Аграрний тиждень. Україна
» » Розумний шлях фінансування
» » Розумний шлях фінансування

    Розумний шлях фінансування


    Свого часу аграрні розписки добре показали свою ефективністьуБразилії, де цей вид фінансування агровиробників почали впроваджувати більш ніж 20років тому. Завдяки аграрним розпискам бразильські фермери залучили у сільське господарство понад $30 млрд оборотного капіталу. Успіхи України значно скромніші: видано більш ніж 1200розписокна$374млн, але з кожним роком механізм набирає обертів. Зокрема, їх більшає у плодоовочівництві.
    Ще навесні 2017 року використання аграрних розписок у ланцюжках збуту чи фінансування вирощування свіжих овочів або фруктів здавалося принципово неможливим. Річ у тім, що ціна на продукцію (сировину) в цьому сегменті агробізнесу змінюється настільки динамічно й непрогнозовано, що один із обов’язкових елементів аграрної розписки - погодження та фіксування ціни - може викликати нездоланні суперечки ще на етапі попереднього обговорення.
    Крім того, саме використання поняття «сировина», з огляду на стан розвитку плодоовочевого бізнесу в Україні, більш вживане для переробних підприємств, а не для ринку свіжих овочів і фруктів, де вони не змінюють свого фізичного стану на шляху до кінцевого споживача.
      
    Перець відвантажується безпосередньо з поля (ліворуч) та з пакувальної платформи (праворуч)
    Процес перетворення стихійної торгівлі на умовах «франко-поле» чи «франко-сад» до практики створення кінцевого продукту для фіксованих каналів збуту просувається надто повільно. Фактично після розпаду Радянського Союзу створення сталих у часі агропідприємств, повністю орієнтованих на експорт свіжих овочів і фруктів, зокрема у порівнянні з зерновим чи олійним сегментами ринку, так і не відбулося. Тобто додатковим обмеженням для впровадження механізму аграрних розписок є низький рівень розвитку плодоовочевого бізнесу в цілому.
    На відміну від багатьох причорноморських сусідів, скажімо Туреччини, Україна, маючи серйозні кліматичні переваги, не є зараз нетто-експортером з жодного виду свіжої плодоовочевої продукції. Саме експорт і необхідні для нього елементи інфраструктури, як пакувальні платформи чи сховища довготривалого зберігання, технології вирощування та післязбиральної доробки, і є рушіями змін. Вони дозволяють перевести вирощування свіжих овочів і фруктів з «хобі» на «бізнес», як це відбувається у більшості країн-лідерів міжнародного плодоовочевого ринку (наприклад, Ізраїль, Іспанія, Чилі та інші).
    Дійсно, фактор фіксованої та прогнозованої ціни на певний проміжок часу відіграє чи не найбільшу роль не лише у впровадженні аграрних розписок, а й у фінансуванні плодоовочевого бізнесу в цілому. Фактор ціни вже вкотре за останні 20 років зараз демонструє справжнє «диво». Порівнявши ціни на звичні для нас плодоовочеві культури, можна зрозуміти, наскільки плодоовочевий бізнес насправді складний для розуміння, прогнозування та оцінки ризиків.

    Ціни галопують
    На кінець січня 2018 року звичайна цибуля зі сховища коштувала 3800 грн/т, а в 2019-му (за багатьох обставин, включаючи кліматичні) власники «цибульного золота» просять… 18 000 грн/т. Зовсім інша динаміка у яблука. Середня ціна на фрукт «червоних» сортів калібру 75+ у професійній упаковці у січні 2018-го була 19-21 тис. грн/т, зараз – лише 5-6 тис. грн/т. Це вражаючі коливання ціни, які вганяють будь-яку потенційну інвестиційну чи кредитну активність фінансових установ у рамки справжнього «казино», де ризики настільки непередбачувані, що у більшості випадків такі установи залишають плодоовочевий сектор поза межами своєї уваги.
    Втім, зміни ціни не є чимось екстраординарним у цьому секторі. Для будь-якої плодоовочевої культури існує певний 4-5-річний цикл, відносно якого лише два роки формують прибуток, інші – у кращому випадку покривають витрати, у гіршому – формують значні збитки.
    Динаміка цін продажу, собівартості та статистичного прибутку для моркви свіжої нантського типу
    Як скористатись допомогою
    Але є підприємства, що рік за роком стабільно орієнтуються на зовнішні ринки, де коливання ціни не настільки вражаючі, бо компенсуються продукцією з інших куточків планети. Такі господарства не лише знаходять своїх інвесторів, але й впроваджують механізм аграрних розписок для забезпечення достатньої кількості свіжої сировини та створення історії співпраці зі своїми контрактними постачальниками, щоб і надалі залучати зовнішнє фінансування.
    Умовно впровадження аграрних розписок у плодоовочівництві можна поділити на три групи за типом «Кредитора»:

