Аграрний тиждень. Україна
» » ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ
» » ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ

    ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ


    Ще донедавна Україна вважалася одним з найбільших у світі виробників цукру з буряків. А в таких областях як Вінницька, Тернопільська, Хмельницька ця технічна культура відверто домінувала на посівних площах. Однак, хоч як то парадоксально, влітку, коли дозрівали в садах і на городах ягоди та фрукти й починавcя сезон заготівлі варення й компотів, цукор (якого продукували значно більше, ніж потребував вітчизняний споживач) раптом ставав дефіцитом. Його відпускали по одному-два кілограми в руки.
    Цю нестабільність на солодкому ринку й певні елементи регулювання галузі ми перетягнули з колишньої радянської планової системи в нинішню ринкову. Тож маємо і тепер часті кризи на ринку солодкої продукції, що супроводжуються то невиправданим зростанням, то таким же несподіваним для виробників спадом цін.

    ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ

    Цьогоріч, як повідомив під час недавньої „гарячої телефонної лінії” Кабміну заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, не зважаючи на песимістичні прогнози, що ґрунтувалися на втраті значної частки урожаю через засуху, ситуація в цукровій галузі стабілізувалася. Так, зібрано 17, 4 млн. т буряків і вже вироблено 1 млн. 786 тис. т солодкого продукту. Якщо перероблять усю заготовлену сировину, то, за словами заступника міністра, разом із перехідними запасами (640 тис. т) матимемо 2,7 млн. т цукру. А внутрішня потреба, як відомо, становить 2 млн. тонн.
    Однак сьогодні пересічних громадян більше турбує не урожай солодких коренів і кількість виробленої з них продукції, а ціна цукру, яка починає зростати.
    Голова ради директорів ВАТ “Цукровий союз “Укррос” Олексій КРУТИБІЧ, до якого ми звернулися з проханням прокоментувати нинішню ситуацію на вітчизняному ринку цукру, вважає: проблеми, які вилізли на поверхню сьогодні, здебільшого закладені помилками минулих років й ускладнені багатьма макроекономічними чинниками. Це і вплив тенденцій світового ринку, і зростання інфляції та падіння долара. Адже Україна є учасником світового ринку цукру. І хоча до нас ця продукція не надходить через високе мито, та розглядаючи баланс цукру на світовому ринку, там завжди враховують, що наша країна споживає його в середньому 2 млн. 200 тис. т у рік.
    Щодо ціни на цукор, то намічається тенденція її зростання і на світовому ринку. Хоча світове його перевиробництво оцінюється у 13 млн. тонн. Але оскільки подорожчала нафта, то з сирцю вигідно виробляти етанол та біоетанол. Ймовірно, чимало компаній використають значну частку тростини саме на це.
    - Але ми могли б самі експортувати цукор, зокрема, торік, коли мали його перевиробництво, через що відбувся обвал внутрішнього ринку і зниження ціни.
    - Щоб вийти зі своїм товаром на світовий ринок, потрібно добре до цього підготуватися, навчитися, як то кажуть, грати за усталеними там правилами. Інакше може скластися так, як з Індією. Вона ніколи не виходила на світовий ринок зі своїм цукром, бо все, що виробляла, споживала сама. Та побачивши, що чимало світових виробників переорієнтувалися на біоетанол, цьогоріч вирішила наростити обсяги виробництва солодкої продукції й спробувати продати її за межами країни. Але цукор на цьому ринку вже розподілений за фондами і продається через Нью-Йоркську чи Лондонську біржі, де діють чіткі й давно установлені закони. І коли туди виходить зі своїм цукром новий гравець, то він має діяти за давно прописаними законами. Але Індія вирішила торгувати цукром, оминувши біржу. Щоб провчити її, фонди, домовившись, різко знизили ціну на солодку продукцію, скупивши надлишок. Як наслідок, Індія програла і не знає, куди тепер подіти свій цукор.

    ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ

    Загалом, Україна має непогані експортні перспективи, бо буряковий цукор завжди високо цінувався на світових ринках. Але його виробництво значно дорожче, ніж така ж продукція з тростини. І щоб конкурувати, потрібно перейти на новітні технології як при вирощуванні солодких коренів, так і при їх переробці.
    - Власне, саме так працюють нині великі компанії-лідери ринку цукру, такі як ВАТ „Цукровий союз „Укррос”...
    - Так, життя дедалі більше переконує, що майбутнє цукрової галузі за крупними, глибоко інтегрованими компаніями, які професійно займаються і виробництвом, і переробкою солодких коренів. Вони можуть залучати інвестиції, оновлювати виробництво, купувати сучасну високопродуктивну техніку на поля. А маленьким цукрозаводам це просто не під силу.
    Так, сьогодні до складу ВАТ «Цукровий союз «Укррос» входять 6 цукрових заводів: ВАТ «Чортківський цукровий завод» (Тернопільська область); ВАТ «Пальмірський цукровий завод»(Черкаська область; ВАТ «Губиниський цукровий завод» (Дніпропетровська область); ВАТ «Савинський цукровий завод», ВАТ «Куп`янський цукровий комбінат» та ЗАТ СГП «Цукрове» (Харківська область). Три перших заводи входять до п`ятірки найкращих у державі за технічним обладнанням та можливостями переробки сировини.
    Отже, як бачите, компанією „Укррос” обрана стратегія на розширення посівних площ у різних регіонах країни. І це допомогло нам у нинішньому складному погодному році мінімізувати втрати від засухи і вимушеного пересіву бурякових площ. Так, якщо на сході нам довелося заново сіяти буряки й одержати урожай на рівні 300 ц/га, то на плантаціях, розташованих у західній Тернопільській області, збирали по 700 центнерів.
    До речі, сьогодні ми обробляємо тут майже 13 тисяч га землі, створивши агропідприємство „Агрополіс”, першими автоматизували ручну працю. Тепер на полях працює найновіша бурякозбиральна техніка німецького виробництва. За нашим прикладом й інші господарства перейшли на механізоване прополювання й внесення засобів захисту рослин. А переробку зібраної на Тернопільщині цукросировини ми здійснюємо на власному Чортківському цукровому заводі, що є одним з найновіших і найпотужніших в Україні. Після проведеної „Укрросом” модернізації тут переробляється за добу 8500 т буряків.
    - А що потрібно зробити, щоб так успішно, як ваша компанія, працювала уся вітчизняна цукрова галузь, щоб не «скакали» ціни на солодку продукцію?
    - Потрібно, зрештою, на рівні держави змусити працювати закон про ринок цукру. І не просто роздати цукровим заводам квоти на виробництво солодкої продукції, а через єдиний державний реєстр, як це передбачено законом, розподілити квоти на вирощування цукрових буряків. Тоді не матимемо перевиробництва та інших неприємних наслідків.
    Відтак треба прибрати у ланці “виробник-переробник-реалізатор” численних посередників, серед яких і державні адміністрації різного рівня, і професійні спілки та асоціації. Бо це лише шкодить справі.
    І головне завдання держави – зробити регульований ринок. Бо виробники цукру не зацікавлені в тому, щоб ціни «скакали». Вони прагнуть, щоб ціна перевищувала собівартість з певною рентабельністю. Це аксіома, адже робота без рентабельності – то марнування часу, грошей і людських зусиль.

