Аграрний тиждень. Україна
» » Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення
» » Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення

    Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення


    Погодні умови, які складаються на початку весняного періоду 2013 р. у більшості районів Лісостепу та Полісся, характеризуються наявністю достатньої кількості вологи та незначним промерзанням ґрунту. Тому, на відміну від попередніх років, ймовірне швидке дозрівання ґрунту, що вимагатиме проведення комплексу польових робіт, особливо сівби ранніх ярих, у вкрай стислі терміни.

     

    За даними Мінагрополітики, у нинішньому році у структурі зернового клину Лісостепу і Полісся прогнозована площа ранніх ярих зернових культур складе 1,5-1,6 млн. га, кукурудзи на зерно – 3,1-3,2 млн. гектарів.

    Враховуючи наявну структуру посівних площ у цих зонах та ступінь засміченості ґрунту насінням бур’янів, важливим елементом технології вирощування залишається вибір попередника. Ярі колосові культури (пшениця і ячмінь) доцільно розміщувати після бобових попередників, просапних культур, які вирощували на достатньо удобрених фонах. Сівба після зернових погіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовніше, їх фітосанітарний стан. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками. Овес, як пластичнішу культуру, можливо розміщувати після гірших попередників – пшениці озимої, кукурудзи, соняшнику. Не рекомендується висівати овес після буряків цукрових, які мають спільних з ним шкідників.

    Дози і строки внесення добрив визначають залежно від родючості ґрунту, попередника, гідротермічних умов року та біологічних особливостей сортів. Під ярі зернові культури використовують повне міндобриво, з якого фосфорні та калійні добрива слід внести з осені, адже весняне застосування їх малоефективне, а азотні - у весняний період. При цьому половину загальної дози азоту необхідно застосувати до сівби.

    На родючих ґрунтах (чорноземи, темно-сірі та ін.) під ярі зернові культури після кращих попередників необхідно вносити азот в дозі N45-60. На бідніших ґрунтах (дерново-підзолисті, світло-сірі тощо) та після задовільних попередників дозу збільшують до N60-90. За розміщення вівса після добре удобрених просапних культур можна обмежитись припосівним внесенням добрив.

    За вирощування ячменю на кормові цілі за інтенсивною технологією систему удобрення будують, щоб досягти максимуму врожайності та вмісту протеїну. В умовах достатнього зволоження, крім передпосівного внесення (N30-40), можливе дворазове підживлення. Перше підживлення (N30-40) у фазі кущіння забезпечує збільшення кількості зерен у колосі. Друге підживлення (N30) у фазі колосіння сприяє підвищенню показників якості і збільшенню маси 1000 зерен. Загальну дозу азоту можна довести до N100-120.

    За вирощування пивоварного ячменю, а також при підсіванні багаторічних бобових трав, дозу азотних добрив слід зменшувати на 25-30%. При цьому вона не повинна перевищувати після удобрених просапних культур N30, а після інших попередників - N60.

    Пшениця яра особливо чутлива до добрив і може ефективно використовувати ті, які вносили під попередню культуру. Необхідно враховувати, що кущення пшениці ярої, на відміну від інших ярих зернових, менш інтенсивне, і тому обов’язковим є внесення азоту рано навесні під передпосівну культивацію в дозі N30-40. Для підвищення врожайності та якості зерна пшениці ярої у зоні достатнього зволоження кращі результати забезпечує підживлення азотом у фазі виходу в трубку (ІV-V етапи органогенезу у кількості 30% від загальної дози) і у фазі колосіння (VIII етап органогенезу - решту 20% дози). За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», при внесенні повного міндобрива в дозі N90-120, P60-90, К60-90 за удосконаленої інтенсивної технології вирощування врожайність пшениці ярої може досягати 5,5-6,5 т/га, ячменю - 6,5 -7,0 т/га.

    Мінеральні добрива під овес доцільно вносити з розрахунку від 30 до 60-90 кг/га діючої речовини азоту. При цьому азотні, якщо розрахункова доза їх не перевищує 40-60 кг/га, краще вносити під передпосівну культивацію. Якщо ж доза вища, ніж 60 кг/га, то частину азотних добрив слід вносити в підживлення у фазі виходу в трубку - IV-V етапи органогенезу. І слід пам'ятати, що занадто високі дози азотних добрив можуть призводити до вилягання посівів. Варто зазначити, що ефективність застосування наведених вище доз міндобрив підвищується на фоні заорювання побічної продукції попередників або сидератів, яке, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», забезпечує зростання врожаю ярих зернових на 0,5-0,8 т/га.


    Напрацювання наукових установ лісостепової та поліської зон мережі НААН свідчать про те, що сьогодні для забезпечення високих урожаїв ярих колосових культур важливою складовою технології вирощування є вибір сорту. А для кращого використання ґрунтово-кліматичного потенціалу в кожному господарстві, яке висіває понад 100 га ранніх ярих зернових, потрібно вирощувати декілька різних сортів інтенсивного типу, рекомендованих для конкретної зони, що дає можливість стабілізувати виробництво зерна і знизити навантаження на збиральну техніку у період жнив.

    Сівбу ярих культур проводять відкаліброваним, очищеним, кондиційним насінням, яке відповідає вимогам діючих стандартів. Одним із основних і обов’язкових елементів інтегрованого захисту посівів від зовнішньої і внутрішньої інфекції та шкідників є протруєння насіння. При виборі препарату необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, ціну та інші, використовуючи для цього препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» в поточному році.

    Ранні ярі зернові культури висівають вузькорядним або звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см у якомога ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості, що є передумовою якісного обробітку ґрунтообробними знаряддями. Запізнення з сівбою за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,2-0,5 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може зростати. Сівбу необхідно завершити не пізніше кінця другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни. Особливо реагує на запізнення з сівбою пивоварний ячмінь, бо знижується його врожай і значно погіршується якість зерна. Підвищується плівчастість, зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю.

    За даними наукових установ мережі НААН, оптимальними нормами висіву ячменю ярого в Лісостепу є 4,0-4,5 млн. шт./га; на Поліссі – 4,5-5,0 млн. шт./га; пшениці ярої - відповідно 5,0-5,5 і 5,5-6,0 млн. шт./га; вівса - відповідно 4,5-5,0 млн. шт./га та 5,5-6,0 млн. шт./га. За оптимальних погодних умов дотримання всіх агротехнічних вимог - якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки - норму висіву ячменю, пшениці та вівса можна знижувати до 4,0-4,5 млн. схожих насінин на 1 гектар.

    Оптимальна глибина загортання насіння ранніх ярих культур повинна складати 3-4 сантиметри. Адже глибоке загортання послаблює процеси росту, значно продовжує період проростання, а частина паростків не досягає поверхні ґрунту і пошкоджується патогенними мікроорганізмами. Мілке ж загортання насіння знижує його польову схожість, тому з’являються нерівномірні сходи.

    Комплекс механізованих заходів весняного передпосівного обробітку під кукурудзу має бути направлений на максимальне збереження вологи в ґрунті, знищення бур’янів та створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів. Одразу після настання фізичної стиглості ґрунту необхідно провести закриття вологи під кутом 45-50о до напрямку основного обробітку ґрунту, що забезпечує також часткове вирівнювання поверхні поля. Для проведення даної операції застосовують шлейф-борони, волокуші-вирівнювачі тощо.


    За високої засміченості полів бур’янами в допосівний період доцільно провести дві культивації. Першу - на глибину 10-12 см після появи сходів бур’янів культиваторами типу КПС-4. Наступну, передпосівну, бажано проводити комбінованими агрегатами типу «Європак». Застосування таких агрегатів дає змогу ефективно вирівняти поверхню поля та якісно підготувати ґрунт до сівби, що сприяє отриманню дружних сходів кукурудзи і, як наслідок, кращій реалізації продуктивного потенціалу сучасних гібридів. Проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння, а саме - 5-7 сантиметрів. Проміжок часу між такою культивацією та сівбою має бути якомога коротшим для запобігання втрат вологи з посівного шару ґрунту.

    При визначенні оптимальних строків сівби кукурудзи необхідно насамперед враховувати морфо-біологічні особливості конкретних гібридів та погодні умови весняного періоду. Як показують наукові дослідження, оптимальний строк сівби кукурудзи настає, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до температури 10-120С. Оптимальні календарні строки сівби кукурудзи в зоні Лісостепу припадають на 25.04 - 05.05, а на Поліссі – з 1 до 10 травня.

