- Мінагрополітики планує збільшити імпортозаміщення сільгосптехніки до 60%
- 30 млрд грн необхідно щорічно на оновлення с/г техніки
- УКРАЇНСЬКІ АГРАРІЇ. АНАЛІЗ ЦЬОГОРІЧНИХ ЖНИВ, ПЕРСПЕКТИВИ ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК
- Політика технічного забезпечення
- Навантаження на сільгосптехніку перевищує допустиме
ПОТРІБНО ПРИДІЛЯТИ БІЛЬШЕ УВАГИ ПІДВИЩЕННЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТЕХНІКИ
Як відомо, проблема технічного оснащення сільськогосподарських виробників – одна із найболючіших в аграрному секторі. На наші запитання відповідає заступник міністра аграрної політики України Василь Моцний.
Василю Кузьмовичу, прокоментуйте, будь -ласка, ситуацію з технікою під час проведення весняно-польових робіт.
– Аналіз проведення посівної кампанії нинішньої весни засвідчив, з одного боку, ряд позитивних зрушень, зокрема, у розширенні обсягів впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій в землеробстві, з іншого – відобразив збереження негативних тенденцій, особливо стосовно темпів оновлення та ефективності використання морально та фізично застарілого машинно-тракторного парку.
Яким же чином вдалось успішно провести комплекс весняних робіт в умовах неналежного технічного оснащення?
– Насамперед, цьому посприяли стабільність на ринку нафтопродуктів, а також неочікувано затяжна весна. Крім того, з початку року успішно проводилася підготовка техніки до польових робіт. Зокрема, вперше передбачено компенсацію кредитних ставок на послуги ремонтних підприємств системи АПК. Почали діяти фінансові програми технічного забезпечення аграрного сектору.
На полях працювало 380 тисяч тракторів, з них 35 тисяч – промислових підприємств та наукових закладів. Роботи проводилися в дві-три зміни. Належним чином забезпечувалося технічне обслуговування, залучалися потужності ремонтно-транспортних підприємств АПК.
А як Ви можете оцінити забезпечення тракторного парку?
– Забезпеченість тракторного парку до технологічної потреби становить менше 84%, з них тільки 16% з терміном експлуатації до 10 років. До того ж більшість тракторів – це малопотужні, низькопродуктивні машини застарілих конструкцій, які з багатьох показників відстають від світових зразків, не відповідають міжнародним стандартам й вимогам. Враховуючи надмірне сезонне навантаження на зернозбиральні комбайни, що переважає середньоєвропейські показники в 2-3 рази і сягає 200-300 гектарів, водночас залишається відкритим питання покращеного технічного сервісу і потреба в системних підходах до нього. Сумарні втрати врожаю призводять до недоотримання аграріями 10-15 мільярдів гривень тільки на ранніх зернових і зернобобових.
Чи маємо ми можливість впроваджувати енергозберігаючі технології?
– Загальновідомо, що використання тракторів, переважно потужністю 60-170 кінських сил (близько 90% наявного парку), не дає змоги широко впроваджувати енергозберігаючі технології в рослинництві, які передбачають експлуатацію широкозахватних та комбінованих знарядь, зокрема ґрунтообробних та посівних. Такий стан зумовлює, крім посилення деградації земель, зниження їх родючості, невиправдані перевитрати пально-мастильних матеріалів. Переозброєння тільки половини тракторного парку на машини з потужністю двигуна у 250-400 кінських сил дало б змогу щорічно економити аграрному сектору тільки на дизпаливі 2,5-4 мільярдів гривень. До того ж забезпечення посіву в оптимальні агротехнічні строки дозволило б отримувати прибавку врожайності на 10-20%, рівноцінну щорічному недоодержанню аграріями від дефіциту техніки (особливо енергонасиченої) щонайменше 2 мільярдів гривень.
Як Ви вважаєте, які причини такого низького рівня технічного оснащення?
– Головна причина незадовільного технічного переоснащення – падіння прибутковості сільськогосподарського виробництва та зростаючий диспаритет цін на сільгосппродукцію і технічні засоби. Державне втручання в регулювання цін на агропромислову продукцію, з одного боку, та невпинне зростання цін на енергоносії, техніку, міндобрива тощо – з іншого, призводять до низької рентабельності, або навіть нерентабельності сільськогосподарського виробництва. Досвід більшості країн з розвинутим агросектором економіки свідчить: держава служить демпфером для таких ситуацій і передбачає чітко налагоджену систему дотацій, субсидій, пільг, які не дозволяють доводити аграріїв до кризового стану.
Які заходи вживає уряд для вирішення цих проблем?
– Останнім часом Уряд з ініціативи Мінагрополітики вживає ряд більш дієвих заходів, спрямованих на виправлення стану з технічним забезпеченням АПК, ніж це було в попередні роки.
Сільгосптоваровиробники замовили сільськогосподарської техніки у 2007 році на загальну суму у 2,63 мільярдів гривень (у 2006 році – 2,58 мільярдів гривень), до того ж близько 70% – власні кошти сільгосппідприємств, 30% – кошти державного бюджету. За напрямами державної підтримки сільгосптоваровиробниками замовлено техніки у 2007 році за рахунок часткової компенсації вартості на суму 814 мілліардів. гривень, на умовах лізингу – 428 мільярдів гривень, (у 2006 – відповідно 728 та 656 мільярдів гривень).
