ОТРИМАТИ СТАЛИЙ УРОЖАЙ ГРЕЧКИ

30 March, Розділ Технології / Рослинництво, переглядів 14 082

Серед круп’яних культур гречка є найбільш поширеною в Україні. Це обумовлено високими харчовими і лікувально-дієтичними властивостями її крупи. Проте рівень виробництва зерна гречки нині не задовольняє потреб держави.

Одним зі шляхів збільшення урожаю цієї культури є відмова від її другорядності та дотримання у виробництві технології вирощування, яка б забезпечувала максимальну реалізацію генетичного потенціалу сучасних сортів гречки (35-40ц/га).

Попередники. Попередники по-різному можуть впливати на морфологічні ознаки рослин гречки і в цілому на урожайність. Так, нашими дослідженнями доведено, що при розміщенні гречки після озимої пшениці, цукрових буряків, картоплі, кукурудзи на зерно і силос, ярої пшениці по трьох фонах удобрення попередників (1 - без добрив, 2 - 20 т/га гною + N₄₅Р₄₅К₄₅, 3 – диференційовані дози під кожну культуру) істотної різниці в прирості врожайності гречки залежно від попередників на однакових фонах не отримано. При цьому небажаними попередниками під гречку залишаються просо, соняшник, багаторічні бобові трави.

Система удобрення. Розрахунок норм добрив проводиться в залежності від родючості ґрунтів, на яких вирощується гречка. Ефективність добрив зростає за мінеральної системи удобрення при рядковому їх внесенні в дозах N₃₀Р₄₅К₄₅кг/гад. р. одночасно із сівбою гречки з наступним підживленням рослин азотними добривами в дозах N₁₅кг/га д. р. Найоптимальнішими строками проведення підживлення рослин азотними добривами є фаза бутонізація - початок цвітіння.

Весняний обробіток.Систему обробітку ґрунту під гречку слід застосовувати таку, що здатна створювати сприятливі водно-фізичні властивості в посівному шарі й спрямована на провокацію та знищення бур’янів. Завдяки тривалому періоду від початку польових робіт до сівби гречки є можливість у цей час істотно очистити поле від бур’янів. Після закриття вологи і вирівнювання ґрунту наступні обробітки проводять по мірі появи сходів бур’янів. Для прискорення проростання насіння бур’янів необхідно після кожного розпушування ґрунту проводити коткування.

Строки сівби. В Інституті сільського господарства Північного СходуНААН розроблений принципово новий спосіб визначення оптимальних строків сівби гречки за рівнем температурного режиму (РТР) ґрунту для кожного року з урахуванням погодних умов весняного періоду. Оптимальні строки сівби настають при досягненні рівня температурного режиму ґрунту на глибині 40 см вище +10^°С з урахуванням інших агрометеорологічних показників. До цього часу ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 15-18^°С, минає загроза приморозків.

Сорти. Одним із основних недоліків у районованих індетермінантних (звичайних) сортів гречки слід вважати нераціональний тип рослин - незакінчений ріст, пов'язаний з утворенням протягом вегетаційного періоду гілок першого, другого, третього та інших порядків, великої кількості квіток. Пластичні речовини у таких рослин у більшому ступені витрачаються на вегетаційний ріст, а не на формування репродуктивних органів. У цих сортів розтягнутий у часі період формування зерна. Внаслідок цього рослини, особливо гілки різних порядків, ростуть і розвиваються за різних умов, через що значна кількість квіток відмирає, з інших квіток формуються тільки плівки, які засихають, і лише з невеликої частини їх (2-5%) утворюються добре виповнені повноцінні зерна.

Враховуючи це, селекціонери Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН створили селекційний матеріал детермінантного типу та визначили його генотипову і модифікаційну мінливість за кількісними та якісними ознаками. Саме на їх основі створені й занесені до Державного реєстру сортів рослин України шість сортів гречки: Сумчанка, Крупинка, Іванна, Ювілейна 100, Ярославна, Селяночка, які відзначаються високим потенціалом урожайності, дружністю дозрівання, стійкістю до вилягання і осипання, високими технологічними якостями. Сорти Селяночка, Ярославна і Сумчанка відносяться до групи ранньостиглих, які використовують для післяукісних та післяжнивних посівів.

Способи сівби і норми висіву. Оптимальною нормою висіву при звичайній рядковій сівбі є 3,0-3,5 млн схожих насінин на 1 га, при широкорядному – 2,0-2,5. При цьому, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН досліджено, що широкорядний спосіб сівби перевищує звичайний рядковий спосіб за урожайністю для сорту гречки Ювілейна 100 при нормі висіву 2,0 та 2,5млн шт./га на 0,9 і 3,2 ц/га, а для сорту Слобожанка - на 3,9 та 2,4 ц/га відповідно.

Догляд за посівами слід проводити своєчасно і високоякісно з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, аби створити найкращі умови для появи дружних сходів і доброго розвитку рослин. Формування повноцінного врожаю гречки як перехреснозапильної ентомофільної культури відбувається при достатній кількості бджіл. Для забезпечення бджолозапилення гречки за 3-5 днів до початку її цвітіння слід обов'язково підвозити пасіку з розрахунку 2-3 бджолосім'ї на гектар посіву. Найбільш продуктивним радіусом польоту бджіл є відстань 1,5-2 км.

При широкорядному способі сівби проводять дворазове розпушування міжрядь із знищенням бур’янів, у зв’язку з чим нагромаджується та зберігається волога, поліпшуються фізико-хімічні процеси в ґрунті, активізуються мікробіологічні процеси.

Збирання врожаю. Збирати врожай починають, коли на рослинах побуріє 75-80% плодів. Оптимальна висота скошування 15-20 см, а при високому стеблостої (понад 90 см) - до 25 см. На такій стерні валок надійно утримується, рослини не торкаються землі і швидко просихають. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку сівби, а на широкорядних тільки впоперек. Залежно від величини та вологості скошеної маси і метеорологічних факторів гречка у валках перебуває протягом 5-7 днів. За цей час достигає певна частина зерен, зменшується вологість їх і соломи. Обмолот проводиться при волозі зерна 15-17%, стебел і листків – 30-35%. Для запобігання втрат зерна і його обрушення зменшують частоту обертання барабана до 450-500об./хв. Зерно відразу очищають і доводять до товарних кондицій.

В. КАБАНЕЦЬ, І. СТРАХОЛІС,

кандидати с.-г. наук,

Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН