Аграрний тиждень. Україна
» » НА СЬОГОДНІ МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО ОПИНИЛОСЬ У СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ
» » НА СЬОГОДНІ МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО ОПИНИЛОСЬ У СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ

    НА СЬОГОДНІ МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО ОПИНИЛОСЬ У СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ


    Думка. Так вважає президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко. Втім, не полишає надії й на те, що спільними зусиллями виробників та переробників можна змінити ситуацію в молочному скотарстві на краще.

    ЛІДІЄ ОЛЕКСІЇВНО, ЧИ НАСПРАВДІ В МОЛОЧНІЙ ГАЛУЗІ ВСЕ ТАК СКЛАДНО, ЯК ГОВОРИТЬСЯ ОСТАННІМ ЧАСОМ?
    – Знаєте, не треба вводити себе в оману та заспокоювати, адже цифри красномовно свідчать про негативні тенденції розвитку молочного скотарства. Згідно зі статистичними даними, протягом останніх 5 років і в поточному році спостерігається зменшення кількості поголів'я. Раніше, наприклад, в кожній області працювало 3-4 господарства з тисячею або більше голів корів, зараз – всього 32.
    Молочну корову треба розглядати не тільки як ресурс молока-сировини, а й як м'ясний ресурс. При цьому негативний бік становища в тому, що питома вага (близько 80%) від загального поголів'я корів знаходиться в приватних подвір'ях. Саме в них виникають найбільші проблеми і зі збиранням молока, і з його якістю. До того ж при тих низьких надоях, які є на сьогодні, виробництво молока стає нерентабельним, а значить неконкурентоспроможним за ціною. В собівартості молока постійно збільшуються витрати на корми, на електроенергію тощо.
    Виробництво молока протягом 5 років в межах 14-13 млн.тонн – це результат екстенсивного розвитку молочного скотарства. Якби в цій ситуації виробництво молока збільшувалося за рахунок росту продуктивності, то нічого небезпечного в цьому факті не було б.
    Крім того, суттєво впливає на молочний ринок сезонність виробництва – це дуже серйозна проблема, яка спричиняє невиправдані стрибки цін. Усім відомо, що в літній період виробництво молока зростає, а витрати знижуються, тому ціна на нього відповідно зменшується. В усьому світі сезонність становить 10-15%, тому що там високі технології, система відгодівлі та генетика спрямовані на те, щоб нівелювати цей чинник. Якби в галузі тваринництва вдалося подолати сезонність, то підприємства змогли б працювати на перспективу, укладати довгострокові договори, контракти. На сьогодні ми маємо значне сезонне коливання закупівельної ціни.
    Через те провину за розорення господарств не можна перекладати на переробників, які знижують ціни у весняно-літній період, бо відповідальність лежить і на тих керівниках господарств, котрі не керують цим процесом, на відміну від великих сучасних господарств. Зрозуміло, що цілорічне відтворення стада і належне повноцінне відгодовування тварин потребує залучення великих інвестицій. Ця проблема вже дійшла до управлінців всіх рівнів, але продовжується протистояння виробників та переробників, а їх необхідно сприймати як партнерів, тому що без необхідної кількості сировини багато переробних підприємств можуть стати банкрутами.
    Питання стабілізації та подальшого розвитку молочного скотарства необхідно вирішувати одночасно з Державною програмою розвитку села. Адже, якщо ми навіть побудуємо нові ферми, поставимо сучасне обладнання, то на них вже нікому буде працювати – молоді в селі не лишилось, працездатних селян також обмаль. Це велика соціальна проблема. Зараз уряд і міністерства працюють над створенням умов праці на селі, забезпеченням його інфраструктури, сфери послуг тощо. В останні роки переробні підприємства працюють безпосередньо з виробниками молока, надаючи їм відповідну фінансову підтримку. Якщо ми не перебудуємося та не знайдемо шляхи взаємоінтеграції та взаєморозуміння, то і сільгоспвиробники, і переробники будуть працювати собі на збиток. А це неприпустимо.

    ЧИ ІСНУЄ ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ?
    – У нас вже протягом 8 років діє своєрідна дотація за рахунок ПДВ, який замість перерахування до бюджету спрямовується через переробні підприємства на підтримку виробників молока. З питання його доцільності існують різні, іноді діаметрально протилежні думки. Крім того, ви знаєте, що при входженні до СОТ підтримка у вигляді дотацій не має права на існування. До того ж сьогодні основну масу цих коштів одержують не сільгосппідприємства, а господарства населення, де немає перспективи розвитку. Над питанням механізмів підтримки тваринництва потрібно серйозно працювати.

    ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ НА СЬОГОДНІ?
    – Як відомо, один з найважливіших показників – товарність молока (співвідношення виробленого та переробленого молока). Стосовно цього необхідно навести такі цифри: з 13 млн. т молока наша промисловість переробила близько 6 млн.т, при цьому приблизно 3,8 млн. т молока – від господарств населення і 1,8 млн. т – від колективних сільгосппідприємств. Отже, в Україні на сьогодні товарність молока становить близько 42%. Разом з тим, у Європі товарність складає близько 90% – в основному все молоко, що виробляється, потрапляє на промислову переробку. У нас же, як ви бачите, велика кількість молока взагалі не переробляється, а використовується на власні потреби, реалізується на ринках, а це, врешті-решт – втрати бюджету. Від такої практики потрібно відходити.
    Не менш важливий чинник – якість молока. З молока, яке надійшло на переробку від сільгосппідприємств, вищого гатунку – 18%, першого – 68%.
    Певну проблему становить також те, що на сьогодні дуже багато молока йде від населення, а його важко проконтролювати, забезпечити необхідну якість.
    Серед такого молока дуже рідко трапляється молоко 1 гатунку, в основному воно 2 гатунку, а для виробництва молочних продуктів використовується лише вищий та 1 гатунок, 2-ий може застосовуватися тільки на виробництво сухого молока та казеїну. Тому великі підприємства змушені вкладати суттєві інвестиції та встановлювати обладнання для поліпшення молока за показниками безпечності, а додаткові витрати, як відомо, відбиваються на ціні готової продукції.
    До важливих показників роботи промисловості можна віднести й обсяг реалізованої продукції. Чому ми вважаємо молочну промисловість однією з головних? Тому що питома вага серед загального обсягу реалізованої продукції харчової промисловості у неї найбільша – 14,6%, в той час як м'ясної – 12,8%, тютюнової – 8,4%, алкогольних напоїв – 6,8%. Якщо ж втратити молочний ринок, а це понад 10 млрд.грн., то бюджет понесе великі втрати.
    Підсумовуючи, можна сказати, що загалом 2006 р. в порівняні з 2005 роком для молочної промисловості склався невдало: за виробництвом молока обробленого, масла тваринного, сирів жирних, молочних консервів, морозива ми маємо мінуси. Споживання молочних продуктів на душу населення лишилось на рівні 228 кг, тоді як раціональна норма – 380 кг на рік.

    МИНУЛОГО РОКУ БУЛИ ТАКОЖ ПЕВНІ ПРОБЛЕМИ З ЕКСПОРТОМ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ. ЯК ЦЕ ВПЛИНУЛО НА ВИРОБНИКІВ, ПЕРЕРОБНИКІВ, СПОЖИВАЧІВ?
    – Питання з експортом особливо загострилось, коли Росія з 20 січня припинила імпорт молокопродуктів з України. На молочних підприємствах зосередились дуже великі обсяги призначеної для експорту продукції, адже ніхто не розраховував на такий крок з боку Росії. Крім того, уже кілька років, зважаючи на попит російського ринку, сироробні підприємства нарощували потужності виробництва твердих сирів.
    Загалом за останній рік експорт скоротився на 40%. Якщо в 2005 р. він становив 648 млн. дол., то в 2006 р. – 389 млн. дол. Отже, ви розумієте, скільки втратив бюджет, скільки втратили підприємства через те, що продаж в Росію був зупинений. Слід зазначити, що протягом року вже кілька разів приїздили експерти з Росії, здійснювали перевірки наших підприємств. Суттєвих зауважень майже не було, але однак і позитивного рішення з цього питання досі немає.

    ЯКІ ВИ БАЧИТЕ ПЕРСПЕКТИВИ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ?
    – Ви знаєте, що вже не перший рік намагаються прийняти Державну програму розвитку села і, зокрема, молочного скотарства. Запровадити програму можливо тільки тоді, коли будуть на це виділені конкретні кошти.
    Водночас не можна забувати, що кожний регіон має свою специфіку щодо розвитку молочної галузі, тому ми вважаємо, що кожна область має вийти з власними пропозиціями з використання своїх внутрішніх резервів. Інакше ми втратимо село, тому що без тваринництва села не буде. Крім того, обов'язково потрібно розробити спільні правила гри для виробників та переробників, тому що зараз у всіх підходи різні, а за таких умов дуже важко працювати на молочному ринку.