    1. Постачальники МТР (матеріально-технічних ресурсів), які отримують фінансову аграрну розписку з гарантіями виконати постачання плодоовочевої продукції на забезпечення оплати за своїм договором постачання. За таким типом взаємодії у якості забезпечення використовувалися яблуко, картопля, лохина.
    2. Фінансові установи (зокрема кредитні спілки) профінансували придбання саджанців малини під заставу майбутнього врожаю за фінансовою аграрною розпискою. На жаль, поки що банківського кредитування під заставу плодоовочевої продукції за аграрною розпискою не зареєстровано.
    3. Так звані «Агрегатори» сировини – де «Кредиторами» є торговельні, переробні чи інші підприємства, які потребують якісної свіжої плодоовочевої сировини для подальшої трансформації у «кінцевий продукт» за фіксованими каналами збуту.
    У більшості успішних випадків у плодоовочівництві компанія, що потребує додаткові обсяги сировини для свого виробництва, займається вирощуванням сама, тому така модель взаємодії має назву «Фермер-Лідер».

    Схема об'єднання сировини (контрактне вирощування за специфікацією) з використанням управління категоріями продукту для досягнення фіксованих каналів збуту
    Контрактне вирощування з частковим пре-фінансуванням (грошовими коштами чи МТР) не є чимось новим на плодоовочевому ринку взагалі чи для постачання сировини для переробних підприємств зокрема, але включення в цей ланцюжок аграрних розписок у якості не лише гарантій виконання своїх зобов’язань «Кредитором», а й створення реальної історії співпраці у ланцюжку «Кредитор» - «Боржник» дозволяє у перспективі 3-х років сподіватися, що банківський сектор зверне увагу на фінансування саме таких ланцюжків постачання.
    Сама по собі «Аграрна Розписка» під заставу свіжих овочів чи фруктів вимагає від «Боржника» певних організаційних змін, що зараз на «сірому» готівковому ринку не були обов’язковими. З огляду на розміри та тип ведення господарчої діяльності до 90% господарств, задіяних у вирощуванні свіжих овочів і фруктів, не мали державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (СФГ, ФГ, ОСГ та інше) чи у своїй діяльності використовували земельні ділянки, що або не належали їм, чи взагалі не були зареєстровані.
    Одна з найбільш «екзотичних» на цей час товарних аграрних розписок була видана та виконана на Херсонщині між торговельно-експортною компанією «АГАТ-ЮГ» (Голопристанський р-н) та ФГ «ТАВРІДА» (Олешківській р-н) на виконання поставки лише 100 тонн кавуна свіжого. На цей час у Херсонській області вирощується більш ніж 300 тис. т свіжого кавуна, лише мала частина якого (не більше 3%) потрапляє на непрогнозований експорт. Тому розписка стала «першою ластівкою» для пакувальної платформи «АГАТ-ЮГ», яка для своєї ефективної експортної діяльності потребує до 20 тис. т кавуна і залучення фінансування під контрактне вирощування до $1,5 млн у наступні 2-3 роки. 
    Цікавим прикладом використання аграрної товарної розписки для забезпечення себе сировиною для переробки може бути досвід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор’я» (с. Троїцьке, Одещина). Саджанці шипшини у кредит отримали дві власниці земельних паїв із села Троїцьке з умовою розрахуватися ягодою шипшини. Постачання свіжих ягід для СОК «Горіх Причорномор’я» буде починатися на 3-й рік від року посадки та продовжуватися до моменту, коли вся фіксована заборгованість за саджанці не буде погашена сировиною. Після завершення розрахунку комерційна закупівля ягід шипшини продовжиться, і власниці паїв отримають стабільний гарантований дохід. 
    Ці два приклади демонструють, що механізм безумовного виконання зобов’язань за умови контрактного вирощування свіжої плодоовочевої продукції є лише першою, підготовчою частиною для залучення фінансових установ до фінансування ланцюжків постачання свіжих овочів і фруктів.
    Саме створення сталих у часі та стабільних взаємовідносин між контрактним фермером («Боржником» за аграрною розпискою ) та компанією, що орієнтована на фіксований ринок збуту (зокрема експорт, «Кредитор» за аграрною розпискою), та простежуваність цих операцій у часі (через Реєстр аграрних розписок) закладають підвалини до залучення банківського фінансування до ланцюжків постачання свіжих овочів та фруктів. 
    З огляду на 4-5-річні цикли коливання ціни – це поки що єдиний розумний шлях подолати кризу оцінки кредитних ризиків банківськими установами та спробувати розглядати свіжі овочі та фрукти у якості застави для залучення фінансування.

