Споконвіку Україна була світовою житницею. В останні роки ця прадідівська хліборобська слава помітно відроджується. Сьогодення підтверджує, що нам цілком по силах і надалі бути саме такими: мати хліб та до хліба не лише для себе, а й годувати світ.
Це підтвердив і ІІІ Український зерновий конгрес, який пройшов у столиці 16 та 17 жовтня. У виступах і дебатах, кулуарних розмовах називались як здобутки вітчизняного зернового ринку, так і (досить чесно, відкрито) проблеми, котрі вимагають якщо не негайного вирішення, у т.ч. на рівні держави, то все ж без далекої відстрочки на майбутнє. Все це, хочеться сподіватись, дасть свої позитивні зрушення на українському зерновому ринку. Зрештою, саме для того і було проведено такий поважний захід під гаслом «Розвиток зернового ринку шляхом формування ефективної аграрної політики!»
У роботі конгресу, який традиційно відбувся у Всесвітній день продовольства, взяли участь понад 200 учасників із різних країн світу, у т. ч. виробники, переробники, експортери та імпортери зерна, а ще провідні експерти зернового ринку, представники міжнародних та українських урядових, неурядових і приватних організацій та компаній з України, США, Росії. До участі у його роботі, з огляду на значимість тих питань, які тут були винесені на обговорення, були також запрошені представники провідних світових та українських агрокомпаній, державних і неурядових структур, фінансових інститутів, консалтингових агентств, наукових установ. Тож, зрозуміло, спектр піднятих питань був досить широким.
Також обговорювались такі теми, як прогноз розвитку ситуації на світовому й чорноморському ринках зерна; макроекономіка та зерновий ринок; хто й що гальмує український агросектор; розвиток агросектору України шляхом розвитку внутрішнього ринку; розвиток зернової логістики та транспортної інфраструктури України; вплив зони вільної торгівлі з Європейським союзом на розвиток українського агроринку; досвід організації агробізнесу в штаті Айова: зерно, біопаливо, м’ясне тваринництво.
У рамках конгресу, зокрема, відбувся круглий стіл «Аграрний ринок в економіці держави: партнерство приватного бізнесу та держструктур», організований Європейським банком реконструкції та розвитку, Міністерством агрополітики та продовольства України, Всесвітньою продовольчою організацією, Українською зерновою асоціацією і Українською аграрною конфедерацією.
Розпочинаючи його, президент УАК Леонід Козаченко зауважив, що подібні міжнародні конгреси набувають все більшої популярності у нашій країні. І свідченням тому є присутність на цьогорічному представників 19 країн світу. Така зацікавленість до нашого ринку зерна не випадкова, бо в останні роки ми впевнено займаємо 3-4-ті місця на світовому ринку по експорту зернових. Україна сьогодні виробляє близько 50 млн. т зерна, а на перспективу, як поставлено завдання на рівні влади, маємо вийти на такий рівень, аби виробляти щорічно не менше 80 млн. тонн. Це у силах реалізувати за умов, якщо успішним буде діалог і співпраця приватного бізнесу та влади.
Міністр агрополітики та продовольства Микола Присяжнюк, взявши слово, наголосив, що нині склалась така тенденція, що Україна стала повноцінним гравцем на зовнішньому ринку зернових. «Ми чітко розуміємо, що від нас очікує цей зовнішній ринок. А також чітко для себе розуміємо, на яке поле гри зовнішньої торгівлі в агросекторі нас із задоволенням допустять. Це група зернових», - акцентував міністр.
Микола Присяжнюк також розповів, що зроблено і буде робитись на рівні держави, аби мінімізувати адмінвплив у зерновому сегменті економіки. Адже це стимулює аграрія, інвесторів. Тим більше, що є проблеми, які нагально треба вирішити. Так, «…нарощуючи потенціал виробництва зерна, треба нарощувати і потенціал логістики. Нашій країні важливо бути транзитером зернової групи».
Розповівши про діючі закони на користь виробників агропродукції, міністр зазначив, приміром, що у цьому році за підтримки держави їм вперше надається можливість застрахувати ризики щодо перезимування озимих.
Старший радник інвестиційного центру FAO Євгенія Сєрова нагадала, що колись міжнародна торгівля контролювалась відповідними договорами на рівні тих чи інших держав. Нині ж, наголосила, тут вже грає роль чимало потужних приватних компаній. Тож лише на користь такій торгівлі співпраця приватного сектора і держави.
Президент Аграрного союзу України Геннадій Новіков звернув увагу на те, що, якщо нині великий приватний бізнес у сільському господарстві має і логістику, й інше для плідної праці, то ті, у кого 100-150 га, 2-3 тис. га, цього, як правило, не мають. Ось хто нині чекає підтримки з боку держави, інвесторів, зрештою, не лише аби технічно зміцнити, а й стати повноправними гравцями на ринку зерна.
Були й інші не менш конструктивні погляди на ситуацію у сільському господарстві. При тому надію присутнім на те, що пропозиції на круглому столі не залишаться без уваги на рівні держави, додав своїм виступом радник Президента України Віктор Слаута, який повідомив присутніх, що Віктор Янукович знає про роботу конгресу та питання, які на нього винесені. В цілому, зауважив В. Слаута, було досить плідне обговорення винесеної на круглий стіл теми. Цікаві були виступи не лише представників від України, але й іноземців, зокрема, президента Американо-української ділової ради Моргана Вільямса. Круглий стіл показав, що тема зерна зачіпає чимало проблем, які також варто конструктивно вирішувати на користь вітчизняної агропромислової галузі. На часі саме комплексний розвиток АПК України, наголосив Віктор Слаута. Присутні зааплодували.
В цілому два дні роботи конгресу підтвердили: аграрний потенціал України, який розвиває нове покоління кваліфікованих, підприємливих і досить ціленаправлених аграріїв та бізнесменів не без підтримки держави, науковців, дійсно на вірному шляху, де має бути успіх.
Лишається додати, що форум організували Українська зернова асоціація та ІА «АПК-Інформ».
Валентина СИДОРУК