Молочна галузь:крокид о стабілізіції

26 May, Розділ Аналітика, переглядів 5 411

Днями заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, керівники асоціацій молочної галузі, виробники молока і переробники молочної сировини міркували над ціновою ситуацією, що склалась на ринку молока.

Було відзначено, що проблема розвитку галузі молочного скотарства є нині найбільш актуальною у тваринництві. Не зважаючи на здійснені заходи, спрямовані на стабілізацію ситуації в галузі, зокрема, запровадження спеціальної дотації за приріст поголів’я молочних корів власного відтворення, закупівлю племінних корів, племінних нетелів і теличок від особистих господарств населення для поповнення основного стада та інше, продовжується скорочення чисельності поголів’я корів. А це, в свою чергу, позначається на обсягах виробництва молока.

Лише за рахунок зменшення в минулому році дійного стада на 250 тис. голів недоотримано більше 1 млн. т молока, в т.ч. по сільгосппідприємствах – майже 280 тис. т якісної сировини для переробних підприємств.

І навіть підвищення молочної продуктивності стада (+43 кг) не компенсує втрат виробництва від скорочення чисельності поголів’я корів.

На початок року в Україні налічувалось 3,1 млн. корів, в т.ч. у сільгосппідприємствах лише 678,3 тис. голів. Якщо взяти до уваги фактичну продуктивність дійного стада ( 3131 кг) й наявне поголів’я корів в агропідприємствах, очікуване виробництво молока по цій категорії господарств становитиме приблизно 2 млн. тонн. Якщо від цього відрахувати молоко для випоювання телят і на внутрішньогосподарські витрати, то для реалізації на молокопереробні підприємства залишається 1,5-1,6 млн. т молока, яке умовно називають якісним.

На превеликий жаль, тенденція по скороченню чисельності поголів’я і зменшення виробництва молока спостерігається і в поточному році.

За 4 місяці поголів’я корів зменшено ще на 1,3 тис., а виробництво молока – на 128 тис. тонн. І особливу тривогу викликає те, що темпи скорочення поголів’я і виробництва молока по сільгосппідприємствам вищі, ніж по населенню.

У цих підприємствах на початок травня залишалось лише 669 тис. корів. Найменше – у Закарпатській області – 2,9 тис., Івано-Франківській – 4,3, Херсонській – 6,7, Чернівецькій – 6,8, Тернопільській – 9,2, Миколаївській – 9,8, Львівській – 11,8, АР Крим – 10,1 тис. голів.

На 9,7 тис. голів зменшено дійне стадо в сільгосппідприємствах у січні-квітні поточного року (Вінницька область – на 1 тис. голів, Одеська та Сумська – на 0,9, Донецька, Дніпропетровська, Полтавська та Тернопільська – на 0,8 тис. голів).

Тож учасники наради наголосили, що окресленому стану речей сприяє і нестабільна цінова ситуація на ринку молока. Особливо це стосується закупівельних цін на молоко. І обґрунтування зменшення закупівельних цін сезонністю виробництва не є вагомим аргументом.

За останні неповні півтора місяця закупівельна ціна на молоко від агропідприємств зменшилась на 18%, а по населенню – на 25%. При зменшенні оптово-відпускних цін на 1-2%, роздрібні ціни залишились незмінними.

Поряд із втратою економічних чинників стимулювання виробництва така ситуація створює соціальну напругу на селі. Тому не можна допускати ситуації, яка призведе до втрати економічної зацікавленості товаровиробника у виробництві продукції. Адже це зумовить втрату матеріально-технічної бази виробництва молока, що є особливо актуальним у зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі.

Відзначалось, що виробництво молока вимагає модернізації, технічного переоснащення, закупівлі високопродуктивної худоби. А для підвищення якості молока необхідне будівництво доїльних залів.

Сьогодні здійснення вищезазначених заходів лягає на власні обігові кошти господарств, заробити які можна лише завдяки реалізації продукції.

Зменшення закупівельних цін на молоко від особистих господарств населення також негативно позначається на чисельності поголів’я корів. 2,4 млн. їх у населення – це той резерв, від якого реально можна поповнити дійне стадо сільгосппідприємств.

Водночас те, що у господарствах населення поголів’я скорочуватиметься, – цілком природньо. Сільське населення старіє, а бажаючих серед молоді зайнятися виробництвом молока дуже мало. Тому варто максимально використати потенціал населення для формування крупнотоварного виробництва.

За оперативною інформацією регіонів, якщо на 25 квітня середньозважена закупівельна ціна на молоко 1 ґатунку базової жирності з дотацією від сільгосппідприємств становила по Україні 2029 грн./т, то вже на 13 травня – 1901 гривень, тобто за 2 декади зменшилась на 7 відсотків.

По регіонах цей показник ще більш строкатий. Мінімальна закупівельна ціна становить 1600 грн. (Закарпатська, Луганська області), а максимальна – 2100 (Харківська). По господарствах населення мінімальна закупівельна ціна – 1100, максимальна – 1600 грн. (молоко ІІ сорту базової жирності з дотацією).

Учасники наради констатували: аби не допустити подальшого зниження цін, необхідно скоротити витрати при заготівлі молока й реалізації готової продукції, створити сировинні зони молокопереробних підприємств, забезпечити своєчасні розрахунки за молоко й інтеграцію виробник - переробник.

Також фахівці вважають необхідним заключення договорів на закупівлю молока як із сільгосппідприємствами, так і з населенням з обумовленою ціною. Необхідні й переорієнтації на виробництво продукції, яка користується підвищеним попитом в літній період та довготривалового зберігання, зниження оптово-відпускних цін на молочну продукцію, відновлення роботи робочих груп з питань розвитку тваринництва при облдержадміністраціях, застосування інших заходів чинного законодавства.

Завершуючи обговорення проблем, пов’язаних із ціновою ситуацією на молочну продукцію, заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник попросив представників підприємств і керівників галузевих асоціацій взяти під особистий контроль ситуацію з ціноутворенням на ринку молока.

Департамент ринків тваринництва МінАП