    Валентина МАЦЕРУК





    Схожі новини
  • Мінагропрод пропонує знову скасувати мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк
  • В Україні вироблено понад 938 тис. т цукру
  • Уряд пропонує скасувати мінімальні ціни на цукор
  • Єдиний на Івано-Франківщині цукровий завод переробить понад 100 тис. тонн солодких коренів
  • Відомство Присяжнюка пропонує скасувати мінімальні ціни на цукор

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ


Ще донедавна Україна вважалася одним з найбільших у світі виробників цукру з буряків. А в таких областях як Вінницька, Тернопільська, Хмельницька ця технічна культура відверто домінувала на посівних площах. Однак, хоч як то парадоксально, влітку, коли дозрівали в садах і на городах ягоди та фрукти й починавcя сезон заготівлі варення й компотів, цукор (якого продукували значно більше, ніж потребував вітчизняний споживач) раптом ставав дефіцитом. Його відпускали по одному-два кілограми в руки.
Цю нестабільність на солодкому ринку й певні елементи регулювання галузі ми перетягнули з колишньої радянської планової системи в нинішню ринкову. Тож маємо і тепер часті кризи на ринку солодкої продукції, що супроводжуються то невиправданим зростанням, то таким же несподіваним для виробників спадом цін.

ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ

Цьогоріч, як повідомив під час недавньої „гарячої телефонної лінії” Кабміну заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, не зважаючи на песимістичні прогнози, що ґрунтувалися на втраті значної частки урожаю через засуху, ситуація в цукровій галузі стабілізувалася. Так, зібрано 17, 4 млн. т буряків і вже вироблено 1 млн. 786 тис. т солодкого продукту. Якщо перероблять усю заготовлену сировину, то, за словами заступника міністра, разом із перехідними запасами (640 тис. т) матимемо 2,7 млн. т цукру. А внутрішня потреба, як відомо, становить 2 млн. тонн.
Однак сьогодні пересічних громадян більше турбує не урожай солодких коренів і кількість виробленої з них продукції, а ціна цукру, яка починає зростати.
Голова ради директорів ВАТ “Цукровий союз “Укррос” Олексій КРУТИБІЧ, до якого ми звернулися з проханням прокоментувати нинішню ситуацію на вітчизняному ринку цукру, вважає: проблеми, які вилізли на поверхню сьогодні, здебільшого закладені помилками минулих років й ускладнені багатьма макроекономічними чинниками. Це і вплив тенденцій світового ринку, і зростання інфляції та падіння долара. Адже Україна є учасником світового ринку цукру. І хоча до нас ця продукція не надходить через високе мито, та розглядаючи баланс цукру на світовому ринку, там завжди враховують, що наша країна споживає його в середньому 2 млн. 200 тис. т у рік.
Щодо ціни на цукор, то намічається тенденція її зростання і на світовому ринку. Хоча світове його перевиробництво оцінюється у 13 млн. тонн. Але оскільки подорожчала нафта, то з сирцю вигідно виробляти етанол та біоетанол. Ймовірно, чимало компаній використають значну частку тростини саме на це.
- Але ми могли б самі експортувати цукор, зокрема, торік, коли мали його перевиробництво, через що відбувся обвал внутрішнього ринку і зниження ціни.
- Щоб вийти зі своїм товаром на світовий ринок, потрібно добре до цього підготуватися, навчитися, як то кажуть, грати за усталеними там правилами. Інакше може скластися так, як з Індією. Вона ніколи не виходила на світовий ринок зі своїм цукром, бо все, що виробляла, споживала сама. Та побачивши, що чимало світових виробників переорієнтувалися на біоетанол, цьогоріч вирішила наростити обсяги виробництва солодкої продукції й спробувати продати її за межами країни. Але цукор на цьому ринку вже розподілений за фондами і продається через Нью-Йоркську чи Лондонську біржі, де діють чіткі й давно установлені закони. І коли туди виходить зі своїм цукром новий гравець, то він має діяти за давно прописаними законами. Але Індія вирішила торгувати цукром, оминувши біржу. Щоб провчити її, фонди, домовившись, різко знизили ціну на солодку продукцію, скупивши надлишок. Як наслідок, Індія програла і не знає, куди тепер подіти свій цукор.