    Однак багато сучасних гібридів характеризуються досить високою холодостійкістю, що дозволяє здійснювати сівбу за температури 8-100С. Ранні строки мають перевагу над пізніми, забезпечуючи кращу реалізацію генетичного потенціалу гібридів та зниження вологості зерна в качані на час збирання кукурудзи. За ранньої сівби необхідно враховувати можливу небезпеку - пошкодження сходів кукурудзи весняними заморозками.

     

    В. ЮЛА,

    В. КАМІНСЬКА,

    В. ВЕЛИЧКО,

    О. ДУДКА

    ННЦ «Інститут землеробства НААН»





    Схожі новини
  • В умовах поточного року
  • ПІДГОТОВКА ДО СІВБИ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПОТОЧНОГО РОКУ
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Сівба ярих. ОСОБЛИВОСТІ підготовки та проведення


Погодні умови, які складаються на початку весняного періоду 2013 р. у більшості районів Лісостепу та Полісся, характеризуються наявністю достатньої кількості вологи та незначним промерзанням ґрунту. Тому, на відміну від попередніх років, ймовірне швидке дозрівання ґрунту, що вимагатиме проведення комплексу польових робіт, особливо сівби ранніх ярих, у вкрай стислі терміни.

 

За даними Мінагрополітики, у нинішньому році у структурі зернового клину Лісостепу і Полісся прогнозована площа ранніх ярих зернових культур складе 1,5-1,6 млн. га, кукурудзи на зерно – 3,1-3,2 млн. гектарів.

Враховуючи наявну структуру посівних площ у цих зонах та ступінь засміченості ґрунту насінням бур’янів, важливим елементом технології вирощування залишається вибір попередника. Ярі колосові культури (пшениця і ячмінь) доцільно розміщувати після бобових попередників, просапних культур, які вирощували на достатньо удобрених фонах. Сівба після зернових погіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовніше, їх фітосанітарний стан. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками. Овес, як пластичнішу культуру, можливо розміщувати після гірших попередників – пшениці озимої, кукурудзи, соняшнику. Не рекомендується висівати овес після буряків цукрових, які мають спільних з ним шкідників.

Дози і строки внесення добрив визначають залежно від родючості ґрунту, попередника, гідротермічних умов року та біологічних особливостей сортів. Під ярі зернові культури використовують повне міндобриво, з якого фосфорні та калійні добрива слід внести з осені, адже весняне застосування їх малоефективне, а азотні - у весняний період. При цьому половину загальної дози азоту необхідно застосувати до сівби.

На родючих ґрунтах (чорноземи, темно-сірі та ін.) під ярі зернові культури після кращих попередників необхідно вносити азот в дозі N45-60. На бідніших ґрунтах (дерново-підзолисті, світло-сірі тощо) та після задовільних попередників дозу збільшують до N60-90. За розміщення вівса після добре удобрених просапних культур можна обмежитись припосівним внесенням добрив.

За вирощування ячменю на кормові цілі за інтенсивною технологією систему удобрення будують, щоб досягти максимуму врожайності та вмісту протеїну. В умовах достатнього зволоження, крім передпосівного внесення (N30-40), можливе дворазове підживлення. Перше підживлення (N30-40) у фазі кущіння забезпечує збільшення кількості зерен у колосі. Друге підживлення (N30) у фазі колосіння сприяє підвищенню показників якості і збільшенню маси 1000 зерен. Загальну дозу азоту можна довести до N100-120.

За вирощування пивоварного ячменю, а також при підсіванні багаторічних бобових трав, дозу азотних добрив слід зменшувати на 25-30%. При цьому вона не повинна перевищувати після удобрених просапних культур N30, а після інших попередників - N60.

Пшениця яра особливо чутлива до добрив і може ефективно використовувати ті, які вносили під попередню культуру. Необхідно враховувати, що кущення пшениці ярої, на відміну від інших ярих зернових, менш інтенсивне, і тому обов’язковим є внесення азоту рано навесні під передпосівну культивацію в дозі N30-40. Для підвищення врожайності та якості зерна пшениці ярої у зоні достатнього зволоження кращі результати забезпечує підживлення азотом у фазі виходу в трубку (ІV-V етапи органогенезу у кількості 30% від загальної дози) і у фазі колосіння (VIII етап органогенезу - решту 20% дози). За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», при внесенні повного міндобрива в дозі N90-120, P60-90, К60-90 за удосконаленої інтенсивної технології вирощування врожайність пшениці ярої може досягати 5,5-6,5 т/га, ячменю - 6,5 -7,0 т/га.

