Аграрний тиждень. Україна
» » Що очікує наш АПК після вступу до СОТ
» » Що очікує наш АПК після вступу до СОТ

    Що очікує наш АПК після вступу до СОТ


    Підготовка до переговорів по укладанню Нового базового договору між Україною та Європейським Союзом (замінить Угоду про партнерство і співробітництво), а також щодо створення зони вільної торгівлі між нашою країною та ЄС мають стати пріоритетними напрямками роботи Мінагрополітики в коротко- й довгостроковій перспективі.

    На нещодавній колегії міністерства заступник міністра аграрної політики Валентина Завалевська детально поінформувала учасників наради про зовнішньоекономічну діяльність МінАП та оцінки умов щодо вступу України до СОТ у сфері аграрного сектору. В сьогоднішньому та наступних номерах газети ми пропонуємо вам тези виступу Валентини Олександрівни.

     

    Валентина Завалевська:

    «Головне питання, яке турбує всіх аграріїв: що очікує наш АПК після вступу до СОТ».

     

    В умовах глобалізаційних процесів усе більшого значення набувають питання зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснюється Міністерством аграрної політики України за відповідними напрямами.

    Забезпечення двостороннього міжнародного торговельно-економічного й науково-технічного співробітництва з країнами світу.

    Міністерством забезпечується співпраця майже з 100 країнами світу та робота в 68 міжурядових комісіях економічного співробітництва.

    В першу чергу це стосується розробки і реалізації міжурядових і міжвідомчих угод в галузі АПК з іноземними країнами та здійснення контролю за виконанням домовленостей, визначених в угодах.

    Останнім часом зростає зацікавленість країн світу у співробітництві з Україною: лише торік проведено близько 120 переговорів з  іноземними партнерами. За результатами двосторонніх зустрічей та візитів керівництва міністерства, розро***ються проекти міжнародних нормативних актів.

    У 2007 році Мінагрополітики підписані 3 міжнародні акти з КНР, Королівством Данія та Німеччиною. Нині в стадії розробки та опрацювання – 32 нормативних міжнародних акта, регламентуючих діяльність за різними напрямками співробітництва.

    Зокрема, з Французькою Республікою створено спільну робочу групу в галузі сільського господарства, розроблені проекти Угод в галузі тваринництва та насінництва. Результатом співпраці з Данією стала розробка міжміністерської Угоди з питань обміну спеціалістами в галузі сільського господарства.

    Співробітництво в рамках Українсько-німецького аграрного комітету є зразком поступового залучення України до взаємодії на двосторонньому й багатосторонньому рівні, яка сьогодні існує між країнами Європейського Союзу. На засіданнях комітету вирішуються поточні актуальні питання, визначаються шляхи подолання суперечностей, формат надання консультативної допомоги, узгоджуються освітні кваліфікаційні програми.

    В рамках СНД міністерство бере участь у розробці та виконанні ряду програм.

    Стратегічним і важливим є для нас партнерство з Російською Федерацією. Не дивлячись на те, що на даний час не до кінця врегульоване питання експорту до РФ продукції тваринного походження, необхідно відзначити позитивні тенденції з поглиблення співробітництва, а саме – розглядається можливість реалізації масштабного економічного проекту: створення спільної українсько-російської «Насіннєвої Корпорації».

    Пріоритетами розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з американськими континентами є поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Поряд з цим продовжується робота щодо запозичення бразильського досвіду у галузі виробництва і використання альтернативних видів палива, налагодження співпраці й обміну досвідом з Аргентиною в галузі управління сільським господарством.

    Зростаючий світовий попит на продовольство сприяє розширенню співпраці з країнами Близького Сходу та ряду африканських країн.

    В рамках міжнародного співробітництва міністерством забезпечується активна участь в міжнародних агропромислових виставках. У 2007 році  делегації Мінагрополітики прийняли участь в 11 виставкових заходах агропромислового напрямку в різних країнах світу (ФРН, Данія, Ізраїль, Білорусь, Російська Федерація, Туреччина. Передбачається активна участь міністерства у міжнародній виставковій діяльності й у 2008 році).

    Тож зростання активності відносин з країнами світу в порівнянні з попередніми роками зумовлює необхідність відновлення в міністерстві протокольного сектору, відповідального за якісне забезпечення двостороннього співробітництва.

     

    Співробітництво з міжнародними та міжнародними фінансовими організаціями, залучення МТД.

    Налагоджено співробітництво зі Світовим Банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Центральноєвропейською ініціативою, Організацією економічного співробітництва й розвитку, НАТО та іншими організаціями.

    Найбільш активно розвивається співробітництво України з Організацією з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). Україна є членом 5-ти відкритих комітетів та 2-х комісій ФАО, а на період 2007-2008 рр. – членом керівного виконавчого органу організації: Ради ФАО.

    В рамках технічної допомоги ФАО реалізовано 5 проектів. Вони стосуються вдосконалення агроінформаційної системи; формулювання політики розвитку сільського господарства на середню перспективу; розбудови Української лабораторії якості й безпеки харчової і сільськогосподарської продукції, створеної на базі Національного аграрного університету; розвитку гуртових ринків; допомоги по ранньому виявленню і попередженню пташиного грипу.

    Проблемним питанням співробітництва з міжнародними організаціями залишається існуюча заборгованість по сплаті членських внесків перед рядом міжнародних організацій. Так, фінансові зобов’язання не погашені перед Міжнародною Радою по зерну (більше 56 тис. фунтів стерлінгів), Міжнародною організацією виноградарства та виноробства (45,4 тис. євро) та Міжнародною організацією з цукру (більше 72 тис. фунтів стерлінгів). Членство України в цих організаціях тимчасово обмежене.

    Невирішеність цього питання безумовно негативно впливає на міжнародний імідж нашої держави і позбавляє Україну можливості брати участь у формуванні світової аграрної політики за цілими напрямками.

    Продовжується співробітництво зі Світовим банком, який переорієнтував свою діяльність в галузі сільського господарства для України з надання інвестиційних позик на аналітичну допомогу сектору. Вже розпочато аналітичні дослідження за темами: «Сільське господарство в умовах зміни торговельного режиму» та «Конкурентоспроможність виробництва біоенергії в Україні».

    Водночас міністерство наполегливо ставить питання перед Світовим банком щодо реалізації проекту «Розвиток конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки харчових продуктів: модернізація мережі ветеринарних і карантинних лабораторій та лабораторії Національного аграрного університету». Важливість проекту зумовлена, в першу чергу, необхідністю забезпечити продовольчу безпеку країни в умовах СОТ, євроінтеграції агросектору і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції на міжнародному ринку.

    Наразі триває реалізація 17 проектів міжнародної технічної допомоги. Загальна сума залучених коштів по цих проектах складає близько 43 млн. дол. США.

    Основними донорами міжнародної технічної допомоги виступають Європейський Союз, уряди США, Канади, Нідерландів, Німеччини та Швеції.

    Започатковано новий формат співпраці з донорською спільнотою. Щоквартально організовуються засідання так званої «Ради Донорів» Мінагрополітики із залученням представників інших міністерств і відомств міжнародних донорських організацій, на яких обговорюється поточний стан реалізації проектів та виносяться пропозиції структурних підрозділів Мінагрополітики й установ системи АПК щодо започаткування нових проектів міжнародної технічної допомоги.

    На початку лютого розпочато реалізацію проекту за підтримки Уряду Королівства Нідерландів «Гармонізація фітосанітарного регулювання в Україні відповідно до законодавчого поля ЄС». Ведеться підготовка по започаткуванню 6 нових проектів міжнародної технічної допомоги.

    Важливою складовою реалізації зовнішньоекономічної політики та одним із п’яти основних пріоритетів діяльності міністерства є залучення іноземних інвестицій.

    За даними Державного комітету статистики, на 1 січня 2008 р., починаючи з 1992 р., в АПК України залучено 1947 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (6,6% загального їх обсягу в економіку України). З них 1394,3 млн. дол. вкладено в підприємства харчової промисловості; 552,7 млн. дол. – у сільське господарство.

