Інновації в аграрній освіті та науці з кожним роком набирають обертів. Щоб об’єктивно оцінити національні досягнення, учасники Міжнародного науково-практичного семінару «Вивчення інноваційних процесів в освіті та науці Франції та Чехії» звернулися до досвіду закордонних колег. Його і взяли на озброєння керівники-науковці аграрних ВНЗ України. Фактично участь у семінарі взяли представники всіх регіонів.
Вивчення міжнародного досвіду відбувалося в чотирьох основних напрямках: відвідування закладів освіти і науки аграрного спрямування у Франції та Чехії, ознайомлення з типовими виробничими базами Бургундії для проходження практики студентами, відвідування однієї з наймасштабніших міжнародних агровиставок у Парижі й участь у круглому столі з питань ефективної організації системи професійної освіти в Міністерстві продовольства, сільського господарства, рибальства, розвитку сільських угідь Франції.
В Міжнародній сільгоспвиставці SІА в Парижі (Salon International de l'Agriculture 2011) французькі аграрні навчальні заклади представляють результати практичної роботи студентів, бонітування сільгосптварин, оцінки екстер’єру; проводять конкурси і демонстрації агропродукції. Загалом, конкурси є невід’ємною частиною заходу. Цього року у конкурсі фахівців з виробництва вина взяли участь і дві українські студентки – Марія Павлюк (ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НУБіП України, м. Сімферополь) і Марина Богданок (НУБІП України), яка і завоювала у цьому змаганні перше місце.
Полеміка про можливі варіанти перепідпорядкування точиться вже близько десяти років. А нещодавно ця проблематика набула нового значення. Міцно засіли в пам’яті грудневі слухання Комітету Верховної Ради України з питань агрополітики та земельних відносин (висловлено численні аргументи на захист існуючого порядку управління аграрною освітою та наукою). Проти передачі ВНЗ Мінагропроду до Міносвіти говорять не тільки історичні факти, статистичні дані і здоровий глузд, а й реальні приклади міжнародного досвіду. Зокрема, під час українсько-французької зустрічі за участі начальника Департаменту європейських відносин і міжнародної співпраці в аграрній освіті П'єра Отісьє, радника з аграрних питань при Уряді України Анрі Барнабо, представника Генеральної дирекції з питань освіти та наукових досліджень Жіля Татена, заступника керівника Бюро європейських відносин і міжнародного співробітництва міністерства Яна Рено, французькою стороною було наголошено: аграрні заклади освіти у Франції підпорядковуються профільному міністерству. Це дає можливість швидко реагувати на зміни у змісті освіти, нововведення, інші питання, що потребують практичного вирішення.
Представники Генеральної дирекції зосередили увагу на ключових моментах презентації французької агроосвіти: механізм формування нових спеціальностей і роботі служб спостереження та відстеження ринку праці, що тісно співпрацюють з підприємствами і оперативно реагують на будь-які зміни у галузі. Це ті національні особливості французької аграрної освіти, які лобіюються на загальнодержавному рівні.
У рамках Міжнародного науково-практичного семінару було урочисто підписано Меморандум про співпрацю вищих навчальних закладів Мінагропроду України з Діжонським національним інститутом агрономії, навколишнього середовища і харчових технологій (AgroSup Dijon, Франція).
Діжонський національний інститут агрономії, навколишнього середовища і харчових технологій у своїй діяльності дуже нагадує НМЦ аграрної освіти, бо його основне призначення – забезпечити методичний супровід навчальним закладам і створити комплекс засобів навчання (підручники, посібники, навчальні відеофільми тощо).
Місцем проведення другої частини семінару стала Прага – старовинне європейське місто з багатою історією та одним із найпотужніших аграрних університетів – Чеським університетом наук про життя. Українську делегацію приймав перший проректор, проректор з міжнародних зв’язків університету Міхал Лоштяк. Він розповів про еволюцію навчального закладу, який, зберігши сільськогосподарське ядро (це колишній Празький агроуніверситет), розширив спектр підготовки фахівців, створивши нові спеціальності та трансформувавшись в університет наук про життя. Це викликано потребами ринку праці та сприяло підвищенню привабливості закладу для молоді (і самої Чехії, й інших країн світу). Нині університет разом із університетом у м. Брно складають центр аграрної освіти країни.
Незважаючи на потужність чеської вищої освіти, у республіці фактично не вживають поняття «аграрний навчальний заклад». Тут прийнято говорити: «університет біотехнологій, університет наук про життя». І закінчити ВНЗ не значить – працевлаштуватися в агросектор, бо студенту пропонують навчатися не лише за аграрними спеціальностями.
Вища освіта у нашій державі і за кордоном має суттєві відмінності. Головним чином вони стосуються якості освіти і підходу до неї.
Варто згадати цифри, наведені в одному з виступів Ярослава Болюбаша, директора Департаменту вищої освіти Міносвіти, науки, молоді та спорту України. У нас із 46,8 млн. жителів 13,68 млн. осіб мають вищу освіту (з них кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» - 7,8 млн.). У країнах ЄС цей показник значно вищий. Чому? Бо діє інша система мотивування на всіх рівнях.
Якщо в Україні, на превеликий жаль, престижно просто отримати диплом про вищу освіту, за яким зовсім не обов’язково є багаж фундаментальних знань, то в аристократичній Європі з її усталеними традиціями престижно отримати якісну освіту, що рухає прогрес, щоб створювати нове, давати світові нових ейнштейнів і кюрі. Брендові європейські університети на кшталт Гарварда чи Оксфорда або Сорбонни – це не заклади, які рекламують себе. Тоді у чому секрет їхньої популярності, високої оцінки спільнотою? Тут з давніх-давен живе традиція - якість освіти. У світових рейтингах за цим показником вони займають топові позиції, тоді як українські навчальні заклади у таких рейтингах не зустрічаються.
Приблизно та ж сама ситуація виходить і з мотивуванням підприємців до створення умов для практики студентів у їхніх виробництвах. У Франції виробничники зацікавлені у студентах-практикантах через пільгове оподаткування. Чим більше студентів проходить практику, тим менший податок підприємець сплачує державі. В Україні такої державної системи стимулювання виробничників не існує.
Міжнародний науково-практичний семінар став корисним досвідом і своєчасним кроком у відповідь на реалії сьогодення. Мине час, і Україна аграрна зможе по достоїнству оцінити плоди впровадження міжнародного досвіду в національній аграрній освіті та науці.
Людмила СТЕПУРА,
менеджер Асоціації спеціалістів ветмедицини України,
Катерина БУГЛАК,
молодший науковий співробітник НМЦ аграрної освіти