ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ПІД ОСНОВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД

Одним із основних завдань АПК при проведенні весняно-польових робіт є підживлення озимих культур, внесення добрив при посіві ярих культур, раціональне застосування добрив в умовах дефіциту засобів хімізації та виконання заходів з відновлення і підвищення родючості орних земель. Розмову на цю тему ми розпочали з вами у попередньому номері нашої газети. Сьогодні закінчуємо розповідь.

Враховуючи, що під цукрові буряки у більшості господарств недовнесено мінеральні добрива, доцільно у передпосівний обробіток ґрунту внести по 300 кг/га нітроамофоски. При сівбі цукрових буряків внести стартове добриво N₃₀P₃₀K₃₀. Протягом вегетації, в залежності від стану рослин цукрових буряків, провести відповідне підживлення N₂₀Р₂₀К₂₀.

Необхідно відмітити, що в цьому році надходження мінеральних добрив відбувається краще від минулого року.

За останній тиждень було закуплено 34,8 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту – 24,2 тис. тонн.

В таких областях як Вінницька, Полтавська, Луганська Харківська, Хмельницька та Чернігівська  забезпеченість мінеральними добривами до заявки складає 100 і більше відсотків.

За даними Мінагрополітики, з початку року хімічними підприємствами відвантажено: аміачної селітри – 456,9; карбаміду – 60,2; аміачної води – 15,9; нітроамофоски – 59,1; суперфосфату – 13,8; амофосу – 11,6 та тукосумішей – 25,9 тис. тонн фізичної ваги. В перерахунку на поживні речовини відвантажено з хімічних підприємств 238,5 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, з них азоту – 203,0 тис. тонн, фосфору – 21,0 тис. тонн, калію – 13,3 тис. тонн.

Невизначеність у співвідношенні між сільськогосподарськими угіддями, незбалансованість біогеохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалість протиерозійних систем охорони ґрунтів та відсутність агроґрунтового моніторингу зумовлюють не лише зниження потенційної родючості ґрунтів, але й порушують екологічну стійкість довкілля та знижують продуктивність сільськогосподарського виробництва.

За сучасних умов землеробства щорічні втрати гумусу становлять 500-600 кг/га. Втрати поживних речовин з ґрунту досягають 100 кг/га і більше. При збереженні цих негативних тенденцій ми щорічно будемо втрачати наше національне багатство – родючість земель.

Безумовно, зупинити ці негативні процеси можливо при збільшенні застосування органічних та мінеральних добрив, а також альтернативних видів добрив. В останні роки намітилась тенденція збільшення внесення мінеральних добрив, в той час як застосування органічних не тільки не збільшується, а навіть зменшується. Враховуючи, що збільшити виробництво органічних добрив в найближчі роки малоймовірно, дефіцит їх може бути зменшений за рахунок використання пожнивних решток та сидератів, природних органічних покладів, біологізації землеробства.

Важливим джерелом поповнення запасів поживних речовин в ґрунті є сидерати, заорювання яких адекватно внесенню 25- 30 тонн гною на 1 гектар.

Непроста ситуація в землеробстві склалась в результаті майже повного припинення хімічної меліорації ґрунтів. Не дивлячись, що центрами «Облдержродючість» розро***ється проектно-кошторисна документація на хімічну меліорацію на площу більше 300 тис. га, фактично ця робота в останні роки проводиться на 35-50 тис. гектарах. Наведені факти свідчать про вкрай напружену ситуацію у вирішенні цього важливого питання.

На 2008 рік згідно проекту постанови Кабінету Міністрів України розроблено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за програмою «Фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів» (далі – бюджетні кошти), які спрямовуються на проведення вапнування ґрунтів – 55%, гіпсування – 15%, посів сидеральних культур – 30% від загальної суми, передбаченої програмою.

В проекті також передбачено, що першочерговому вапнуванню підлягають ґрунти, які мають рН, який дорівнює або є нижче 5, з розміром компенсації 300 гривень на 1 гектар. Такий же розмір компенсації передбачається на гіпсування сильно- та середньосолонцюватих ґрунтів. Загальний обсяг фінансування  за цією програмою в 2008 році передбачається в сумі 100 млн. гривень.

В результаті багаторічної роботи центрів «Облдержродючість» сформований досить потужний інформаційний банк даних по агрохімічній паспортизації, який дозволяє центрам освоїти нові взаємовідносини із землекористувачами через створення довідково-консультативної служби. Фермери, орендарі, керівники і спеціалісти колективних підприємств одержать реальну можливість консультуватись з питань землекористування, зокрема заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.

                                                                                            Валерій ГРЕКОВ,

                      директор «Центрдержродючість», кандидат с.г.н.;

                                                                                Микола МАЙСТРЕНКО,

                зав. відділом «Центрдержродючість», кандидат с.г.н.;

                                                                                                Микола ЛАПА,

                                                           провідний науковий співробітник

                                        «Центрдержродючість», кандидат с.г.н.

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.