А яку фінансову підтримку надає держава для придбання сільськогосподарської техніки?
– Обсяги державної підтримки, передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, становлять 131,8 мільонів гривень, на заходи з операцій фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки – 270 мільонів гривень та частина коштів з 667 мільонів гривень, а це майже половина, – на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- та середньострокових кредитів, дозволять, залучивши власні та інвестиційні кошти, закупити сільгосптоваровиробниками техніки на суму близько 3 мільярдів гривень. Загалом, обсяги державної підтримки 2007 року на придбання сільськогосподарської техніки передбачаються втричі більшими від минулорічних.
А які на сьогодні існують нормативно-правові акти щодо забезпечення сільгоспвиробників технічними засобами?
– Враховуючи недоліки існуючих програм здешевлення техніки та механізми їх реалізації на місцях, Мінагрополітики підготував проекти відповідних постанов Уряду та ряд інших нормативно-правових актів, спрямованих на покращення ситуації на ринку техніки. Зокрема, це такі проекти постанов: «Про затвердження державної програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2011 року», «Про деякі питання Міжвідомчої експертної ради з питань визначення пріоритетів нової техніки та обладнання для АПК», «Про внесення змін до Порядку використання коштів держбюджету, що спрямовуються на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва».
Окрім цього, для покращення умов спільного з іноземними підприємствами виробництва сільськогосподарської техніки, підготовлено законопроект щодо відповідних змін в Законі України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», який передбачає розширення можливостей виробництва та придбання сільгосптоваровиробниками сучасної техніки для покращення технічного оснащення галузей АПК.
Наші колеги з Міністерства промислової політики розробляють Програму виготовлення техніки і обладнання для агропромислового комплексу підприємствами сфери впливу «Держсільгоспмаш» на відповідний рік. У 2007 році цією Програмою передбачається виробництво техніки і обладнання для АПК на суму 2,75 мільярдів гривень (у 2006 – 2,53 мільярдів гривень), що майже відповідає замовленню на її придбання.
Чи прогнозовані обсяги виробництва техніки на поточний рік?
– Так. Виходячи з результатів роботи підприємств сільгоспмашинобудування за 2006 рік та реальної купівельної спроможності сільгосппідприємств, прогнозовані обсяги виробництва техніки за деякими її видами менші від замовлення.
Водночас техніка, що виготовляється підприємствами вітчизняного сільгоспмашинобудування, не повною мірою відповідає вимогам щодо зменшення ресурсо- та енерговитрат на виробництво сільськогосподарської продукції, а також показникам якості, надійності та екологічної відповідності вимогам ЄС. Про це свідчать обсяги закупівель іноземної техніки, які в останні роки залишаються стабільно вагомими і досягають по ряду технічних засобів 70% від загальних обсягів придбання.
Особливо нелегка ситуація склалася у вітчизняному комбайнобудуванні. Сьогодні, на жаль, ця галузь через відсутність маркетингових заходів та інших причин цілком залежна від обсягів видатків держбюджету, передбачених на підтримку придбання машин і обладнання для АПК. Так, реалізація понад 90% комбайнів КЗС-9-1 «Славутич» виробництва ВАТ «Херсонські комбайни» здійснювалася за рахунок бюджетних коштів. У 2006 році, при плані виробництва 300 одиниць, ВАТ «Херсонські комбайни» виготовили лише 76 комбайнів «Славутич», до того ж усі вони реалізовані за рахунок залучення коштів державного бюджету. Крім того, відсутність на складах заводу готових до реалізації зернозбиральних комбайнів у період перед початком збирання врожаю змушує сільгосптоваровиробників змінювати свій вибір на користь іноземних виробників техніки.
На Вашу думку, які мають вживатися заходи для покращення технічного оснащення сільгоспвиробників?
– Ми вважаємо, що підтримка державою сільгоспмашинобудівників більш ефективною може бути як пільгові інвестиції на переоснащення виробництва при впровадженні інноваційних технологій машинобудування для АПК. На наш погляд, підприємствам вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, в першу чергу, доцільно більше приділяти уваги підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної техніки. Зокрема, організації виробництва новітніх зразків технологічних комплексів машин та створенню спільних кооперованих підприємств з провідними світовими виробниками.
За пропозицією Міністерства промислової політики України для забезпечення виконання Програми виготовлення техніки і обладнання для агропромислового комплексу підприємствами сфери впливу «Держсільгоспмаш» та покращання роботи машинобудівних підприємств галузі необхідно, в разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачити видатки обсягом 126 мільонів гривень на здешевлення кредитів комерційних банків для технічного переоснащення підприємств галузі машинобудування для АПК.
На мою думку, вказані заходи, разом з повним виділенням коштів державного бюджету за програмами державної підтримки Мінагрополітики, залученням власних коштів сільськогосподарських підприємств та коштів недержавних інвесторів, стануть дієвими важелями та істотними складовими розвитку ринку сільськогосподарської техніки України та покращення технічного забезпечення галузей АПК.
Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ
