерланди є яскравим прикладом цієї моделі; університетська - США та Північна Ірландія; комерційне дорадництво - цим шляхом пішли розвинені країни Великобританія та Німеччина.

Детальніше Тетяна Василівна зупинилася на Британській моделі дорадництва, бо саме за її шаблоном була заснована Донецька обласна сільськогосподарська дорадча служба.

«Протягом 2-х років ми створювались як дорадча служба, - розповідає керівник організації, - а вже в 2002-2006 роках працювали як повноцінна дорадча служба. Нам ставили завдання і ми їх виконували. Тому наша служба є прикладом не лише традиційного дорадництва, а може поділитися досвідом відпрацювання програм підвищення рівня життя в сільській місцевості. Тому що ми виконували саме цю програму».

Донецька служба має таку структуру: в обласному центрі працюють експерти-дорадники та юристи, крім того існує ще мережа районних дорадчих служб, де знаходилось по п'ять дорадників (з питань рослинництва, тваринництва, бухгалтерського обліку та оподаткування, юрист, дорадник з питань розвитку громади).

Представниця від районної дорадчої служби м. Шахтарська Галина Остапчик розповіла, яким чином їхня служба допомагає місцевим жителям вирішувати питання працевлаштування, зайнятості населення та розвитку підприємництва. Дорадники допомагають скласти і прорахувати бізнес-план, оформити документи на ведення підприємницької діяльності, створюють робочі місця завдяки міському бізнесу, сприяють розвитку сільського туризму.

Підприємець Михайло Білікан із села Шевченко Шахтарського району Донецької області обробляє 70 га землі. Каже, що хоч і має освіту агронома, тобто робота на землі для нього - знайома справа, проте без дорадчої служби не справився би, особливо у оформленні документації та юридичних питаннях.

Про інший приклад роботи дорадчої служби - сприяння розвитку ринкової інфраструктури - розповіла Ірина Крупка з м. Слав'янськ. Там за сприяння дорадчої служби було створено шість кредитних спілок і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Як свідчення позитивного досвіду - кооператив «Райгородець», який був заснований ще в 2001 році.

«Вже 10 років громада Райгородщини працює з дорадчими службами, - розповіла представниця кооперативу «Райгородець» Любов Каліберда. - В 2001-му, на момент створення кооперативу, 60% населення нашого селища було безробітним. Спочатку дорадча служба провела консультації, розповіла людям, чим можна займатися. І от сьогодні частина населення Райгородщини займається вирощуванням бройлерів, інші вирощують полуницю, а зовсім нещодавно діяльність нашого кооперативу розширилась. Тепер в нас є ще племінне тваринництво і розвиваємо картоплярство. Для 154 членів кооперативу знайшлась робота».

Відповідно до законодавства, основними завданнями дорадчої діяльності є підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення аграрного господарства. Дорадчі послуги охоплюють питання економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, оподаткування, права, екології. Вони сприяють поширенню та впровадженню сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки, розвитку інших видів підприємництва в сільській місцевості. Дорадники ведуть звітність, допомагають знайти оптимальні способи реалізації продукції. І ми бачимо реальні приклади в Донецькій області, коли дорадчі служби допомагали селам вижити, людям - знайти заняття, розвивати власну справу, забути про тотальне явище сьогодення - безробіття.

А може й справді дорадництво є тим інструментом, який здатний особисті селянські та фермерські господарства вивести на новий рівень та зробити їх конкурентоспроможними, а селу не дати зовсім загинути. Українці ж - люди працьовиті, їм би тільки мудру пораду отримати.

Людмила ЛЕБІДЬ