До цієї унікальної установи мене буквально загнав дощ, який захопив зненацька й без парасольки на Солом’янській площі в Києві. Назва «УкрНДІагропроект» підказала, що інститут спеціалізується на проектних роботах в АПК, тобто – це наша тема.
Валентин Петрович Яковенко, генеральний директор об’єднання «УкрНДІагропроект», іронічно посміхнувся і просвятив, розпочинаючи із запитання, яке здалося віддаленим від теми: |
- Ви коли останнього разу в Українському національному цирку були?
- Півроку тому, - відповідаю.
- Певне, й кінотеатр «Київ» не обминаєте?
- На Великій Васильківській, 19?
- Так, так... Ці окраси Києва - «діти» «УкрНДІагропроекту».
Валентин Петрович дивував далі: «Спортивно-оздоровчий комплекс «Дукат» в Ужгороді, церква в жіночому монастирі м. Чернівці, сотні проектних робіт в агросекторі. До речі, сьогодні «УкрНДІагропроект» об’єднує 25 організацій, в т.ч. обласні проектні заклади системи «Агропроект» і спеціалізовані «Полтавадіпром’ясомолпром», «Промзернопроект», «Украгроінжпроект», в яких працюють близько 2500 фахівців.
- Жодна галузь АПК не може розвиватися без комплексу відповідних споруд, і в кожну закладений свій проект. Наш інститут виконує більше половини всіх проектних робіт для вітчизняного АПК. І ми раді взятися за нові й нові замовлення, - каже Яковенко.
- Гігантські термінали ТОВ СП «Нібулон» і найсучасніший свинокомплекс у Болградському районі на Одещині, багатоповерхові еталонні будинки, що зводяться за енергоощадними технологіями, ферми по виробництву м’яса птиці для ТОВ «Комплекс «Агромарс» і ТОВ «Агро-Рось», молочна ферма на 4400 корів дійного стада в Київській області – це все ваші масштабні проекти для крупних компаній. У багатьох же селах, особливо в невеликих фермерських і в господарствах населення будівництво відбувається хаотично. Кожен себе вважає і архітектором, і проектувальником. Чим загрожує таке «зодчество»?
- Правовими, екологічними наслідками. Будівництво без проекту несе, зокрема, загрозу для життя й здоров’я людей. От, скажімо, ви тримали у своєму господарстві дві свині, а потім вирішили розгорнутися й завести 50. Побудували на власний розсуд хлів, не переймаючись санітарними нормами. А за якихось кілька метрів - сусіди, дитсадок, школа, амбулаторія. Уявляєте, як людям довкола житиметься в такому смороді? І що найгірше – неочищені стоки з вашої ферми можуть забруднити небезпечними хімічними сполуками і бактеріями джерела питної води. А перевантаження інженерних мереж? Щодо правових наслідків самочинного будівництва – ви не матимете законних прав власності, не зможе те розпоряджатися своїми об’єктами, а ще й штрафи заплатите, розміри яких нещодавно зросли в рази. Отже, краще все розпочинати з проекту, який мають зробити виключно фахівці, що володіють відповідними дозвільними документами.
- «УкрНДІагропроект» займається розробкою й супроводженням нормативної документації для проектування об’єктів АПК, цебто технологічними і будівельними нормами...
- Побутує думка, на жаль, і серед аграріїв, що стандарти потрібні лише для продуктів ланів і ферм. Але це обмежена уява. Вимоги щодо сільгоспприміщень і об’єктів змінюються і вдосконалюються повсякчас. І якщо ми говоримо про адаптацію до умов цивілізованих країн Європи, то нормативні документи, що регламентують проектування в сфері АПК, потребують перегляду й удосконалення кожні п’ять років. А краще – частіше. На жаль, не завжди відповідальні профільні відомства своєчасно замовляють у нас розробку нових нормативів.
- А які стандарти проектування в агросекторі потребують якнайшвидшого перегляду?
- Ті, що не змінювалися з 2005 року. А саме - відомчі норми технологічного проектування підприємств, де утримується ВРХ, свинарських комплексів, об’єктів вівчарства, птахівництва, сфери ветмедицини, систем видалення, обробки та використання гною, підприємств забою, молокопереробних заводів, тощо.
До речі, ми вже зверталися до провідних науковців АПК і сподіваємося на їхню підтримку, щоби не зросла нормативна відстань до Європейської спільноти. Тим більше, що вітчизняні аграрії прагнуть розширювати ринки продукції. А щоби проектувати нові підприємства й розширювати виробництво, треба дивитися в завтра.
Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИