Щоб рухати прогрес

Інновації в аграрній освіті та науці з кожним роком набирають обертів. Щоб об’єктивно оцінити національні досягнення, учасники Міжнародного науково-практичного семінару «Вивчення інноваційних процесів в освіті та науці Франції та Чехії» звернулися до досвіду закордонних колег. Його і взяли на озброєння керівники-науковці аграрних ВНЗ України. Фактично участь у семінарі взяли представники всіх регіонів.

Вивчення міжнародного досвіду відбувалося в чотирьох основних напрямках: відвідування закладів освіти і науки аграрного спрямування у Франції та Чехії, ознайомлення з типовими виробничими базами Бургундії для проходження практики студентами, відвідування однієї з наймасштабніших міжнародних агровиставок у Парижі й участь у круглому столі з питань ефективної організації системи професійної освіти в Міністерстві продовольства, сільського господарства, рибальства, розвитку сільських угідь Франції.

В Міжнародній сільгоспвиставці SІА в Парижі (Salon International de l'Agriculture 2011) французькі аграрні навчальні заклади представляють результати практичної роботи студентів, бонітування сільгосптварин, оцінки екстер’єру; проводять конкурси і демонстрації агропродукції. Загалом, конкурси є невід’ємною частиною заходу. Цього року у конкурсі фахівців з виробництва вина взяли участь і дві українські студентки – Марія Павлюк (ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НУБіП України, м. Сімферополь) і Марина Богданок (НУБІП України), яка і завоювала у цьому змаганні перше місце.

Полеміка про можливі варіанти перепідпорядкування точиться вже близько десяти років. А нещодавно ця проблематика набула нового значення. Міцно засіли в пам’яті грудневі слухання Комітету Верховної Ради України з питань агрополітики та земельних відносин (висловлено численні аргументи на захист існуючого порядку управління аграрною освітою та наукою). Проти передачі ВНЗ Мінагропроду до Міносвіти говорять не тільки історичні факти, статистичні дані і здоровий глузд, а й реальні приклади міжнародного досвіду. Зокрема, під час українсько-французької зустрічі за участі начальника Департаменту європейських відносин і міжнародної співпраці в аграрній освіті П'єра Отісьє, радника з аграрних питань при Уряді України Анрі Барнабо, представника Генеральної дирекції з питань освіти та наукових досліджень Жіля Татена, заступника керівника Бюро європейських відносин і міжнародного співробітництва міністерства Яна Рено, французькою стороною було наголошено: аграрні заклади освіти у Франції підпорядковуються профільному міністерству. Це дає можливість швидко реагувати на зміни у змісті освіти, нововведення, інші питання, що потребують практичного вирішення. 

Представники Генеральної дирекції зосередили увагу на ключових моментах презентації французької агроосвіти: механізм формування нових спеціальностей і роботі служб спостереження та відстеження ринку праці, що тісно співпрацюють з підприємствами і оперативно реагують на будь-які зміни у галузі. Це ті національні особливості французької аграрної освіти, які лобіюються на загальнодержавному рівні.

У рамках Міжнародного науково-практичного семінару було урочисто підписано Меморандум про співпрацю вищих навчальних закладів Мінагропроду України з Діжонським національним інститутом агрономії, навколишнього середовища і харчових технологій (AgroSup Dijon, Франція).

Діжонський національний інститут агрономії, навколишнього середовища і харчових технологій у своїй діяльності дуже нагадує НМЦ аграрної освіти, бо його основне призначення – забезпечити методичний супровід навчальним закладам і створити комплекс засобів навчання (підручники, посібники, навчальні відеофільми тощо).

Місцем проведення другої частини семінару стала Прага – старовинне європейське місто з багатою історією та одним із найпотужніших аграрних університетів – Чеським університетом наук про життя. Українську делегацію приймав перший проректор, проректор з міжнародних зв’язків університету Міхал Лоштяк. Він розповів про еволюцію навчального закладу, який, зберігши сільськогосподарське ядро (це колишній Празький агроуніверситет), розширив спектр підготовки фахівців, створивши нові спеціальності та трансформувавшись в університет наук про життя. Це викликано потребами ринку праці та сприяло підвищенню привабливості закладу для молоді (і самої Чехії, й інших країн світу). Нині університет разом із університетом у м. Брно складають центр аграрної освіти країни.

Незважаючи на потужність чеської вищої освіти, у республіці фактично не вживають поняття «аграрний навчальний заклад». Тут прийнято говорити: «університет біотехнологій, університет наук про життя». І закінчити ВНЗ не значить – працевлаштуватися в агросектор, бо студенту пропонують навчатися не лише за аграрними спеціальностями.

Вища освіта у нашій державі і за кордоном має суттєві відмінності. Головним чином вони стосуються якості освіти і підходу до неї.

Варто згадати цифри, наведені в одному з виступів Ярослава Болюбаша, директора Департаменту вищої освіти Міносвіти, науки, молоді та спорту України. У нас із 46,8 млн. жителів 13,68 млн. осіб мають вищу освіту (з них кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» - 7,8 млн.). У країнах ЄС цей показник значно вищий. Чому? Бо діє інша система мотивування на всіх рівнях.

Якщо в Україні, на превеликий жаль, престижно просто отримати диплом про вищу освіту, за яким зовсім не обов’язково є багаж фундаментальних знань, то в аристократичній Європі з її усталеними традиціями престижно отримати якісну освіту, що рухає прогрес, щоб створювати нове, давати світові нових ейнштейнів і кюрі. Брендові європейські університети на кшталт Гарварда чи Оксфорда або Сорбонни – це не заклади, які рекламують себе. Тоді у чому секрет їхньої популярності, високої оцінки спільнотою? Тут з давніх-давен живе традиція - якість освіти. У світових рейтингах за цим показником вони займають топові позиції, тоді як українські навчальні заклади у таких рейтингах не зустрічаються.

Приблизно та ж сама ситуація виходить і з мотивуванням підприємців до створення умов для практики студентів у їхніх виробництвах. У Франції виробничники зацікавлені у студентах-практикантах через пільгове оподаткування. Чим більше студентів проходить практику, тим менший податок підприємець сплачує державі. В Україні такої державної системи стимулювання виробничників не існує.

Міжнародний науково-практичний семінар став корисним досвідом і своєчасним кроком у відповідь на реалії сьогодення. Мине час, і Україна аграрна зможе по достоїнству оцінити плоди впровадження міжнародного досвіду в національній аграрній освіті та науці.

Людмила СТЕПУРА,  

менеджер Асоціації спеціалістів ветмедицини України,

Катерина БУГЛАК,

молодший науковий співробітник НМЦ аграрної освіти

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.