- НААНУ стане центром науково-інноваційної діяльності в аграрному секторі
- Україна може щорічно виробляти до 80 млн тонн зерна
- УААН набула статусу національної
- СВЯТО ЗЕМЛЕРОБСЬКОЇ МЕХАНІКИ
- ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ В УААН
БЕЗ ПАНІКИ ДО СОТ
Минулого тижня у прес-центрі інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна» вчені Української академії аграрних наук говорили про пріоритетні напрями наукового забезпечення розвитку сільського господарства в контексті вступу України до СОТ.
До журналістів прийшли доктор сільськогосподарських наук, віце-президент УААН Микола Безуглий, доктор ветеринарних наук, віце-президент УААН Анатолій Головко, доктор економічних наук, академік-секретар Відділення аграрної економіки та земельних відносин УААН Сергій Кваша, доктор сільськогосподарських наук, академік-секретар Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій УААН Ігор Гриник.
Головна мета зустрічі, як одразу наголосили авторитетні науковці, поінформувати широкі кола громадськості про реальні перспективи аграрної галузі, пов’язані зі вступом до СОТ. Настав час розставити крапки над «і» щодо так званих «наслідків» для вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції після приєднання нашої держави до Світової організації торгівлі. Бо якими тільки «страхіттями» не лякають нас деякі засоби масової інформації. Але чи справді той СОТ схожий на вовка, що прагне залишити від вітчизняного АПК ріжки та ніжки?
Журналісти не скупилися на гострі запитання. Починаючи від не вельми щедрої державної підтримки сільгоспвиробника, завершуючи навалою генетично модифікованих домішок.
Чи буде спад виробництва продукції вітчизняного АПК?
На думку доктора економічних наук Сергія Кваші, спад виробництва в аграрному секторі України не вийде за межі 1%, але ситуація має швидко стабілізуватися й набрати позитивних обертів.
- Я дивлюсь на перспективи розвитку нашого АПК з оптимізмом, - наголосив науковець. - Найвигідніша ситуація для вітчизняного виробника спостерігатиметься на ринку зернових та олійних культур. Велика перспектива у нас й у виробництві власного біопалива. Це якщо ми не вивозитимемо сировину для виготовлення цього енергоносія за кордон, а налагодимо відповідні потужності для його виробництва в Україні.»
Прогноз від Сергія Кваші безперечно вартий уваги, адже протягом останніх років він виступав координатором і учасником багатьох міжнародних та національних проектів з проблем зовнішньоекономічних аспектів розвитку аграрної економіки України, а наукова ідея досліджень відомого вченого пов'язана з вивченням проблем розвитку аграрної політики на сучасному етапі трансформації аграрної економіки нашої країни, по цій проблемі надруковано понад 85 його робіт, серед них монографії та навчальні посібники, методичні розробки.
Інноваціям – зелене світло
Доктор сільськогосподарських наук Ігор Гриник відомий своїми теоретичними і практичними розробками, що присвячені вирішенню проблем збалансованого розвитку екосистем Чернігівщини. Зокрема, завдяки його науковому внеску, для умов Полісся адаптовано систему відтворення родючості ґрунту, запропоновано більш широке використання екологічно безпечного «біологічного» азоту при вирощуванні сільськогосподарських культур. Під керівництвом та за безпосередньої участі Ігоря Гриника розроблено низку програм розвитку АПК Чернігівщини: «Зерно Чернігівщини», «Люпин», М’ясне тваринництво» та інші. У його багажі також 65 опублікованих наукових праць, 58 статей, 7 монографій та посібників. Він є автором сорту вівса Нептун.
Ігор Гриник розповів журналістам про вагомі здобутки вітчизняної аграрної науки, завдяки яким можна впевнено дивитися в майбутнє вітчизняного сільського господарства. Сьогодні проводиться чимала організаційна робота над створенням в областях центрів наукового забезпечення для об’єдннання під єдиним дахом всіх наукових установ аграрного профілю. Відділенню наукового забезпечення трансферу інновацій УААН нещодавно виповнилося 10 років. За цей час ним випробувано й упроваджено майже тисяча розробок.
Кредитні ставки мають зменшитися
- Вітчизняні аграрії для успішного господарювання на землі повинні мати доступ до дешевих кредитів, - переконаний доктор сільськогосподарських наук Микола Безуглий. – Якби банки мали змогу брати під заставу землю, можна було б значно зменшити гостроту проблеми фінансування сільськогосподарського виробництва. Але ж у нас ще немає цивілізованого ринку землі…
Микола Безуглий є одним із провідних вчених у галузі біотехнології сільськогосподарських тварин. За його безпосередньою участю вперше в Україні були отримані теля-трансплантат (після пересадки у нехірургічний спосіб свіжеотриманого ембріону) та теля-трансплантат з глибокозамороженого ембріону. Завдяки науковим розробкам вченого вперше в Україні проведено широкомасштабний дослід з транспортування тварин у вигляді заморожених ембріонів; вперше в світі отримано однояйцеві близнюки з половинок розділеного мікрохірургічним шляхом деконсервованого ембріону. Під його керівництвом вперше в Україні були отримані: теля-трансплантат з «четвертинки» деконсервованого ембріону; телята з ембріонів, що були отримані після достигання, запліднення та культивування в системі in vitro; телята-одинаки з реконструйованих ембріонів.
Мода на модифікації
За повідомленнями багатьох засобів масової інформації, у країнах Європи доволі неоднозначне ставлення до генетично модифікованих продуктів. Якщо вірити останнім соціологічним опитуванням, 70% європейців негативно налаштовані щодо ГМП. Але виробники сільгосппродукції, зокрема у Великій Британії, впевнені, що побоювання населення зайві, адже технології з вирощування ГМП необхідні для підвищення урожайності, а також для виробництва культур, які можна використовувати як сировину для біопалива. Таким чином з’явиться змога успішно й масштабно впроваджувати нові екологічно чисті технології в енергетиці. Підтримують таку позицію й урядовці з Туманного Альбіону. Вони навіть налаштовані повернути генетично модифіковані продукти на полиці магазинів. Що ж до України, то й у нас ставлення до ГМП неоднозначне. Люди здебільшого хочуть споживати натуральні продукти. Але це доволі дороге задоволення. Без використання сучасних інтенсивних технологій у сільгоспвиробництві аграрну галузь поставити на ноги буде проблематично. Можна, звісна річ, й надалі вирощувати по 25-30 центнерів зернових на одному гектарі, бідкаючись, що немає пального, аби виорати ті «зайві» гектари.
А як ставляться вітчизняні науковці до галасу навколо ГМП?
Доктор ветеринарних наук, віце-президент УААН Анатолій Головко, що має понад 170 опублікованих наукових праць, 5 авторських свідоцтв, 2 патенти і відомий своїми розробками діагностичних, профілактичних та терапевтичних препаратів проти колібактеріозу та сальмонельозу молодняку сільськогосподарських тварин, які широко використовуються у ветеринарній медицині, а їхнє виробництво налагоджено на біофабриках України, під час прес-конференції висловився проти необґрунтованих побоювань щодо ГМП, адже ще не зареєстровані випадки, коли б генетично модифіковані продукти спричинили шкоду. А в біоенергетиці використання ГМП, на думку Анатолія Головка, є особливо перспективним. Отже, не слід поспішати з однозначним вироком. Можливо й дійсно, не такий вже страшний той «вовк» на ім’я ГМП?
Вузлик на пам’ять
Варто підкреслити, що вчені УААН є не частими співрозмовниками журналістів. І нинішній їх прихід – перша спроба стати публічними. Відтепер і у нас є сподівання, що з багатьох актуальних питань розвитку АПК можна сміливо звертатися за екпертною оцінкою до цих вельми авторитетних представників УААН.
Володимир ШАПОВАЛОВ
