Аграрний тиждень. Україна
» » ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА
» » ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

    ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА


    Днями на базі Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ) відбулася нарада-семінар з питань підготовки агропромислового комплексу до весняно-польових робіт.

    В організації заходу, крім господарів, активну участь взяло Міністерство аграрної політики України. Серед запрошених були представники Кабінету Міністрів України, Мінагрополітики, Мінпромполітики, заступники начальників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій з питань механізації, начальники обласних інспекцій Держтехнагляду, керівники НАК «Украгролізинг», провідні науковці, керівники облагротехсервісних формувань, виробництв сільськогосподарської техніки, представники засобів масової інформації.

    ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА


    Майдан переозброєння

    Подібні наради вже стали доброю традицією. І стартують вони не в залі засідань, а на великому відкритому майдані, на якому були наочно представлені понад сто одиниць різноманітної сучасної агротехніки як вітчизняного виробника, так і відомих фірм США, Німеччини, Росії, Білорусі, інших країн.
    Учасники наради-семінару оглянули трактори і комбайни, обладнання для оранки, культивування, боронування, посіву, внесення добрив тощо. Та перед тим до присутніх звернувся заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко. Він висловив сподівання, що нарада не стане буденним рядком для звіту на паперах, і кожен учасник обов’язково відкриє для себе щось корисне й прогресивне.
    Володимир Кравчук, директор УкрНДІПВТ ім. Погорілого, розповів про основні напрями діяльності очолюваного ним інституту. Серед них – експертиза техніко-технологічних рішень з виробництва сільгосппродукції, випробування та сертифікація сільгосптехніки, наукові дослідження з пріоритетних напрямів інженерно-технічного забезпечення АПК, підготовка й перепідготовка кадрів, розповсюдження результатів науково-виробничої діяльності.
    Знайомлячи присутніх зі зразками сучасної техніки, заступник директора УкрНДІПВТ ім. Погорілого Віктор Погорілий наголосив на ефективному запровадженні прогресивних систем обробітку грунту. Порівнюючи витрати пального, затрати праці й прямі експлуатаційні витрати при застосуванні різних способів підготовки землі до посіву, науковець зосередив увагу учасників семінару на перспективах і перевагах використання систем глибокого та поверхневого рихлення, а також прямої сівби. Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з економічними розрахунками перед тим, як замислитися над запровадженням тієї чи іншої технології. По завершенні наочної частини наради учасники заходу обмінялися досвідом під час роботи секцій за різними напрямами.

    ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

    Стомільйонна перспектива

    - Успішне проведення весняно-польових робіт, - підкреслив Олександр Шевченко, відкриваючи пленарну частину наради-семінару, - безпосередньо залежить від підготовки техніки до безперебійної роботи в цей відповідальний період. Сьогодні наша держава стає не лише привабливим ринком для виробників аграрної техніки, а й гідним конкурентом на світовому ринку сільгосппродукції: Україна має відповідні природні умови, щоб вирощувати щороку понад 100 мільйонів тонн зернових. Зупинка лише за впровадженням сучасних інтенсивних технологій. Аграрна політика держави має бути спрямована на належне інженерно-технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва. Не можна працювати на техніці другого чи третього покоління в той час, як увесь світ уже використовує засоби п’ятого - шостого. Тому слід розглянути всі можливості, використати всі потенційні резерви, щоб оснастити наших аграріїв технічними засобами й технологіями ХХІ століття.
    Детальніше про резерви й можливості, які ще не повною мірою використовуються виробниками агропродукції для переоснащення технічного парку, розповів зокрема генеральний директор НАК «Украгролізинг» Іван Куришко.
    - Раджу по допомогу звертатися до нашої компанії, – запропонував Іван Іванович і навів переконливі факти. – Головна відмінність українського лізингу для села від західного полягає в тому, що в нашому випадку основним інвестором є держава, надаючи НАК «Украгролізинг» бюджетні кошти на певний термін. Наша компанія, передаючи придбані сільгоспмашини у фінансовий лізинг, повертає кошти до бюджету, регулярно збираючи лізингові платежі від лізенгоодержувачів. Сільськогосподарська техніка й обладнання передаються господарствам на 3-7 років під 3,2 % річних. Вигідніші пропозиції не відшукати. У всякому разі 3,2% річних – це значно менше, ніж показники інфляції. За роки діяльності компанією НАК «Украгролізинг» придбано й передано агропідприємствам більш як 17 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки на понад 1 мільярд гривень.
    Директор Навчально-наукового центру Інституту механізації і електрифікації УААН Яків Гуков ознайомив аудиторію з останніми науковими розробками закладу та пропозиціями щодо запровадження ресурсозберігаючих технологій та технічних засобів у рослинництві. Він, зокрема, зазначив, що «по-перше, слід звернути особливу увагу на проблему підвищення продуктивності агротехніки. По-друге, передбачити заходи, що сприятимуть заохоченню та залученню інвесторів для розгортання масового виробництва вітчизняної високопродуктивної та якісної техніки, особливу увагу звернувши на сервісне обслуговування».

    ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

    Кульгавий сервіс

    Виступ директора УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимира Кравчука був красномовним застереженням для тих господарів, які збираються придбати техніку, не ознайомившись із репутацією виробника. Доповідач оприлюднив результати випробувань нової техніки для енергозберігаючих технологій обробітку грунту та сівби зернових культур. На жаль, деякі вітчизняні виробники намагаються перекласти організацію сервісного обслуговування виготовленої ними техніки на плечі покупця.
    - Чимало зразків вітчизняної агротехніки, що коштують понад 100 тисяч гривень, виходили з ладу вже після 100 годин роботи, - приголомшив виступаючий, розповідаючи про результати досліджень. – І що найгірше, виробники браку аніяк не квапляться виправляти свої недоробки. Їм аби продати свій сумнівний засіб, а там – хоч трава не рости… Але наші аграрії все уважніше придивляються до своїх партнерів. Їм не байдуже, в що вкладати гроші, як працюватиме дорога техніка завтра. Тому й звертаються до виробників, які реально гарантують якість і належне сервісне обслуговування. Про те, що чимало виробників вітчизняної сільгосптехніки не на висоті, свідчить і такий факт: сьогодні наші аграрії купили понад 60% техніки в іноземного виробника.
    Вистачає роботи по вибраковуванню несправної та незареєстрованої техніки і в інспекції Держнагляду України. Її начальник Олександр Самотей навів, зокрема, такі дані: «Працівниками інспекції тільки в січні 2008 року виявлено 510 одиниць незареєстрованої техніки».
    В багатьох господарствах технічний огляд так і не проведено, не зважаючи на видані приписи та заборону експлуатації тракторної техніки, яка не пройшла огляд. Основними причинами такого стану є значне старіння тракторного парку, відсутність коштів на придбання запчастин і ремонт техніки, а також повна зупинка виробництва на окремих підприємствах.
    - Ось проблемні питання, що виникають у роботі переважної більшості інспекці, - наголосив керівник Держнагляду. - По-перше, в деяких реформованих агроформуваннях неможливо провести перереєстрацію сільгосптехніки через те, що справи щодо майна господарств тривалий час знаходяться на розгляді у судах різних інстанцій. По-друге, мають місце випадки вилучення і реалізації агротехніки державною податковою інспекцією та державною виконавчою службою без попереднього її зняття з обліку в інспекціях державного технічного нагляду. По-третє, частина сільгосптехніки до цього часу перебуває на обліку у неіснуючих підприємств. Тому нам потрібно вирішити питання, щоб при виключенні підприємства з державного реєстру вимагалася довідка з інспекції Держтехнагляду про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки. Неврегульованим до цього часу залишається й питання щодо тимчасової реєстрації техніки терміном на 1 рік, яка тривалий час перебуває у власності як юридичних, так і фізичних осіб.
    Втім, є в Україні виробники сільськогосподарської техніки, які про власне ім’я дбають і високу якість продукції гарантують, і сервісне обслуговування налагодили за європейськими стандартами. Принагідно директор тракторного заводу ТОВ «Укрзапчастина» Володимир Точоний розповів для «Аграрного тижня. Україна»: «ТОВ «Укрзапчастина» сповідує комплексний підхід до клієнта, пропонуючи техніку разом з необхідними до неї ремонтними, витратними та експлуатаційними матеріалами. На вибір – широкий асортимент запасних частин, акумуляторів, мастильних матеріалів, шин, дисків тощо. Ми маємо в Україні 32 філії, в яких надається гарантійне та постгарантійне обслуговування. А виїзні сервісні бригади завжди оперативно усувають всі недоліки.»

    ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

    Наукове забезпечення

    Активну участь в організації наради-семінара взяли й представники провідних навчальних та наукових закладів аграрного профілю. Зокрема, про забезпечення АПК інженерними та механізаторськими кадрами розповів для «Аграрного тижня. Україна» директор навчально-наукового технічного інституту Національного аграрного університету, доктор технічних наук, професор Дмитро Войтюк.
    - Наш інститут є провідним центром вищої аграрної освіти в Україні і веде свою історію з 1929 року, - підкреслив науковець. - Освітня концепція інституту полягає в підготовці нового покоління фахівців-інженерів у галузі механізації, рослинництва, тваринництва, сільськогосподарського машинобудування та електрифікації на базі сучасних стандартів освіти, адаптованих до вимог кращих світових освітніх програм для роботи в державних та недержавних секторах економіки. Студенти нашого інституту мають змогу проходити виробничу практику в фермерських господарствах Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Данії, Франції, США.
    Активно допомагають науковці-аграрії у законотворчій діяльності. Ось що розповів нам директор навчально-наукового центру Інституту аграрної економіки УААН Петро Саблук.
    - За участі наших співробітників розроблено низку законів України: «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про оренду землі», «Про лізинг», «Про кредитні спілки», «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Земельний кодекс» в новій редакції тощо.
    Інститут також щорічно проводить всеукраїнські збори-конгреси учених-економістів аграрників, в роботі яких постійно беруть участь понад сто докторів економічних наук аграрного профілю. Це представники наукових установ, вищих навчальних закладів та адміністративно-управлінських структур АПК України. А обговорюються проблеми здійснення аграрної реформи в Україні, розробки соціально-економічної моделі постреформованого розвитку агропромислового виробництва, напрями організаційно-методичних підходів до вирішення актуальних проблем АПК.

    Безпека – понад усе

    Доволі емоційним був виступ завідувачки сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики Валентини Гаврилюк. Адже не можна не сприймати близько до серця кожну біду, кожну трагедію. Особливо, коли нещастя спіткає людину, як-то кажуть, на «рівному місці». «За роки незалежності на підприємствах сільського господарства нашої держави загинули понад 6 тисяч людей, - повідомила Валентина Іванівна, розповівши про причини трагедії. - У більшості випадків люди гинуть через нехтування правилами безпеки праці». «Найнебезпечніші професії» в АПК, за словами Валентини Гаврилюк, - це машиніст, механік, водій, сторож. Спеціаліст зазначила, що на селі зникає культура виробництва і закликала подбати про відновлення на кожному підприємстві АПК служби безпеки життєдіяльності та охорони праці.

    А у нас – із тирси газ

    Наприкінці наради-семінару аудиторія із зацікавленістю прослухала виступ директора навчально-наукового інституту біотехнологій Національного аграрного університету Валерія Дубровіна. Він пропонував шляхи подолання залежності від імпорту енергоносіїв.
    Як повідомив Валерій Олександрович, у країнах Західної Європи приблизно 20% енергоносіїв мають біологічне походження. Там широко застосовуються технології виробництва синтетичного газу з тирси, соломи, гною; рідкого палива – з ріпаку, соняшника, кукурудзи. На одному гектарі української землі можна виростити рослинної сировини для виробництва понад тонни рідкого пального та чималої кількості корисних похідних. До того ж, собівартість альтернативного екологічно чистого пального втричі нижча від того, що походить з надр землі. І в нас вже накопичено досвід застосування таких технологій. Цей досвід вартий розповсюдження.

    На нараді побував Володимир ШАПОВАЛОВ





    Схожі новини
  • Держава створила сприятливі умови для виробництва сільгосптехніки, а також її придбання
  • На Київщині розпочався Всеукраїнський день поля 2012 «Техніка успішного виробництва»
  • 30 млрд грн необхідно щорічно на оновлення с/г техніки
  • «УКРАГРОЛІЗИНГ» - НАДІЙНА ОПОРА
  • Шлях до конкурентоспроможності

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА


Днями на базі Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ) відбулася нарада-семінар з питань підготовки агропромислового комплексу до весняно-польових робіт.

