Кожні 5 років українські грунти втрачають у середньому 0,05% гумусу, який визначає ступінь їх родючості.
Про це повідомили у Державному науково-технологічному центрі охорони родючості рунтів "Центрдержродючість".
"В останні роки у зв'язку з дефіцитом органічних добрив агровиробники приділяють дедалі більшу увагу внесенню міндобрив. Однак, як показують останні наукові дослідження, внесення цих добрив призводить до зменшення вмісту гумусу у грунті", - окреслює проблему кандидат сільськогосподарських наук Людмила Дацько.
За її словами, різні види і форми мінеральних добрив по-різному впливають на органічну частину грунтів. Найбільш "агресивні" - азотні, окремі види калійних і комплексних добрив.
"Довготривале внесення міндобрив у науково-необгрунтованих кількостях значно посилює рухомість органічної речовини. Тим і пояснюється збільшення врожайності сільгоспкультур", - пояснює науковець.
На її думку, застосування міндобрив потрібно поєднувати із внесенням органіки, що обумовлено не лише покращенням поживного режиму грунтів, а й підвищенням вмісту органічної речовини як основного показника їх родючості, підвищенням стійкості рослин до несприятливих факторів, подальшим збільшенням урожайності.
"Щорічні втрати гумусу, які становлять 500-700 кг з гектара, відбуваються внаслідок переваги темпів мінералізації органічних речовин над їх гуміфікацією. З урахуванням цього, для простого відтворення родючості грунтів необхідно щорічно вносити приблизно 8-10 тонн гною на гектар посівної площі. Проте реальною така кількість органіки на українських полях стане лише в разі підйому тваринницької галузі", - стверджує Дацько.