    Аналіз динаміки залучення інвестицій свідчить про зростання їх обсягу з початку 2007 року на 26,9% (на 412,9 млн. дол. США), з них на 260 млн. дол. (або 22,9%) в харчову промисловість, на 152,9 млн. дол. (або 38,2%) – в сільське господарство, в т.ч. 118,3 млн. дол. – в рослинництво і тваринництво.

    Найбільшими інвесторами в АПК України є країни Європейського співтовариства (Кіпр, Великобританія, Австрія, Данія, Німеччина), на які припадає близько 74% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, а також Сполучені Штати Америки, Канада та країни СНД.

    Торік значно збільшилось залучення інвестиції в харчову промисловість Запорізької (на 61,3 млн. дол. США або на 71%), Харківської (на 23,9 млн. дол. або на 28%) та Київської областей (на 48 млн. дол. або на 14%). Обсяги залучення інвестицій в сільське господарство за аналогічний період зросли у Львівській (на 30,1 млн. дол. США або у 20 разів), Івано-Франківській (на 28,4 млн. дол. або у 2,6 рази), Дніпропетровській (на 14,7 млн. дол. або на 50%), Херсонській (на 6,3 млн. дол. або на 37%) та Київській областях (на 28 млн. дол. або на 21%).

    В цілому, за обсягами прямих іноземних інвестицій в АПК України, тримають першість Київська, Харківська, Донецька, Одеська області. На відміну від цих регіонів, викликає занепокоєння ситуація з відтоком інвестицій з харчової промисловості Кіровоградської, Черкаської, Рівненської, Чернівецької областей та АР Крим, а також з агросектору Полтавської області та Криму.

    Зауважу, що міжнародні експерти прогнозують значне збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в АПК України в середньостроковій перспективі, зважаючи на зростання світових цін на продовольство й очікування потенційними інвесторами запровадження в Україні прозорого земельного ринку, вирішення важливих для інвестиційного клімату питань фінансового і податкового законодавства.

     

    Європейська інтеграція в частині вирішення завдань АПК.

    Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами, а також План дій Україна – ЄС.

    Актуальним питанням нині є укладення Нового базового договору між Україною та ЄС, а також створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

    На мою думку, те, що в Новому базовому договорі, на відміну від попередньої угоди, за нашою пропозицією буде розділ «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості», вже є значним досягненням та індикатором того, що Європейська Комісія розуміє взаємозалежність аграрних ринків України та ЄС.

    Вступ України до СОТ дав можливість розпочати з європейською стороною переговорний процес по укладенню угоди про вільну торгівлю.

    Зауважу, що лібералізація тарифів на сільськогосподарські та промислові сільськогосподарські товари відбуватиметься у максимально короткі терміни з обмеженою кількістю винятків з обох сторін, тому найбільш гострою залишається проблема доступу сільгосптоварів і харчових продуктів українського походження на ринок ЄС, зокрема, вирішення комплексу питань, пов’язаних із санітарними та фітосанітарними заходами й стандартами якості.

    Звертаю увагу, що в Європейському Союзі вимоги до якості продуктів харчування значно вищі, а високий рівень субсидіювання в ЄС загострює конкуренцію на українському ринку. Згадані фактори, в свою чергу, можуть мати негативний вплив на конкурентоспроможність продукції українських товаровиробників в умовах функціонування ЗВТ.

    Тому вже сьогодні Мінагрополітики необхідно терміново сформувати чітку переговорну позицію України в галузі АПК з урахуванням у повній мірі інтересів національних виробників. З цією метою необхідно визначити перелік конкурентоздатної продукції, на яку при створенні ЗВТ буде розповсюджуватись нульова ставка мита, та сформувати перелік можливих вилучень продукції з режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це дозволить сформувати позицію української сторони для проведення переговорів.

    Для забезпечення роботи в зазначеному напрямі є доцільним створення у складі Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва сектору зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Підрозділ здійснюватиме супроводження переговорного процесу щодо укладення угоди про створення ЗВТ між Україною та ЄС, проводитиме комплексний аналіз можливих наслідків для виробництва агропромислової продукції й розро***тиме заходи по мінімізації негативних наслідків від створення ЗВТ.