В організації заходу, крім господарів, активну участь взяло Міністерство аграрної політики України. Серед запрошених були представники Кабінету Міністрів України, Мінагрополітики, Мінпромполітики, заступники начальників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій з питань механізації, начальники обласних інспекцій Держтехнагляду, керівники НАК «Украгролізинг», провідні науковці, керівники облагротехсервісних формувань, виробництв сільськогосподарської техніки, представники засобів масової інформації.

ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА


Майдан переозброєння

Подібні наради вже стали доброю традицією. І стартують вони не в залі засідань, а на великому відкритому майдані, на якому були наочно представлені понад сто одиниць різноманітної сучасної агротехніки як вітчизняного виробника, так і відомих фірм США, Німеччини, Росії, Білорусі, інших країн.
Учасники наради-семінару оглянули трактори і комбайни, обладнання для оранки, культивування, боронування, посіву, внесення добрив тощо. Та перед тим до присутніх звернувся заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко. Він висловив сподівання, що нарада не стане буденним рядком для звіту на паперах, і кожен учасник обов’язково відкриє для себе щось корисне й прогресивне.
Володимир Кравчук, директор УкрНДІПВТ ім. Погорілого, розповів про основні напрями діяльності очолюваного ним інституту. Серед них – експертиза техніко-технологічних рішень з виробництва сільгосппродукції, випробування та сертифікація сільгосптехніки, наукові дослідження з пріоритетних напрямів інженерно-технічного забезпечення АПК, підготовка й перепідготовка кадрів, розповсюдження результатів науково-виробничої діяльності.
Знайомлячи присутніх зі зразками сучасної техніки, заступник директора УкрНДІПВТ ім. Погорілого Віктор Погорілий наголосив на ефективному запровадженні прогресивних систем обробітку грунту. Порівнюючи витрати пального, затрати праці й прямі експлуатаційні витрати при застосуванні різних способів підготовки землі до посіву, науковець зосередив увагу учасників семінару на перспективах і перевагах використання систем глибокого та поверхневого рихлення, а також прямої сівби. Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з економічними розрахунками перед тим, як замислитися над запровадженням тієї чи іншої технології. По завершенні наочної частини наради учасники заходу обмінялися досвідом під час роботи секцій за різними напрямами.

ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

Стомільйонна перспектива

- Успішне проведення весняно-польових робіт, - підкреслив Олександр Шевченко, відкриваючи пленарну частину наради-семінару, - безпосередньо залежить від підготовки техніки до безперебійної роботи в цей відповідальний період. Сьогодні наша держава стає не лише привабливим ринком для виробників аграрної техніки, а й гідним конкурентом на світовому ринку сільгосппродукції: Україна має відповідні природні умови, щоб вирощувати щороку понад 100 мільйонів тонн зернових. Зупинка лише за впровадженням сучасних інтенсивних технологій. Аграрна політика держави має бути спрямована на належне інженерно-технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва. Не можна працювати на техніці другого чи третього покоління в той час, як увесь світ уже використовує засоби п’ятого - шостого. Тому слід розглянути всі можливості, використати всі потенційні резерви, щоб оснастити наших аграріїв технічними засобами й технологіями ХХІ століття.
Детальніше про резерви й можливості, які ще не повною мірою використовуються виробниками агропродукції для переоснащення технічного парку, розповів зокрема генеральний директор НАК «Украгролізинг» Іван Куришко.
- Раджу по допомогу звертатися до нашої компанії, – запропонував Іван Іванович і навів переконливі факти. – Головна відмінність українського лізингу для села від західного полягає в тому, що в нашому випадку основним інвестором є держава, надаючи НАК «Украгролізинг» бюджетні кошти на певний термін. Наша компанія, передаючи придбані сільгоспмашини у фінансовий лізинг, повертає кошти до бюджету, регулярно збираючи лізингові платежі від лізенгоодержувачів. Сільськогосподарська техніка й обладнання передаються господарствам на 3-7 років під 3,2 % річних. Вигідніші пропозиції не відшукати. У всякому разі 3,2% річних – це значно менше, ніж показники інфляції. За роки діяльності компанією НАК «Украгролізинг» придбано й передано агропідприємствам більш як 17 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки на понад 1 мільярд гривень.
Директор Навчально-наукового центру Інституту механізації і електрифікації УААН Яків Гуков ознайомив аудиторію з останніми науковими розробками закладу та пропозиціями щодо запровадження ресурсозберігаючих технологій та технічних засобів у рослинництві. Він, зокрема, зазначив, що «по-перше, слід звернути особливу увагу на проблему підвищення продуктивності агротехніки. По-друге, передбачити заходи, що сприятимуть заохоченню та залученню інвесторів для розгортання масового виробництва вітчизняної високопродуктивної та якісної техніки, особливу увагу звернувши на сервісне обслуговування».

ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

Кульгавий сервіс

Виступ директора УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимира Кравчука був красномовним застереженням для тих господарів, які збираються придбати техніку, не ознайомившись із репутацією виробника. Доповідач оприлюднив результати випробувань нової техніки для енергозберігаючих технологій обробітку грунту та сівби зернових культур. На жаль, деякі вітчизняні виробники намагаються перекласти організацію сервісного обслуговування виготовленої ними техніки на плечі покупця.
- Чимало зразків вітчизняної агротехніки, що коштують понад 100 тисяч гривень, виходили з ладу вже після 100 годин роботи, - приголомшив виступаючий, розповідаючи про результати досліджень. – І що найгірше, виробники браку аніяк не квапляться виправляти свої недоробки. Їм аби продати свій сумнівний засіб, а там – хоч трава не рости… Але наші аграрії все уважніше придивляються до своїх партнерів. Їм не байдуже, в що вкладати гроші, як працюватиме дорога техніка завтра. Тому й звертаються до виробників, які реально гарантують якість і належне сервісне обслуговування. Про те, що чимало виробників вітчизняної сільгосптехніки не на висоті, свідчить і такий факт: сьогодні наші аграрії купили понад 60% техніки в іноземного виробника.
Вистачає роботи по вибраковуванню несправної та незареєстрованої техніки і в інспекції Держнагляду України. Її начальник Олександр Самотей навів, зокрема, такі дані: «Працівниками інспекції тільки в січні 2008 року виявлено 510 одиниць незареєстрованої техніки».
В багатьох господарствах технічний огляд так і не проведено, не зважаючи на видані приписи та заборону експлуатації тракторної техніки, яка не пройшла огляд. Основними причинами такого стану є значне старіння тракторного парку, відсутність коштів на придбання запчастин і ремонт техніки, а також повна зупинка виробництва на окремих підприємствах.
- Ось проблемні питання, що виникають у роботі переважної більшості інспекці, - наголосив керівник Держнагляду. - По-перше, в деяких реформованих агроформуваннях неможливо провести перереєстрацію сільгосптехніки через те, що справи щодо майна господарств тривалий час знаходяться на розгляді у судах різних інстанцій. По-друге, мають місце випадки вилучення і реалізації агротехніки державною податковою інспекцією та державною виконавчою службою без попереднього її зняття з обліку в інспекціях державного технічного нагляду. По-третє, частина сільгосптехніки до цього часу перебуває на обліку у неіснуючих підприємств. Тому нам потрібно вирішити питання, щоб при виключенні підприємства з державного реєстру вимагалася довідка з інспекції Держтехнагляду про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки. Неврегульованим до цього часу залишається й питання щодо тимчасової реєстрації техніки терміном на 1 рік, яка тривалий час перебуває у власності як юридичних, так і фізичних осіб.
Втім, є в Україні виробники сільськогосподарської техніки, які про власне ім’я дбають і високу якість продукції гарантують, і сервісне обслуговування налагодили за європейськими стандартами. Принагідно директор тракторного заводу ТОВ «Укрзапчастина» Володимир Точоний розповів для «Аграрного тижня. Україна»: «ТОВ «Укрзапчастина» сповідує комплексний підхід до клієнта, пропонуючи техніку разом з необхідними до неї ремонтними, витратними та експлуатаційними матеріалами. На вибір – широкий асортимент запасних частин, акумуляторів, мастильних матеріалів, шин, дисків тощо. Ми маємо в Україні 32 філії, в яких надається гарантійне та постгарантійне обслуговування. А виїзні сервісні бригади завжди оперативно усувають всі недоліки.»

