В лютому в більшості регіонів утримувалась помірно прохолодна погода. Температурний режим характеризувався різкими перепадами температури повітря від -2 до +4°С вдень і до -8-12°С (місцями в південно-східному регіоні – до -17-24°С) вночі.
На більшості території утворився невеликий сніговий покрив висотою 2-7 см, який на початку третьої декади став інтенсивно танути. Глибина промерзання грунту в північних і східних областях становить 20-60 см, в західних, центральних і південних – 5-7 см, місцями грунт талий. Кількість опадів у південному регіоні, як і в січні, була незначна (30-40% від норми), істотного підвищення вмісту вологи в грунті не відбулось. Запаси продуктивної вологи на більшості території степової зони в метровому шарі грунту становлять 60-70% від норми, що створює загрозу весняної посухи і значного недобору врожаю агрокультур. В північних, західних та центральних областях запаси вологи в грунті достатні й становлять 160-200 мм в метровому шарі.
На всій території озимі культури знаходились у стані зимового спокою. Мінімальна температура грунту на глибині залягання їх вузла кущіння не опускалась нижче -5-11°С, що значно вище критичних температур вимерзання, які в денний час становлять: для озимої пшениці – -15-17°С, озимого жита – -17-20°С, озимого ячменю – -12-14°С, озимого ріпаку – -12-16°С. Проте підвищення температури повітря в третій декаді лютого до +10-14°С призвело в південному регіоні до початку відновлення вегетації: відростання в рослин білих корінців. Таке спостерігалось і раніше. Так, в 1966 році на півдні вегетація розпочалась 8-15 лютого, в Закарпатті – 18 лютого, в Рівненській області – 26 лютого.
Результати відрощування монолітів, які періодично відбираються на полях, показують: за час перезимівлі істотної загибелі зимуючих рослин на більшості площ в усіх регіонах не відбулось. Питома вага життєздатних рослин становить 90-100%. Тільки на окремих площах озимого ячменю й озимого ріпаку, а також слабких посівах озимої пшениці відмічено загибель рослин (40 і більше відсотків). Такі істотно пошкоджені морозами посіви виявлені в східних областях, де в першій декаді січня місцями температура грунту на глибині залягання вузла кущіння опускалась до -14-17°С, тобто до критичних значень. Проте, і в інших регіонах (Чернігівська, Київська, Запорізька області та Крим) на окремих площах виявлено значне пошкодження рослин морозами. За даними Миронівського інституту пшениці, цього року практично загинули під час перезимівлі сорти-дворучки озимої пшениці, що свідчить про безперспективність цих сортів в регіонах зі складними умовами перезимівлі.
Відомо, що значна частина рослин озимих культур може загинути під час різких перепадів нічних та денних температур в період весняного відновлення вегетації, яке очікується найближчим часом. Тому необхідно продовжувати ретельне спостереження за станом посівів озимих, аби своєчасно виявити площі, які підлягають пересіву ярими культурами.
На цей час за інформацією регіонів виявлено загиблі посіви: 8,7 тис.га озимої пшениці, 0,1 тис.га озимого жита, 0,8 тис.га озимого ячменю, 7,0 тис.га озимого ріпаку. Це свідчить про задовільну перезимівлю озимих культур. Проте, площі можуть значно збільшитись, особливо в регіонах, де морози досягали критичних значень.
В південному регіоні господарства розпочали підживлення озимини азотними добривами. Слід продовжувати боротьбу з мишоподібними гризунами, які в умовах теплої зими продовжують свою шкодочинність. Більшість посівів значно уражена грибковими хворобами і личинками шкідників, що потребує проведення захисних заходів. Добре перезимували сходи бур'янів, кількість яких становить місцями 50-100 штук/м2. Забур'янені посіви необхідно обов'язково обробити гербіцидами.
Віктор Ситник,
перший віце-президент УААН