    Мінагрополітики також продовжуватиме співпрацю з Генеральним Директоратом Європейської Комісії „Сільське господарство та розвиток сільської місцевості” в рамках Меморандуму про взаєморозуміння для Діалогу з аграрних питань, який було підписано 18 жовтня 2006 року.

    На виконання положень Меморандуму двічі на рік проводяться засідання діалогу Україна – ЄС з аграрних питань і засідання робочих груп, в ході яких розглядались такі важливі питання: український зерновий ринок, розвиток ринку біопалива, співробітництво у виробничій сфері (у т.ч. м’ясної й молочної галузей промисловості), система використання та захисту географічних позначок.

    У ІІ кварталі 2008 року планується проведення Четвертого засідання Діалогу Україна – ЄС з аграрних питань, семінару зі статистики, а також засідання Робочої групи з питань ринку зерна в Україні.

    Одним з основних результатів співпраці в рамках Діалогу Україна – ЄС є отримання доступу України до системи „MARS”, яка включає в себе супутникове спостереження, узагальнення і аналіз усіх факторів, які є необхідними для вироблення прогнозу урожайності, розвитку окремих агрокультур, стану посівних площ, пасовищ, ґрунтів. Нині співробітниками Українського НДІ прогнозування та випробування техніки і технологій ім. Л.Погорілого (визначений відповідальним виконавцем за впровадження даної системи в Україні) відпрацьовано проект угоди з ЄС й направлено його до Інституту захисту та безпеки громадян (Іспанія, Італія) на погодження з метою подальшого підписання.

     Прес-служба МінАП

    Далі буде...

     






    Схожі новини
  • МІНАГРОПОЛІТИКИ: СЬОГОДНІ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗБЛИЖЕННЯ АГРАРНИХ ЕКОНОМІК УКРАЇНИ ТА ФРАНЦІЇ
  • ДЕЛЕГАЦІЯ МІНАГРОПОЛІТИКИ У МОСКВІ ОБГОВОРЮЄ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ АПК
  • Діалог з аграрних питань
  • П’ять пріоритетів АПК
  • Україна – Латвія

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Що очікує наш АПК після вступу до СОТ


Підготовка до переговорів по укладанню Нового базового договору між Україною та Європейським Союзом (замінить Угоду про партнерство і співробітництво), а також щодо створення зони вільної торгівлі між нашою країною та ЄС мають стати пріоритетними напрямками роботи Мінагрополітики в коротко- й довгостроковій перспективі.

На нещодавній колегії міністерства заступник міністра аграрної політики Валентина Завалевська детально поінформувала учасників наради про зовнішньоекономічну діяльність МінАП та оцінки умов щодо вступу України до СОТ у сфері аграрного сектору. В сьогоднішньому та наступних номерах газети ми пропонуємо вам тези виступу Валентини Олександрівни.

 

Валентина Завалевська:

«Головне питання, яке турбує всіх аграріїв: що очікує наш АПК після вступу до СОТ».

 

В умовах глобалізаційних процесів усе більшого значення набувають питання зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснюється Міністерством аграрної політики України за відповідними напрямами.

Забезпечення двостороннього міжнародного торговельно-економічного й науково-технічного співробітництва з країнами світу.

Міністерством забезпечується співпраця майже з 100 країнами світу та робота в 68 міжурядових комісіях економічного співробітництва.

В першу чергу це стосується розробки і реалізації міжурядових і міжвідомчих угод в галузі АПК з іноземними країнами та здійснення контролю за виконанням домовленостей, визначених в угодах.

Останнім часом зростає зацікавленість країн світу у співробітництві з Україною: лише торік проведено близько 120 переговорів з  іноземними партнерами. За результатами двосторонніх зустрічей та візитів керівництва міністерства, розро***ються проекти міжнародних нормативних актів.

У 2007 році Мінагрополітики підписані 3 міжнародні акти з КНР, Королівством Данія та Німеччиною. Нині в стадії розробки та опрацювання – 32 нормативних міжнародних акта, регламентуючих діяльність за різними напрямками співробітництва.

