Співпраця. Для охочих не лише у найближчій перспективі, але нині вже можливо розширити свій бізнес і заснувати власне підприємство: у Німеччині існують усі необхідні для цього умови. Зупинимось на найважливіших з них.
Заснування підприємства в іншій країні – досить складний процес. У Німеччині іноземці нарівні з німцями мають права на комерційну діяльність, хоча існує ряд обмежень з боку законодавчих актів, зокрема щодо статусу іноземних громадян. Розпочинати комерційну діяльність можна після реєстрації підприємства уповноваженим органом, відповідно до законодавства кожної землі.
У Німеччині може бути засноване підприємство будь-якої правової форми, яка передбачена торговельним правом. Це насамперед стосується підприємств, що керуються роздрібним підприємцем (фізичною особою). Серед товариств розрізняють акціонерні компанії – товариства з обмеженою відповідальністю (GmbH) та акціонерні товариства (AG); приватні підприємства, що ґрунтуються на об'єднанні окремих осіб у спільну торговельну справу. Це відкриті торговельні товариства (OHG), командитні товариства (KG) та товариства громадянського права (GbR). В OHG та GbR усі члени поручаються своїм загальним майном, так само, як повновладні компаньйони у KG. Члени GmbH, акціонери у AG та обмежено відповідальні вкладники у KG поручаються тільки своїми частками в капіталі.
Найпоширеніша правова форма у Німеччині – товариство з обмеженою відповідальністю (GmbH). Заснування GmbH можливе за участі однієї або кількох фізичних чи юридичних осіб (членів товариства). Членами товариства можуть бути німецькі та іноземні юридичні та фізичні особи. Акціонерний капітал GmbH має становити щонайменше 25 тис. євро, найменший внесок члена товариства в головний капітал – 100 євро. Не менш ніж половину головного капіталу (12 500 євро, включаючи майновий негрошовий внесок) треба сплатити під час реєстрації. Для заснування GmbH необхідний нотаріально засвідчений установчий договір. З моменту внесення до торговельного реєстру товариство вважається заснованим. Позначення товариства обов'язково має містити позначення обмеженої відповідальності (mbH).
Слід врахувати, що від обраної форми господарювання залежать і розміри податкових платежів підприємства.
У Німеччині існує податок з капіталу та податок, що є наслідком товарно-грошових та майнових відносин.
Податок з капіталу (стосується прибутку та майна) становлять:
– прибутковий податок;
– податок з прибутку від комерційної діяльності;
– податок з корпорацій;
– поземельний податок;
– податок з майна.
Податки, що виникають внаслідок товарно-грошових та майнових відносин:
– Податок з обігу (без податку на предмети споживання, що перетинають митну зону);
– податок, сплачуваний під час купівлі земельної ділянки.
Іноземне товариство з філіалом у Німеччині кожен календарний рік має надавати пояснення про такі податки:
– податок з корпорацій;
– промисловий податок.
Промисловий податок у Німеччині сплачується кожним промисловим підприємством. Його стягує місцеве самоуправління.
Податок з обігу в основному виплачує виробниче підприємство. Є два розміри податку:
– загальний розмір податку: 16%, з 1 січня 2007 р. – 19%;
– знижений розмір податку (незмінний): 7%.
Знижений розмір податку чинний насамперед для власного споживання та за умови ввезення майже всіх харчових продуктів, окрім напоїв та гастрономічних продуктів. Вільними від податку з обігу є, між іншим, експорт та переробка давальницької сировини, поставки всередині Європейського Союзу, надання кредиту, прокат, надання земельних ділянок в оренду, обіг у медичній та соціальній галузях.
ЗАСНУВАННЯ ФІЛІЙ У НІМЕЧЧИНІ. Для заснування філії іноземного підприємства у Німеччині треба подати заяву на реєстрацію до місцевого суду нижчої інстанції. Ці філії мають такі самі права, що й філії німецьких підприємств. Слід виділити і такі важливі моменти:
– необхідність реєстрації регулюється німецьким правом;
– для реєстрації необхідний доказ існування підприємства у іноземній державі та завірена копія колективного договору;
– керівник підприємства несе відповідальність за дотримання всіх розпоряджень.
Щодо завірень та офіційних посвідчень з-за кордону треба мати на увазі, що вони, як правило, потребують спрощеної форми легалізації, призначеної для використання за кордоном (апостиль). У разі необхідності перекладу він здійснюється у Німеччині для того, щоб уникнути потреби в апостилях на підтверджений присягою чи завірений переклад. Додаткову інформацію надає інстанція-завіритель у відповідній країні.
ВІДКРИТТЯ РАХУНКУ ПІДПРИЄМСТВА У НІМЕЧЧИНІ. Для відкриття рахунку компанії німецькі банки вимагають такі документи:
– нотаріально завірену копію занесення до торговельного реєстру;
– копію установчого договору або колективного договору підприємства;
– підтвердження доручення повноважень для представників підприємства, якщо ті не були занесені до торговельного реєстру;
– нотаріально завірені повноваження підприємства до відкриття рахунку певною особою;
– рекомендації банку, що представляє інтереси головного підприємства;
– дозвіл центрального банку на проведення валютних операцій.
Підготував Дмитро ПЕКАРЧУК.
За матеріалами Посольства Німеччини в Україні