    Довідково. Проект «Аграрні розписки в Україні», що реалізується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, група Світового банку) за підтримки Швейцарської Конфедерації, з 2015 року працює над впровадженням інструменту аграрних розписок на українському ринку. Експерти та координатори проекту надають підтримку усім учасникам ринку, зацікавленим у роботі з інструментом.





    Схожі новини
  • «Міжнародні» аграрні розписки запрацюють цієї весни — IFC
  • Аграрні розписки вже сприяли залученню аграріями України 3,2 млрд грн
  • Обсяг фінансування за аграрними розписками сягнув 1 млрд. гривень
  • IFC впровадить аграрні розписки по всій Україні
  • Аграрні розписки – інструмент залучення ресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Розумний шлях фінансування


Свого часу аграрні розписки добре показали свою ефективністьуБразилії, де цей вид фінансування агровиробників почали впроваджувати більш ніж 20років тому. Завдяки аграрним розпискам бразильські фермери залучили у сільське господарство понад $30 млрд оборотного капіталу. Успіхи України значно скромніші: видано більш ніж 1200розписокна$374млн, але з кожним роком механізм набирає обертів. Зокрема, їх більшає у плодоовочівництві.
Ще навесні 2017 року використання аграрних розписок у ланцюжках збуту чи фінансування вирощування свіжих овочів або фруктів здавалося принципово неможливим. Річ у тім, що ціна на продукцію (сировину) в цьому сегменті агробізнесу змінюється настільки динамічно й непрогнозовано, що один із обов’язкових елементів аграрної розписки - погодження та фіксування ціни - може викликати нездоланні суперечки ще на етапі попереднього обговорення.
Крім того, саме використання поняття «сировина», з огляду на стан розвитку плодоовочевого бізнесу в Україні, більш вживане для переробних підприємств, а не для ринку свіжих овочів і фруктів, де вони не змінюють свого фізичного стану на шляху до кінцевого споживача.
  