ТЕХНІЧНА ДОБА УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

Наукове забезпечення

Активну участь в організації наради-семінара взяли й представники провідних навчальних та наукових закладів аграрного профілю. Зокрема, про забезпечення АПК інженерними та механізаторськими кадрами розповів для «Аграрного тижня. Україна» директор навчально-наукового технічного інституту Національного аграрного університету, доктор технічних наук, професор Дмитро Войтюк.
- Наш інститут є провідним центром вищої аграрної освіти в Україні і веде свою історію з 1929 року, - підкреслив науковець. - Освітня концепція інституту полягає в підготовці нового покоління фахівців-інженерів у галузі механізації, рослинництва, тваринництва, сільськогосподарського машинобудування та електрифікації на базі сучасних стандартів освіти, адаптованих до вимог кращих світових освітніх програм для роботи в державних та недержавних секторах економіки. Студенти нашого інституту мають змогу проходити виробничу практику в фермерських господарствах Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Данії, Франції, США.
Активно допомагають науковці-аграрії у законотворчій діяльності. Ось що розповів нам директор навчально-наукового центру Інституту аграрної економіки УААН Петро Саблук.
- За участі наших співробітників розроблено низку законів України: «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про фіксований сільськогосподарський податок», «Про оренду землі», «Про лізинг», «Про кредитні спілки», «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Земельний кодекс» в новій редакції тощо.
Інститут також щорічно проводить всеукраїнські збори-конгреси учених-економістів аграрників, в роботі яких постійно беруть участь понад сто докторів економічних наук аграрного профілю. Це представники наукових установ, вищих навчальних закладів та адміністративно-управлінських структур АПК України. А обговорюються проблеми здійснення аграрної реформи в Україні, розробки соціально-економічної моделі постреформованого розвитку агропромислового виробництва, напрями організаційно-методичних підходів до вирішення актуальних проблем АПК.

Безпека – понад усе

Доволі емоційним був виступ завідувачки сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики Валентини Гаврилюк. Адже не можна не сприймати близько до серця кожну біду, кожну трагедію. Особливо, коли нещастя спіткає людину, як-то кажуть, на «рівному місці». «За роки незалежності на підприємствах сільського господарства нашої держави загинули понад 6 тисяч людей, - повідомила Валентина Іванівна, розповівши про причини трагедії. - У більшості випадків люди гинуть через нехтування правилами безпеки праці». «Найнебезпечніші професії» в АПК, за словами Валентини Гаврилюк, - це машиніст, механік, водій, сторож. Спеціаліст зазначила, що на селі зникає культура виробництва і закликала подбати про відновлення на кожному підприємстві АПК служби безпеки життєдіяльності та охорони праці.

А у нас – із тирси газ

Наприкінці наради-семінару аудиторія із зацікавленістю прослухала виступ директора навчально-наукового інституту біотехнологій Національного аграрного університету Валерія Дубровіна. Він пропонував шляхи подолання залежності від імпорту енергоносіїв.
Як повідомив Валерій Олександрович, у країнах Західної Європи приблизно 20% енергоносіїв мають біологічне походження. Там широко застосовуються технології виробництва синтетичного газу з тирси, соломи, гною; рідкого палива – з ріпаку, соняшника, кукурудзи. На одному гектарі української землі можна виростити рослинної сировини для виробництва понад тонни рідкого пального та чималої кількості корисних похідних. До того ж, собівартість альтернативного екологічно чистого пального втричі нижча від того, що походить з надр землі. І в нас вже накопичено досвід застосування таких технологій. Цей досвід вартий розповсюдження.

На нараді побував Володимир ШАПОВАЛОВ





Схожі новини
  • Держава створила сприятливі умови для виробництва сільгосптехніки, а також її придбання
  • На Київщині розпочався Всеукраїнський день поля 2012 «Техніка успішного виробництва»
  • 30 млрд грн необхідно щорічно на оновлення с/г техніки
  • «УКРАГРОЛІЗИНГ» - НАДІЙНА ОПОРА
  • Шлях до конкурентоспроможності

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.