ЦУКРОВИЙ РИНОК ПРАГНЕ ПОРЯДКУ

Загалом, Україна має непогані експортні перспективи, бо буряковий цукор завжди високо цінувався на світових ринках. Але його виробництво значно дорожче, ніж така ж продукція з тростини. І щоб конкурувати, потрібно перейти на новітні технології як при вирощуванні солодких коренів, так і при їх переробці.
- Власне, саме так працюють нині великі компанії-лідери ринку цукру, такі як ВАТ „Цукровий союз „Укррос”...
- Так, життя дедалі більше переконує, що майбутнє цукрової галузі за крупними, глибоко інтегрованими компаніями, які професійно займаються і виробництвом, і переробкою солодких коренів. Вони можуть залучати інвестиції, оновлювати виробництво, купувати сучасну високопродуктивну техніку на поля. А маленьким цукрозаводам це просто не під силу.
Так, сьогодні до складу ВАТ «Цукровий союз «Укррос» входять 6 цукрових заводів: ВАТ «Чортківський цукровий завод» (Тернопільська область); ВАТ «Пальмірський цукровий завод»(Черкаська область; ВАТ «Губиниський цукровий завод» (Дніпропетровська область); ВАТ «Савинський цукровий завод», ВАТ «Куп`янський цукровий комбінат» та ЗАТ СГП «Цукрове» (Харківська область). Три перших заводи входять до п`ятірки найкращих у державі за технічним обладнанням та можливостями переробки сировини.
Отже, як бачите, компанією „Укррос” обрана стратегія на розширення посівних площ у різних регіонах країни. І це допомогло нам у нинішньому складному погодному році мінімізувати втрати від засухи і вимушеного пересіву бурякових площ. Так, якщо на сході нам довелося заново сіяти буряки й одержати урожай на рівні 300 ц/га, то на плантаціях, розташованих у західній Тернопільській області, збирали по 700 центнерів.
До речі, сьогодні ми обробляємо тут майже 13 тисяч га землі, створивши агропідприємство „Агрополіс”, першими автоматизували ручну працю. Тепер на полях працює найновіша бурякозбиральна техніка німецького виробництва. За нашим прикладом й інші господарства перейшли на механізоване прополювання й внесення засобів захисту рослин. А переробку зібраної на Тернопільщині цукросировини ми здійснюємо на власному Чортківському цукровому заводі, що є одним з найновіших і найпотужніших в Україні. Після проведеної „Укрросом” модернізації тут переробляється за добу 8500 т буряків.
- А що потрібно зробити, щоб так успішно, як ваша компанія, працювала уся вітчизняна цукрова галузь, щоб не «скакали» ціни на солодку продукцію?
- Потрібно, зрештою, на рівні держави змусити працювати закон про ринок цукру. І не просто роздати цукровим заводам квоти на виробництво солодкої продукції, а через єдиний державний реєстр, як це передбачено законом, розподілити квоти на вирощування цукрових буряків. Тоді не матимемо перевиробництва та інших неприємних наслідків.
Відтак треба прибрати у ланці “виробник-переробник-реалізатор” численних посередників, серед яких і державні адміністрації різного рівня, і професійні спілки та асоціації. Бо це лише шкодить справі.
І головне завдання держави – зробити регульований ринок. Бо виробники цукру не зацікавлені в тому, щоб ціни «скакали». Вони прагнуть, щоб ціна перевищувала собівартість з певною рентабельністю. Це аксіома, адже робота без рентабельності – то марнування часу, грошей і людських зусиль.

Валентина МАЦЕРУК





Схожі новини
  • Мінагропрод пропонує знову скасувати мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк
  • В Україні вироблено понад 938 тис. т цукру
  • Уряд пропонує скасувати мінімальні ціни на цукор
  • Єдиний на Івано-Франківщині цукровий завод переробить понад 100 тис. тонн солодких коренів
  • Відомство Присяжнюка пропонує скасувати мінімальні ціни на цукор

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.