Без наукових розробок і досліджень важко уявити розвиток будь-якої галузі, а тим більше агропромислового комплексу. Адже мати нові сорти та гібриди рослин, племінні породи тварин, застосовувати сучасні технології у виробництві, це значить - бути конкурентноспроможними на світових ринках.
Розуміючи важливість науки у подальшому розвитку України, адже керівництво нашої держави робить ставку на сільське господарство, Національна академія наук України та Національна академія аграрних наук України вирішили об'єднати зусилля і разом працювати, рухаючись в одному напрямку та дивлячись в один бік.
Науковці, зібравшись на спільне засідання за темою «Біотехнологія: шляхи розвитку і роль у вирішенні проблеми продовольчої безпеки держави», наголосили, що в установах двох академій проводяться актуальні фундаментальні та прикладні біотехнологічні дослідження, які здатні вирішити питання задоволення продовольчої безпеки країни, розвиток національного АПК і одночасно утвердження України як держави з високоефективним конкурентоспроможним сільським господарством.
Утім, є одне але - наука в нашій країні, зокрема й біотехнологія, мало фінансована галузь. «Ми маємо недостатнє матеріальне забезпечення та фінансування науки, а вона є надзвичайно матеріаломістка, - зазначив президент НААН України Микола Безуглий. - Як наслідок, маємо, на превеликий жаль, не провідні школи біотехнологів, а групи науковців, які мають досягнення в окремих напрямках. Не хочу нікого образити своїм висловлюванням, але не дивлячись на те, що частина наших вчених працює на світовому рівні, в цілому біотехнологія як наука в нас не відповідає ні завданням, які стоять перед наукою, ні потенціалу, ні можливостям нашої держави.
З огляду на це я бачу два завдання, які ми повинні порушити та прийти до якогось рішення. Перш за все, науковцям і науковим установам зосередитись на тих напрямах науки, де ми можемо утриматимся на відповідному рівні й мати дійсно видатні досягнення. У нас таких напрямів є чимало. А з іншого боку, ми повинні формувати пропозиції до уряду та керівництва дежави з тим, щоб такий напрям у науці, як біотехнологія, був категорично підтриманий не на рівні обіцянок, а конкретними фінансами».
Серед найважливіших питань розвитку агросектора, вирішувати які покликана біологічна наука, провідне місце займає розробка нових підходів і технологій для задоволення продовольчої безпеки країни. Тим більше, що вирішення цих проблем полягає не лише у забезпеченні власних потреб у продукії рослинництва, а й у створенні потужного експортного потенціалу, в першу чергу зерна. За словами директора Державної установи «Інститут харчової біотехнології і геноміки НАН України», академіка НАН України Ярослава Блюма, продовольча безпека країни в певній мірі залежить від розвитку біоекономіки, яка базується на застосуванні біотехнологій, що широко використовують поновлювані ресурси для виробництва продуктів харчування і енергії.
«Нині в наших академіях існує потужний кадровий науковий потенціал, здатний вирішувати найскладніші проблеми біотехнології із застосуванням найсучасніших методичних підходів (генетичної інженерії, клітинної інженерії, гібридомної техніки тощо), - зазначив Ярослав Борисович. - Установи НАН та НААН історично мають тісні наукові зв’язки, в рамках яких укладаються договори про співпрацю та проводяться спільні дослідження. Це ж стосується і такого напряму, як біотехнологія».
За словами науковця, торік було започатковано нову програму «Фундаментальні основи молекулярних та клітинних біотехнологій», в рамках якої фінансується 72 проекти загальною вартістю 4 млн. гривень. З цієї кількості проектів низка розробляється спеціально для АПК. Є й інші спільні напрацювання і дослідження НАН та НААН. Приміром, Інститут клітинної біології і генної інженерії НАН співпрацює з Інститутом біоенергетичних рослин і цукрових буряків НААН і Інститутом зрошувального землеробства НААН у галузі генної модифікації цукрових буряків і кукурудзи; спільно з Інститутом ветеринарної медицини НААН створений трансгенний сорт салату з інтегрованим геном α‑інтерферону людини для застосування у ветеринарній медицині. ДУ «Інститут харчової біотехнології і геноміки НАН України» співпрацює з Інститутом біоенергетичних рослин і цукрових буряків НААН над створенням генетично-модифікованих цукрових буряків, з Інститутом картоплярства НААН – над створенням картоплі, з Інститутом луб’яних культур НААН – над створенням сортів льону.
Ефективно використовується селекційний матеріал основних злакових культур з колекцій Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН та Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН для їх молекулярно-генетичної характеристики з метою використання у подальшому селекційному процесі. Інтенсифікується співпраця установ НАНУ з Південним біотехнологічним центром в рослинництві НААН в дослідженні організації і мінливості геномів рослин та подальшій розробці теорії і практики селекції рослин. Південним біотехнологічним центром у рослинництві НААН проведені комплексні дослідження мінливості геному рослин, ідентифікації сортів і з розробки молекулярних маркерів з Інститутом фізіології рослин і генетики НАНУ, з Державною установою «Інститут харчової біотехнології і геноміки НАНУ», з Інститутом клітинної біології і генної інженерії НАНУ.
Інститутами НААН спільно з установами НАН України проводиться пошук нових лікарських форм для профілактики та терапії інфекційних хвороб тварин, що становить основу розробки нових лікувально-профілактичних препаратів для скотарства, свинарства та птахівництва.
Тож як бачимо, наука не тупцює на місці, хоча Ярослав Блюм зазначив, що існує низка розробок, які блокуються недосконалістю українського законодавства. А ще він повідомив, що в країнах ЄС науково-технічний напрямок фінансується в 2,7 рази більше, ніж в Україні.
Директор Південного біотехнологічного центру в рослинництві НААН, академік НААН Юрій Сиволапко також наголосив, що потрібно змінювати ситуацію з генною інженерією. Насамперед необхідно відмінити маркування генно-модифікованої продукції. «Питання біобезпеки потребує поступального вирішення й вивчення громадського сприйняття новітніх біотехнологій, - зазначив Юрій Михайлович. - Трансгенні рослини, тварини і мікроорганізми стануть вирішальним фактором у створенні нової агросфери у ХХІ столітті. Проте в Україні й досі немає цілісної нормативно-правової бази, яка б дала можливість науковцям активно працювати з генетично-модифікованими організмами. Поширюється науково необґрунтоване і недоцільне маркування харчових і нехарчових продуктів «Без ГМО», на яке витрачаються чималі державні кошти».
А ще науковець звернув увагу на повільне впровадження молекулярних маркерів MAS в селекцію в Україні. «У новій європейській платформі «Рослини для майбутнього» до 2025 року одним з важливіших пріоритетів визначено підвищення ефективності добору. Перспективним шляхом вирішення цієї проблеми є молекулярний підхід, а саме добір за допомогою маркерів (Marker-Assisted Breeding, MAB or Marker-Assisted Selection, MAS), - розповів Юрій Сиволапко. - Нині молекулярні маркери використовують 9 українських інститутів. Завдяки маркерам економляться час і кошти, бо, використовуючи їх, можна вивести новий сорт за 5-7 років, а не за 13-15 років».
За словами вчених, найрозвиненішим в Україні напрямом біотехнології є in vitro. Але й тут є проблема - відсутність спільних програм біотехнологів та селекціонерів. Загалом у НАН України та НААН вважають, що розвиток сучасних біотехнологій в Україні не відповідає вимогам часу і світовому рівню. Ситуація, що склалась в галузі розробки і впровадження генно-інженерних досліджень, не адекватна інтересам України, як світового експортера сільгосппродукції. Помітна велика відстань між дослідженнями в галузі геноміки і впровадженням розробок в практику селекції рослин і тварин. Натомість в Україні все більше розповсюджуються сорти і гібриди іноземного походження, що є загрозою розвитку вітчизняної селекції.
Для поліпшення ситуації науковці планують надалі розширити і поглибити співробітницто та координацію наукових досліджень двох академій, а також залучити до вирішення порушених питань всі науково-дослідні структури України. Крім того, вчені вирішили розробити національну стратегію розвитку біотехнології з урахуванням наукових досягнень та можливостей інфраструктури. Та представники двох академій наук запевняють: щоб отримати бажаний результат в розвитку аграрної науки, потрібно насамперед переглянути принципи її фінансування. І це не справа принципу, а гостра необхідність.
Людмила ОГОРОДНІК