Зокрема, з Французькою Республікою створено спільну робочу групу в галузі сільського господарства, розроблені проекти Угод в галузі тваринництва та насінництва. Результатом співпраці з Данією стала розробка міжміністерської Угоди з питань обміну спеціалістами в галузі сільського господарства.

Співробітництво в рамках Українсько-німецького аграрного комітету є зразком поступового залучення України до взаємодії на двосторонньому й багатосторонньому рівні, яка сьогодні існує між країнами Європейського Союзу. На засіданнях комітету вирішуються поточні актуальні питання, визначаються шляхи подолання суперечностей, формат надання консультативної допомоги, узгоджуються освітні кваліфікаційні програми.

В рамках СНД міністерство бере участь у розробці та виконанні ряду програм.

Стратегічним і важливим є для нас партнерство з Російською Федерацією. Не дивлячись на те, що на даний час не до кінця врегульоване питання експорту до РФ продукції тваринного походження, необхідно відзначити позитивні тенденції з поглиблення співробітництва, а саме – розглядається можливість реалізації масштабного економічного проекту: створення спільної українсько-російської «Насіннєвої Корпорації».

Пріоритетами розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з американськими континентами є поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Поряд з цим продовжується робота щодо запозичення бразильського досвіду у галузі виробництва і використання альтернативних видів палива, налагодження співпраці й обміну досвідом з Аргентиною в галузі управління сільським господарством.

Зростаючий світовий попит на продовольство сприяє розширенню співпраці з країнами Близького Сходу та ряду африканських країн.

В рамках міжнародного співробітництва міністерством забезпечується активна участь в міжнародних агропромислових виставках. У 2007 році  делегації Мінагрополітики прийняли участь в 11 виставкових заходах агропромислового напрямку в різних країнах світу (ФРН, Данія, Ізраїль, Білорусь, Російська Федерація, Туреччина. Передбачається активна участь міністерства у міжнародній виставковій діяльності й у 2008 році).

Тож зростання активності відносин з країнами світу в порівнянні з попередніми роками зумовлює необхідність відновлення в міністерстві протокольного сектору, відповідального за якісне забезпечення двостороннього співробітництва.

 

Співробітництво з міжнародними та міжнародними фінансовими організаціями, залучення МТД.

Налагоджено співробітництво зі Світовим Банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Центральноєвропейською ініціативою, Організацією економічного співробітництва й розвитку, НАТО та іншими організаціями.

Найбільш активно розвивається співробітництво України з Організацією з питань продовольства та сільського господарства (ФАО). Україна є членом 5-ти відкритих комітетів та 2-х комісій ФАО, а на період 2007-2008 рр. – членом керівного виконавчого органу організації: Ради ФАО.

В рамках технічної допомоги ФАО реалізовано 5 проектів. Вони стосуються вдосконалення агроінформаційної системи; формулювання політики розвитку сільського господарства на середню перспективу; розбудови Української лабораторії якості й безпеки харчової і сільськогосподарської продукції, створеної на базі Національного аграрного університету; розвитку гуртових ринків; допомоги по ранньому виявленню і попередженню пташиного грипу.

Проблемним питанням співробітництва з міжнародними організаціями залишається існуюча заборгованість по сплаті членських внесків перед рядом міжнародних організацій. Так, фінансові зобов’язання не погашені перед Міжнародною Радою по зерну (більше 56 тис. фунтів стерлінгів), Міжнародною організацією виноградарства та виноробства (45,4 тис. євро) та Міжнародною організацією з цукру (більше 72 тис. фунтів стерлінгів). Членство України в цих організаціях тимчасово обмежене.

Невирішеність цього питання безумовно негативно впливає на міжнародний імідж нашої держави і позбавляє Україну можливості брати участь у формуванні світової аграрної політики за цілими напрямками.

Продовжується співробітництво зі Світовим банком, який переорієнтував свою діяльність в галузі сільського господарства для України з надання інвестиційних позик на аналітичну допомогу сектору. Вже розпочато аналітичні дослідження за темами: «Сільське господарство в умовах зміни торговельного режиму» та «Конкурентоспроможність виробництва біоенергії в Україні».

Водночас міністерство наполегливо ставить питання перед Світовим банком щодо реалізації проекту «Розвиток конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки харчових продуктів: модернізація мережі ветеринарних і карантинних лабораторій та лабораторії Національного аграрного університету». Важливість проекту зумовлена, в першу чергу, необхідністю забезпечити продовольчу безпеку країни в умовах СОТ, євроінтеграції агросектору і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції на міжнародному ринку.

Наразі триває реалізація 17 проектів міжнародної технічної допомоги. Загальна сума залучених коштів по цих проектах складає близько 43 млн. дол. США.

Основними донорами міжнародної технічної допомоги виступають Європейський Союз, уряди США, Канади, Нідерландів, Німеччини та Швеції.

Започатковано новий формат співпраці з донорською спільнотою. Щоквартально організовуються засідання так званої «Ради Донорів» Мінагрополітики із залученням представників інших міністерств і відомств міжнародних донорських організацій, на яких обговорюється поточний стан реалізації проектів та виносяться пропозиції структурних підрозділів Мінагрополітики й установ системи АПК щодо започаткування нових проектів міжнародної технічної допомоги.

На початку лютого розпочато реалізацію проекту за підтримки Уряду Королівства Нідерландів «Гармонізація фітосанітарного регулювання в Україні відповідно до законодавчого поля ЄС». Ведеться підготовка по започаткуванню 6 нових проектів міжнародної технічної допомоги.

Важливою складовою реалізації зовнішньоекономічної політики та одним із п’яти основних пріоритетів діяльності міністерства є залучення іноземних інвестицій.

За даними Державного комітету статистики, на 1 січня 2008 р., починаючи з 1992 р., в АПК України залучено 1947 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (6,6% загального їх обсягу в економіку України). З них 1394,3 млн. дол. вкладено в підприємства харчової промисловості; 552,7 млн. дол. – у сільське господарство.

Аналіз динаміки залучення інвестицій свідчить про зростання їх обсягу з початку 2007 року на 26,9% (на 412,9 млн. дол. США), з них на 260 млн. дол. (або 22,9%) в харчову промисловість, на 152,9 млн. дол. (або 38,2%) – в сільське господарство, в т.ч. 118,3 млн. дол. – в рослинництво і тваринництво.

Найбільшими інвесторами в АПК України є країни Європейського співтовариства (Кіпр, Великобританія, Австрія, Данія, Німеччина), на які припадає близько 74% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, а також Сполучені Штати Америки, Канада та країни СНД.

Торік значно збільшилось залучення інвестиції в харчову промисловість Запорізької (на 61,3 млн. дол. США або на 71%), Харківської (на 23,9 млн. дол. або на 28%) та Київської областей (на 48 млн. дол. або на 14%). Обсяги залучення інвестицій в сільське господарство за аналогічний період зросли у Львівській (на 30,1 млн. дол. США або у 20 разів), Івано-Франківській (на 28,4 млн. дол. або у 2,6 рази), Дніпропетровській (на 14,7 млн. дол. або на 50%), Херсонській (на 6,3 млн. дол. або на 37%) та Київській областях (на 28 млн. дол. або на 21%).

В цілому, за обсягами прямих іноземних інвестицій в АПК України, тримають першість Київська, Харківська, Донецька, Одеська області. На відміну від цих регіонів, викликає занепокоєння ситуація з відтоком інвестицій з харчової промисловості Кіровоградської, Черкаської, Рівненської, Чернівецької областей та АР Крим, а також з агросектору Полтавської області та Криму.

Зауважу, що міжнародні експерти прогнозують значне збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій в АПК України в середньостроковій перспективі, зважаючи на зростання світових цін на продовольство й очікування потенційними інвесторами запровадження в Україні прозорого земельного ринку, вирішення важливих для інвестиційного клімату питань фінансового і податкового законодавства.

 

Європейська інтеграція в частині вирішення завдань АПК.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами, а також План дій Україна – ЄС.

Актуальним питанням нині є укладення Нового базового договору між Україною та ЄС, а також створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

На мою думку, те, що в Новому базовому договорі, на відміну від попередньої угоди, за нашою пропозицією буде розділ «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості», вже є значним досягненням та індикатором того, що Європейська Комісія розуміє взаємозалежність аграрних ринків України та ЄС.

Вступ України до СОТ дав можливість розпочати з європейською стороною переговорний процес по укладенню угоди про вільну торгівлю.

Зауважу, що лібералізація тарифів на сільськогосподарські та промислові сільськогосподарські товари відбуватиметься у максимально короткі терміни з обмеженою кількістю винятків з обох сторін, тому найбільш гострою залишається проблема доступу сільгосптоварів і харчових продуктів українського походження на ринок ЄС, зокрема, вирішення комплексу питань, пов’язаних із санітарними та фітосанітарними заходами й стандартами якості.

Звертаю увагу, що в Європейському Союзі вимоги до якості продуктів харчування значно вищі, а високий рівень субсидіювання в ЄС загострює конкуренцію на українському ринку. Згадані фактори, в свою чергу, можуть мати негативний вплив на конкурентоспроможність продукції українських товаровиробників в умовах функціонування ЗВТ.

Тому вже сьогодні Мінагрополітики необхідно терміново сформувати чітку переговорну позицію України в галузі АПК з урахуванням у повній мірі інтересів національних виробників. З цією метою необхідно визначити перелік конкурентоздатної продукції, на яку при створенні ЗВТ буде розповсюджуватись нульова ставка мита, та сформувати перелік можливих вилучень продукції з режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це дозволить сформувати позицію української сторони для проведення переговорів.

Для забезпечення роботи в зазначеному напрямі є доцільним створення у складі Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва сектору зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Підрозділ здійснюватиме супроводження переговорного процесу щодо укладення угоди про створення ЗВТ між Україною та ЄС, проводитиме комплексний аналіз можливих наслідків для виробництва агропромислової продукції й розро***тиме заходи по мінімізації негативних наслідків від створення ЗВТ.

Мінагрополітики також продовжуватиме співпрацю з Генеральним Директоратом Європейської Комісії „Сільське господарство та розвиток сільської місцевості” в рамках Меморандуму про взаєморозуміння для Діалогу з аграрних питань, який було підписано 18 жовтня 2006 року.

На виконання положень Меморандуму двічі на рік проводяться засідання діалогу Україна – ЄС з аграрних питань і засідання робочих груп, в ході яких розглядались такі важливі питання: український зерновий ринок, розвиток ринку біопалива, співробітництво у виробничій сфері (у т.ч. м’ясної й молочної галузей промисловості), система використання та захисту географічних позначок.

У ІІ кварталі 2008 року планується проведення Четвертого засідання Діалогу Україна – ЄС з аграрних питань, семінару зі статистики, а також засідання Робочої групи з питань ринку зерна в Україні.

Одним з основних результатів співпраці в рамках Діалогу Україна – ЄС є отримання доступу України до системи „MARS”, яка включає в себе супутникове спостереження, узагальнення і аналіз усіх факторів, які є необхідними для вироблення прогнозу урожайності, розвитку окремих агрокультур, стану посівних площ, пасовищ, ґрунтів. Нині співробітниками Українського НДІ прогнозування та випробування техніки і технологій ім. Л.Погорілого (визначений відповідальним виконавцем за впровадження даної системи в Україні) відпрацьовано проект угоди з ЄС й направлено його до Інституту захисту та безпеки громадян (Іспанія, Італія) на погодження з метою подальшого підписання.

 Прес-служба МінАП

Далі буде...

 






Схожі новини
  • МІНАГРОПОЛІТИКИ: СЬОГОДНІ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ЗБЛИЖЕННЯ АГРАРНИХ ЕКОНОМІК УКРАЇНИ ТА ФРАНЦІЇ
  • ДЕЛЕГАЦІЯ МІНАГРОПОЛІТИКИ У МОСКВІ ОБГОВОРЮЄ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ АПК
  • Діалог з аграрних питань
  • П’ять пріоритетів АПК
  • Україна – Латвія

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.