- Вірменія хоче, щоб Європа дозволила виробляти коньяк
- Корпорація «Укрвинпром» успішно провела презентацію-дегустацію зразків української виноробної продукції в Парижі
- ЄС змушує українських виновиробників відмовитись від географічних позначень
- Україна може залишитися без "коньяку" і "шампанського"
- Збільшення мінімальних роздрібних цін на вино приведе до зниження його виробництва на 30%
Місце на ринку з великим застереженням
До 2 млрд. грн. щороку будуть втрачати українські виробники коньяку й шампанського після вступу України до СОТ.
СОТ позбавить від дефіциту коньячного спирту
«Нас чекають у СОТ, тому що Україна - чудовий полігон для поширення виноробної продукції світових виробників».
Сьогодні ввізне мито на коньячний спирт складає 7,5 євро за 1 л 100% спирту. На початку року народні депутати порушували питання про зниження розміру ввізного мита: спочатку до 2,5 євро, далі - до 0,6 євро за 1 л 100% спирту. Але жодна із цих ініціатив так і не була узаконена. Тепер законопроект опрацьовується у Комітеті з питань фінансової та банківської діяльності для прийняття його ІІІ сесією Верховної Ради України V скликання в другому читанні.
Більшість вітчизняних виробників коньяків розцінює цю ініціативу як позитивну для свого бізнесу, оскільки вона надасть можливість ввозити сировину високого якості з передових країн, відомих коньячними традиціями.
В Україні існує значний дефіцит коньячного спирту. Українськими виробниками марочних коньяків (з витримкою понад 5 років), згідно з вимогами нормативно – технічної документації, використовуються виключно спирти вітчизняного виробництва. Але сьогодні 90-95% загальноукраїнського виробництва коньяку припадає на ординарні коньяки (з витримкою до 5 років). Саме їх дозволено виготовляти з використанням імпортного коньячного спирту. Ще 7-8 років тому близько 70% ординарних українських коньяків виготовлялося з імпортного спирту і лише 30% - з вітчизняного.
Через те, що високі митні тарифи на коньячні спирти спричиняють підвищення собівартості напоїв, українські виробники змушені купувати сировину в Молдові, Вірменії, Азербайджані, Грузії – країнах, з якими встановлене нульове ввізне мито, відповідно до Угоди про вільну торгівлю. При цьому в більшості випадків це спирти низької якості та сумнівного походження.
Українські виробники коньяків налаштовані шукати якісний коньячний спирт у країнах зі старими традиціями коньячного виробництва. Вони офіційно платитимуть за нього, наприклад, 0,6 євро ввізного мита , що, у свою чергу, збільшить доходну частину Державного бюджету, а не завозитимуть за нульовою ставкою сировину низької якості і невідомого походження.
Вступ України до СОТ і зменшення розміру ввізного мита матиме і небажані наслідки: низька вартість імпортної сировини поставить у нерівні умови вітчизняних виробників аналогічної сировини й виробників готової продукції, які будуть зацікавлені використовувати більш дешеву імпортну сировину, при тому, що Україна завдяки державній підтримці планомірно збільшує сировинну базу виноробства - виноградарство. І тоді українському продукту доведеться конкурувати з європейськими напоями за демпінговими цінами, які поступово витіснятимуть «місцевих» з ринку. На думку вітчизняних виробників, ситуація погіршиться, коли Європейський Союз змусить Україну перейменувати назви «коньяк» і «шампанське».
«Коньяк» і «шампанське» вилучити
Закон України «Про виноград та виноградне вино», у зв'язку з виникненням проблеми навколо назв, передбачив компромісну термінологію - «коньяк України» і «шампанське України». Однак і при цьому на засіданнях робочих груп України та ЄС з питань захисту інтелектуальної власності європейські представники наполягають: Україна має остаточно вилучити зі свого законодавства назви «коньяк» та «шампанське».
Головним лобістом цього питання виступає Франція. Французи стверджують, що коньяком може називатися тільки напій, виготовлений за класичною технологією і лише у французькій провінції Шаранта, а шампанське - в провінції Шампань, тобто класифікують їх як географічні позначки (ГП). На думку французів, продукт, що виготовляється за аналогічною технологією, але не в Шаранті, може класифікуватися лише як бренді.
На засіданнях робочих груп України і ЄС з питань захисту інтелектуальної власності ми безкомпромісно відстоюємо позицію України, стверджуючи, що вимога Франції як члена СОТ і ЄС дискримінаційна. При цьому порушуються принципи Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ст. 1: «…жодна країна не повинна надавати особливих торговельних переваг, застосовувати дискримінаційних заходів по відношенню до іншої країни». Тобто ідея цього принципу полягає у створенні рівних умов, за яких усі країни зможуть конкурувати на чесній основі. Також порушуються Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРИПС). Положення ст. 23 Угоди: «у певних випадках дозволяється використання ГП, якими користувалися в країнах-учасницях СОТ до укладання Угоди ТРИПС і вже використовували ці ГП відповідно до законодавства країни, або використовували його протягом останніх 10 років перед укладенням Угоди ТРИПС, тобто до 15 квітня 1994 року» . А в Україні переважна більшість підприємств, які використовують назви «коньяк» та «шампанське» почали працювати набагато раніше 1994 року. Більше того, назва «коньяк України» відображає технологічний процес перегонки на апаратах «шарантского типу», а значить вказує на технологію процесу, і аж ніяк не відбиває назву провінції Коньяк, а навпаки - країну виробництва. Аналогічна ситуація склалася й з «шампанським України»: йдеться лише про процес виробництва - «шампанізацію».
І хоча питання з «коньяком» і «шампанським» остаточно не вирішені, українські виробники вже занепокоєні: вітчизняні споживачі менше довірятимуть бренді, а ринок поступово заповнюватимуть дешеві напої з Європи.
У світовій практиці були прецеденти, коли виробники відстоювали право називати свою продукцію «шампанським» і «коньяком». Так Журі Світової торговельної організації розглянуло претензію США і Австралії з приводу захисту ЄС терміну «шампанське». СОТ погодилася, що існуючі європейські правила географічних позначень є дискримінацією стосовно продуктів з Нового Світу. Всі претензії ЄС про скасування американцями та австралійцями назв на власні вина «шампанське», «порто» або «кьянті» (як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку), відхилені. Рішення набуло чинності в березні 2005 р.».
Тим часом збитки українських виробників коньяку і шампанського від перейменування назв «коньяк» і «шампанське» можуть сягнути 1,5-2 млрд. грн. щорічно протягом 5-10 років. Найбільші витрати підуть на рекламу нових назв продукції, перевидання етикеток тощо. А ще необхідно міняти стереотипи: рядовий споживач нескоро збагне, що бренді – це саме той коньяк, до якого він звик.
До Європи нас не пустять
Позитивним моментом членства у СОТ можна назвати підвищення стандартів до якості продукції та її контролю. Адже підготовка вступу до міжнародного торговельного клубу стимулює вирішення таких проблем як фальсифікації та застарілі стандарти.
Крім того, перед українськими виробниками, ймовірно, відкриються нові ринки збуту продукції. На жаль, поки що таку перспективу можна розглядати тільки гіпотетично. По-перше, через обмеження можливостей виробників у виробництві коньяку і шампанського через дефіцит сировини. А по-друге, - горезвісне питання з назвами. Країни, які захищають свої інтереси у сфері топонімів, можуть створити чималі перешкоди для продажу нашої продукції в країнах ЄС.
Головний спеціаліст Департаменту
ринків рослинництва, садівництва,
виноградарства та виноробства Минагрополітики Сергій Ченуша.