    Надія ФІГОЛЬ
    Фото Дмитра ПЕКАРЧУКА





    Схожі новини
  • У Мінагрополітики працюють над збільшенням споживання молока
  • Мінагрополітики: виробництво молока у 2013 році збільшиться на 3,2%
  • Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молочна галузь: реалії сьогодення

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

НА СЬОГОДНІ МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО ОПИНИЛОСЬ У СКРУТНОМУ СТАНОВИЩІ


Думка. Так вважає президент Спілки молочних підприємств України Лідія Карпенко. Втім, не полишає надії й на те, що спільними зусиллями виробників та переробників можна змінити ситуацію в молочному скотарстві на краще.

ЛІДІЄ ОЛЕКСІЇВНО, ЧИ НАСПРАВДІ В МОЛОЧНІЙ ГАЛУЗІ ВСЕ ТАК СКЛАДНО, ЯК ГОВОРИТЬСЯ ОСТАННІМ ЧАСОМ?
– Знаєте, не треба вводити себе в оману та заспокоювати, адже цифри красномовно свідчать про негативні тенденції розвитку молочного скотарства. Згідно зі статистичними даними, протягом останніх 5 років і в поточному році спостерігається зменшення кількості поголів'я. Раніше, наприклад, в кожній області працювало 3-4 господарства з тисячею або більше голів корів, зараз – всього 32.
Молочну корову треба розглядати не тільки як ресурс молока-сировини, а й як м'ясний ресурс. При цьому негативний бік становища в тому, що питома вага (близько 80%) від загального поголів'я корів знаходиться в приватних подвір'ях. Саме в них виникають найбільші проблеми і зі збиранням молока, і з його якістю. До того ж при тих низьких надоях, які є на сьогодні, виробництво молока стає нерентабельним, а значить неконкурентоспроможним за ціною. В собівартості молока постійно збільшуються витрати на корми, на електроенергію тощо.
Виробництво молока протягом 5 років в межах 14-13 млн.тонн – це результат екстенсивного розвитку молочного скотарства. Якби в цій ситуації виробництво молока збільшувалося за рахунок росту продуктивності, то нічого небезпечного в цьому факті не було б.
Крім того, суттєво впливає на молочний ринок сезонність виробництва – це дуже серйозна проблема, яка спричиняє невиправдані стрибки цін. Усім відомо, що в літній період виробництво молока зростає, а витрати знижуються, тому ціна на нього відповідно зменшується. В усьому світі сезонність становить 10-15%, тому що там високі технології, система відгодівлі та генетика спрямовані на те, щоб нівелювати цей чинник. Якби в галузі тваринництва вдалося подолати сезонність, то підприємства змогли б працювати на перспективу, укладати довгострокові договори, контракти. На сьогодні ми маємо значне сезонне коливання закупівельної ціни.
Через те провину за розорення господарств не можна перекладати на переробників, які знижують ціни у весняно-літній період, бо відповідальність лежить і на тих керівниках господарств, котрі не керують цим процесом, на відміну від великих сучасних господарств. Зрозуміло, що цілорічне відтворення стада і належне повноцінне відгодовування тварин потребує залучення великих інвестицій. Ця проблема вже дійшла до управлінців всіх рівнів, але продовжується протистояння виробників та переробників, а їх необхідно сприймати як партнерів, тому що без необхідної кількості сировини багато переробних підприємств можуть стати банкрутами.
Питання стабілізації та подальшого розвитку молочного скотарства необхідно вирішувати одночасно з Державною програмою розвитку села. Адже, якщо ми навіть побудуємо нові ферми, поставимо сучасне обладнання, то на них вже нікому буде працювати – молоді в селі не лишилось, працездатних селян також обмаль. Це велика соціальна проблема. Зараз уряд і міністерства працюють над створенням умов праці на селі, забезпеченням його інфраструктури, сфери послуг тощо. В останні роки переробні підприємства працюють безпосередньо з виробниками молока, надаючи їм відповідну фінансову підтримку. Якщо ми не перебудуємося та не знайдемо шляхи взаємоінтеграції та взаєморозуміння, то і сільгоспвиробники, і переробники будуть працювати собі на збиток. А це неприпустимо.

ЧИ ІСНУЄ ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ?
– У нас вже протягом 8 років діє своєрідна дотація за рахунок ПДВ, який замість перерахування до бюджету спрямовується через переробні підприємства на підтримку виробників молока. З питання його доцільності існують різні, іноді діаметрально протилежні думки. Крім того, ви знаєте, що при входженні до СОТ підтримка у вигляді дотацій не має права на існування. До того ж сьогодні основну масу цих коштів одержують не сільгосппідприємства, а господарства населення, де немає перспективи розвитку. Над питанням механізмів підтримки тваринництва потрібно серйозно працювати.

ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ НА СЬОГОДНІ?
– Як відомо, один з найважливіших показників – товарність молока (співвідношення виробленого та переробленого молока). Стосовно цього необхідно навести такі цифри: з 13 млн. т молока наша промисловість переробила близько 6 млн.т, при цьому приблизно 3,8 млн. т молока – від господарств населення і 1,8 млн. т – від колективних сільгосппідприємств. Отже, в Україні на сьогодні товарність молока становить близько 42%. Разом з тим, у Європі товарність складає близько 90% – в основному все молоко, що виробляється, потрапляє на промислову переробку. У нас же, як ви бачите, велика кількість молока взагалі не переробляється, а використовується на власні потреби, реалізується на ринках, а це, врешті-решт – втрати бюджету. Від такої практики потрібно відходити.
Не менш важливий чинник – якість молока. З молока, яке надійшло на переробку від сільгосппідприємств, вищого гатунку – 18%, першого – 68%.
Певну проблему становить також те, що на сьогодні дуже багато молока йде від населення, а його важко проконтролювати, забезпечити необхідну якість.
Серед такого молока дуже рідко трапляється молоко 1 гатунку, в основному воно 2 гатунку, а для виробництва молочних продуктів використовується лише вищий та 1 гатунок, 2-ий може застосовуватися тільки на виробництво сухого молока та казеїну. Тому великі підприємства змушені вкладати суттєві інвестиції та встановлювати обладнання для поліпшення молока за показниками безпечності, а додаткові витрати, як відомо, відбиваються на ціні готової продукції.
До важливих показників роботи промисловості можна віднести й обсяг реалізованої продукції. Чому ми вважаємо молочну промисловість однією з головних? Тому що питома вага серед загального обсягу реалізованої продукції харчової промисловості у неї найбільша – 14,6%, в той час як м'ясної – 12,8%, тютюнової – 8,4%, алкогольних напоїв – 6,8%. Якщо ж втратити молочний ринок, а це понад 10 млрд.грн., то бюджет понесе великі втрати.
Підсумовуючи, можна сказати, що загалом 2006 р. в порівняні з 2005 роком для молочної промисловості склався невдало: за виробництвом молока обробленого, масла тваринного, сирів жирних, молочних консервів, морозива ми маємо мінуси. Споживання молочних продуктів на душу населення лишилось на рівні 228 кг, тоді як раціональна норма – 380 кг на рік.

МИНУЛОГО РОКУ БУЛИ ТАКОЖ ПЕВНІ ПРОБЛЕМИ З ЕКСПОРТОМ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ. ЯК ЦЕ ВПЛИНУЛО НА ВИРОБНИКІВ, ПЕРЕРОБНИКІВ, СПОЖИВАЧІВ?
– Питання з експортом особливо загострилось, коли Росія з 20 січня припинила імпорт молокопродуктів з України. На молочних підприємствах зосередились дуже великі обсяги призначеної для експорту продукції, адже ніхто не розраховував на такий крок з боку Росії. Крім того, уже кілька років, зважаючи на попит російського ринку, сироробні підприємства нарощували потужності виробництва твердих сирів.
Загалом за останній рік експорт скоротився на 40%. Якщо в 2005 р. він становив 648 млн. дол., то в 2006 р. – 389 млн. дол. Отже, ви розумієте, скільки втратив бюджет, скільки втратили підприємства через те, що продаж в Росію був зупинений. Слід зазначити, що протягом року вже кілька разів приїздили експерти з Росії, здійснювали перевірки наших підприємств. Суттєвих зауважень майже не було, але однак і позитивного рішення з цього питання досі немає.

ЯКІ ВИ БАЧИТЕ ПЕРСПЕКТИВИ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ?
– Ви знаєте, що вже не перший рік намагаються прийняти Державну програму розвитку села і, зокрема, молочного скотарства. Запровадити програму можливо тільки тоді, коли будуть на це виділені конкретні кошти.
Водночас не можна забувати, що кожний регіон має свою специфіку щодо розвитку молочної галузі, тому ми вважаємо, що кожна область має вийти з власними пропозиціями з використання своїх внутрішніх резервів. Інакше ми втратимо село, тому що без тваринництва села не буде. Крім того, обов'язково потрібно розробити спільні правила гри для виробників та переробників, тому що зараз у всіх підходи різні, а за таких умов дуже важко працювати на молочному ринку.

Надія ФІГОЛЬ
Фото Дмитра ПЕКАРЧУКА





Схожі новини
  • У Мінагрополітики працюють над збільшенням споживання молока
  • Мінагрополітики: виробництво молока у 2013 році збільшиться на 3,2%
  • Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Молочна галузь: реалії сьогодення

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.