- В Україні можуть скасувати обов’язкову сертифікацію зерна при внутрішніх операціях
- Депутати мають намір скасувати обов'язкову сертифікацію зерна
- Скасування обов’язкової сертифікації зерна сприятиме оптимізації затрат агровиробників – УКАБ
- Держсільгоспінспекція планує зробити сертифікацію послуг безстроковою
- Уряд спростив процедуру сертифікації зерна
Сертифікація чи профанація?!
Проблемами урожаю зернових вітчизняні аграрії та урядовці переймаються роками. Однак, процес подальшого зниження вартості зернової логістики в законодавчих теренах парламенту триває й досі. Тож спеціальні міжвідомчі групи, робочі комісії, нардепи та правники провідних агропідприємств продовжують ініціювати порції чергових пропозицій до головного економічного державного Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні».
Аргументи нардепів, які мають за плечима великий досвід аграрної діяльності - залізні. Так, вони наголошують, що Україні вкрай потрібно стимулювати інвестиції у будівництво зернових складів. Бо за різною інформацією, нині потужність вітчизняних зерносховищ складає близько 33 млн. т, а врожай зернових 2011 та 2012 рр. - 56 та 48 млн. т відповідно.
Експорт зерна є надзвичайно важливою складовою платіжного балансу країни. Фахівці прогнозують: новий маркетинговий рік може стати рекордним за обсягами експорту зерна. За словами політиків, в умовах збільшення урожайності зернових існує необхідність нарощування потужностей зі зберігання зерна. Проте недолуга процедура сертифікації зерна, що здійснюється відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та наказу Мінагрополітики України від 11 червня 2013 р. №362 «Про затвердження Порядку ведення реєстру сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки», заважає цьому процесу.
У грудні минулого року парламент ухвалив документ №5462-VI, що вніс суттєві зміни до згадуваного закону. Ними фактично були скасовані попередні зусилля уряду з дерегуляції ринку зерна, бо для сертифіката відповідності послуг зі зберігання зерна був встановлений термін 1 рік замість безстрокового. У відповідності до закону, отримання сертифіката якості зерна та продуктів його переробки стало обов’язковим в усіх випадках переміщення територією України та при експортно-імпортних операціях.
Нині уряд має намір скасувати запроваджену законодавцями обов’язкову сертифікацію зерна. Та свою думку з цього приводу мусять висловити парламентарії. Всі розуміють: ухвалення документа значно поліпшить процес дерегуляції агроринку країни. До того ж, запровадження в державі добровільної сертифікації зерна відповідатиме світовій практиці агробізнесу. Як відомо, у Європейському Союзі немає аналога сертифікату якості. У США обов'язкова перевірка передбачається лише для великих партій експортованого зерна (понад 15 тис. т), а в сусідній Росії обов'язкова сертифікація скасована в липні 2011 року.
Отже, як зазначають автори одного із головних законопроектів Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо дерегуляції ринку зерна) нардепи Володимир Пилипенко, Віктор Бондар та Олег Кулініч, українські аграрії опинилися в нерівних умовах відносно європейців і росіян. На вечірньому засіданні 21 травня 2013 р. їх документ був підтриманий та прийнятий парламентаріями за основу та в цілому. Головна мета цього законопроекту - досягти оптимальної дерегуляції ринку зерна через спрощення механізму сертифікації.
Більшість нардепів також активно підтримують законодавчі ініціативи уряду щодо повернення до безстрокової сертифікації відповідності послуг зерносховищ та добровільної сертифікації якості зерна і продуктів його переробки, визначені у проекті закону. На думку народних обранців, таке рішення піде лише на користь сільгосппідприємствам, які матимуть можливість ефективніше вести свій бізнес.
«Якість послуг зі зберігання посвідчуються сертифікатом якості, термін дії якого, вдумайтеся, лише 1 рік. Щороку, перед жнивами, потрібно поновлювати цей документ», - обурюється нардеп Володимир Пилипенко. Його колега Інна Богословська впевнена, що сьогодні уряд зробив все, щоб ми переходили на європейську і світову стандартизацію і сертифікацію зерна. А Іван Кириленко радіє, що у провладній більшості з’явилися аграрії, які нарешті ініціювали такий антикорупційний закон. Адже, на його думку, в реальному житті ніякої сертифікації нема, є лише профанація: з кожної тонни заплати хабара і отримай сертифікат, ніхто виїжджати туди не буде. «Ану, 33 мільйони помножте і подивіться в Інтернеті, які суми блукають…», - каже нардеп. «Не секрет, що сільське господарство стає сьогодні на перші ланки експортного потенціалу країни. Але інфраструктура країни все ще не готова забезпечити ті показники, яких можна досягнути. Сертифікація зерна - корупційна схема, яку потрібно терміново припинити, щоб у жнива сільгоспвиробники могли оминути всілякі ускладнення», - твердить Тарас Кутовий.
А поки п’ять аналогічних за змістом законопроектів чекають своєї долі у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Автори документів №2136 (30.01.13), №2361а (20.06.13), №2459 (05.03.13), №2513а (04.07.13) та №3140 (29.08.13) пропонують внесення змін з дерегуляції ринку зерна, сертифікації операцій із зерном та продуктами його переробки, оптимізації формування зернових ресурсів України та окремих аспектів функціонування Гарантійного фонду.
Наталя СЄЛЄЗНЬОВА
