- Україна збільшила вилов риби на 12,7%
- Україна та Норвегія посилять спільний контроль якості імпортованої скандинавської риби
- На Тернопільщині планують розвивати рибне господарство
- Всього 9 українських суден здійснюють промисловий океанічний вилов риби
- Парламент ухвалив закон про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів
УКРАЇНСЬКА РИБА ШУКАЄ ШЛЯХ ДО УКРАЇНСЬКОГО СТОЛУ
Українська кухня славиться не лише оспіваними борщем, ковбасою, пирогами, а ще й десятками страв з риби. Шкода, що не всі наші господині мали змогу приїхати до Києва на виставку АГРО-2007, щоб оглянути багатющу експозицію, що репрезентувала потенціал рибного господарства нашої держави. Тут можна було побачити відомих і невідомих посланців царства Нептуна: як улюблених коропів та щук, так і поки що екзотичних африканських сомів та веслоносів. До речі, вся ця дивина водиться в Україні, адже водними ресурсами Бог нашу державу не обділив... У виставці взяли участь понад сто вітчизняних, підприємств та організацій, що працюють у рибній галузі.
У нас риба є!
В Україні є майже 1700 озер та лиманів, понад 2000 річок. Довжина берегової лінії Чорного та Азовського морів у межах України сягає майже 3000 кілометрів. Загальна площа українських територіальних вод у Чорному морі – 24,8 тисяч квадратних кілометрів.
Про значні резерви, що має вітчизняний рибогосподарський комплекс свідчила велика експозиція Інституту рибного господарства УААН. Зі стендів цієї установи можна було дізнатися про останні досягнення у галузі генетики та селекції риб, розробки з удосконалення технології вирощування, дослідження з питань збереження та відновлення запасів рідкісних та зникаючих видів риб, досвід наукового супроводу розвитку фермерського рибництва тощо. Втім, стендами з паперовою наочністю організатори експозиції не обмежилися. Відвідувачі мали змогу безпосередньо спостерігати за «живими досягненнями» науковців Інституту рибного господарства. У великому акваріумі демонструвалися коропи, щуки, екзотичні веслоноси і навіть декоративні риби коі, що схожі на золоту рибку з відомої казки Пушкіна.
ВАТ «Сільськогосподарське підприємство» Кримський виробничий рибокомбінат» здобуло чималих успіхів не лише у вирощуванні білого амура, коропа, товстолобика, карася. Кримчани привезли до Києва справжнісіньких африканських сомів. М’ясо цієї риби містить багато білка, тому має велику харчову цінність. А вирощують африканських сомів у геотермальних водах (температура яких перевищує 40 градусів) на півночі Криму, неподалік Красноперекопська.
Відвідавши павільйон рибного господарства, ви б пересвідчились: Україна має реальні перспективи посісти гідне місце серед світових лідерів виробництва рибної продукції.
Заокеанська навала…
Хоч і маємо всі умови для успішного ведення рибного господарства, але забезпечуємо власні потреби у цьому - одному з найцінніших продуктів харчування - лише на 40%. А 60% риби, що потрапляє на стіл пересічного українця завозиться з-за кордону. На жаль, споживають наші громадяни риби на третину менше від медично обґрунтованої норми.
До такого стану справ призвело, зокрема, старіння українського риболовного флоту.
Безпосередньо рибопромисловою діяльністю в водах за межами України у середньому зайнято лише 6 – 12 суден; інші простоюють в очікуванні ремонту. Більшість – великі океанські судна віком 14-32 років. Прибережний риболовний флот, який веде промисел в Азово-Чорноморській зоні, складається із 151 суден. Всі вони потребують значного покращення технічного і технологічного оснащення, з урахуванням світового досвіду і досягнень у цій сфері.
Зменшення кількості суден рибопромислового флоту та диспропорційність їх типового складу є головним чинником негативних тенденцій в рибному господарстві. Це визначається, насамперед, втратою районів вилову риби, промисел в яких історично склався ще за часів Радянського Союзу, і правонаступником яких визнана Росія.
За останні роки припинено вилов риби суднами нашої держави у водах Європейського Союзу, промислових районах південно-західної частини Тихого океану, вздовж узбережжя Південної Америки, Йємену, в районі острова Кергелен. Значно зменшилася кількість суден, що ловлять рибу в Антарктиці, біля берегів Південної Африки, в Північно-Східній Атлантиці.
На жаль, так і не запрацював Закон України "Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки". Відтак, за браком рибопромислових суден вилов риби щорічно падає. Компенсуються ці втрати за рахунок збільшення імпортних поставок.
Як вижити українському рибництву?
Нормативно-правове забезпечення сталого функціонування рибопромислової галузі як складової частини продовольчої безпеки держави потребує термінового прийняття Верховною Радою України Закону України «Про рибне господарство та промислове рибальство». На часі також зміни до чинного законодавства, зокрема такі, що сприяли б узгодженню відносин між суб’єктами господарювання при використанні водних та земельних ресурсів. Слід запровадити також єдиний порядок надання в оренду об'єктів водного фонду.
Галузь потребує, принаймні до 2010 року, побудови 277 суден (62 добувних і транспортних - океанічного флоту та 215 добувних і приймально- транспортних суден для роботи в Азово-Чорноморському басейні), що коштуватиме близько 1,3 млрд. гривень.
Окрім того, варто було б створити Державний лізинговий фонд для будівництва суден, знизити розмір податку на прибуток судновласників з цільовим призначенням оплати кредиту на придбання суден, скасувати мито на імпорт суднового обладнання і запасних частин до нього.
На думку фахівців, пріоритетами розвитку рибної галузі України слід визначити насамперед збереження присутності риболовецьких суден українського флоту на промислах Світового океану, підвищення соціального захисту працівників рибної галузі. Надважливим є нормативно-правове забезпечення збереження рибного господарства як цілісного сектору економіки України, а також забезпечення інтеграції нашої рибної галузі у відповідні міжнародні організації, збільшення обсягів постачання видобутої риби та морепродуктів українськими суднами в Україну, зменшення залежності від імпорту, поновлення ефективної роботи морських рибних портів та портопунктів. Необхідно забезпечити безпеку мореплавства та рибалок на рівні міжнародних стандартів, створити додаткові робочі місця в рибній галузі тощо.
Як зазначають фахівці, для здійснення заходів зовнішньоекономічного характеру потрібно активізувати діяльність у рамках регіональних морських риболовних організацій, членом яких є Україна, розширити співробітництво в галузі рибальства з прибережними країнами Центрально-Східної, Північно-Східної та Північно-Західної Атлантики, а також Північно-Східної і Північно-Західної частини Тихого океану шляхом укладення міжурядових угод. А ще прискорити підписання Конвенції з рибальства у Чорному морі, підвищити якість та розширити асортимент конкурентоспроможної продукції та спрямувати зусилля на те, щоб в рамках євроінтеграційних процесів, з урахуванням безпосереднього виходу ЄС до кордонів України, втілювати політику зближення української рибогосподарської галузі з європейською.
В. ШАЛО
