Погляд з Рима на україну

04 July, Розділ Аналітика / Світовий досвід, переглядів 4 270

У Римі, в головному офісі Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), нещодавно відбулася конференція високого рівня з питань продовольчої безпеки та викликів, пов'язаних зі зміною клімату та розвитком біоенергетики.

Захід, в якому взяли участь представники 180 держав світу, було організовано за ініціативою Генерального директора ФАО Ж. Діуфа. 43 делегації очолювали глави держав та урядів, 100 країн були представлені міністрами чи заступниками міністрів профільних міністерств.

Делегацію України на римській конференції очолювала заступник міністра аграрної політики Валентина Завалевська. По поверненні до Києва Валентина Олександрівна люб’язно погодилася розповісти в ексклюзивному інтерв’ю для читачів «Аграрного тижня. Україна» про перебіг представницького продовольчого форуму в столиці Італії, про його здобутки, про зустрічі та переговори, в яких брала участь делегація України, й безперечно, про позицію України в багатьох питаннях, що обговорювалися в Римі.

- Валентино Олександрівно, насамперед, поділіться, будь ласка, Вашим враженнями від самої конференції. Як би Ви оцінили вагомість цієї події для України?

- Ми розглядаємо нинішній форум як вагомий внесок у справу вироблення плану скоординованих, всеохоплюючих дій, спрямованих на подолання продовольчої кризи. Україна підтримує заходи, вжиті організаціями і органами системи ООН під керівництвом Генерального секретаря пана Гі Муна, що відображені у заключному документі наради Координаційної ради керівників системи ООН, яка відбулася в Берні, та створення Цільової групи ООН з глобальної кризи в галузі продовольчої безпеки.

Маю запевнити, що наша держава й надалі буде всіляко підтримувати ініціативи, спрямовані на поглиблення співпраці у боротьбі з бідністю та голодом у світі, нарощуючи свої потужності з виробництва продовольства. Ми не можемо бути байдужими до людської біди, адже й самі в XX сторіччі пережили чи не найтрагічніші сторінки своєї історії - великий голодомор 1932-1933 років, жертвами якого стали мільйони й мільйони українців.

- Валентино Олександрівно, а в якому процентному співвідношенні до світового рівня виро***є продовольства Україна?

- Вже нині аграрний сектор України з року в рік забезпечує до 2% світового виробництва зерна, до 7% - цукрових буряків, 2,2% - молока, до 1% світового виробництва яєць, овочів та баштанних культур. Торік експорт товарів продовольчої групи збільшився порівняно з 2006 роком більш ніж на 30% і сягнув 6 млрд. дол. США. Торговельне сальдо є позитивним і минулого року склало 2,2 млрд. дол. США. Ну а той факт, що Україна має потенціал вирощувати понад 100 млн. т зерна, красномовно свідчить, чому до нас прикута увага світової спільноти з надією, що саме наша держава зможе вирішити питання світової продовольчої безпеки.

- У своїй доповіді на римській конференції Ви не обійшли питання нарощування виробництва біопалива...

- Нарощування виробництва біопалива в світі також дає Україні

шанс максимальною мірою реалізувати свій аграрний потенціал. Відповідно до прийнятої Урядом України наприкінці 2006 року Програми розвитку виробництва дизельного біопалива до 2010 року, в Україні виготовлятиметься і споживатиметься щонайменше 520 тис. т усіх видів біопалива. Але маю підкреслити: програми українського Уряду з розвитку цієї галузі жодною мірою не ставлять під загрозу продовольчу безпеку нашої держави.

- А які рішення були ухвалені на римській конференції?

- Насамперед, фінансові. Зокрема, представники групи організацій Світового банку заявили про рішучість надати підтримку глобальним заходам з подолання продовольчої кризи за допомогою нового механізму прискореного фінансування діяльності із забезпечення невідкладних потреб у розмірі 1,2 млрд. доларів, включаючи гранти на суму 200 млн. доларів, адресовані найбіднішим країнам світу.

Група організацій СБ повідомила про майбутнє збільшення загального обсягу фінансових ресурсів, що виділяються на підтримку глобального сільського господарства та виробництва продовольства, від 4 до 6 млрд. доларів, а також про запровадження інструментів управління ризиками і страхування врожаю з метою захисту бідних держав і дрібних землевласників.

Загалом учасники самміту пообіцяли виділити близько 3-х млрд. доларів для надання термінової продовольчої допомоги країнам, що потерпають від голоду, фермерам, а також – у довгостроковій перспективі – на розвиток більш сучасних сільськогосподарських технологій.

За результатами конференції її учасники ухвалили заключну декларацію, в якій міститься заклик до міжнародної спільноти збільшити допомогу країнам, що розвиваються, та, зокрема, найбіднішим, де найбільше потерпають від зростання цін на продовольство, для розвитку їх агропромислового сектору.

Уряди держав покликані також забезпечити агенції ООН ресурсами для розширення та збільшення їх продовольчої допомоги й підтримки мережі програм безпеки, спрямованих на боротьбу із голодом та недоїданням, шляхом (там, де це можливо) закупівель продуктів на місцевому та регіональному рівнях.

Щодо розвитку біоенергетичної галузі, у декларації підкреслюється важливість всебічного вивчення викликів для продовольчої безпеки та позитивів, пов'язаних із розвитком цієї сфери.

- Валентино Олександрівно, перебуваючи в Римі, Ви не лише брали участь у засіданнях конференції високого рівня, а ще й провели ряд зустрічей з представницькими іноземними делегаціями. З ким саме довелося поспілкуватися й про що домовилися?

- Зокрема, під час бесіди з міністром сільського господарства Швеції Е. Ерландссоном обговорені перспективи подальшої двосторонньої взаємодії у галузі сільського господарства. Шведська сторона повідомила, що до складу делегації, очолюваної Королем Швеції XVI Густавом, який планує цього року відвідати з офіційним візитом Україну, буде включено й главу аграрного відомства. Зважаючи на це, шведська сторона висловила прохання розглянути можливість окремої програми глави шведського аграрного відомства під час перебування в Україні. Е. Ерландссон також поінформував, що разом із Королем до України завітають представники ділових кіл, зокрема, ті, що працюють в аграрному секторі.

Відбулася також зустріч з міністром продовольства, господарства та рибальства Данії Е.К. Хансен. Датську сторону поінформовано про готовність України підписати Меморандум про співробітництво між аграрними відомствами двох держав. Пані Хансен пообіцяла відвідати з візитом Україну. Було досягнуто домовленості щодо предметного вивчення питання організації обміну студентами, які навчаються у вищих аграрних закладах двох держав. Датську сторону зацікавили й програми розвитку біоенергетичної галузі України.

Окрім того, мені довелося поспілкуватися з керівниками делегацій Росії, Молдови, Туркменістану, Бангладеш, Уганди.

Перспективи активізації взаємодії України з ФАО розглядалися під час зустрічі з керівником Європейського регіонального представництва ФАО М. Кадлечковою. Співрозмовниця позитивно відгукнулася на пропозицію провести аналіз перспективних проектів, які можливо було б реалізувати в Україні у найближчій перспективі, зважаючи на збільшення повноважень керівництва регіонального представництва щодо схвалення проектів технічної допомоги ФАО, вартість яких не перевищує 250 тис. дол. США.

Що ж, чималою мірою завдяки динамічному розвитку вітчизняного аграрного сектору, завдяки рішучим крокам до реалізації свого потенціалу як світової годувальниці, Україна змусила світ сподіватися на її суттєву аграрну підтримку.

Володимир ШАПОВАЛОВ