Перець відвантажується безпосередньо з поля (ліворуч) та з пакувальної платформи (праворуч)
Процес перетворення стихійної торгівлі на умовах «франко-поле» чи «франко-сад» до практики створення кінцевого продукту для фіксованих каналів збуту просувається надто повільно. Фактично після розпаду Радянського Союзу створення сталих у часі агропідприємств, повністю орієнтованих на експорт свіжих овочів і фруктів, зокрема у порівнянні з зерновим чи олійним сегментами ринку, так і не відбулося. Тобто додатковим обмеженням для впровадження механізму аграрних розписок є низький рівень розвитку плодоовочевого бізнесу в цілому.
На відміну від багатьох причорноморських сусідів, скажімо Туреччини, Україна, маючи серйозні кліматичні переваги, не є зараз нетто-експортером з жодного виду свіжої плодоовочевої продукції. Саме експорт і необхідні для нього елементи інфраструктури, як пакувальні платформи чи сховища довготривалого зберігання, технології вирощування та післязбиральної доробки, і є рушіями змін. Вони дозволяють перевести вирощування свіжих овочів і фруктів з «хобі» на «бізнес», як це відбувається у більшості країн-лідерів міжнародного плодоовочевого ринку (наприклад, Ізраїль, Іспанія, Чилі та інші).
Дійсно, фактор фіксованої та прогнозованої ціни на певний проміжок часу відіграє чи не найбільшу роль не лише у впровадженні аграрних розписок, а й у фінансуванні плодоовочевого бізнесу в цілому. Фактор ціни вже вкотре за останні 20 років зараз демонструє справжнє «диво». Порівнявши ціни на звичні для нас плодоовочеві культури, можна зрозуміти, наскільки плодоовочевий бізнес насправді складний для розуміння, прогнозування та оцінки ризиків.

Ціни галопують
На кінець січня 2018 року звичайна цибуля зі сховища коштувала 3800 грн/т, а в 2019-му (за багатьох обставин, включаючи кліматичні) власники «цибульного золота» просять… 18 000 грн/т. Зовсім інша динаміка у яблука. Середня ціна на фрукт «червоних» сортів калібру 75+ у професійній упаковці у січні 2018-го була 19-21 тис. грн/т, зараз – лише 5-6 тис. грн/т. Це вражаючі коливання ціни, які вганяють будь-яку потенційну інвестиційну чи кредитну активність фінансових установ у рамки справжнього «казино», де ризики настільки непередбачувані, що у більшості випадків такі установи залишають плодоовочевий сектор поза межами своєї уваги.
Втім, зміни ціни не є чимось екстраординарним у цьому секторі. Для будь-якої плодоовочевої культури існує певний 4-5-річний цикл, відносно якого лише два роки формують прибуток, інші – у кращому випадку покривають витрати, у гіршому – формують значні збитки.
Динаміка цін продажу, собівартості та статистичного прибутку для моркви свіжої нантського типу
Як скористатись допомогою
Але є підприємства, що рік за роком стабільно орієнтуються на зовнішні ринки, де коливання ціни не настільки вражаючі, бо компенсуються продукцією з інших куточків планети. Такі господарства не лише знаходять своїх інвесторів, але й впроваджують механізм аграрних розписок для забезпечення достатньої кількості свіжої сировини та створення історії співпраці зі своїми контрактними постачальниками, щоб і надалі залучати зовнішнє фінансування.
Умовно впровадження аграрних розписок у плодоовочівництві можна поділити на три групи за типом «Кредитора»:

  1. Постачальники МТР (матеріально-технічних ресурсів), які отримують фінансову аграрну розписку з гарантіями виконати постачання плодоовочевої продукції на забезпечення оплати за своїм договором постачання. За таким типом взаємодії у якості забезпечення використовувалися яблуко, картопля, лохина.
  2. Фінансові установи (зокрема кредитні спілки) профінансували придбання саджанців малини під заставу майбутнього врожаю за фінансовою аграрною розпискою. На жаль, поки що банківського кредитування під заставу плодоовочевої продукції за аграрною розпискою не зареєстровано.
  3. Так звані «Агрегатори» сировини – де «Кредиторами» є торговельні, переробні чи інші підприємства, які потребують якісної свіжої плодоовочевої сировини для подальшої трансформації у «кінцевий продукт» за фіксованими каналами збуту.
У більшості успішних випадків у плодоовочівництві компанія, що потребує додаткові обсяги сировини для свого виробництва, займається вирощуванням сама, тому така модель взаємодії має назву «Фермер-Лідер».

Схема об'єднання сировини (контрактне вирощування за специфікацією) з використанням управління категоріями продукту для досягнення фіксованих каналів збуту
Контрактне вирощування з частковим пре-фінансуванням (грошовими коштами чи МТР) не є чимось новим на плодоовочевому ринку взагалі чи для постачання сировини для переробних підприємств зокрема, але включення в цей ланцюжок аграрних розписок у якості не лише гарантій виконання своїх зобов’язань «Кредитором», а й створення реальної історії співпраці у ланцюжку «Кредитор» - «Боржник» дозволяє у перспективі 3-х років сподіватися, що банківський сектор зверне увагу на фінансування саме таких ланцюжків постачання.
Сама по собі «Аграрна Розписка» під заставу свіжих овочів чи фруктів вимагає від «Боржника» певних організаційних змін, що зараз на «сірому» готівковому ринку не були обов’язковими. З огляду на розміри та тип ведення господарчої діяльності до 90% господарств, задіяних у вирощуванні свіжих овочів і фруктів, не мали державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (СФГ, ФГ, ОСГ та інше) чи у своїй діяльності використовували земельні ділянки, що або не належали їм, чи взагалі не були зареєстровані.
Одна з найбільш «екзотичних» на цей час товарних аграрних розписок була видана та виконана на Херсонщині між торговельно-експортною компанією «АГАТ-ЮГ» (Голопристанський р-н) та ФГ «ТАВРІДА» (Олешківській р-н) на виконання поставки лише 100 тонн кавуна свіжого. На цей час у Херсонській області вирощується більш ніж 300 тис. т свіжого кавуна, лише мала частина якого (не більше 3%) потрапляє на непрогнозований експорт. Тому розписка стала «першою ластівкою» для пакувальної платформи «АГАТ-ЮГ», яка для своєї ефективної експортної діяльності потребує до 20 тис. т кавуна і залучення фінансування під контрактне вирощування до $1,5 млн у наступні 2-3 роки. 
Цікавим прикладом використання аграрної товарної розписки для забезпечення себе сировиною для переробки може бути досвід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор’я» (с. Троїцьке, Одещина). Саджанці шипшини у кредит отримали дві власниці земельних паїв із села Троїцьке з умовою розрахуватися ягодою шипшини. Постачання свіжих ягід для СОК «Горіх Причорномор’я» буде починатися на 3-й рік від року посадки та продовжуватися до моменту, коли вся фіксована заборгованість за саджанці не буде погашена сировиною. Після завершення розрахунку комерційна закупівля ягід шипшини продовжиться, і власниці паїв отримають стабільний гарантований дохід. 
Ці два приклади демонструють, що механізм безумовного виконання зобов’язань за умови контрактного вирощування свіжої плодоовочевої продукції є лише першою, підготовчою частиною для залучення фінансових установ до фінансування ланцюжків постачання свіжих овочів і фруктів.
Саме створення сталих у часі та стабільних взаємовідносин між контрактним фермером («Боржником» за аграрною розпискою ) та компанією, що орієнтована на фіксований ринок збуту (зокрема експорт, «Кредитор» за аграрною розпискою), та простежуваність цих операцій у часі (через Реєстр аграрних розписок) закладають підвалини до залучення банківського фінансування до ланцюжків постачання свіжих овочів та фруктів. 
З огляду на 4-5-річні цикли коливання ціни – це поки що єдиний розумний шлях подолати кризу оцінки кредитних ризиків банківськими установами та спробувати розглядати свіжі овочі та фрукти у якості застави для залучення фінансування.

Довідково. Проект «Аграрні розписки в Україні», що реалізується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, група Світового банку) за підтримки Швейцарської Конфедерації, з 2015 року працює над впровадженням інструменту аграрних розписок на українському ринку. Експерти та координатори проекту надають підтримку усім учасникам ринку, зацікавленим у роботі з інструментом.





Схожі новини
  • «Міжнародні» аграрні розписки запрацюють цієї весни — IFC
  • Аграрні розписки вже сприяли залученню аграріями України 3,2 млрд грн
  • Обсяг фінансування за аграрними розписками сягнув 1 млрд. гривень
  • IFC впровадить аграрні розписки по всій Україні
  • Аграрні розписки – інструмент залучення ресурсів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.