Мінеральні добрива під овес доцільно вносити з розрахунку від 30 до 60-90 кг/га діючої речовини азоту. При цьому азотні, якщо розрахункова доза їх не перевищує 40-60 кг/га, краще вносити під передпосівну культивацію. Якщо ж доза вища, ніж 60 кг/га, то частину азотних добрив слід вносити в підживлення у фазі виходу в трубку - IV-V етапи органогенезу. І слід пам'ятати, що занадто високі дози азотних добрив можуть призводити до вилягання посівів. Варто зазначити, що ефективність застосування наведених вище доз міндобрив підвищується на фоні заорювання побічної продукції попередників або сидератів, яке, за даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», забезпечує зростання врожаю ярих зернових на 0,5-0,8 т/га.


Напрацювання наукових установ лісостепової та поліської зон мережі НААН свідчать про те, що сьогодні для забезпечення високих урожаїв ярих колосових культур важливою складовою технології вирощування є вибір сорту. А для кращого використання ґрунтово-кліматичного потенціалу в кожному господарстві, яке висіває понад 100 га ранніх ярих зернових, потрібно вирощувати декілька різних сортів інтенсивного типу, рекомендованих для конкретної зони, що дає можливість стабілізувати виробництво зерна і знизити навантаження на збиральну техніку у період жнив.

Сівбу ярих культур проводять відкаліброваним, очищеним, кондиційним насінням, яке відповідає вимогам діючих стандартів. Одним із основних і обов’язкових елементів інтегрованого захисту посівів від зовнішньої і внутрішньої інфекції та шкідників є протруєння насіння. При виборі препарату необхідно враховувати спектр його дії, очікуване ураження хворобами, сортові особливості, погодні умови, реакцію рослин на даний препарат, ціну та інші, використовуючи для цього препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» в поточному році.

Ранні ярі зернові культури висівають вузькорядним або звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см у якомога ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості, що є передумовою якісного обробітку ґрунтообробними знаряддями. Запізнення з сівбою за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,2-0,5 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може зростати. Сівбу необхідно завершити не пізніше кінця другої декади квітня навіть в умовах пізньої весни. Особливо реагує на запізнення з сівбою пивоварний ячмінь, бо знижується його врожай і значно погіршується якість зерна. Підвищується плівчастість, зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю.

За даними наукових установ мережі НААН, оптимальними нормами висіву ячменю ярого в Лісостепу є 4,0-4,5 млн. шт./га; на Поліссі – 4,5-5,0 млн. шт./га; пшениці ярої - відповідно 5,0-5,5 і 5,5-6,0 млн. шт./га; вівса - відповідно 4,5-5,0 млн. шт./га та 5,5-6,0 млн. шт./га. За оптимальних погодних умов дотримання всіх агротехнічних вимог - якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки - норму висіву ячменю, пшениці та вівса можна знижувати до 4,0-4,5 млн. схожих насінин на 1 гектар.

Оптимальна глибина загортання насіння ранніх ярих культур повинна складати 3-4 сантиметри. Адже глибоке загортання послаблює процеси росту, значно продовжує період проростання, а частина паростків не досягає поверхні ґрунту і пошкоджується патогенними мікроорганізмами. Мілке ж загортання насіння знижує його польову схожість, тому з’являються нерівномірні сходи.

Комплекс механізованих заходів весняного передпосівного обробітку під кукурудзу має бути направлений на максимальне збереження вологи в ґрунті, знищення бур’янів та створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів. Одразу після настання фізичної стиглості ґрунту необхідно провести закриття вологи під кутом 45-50о до напрямку основного обробітку ґрунту, що забезпечує також часткове вирівнювання поверхні поля. Для проведення даної операції застосовують шлейф-борони, волокуші-вирівнювачі тощо.


За високої засміченості полів бур’янами в допосівний період доцільно провести дві культивації. Першу - на глибину 10-12 см після появи сходів бур’янів культиваторами типу КПС-4. Наступну, передпосівну, бажано проводити комбінованими агрегатами типу «Європак». Застосування таких агрегатів дає змогу ефективно вирівняти поверхню поля та якісно підготувати ґрунт до сівби, що сприяє отриманню дружних сходів кукурудзи і, як наслідок, кращій реалізації продуктивного потенціалу сучасних гібридів. Проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння, а саме - 5-7 сантиметрів. Проміжок часу між такою культивацією та сівбою має бути якомога коротшим для запобігання втрат вологи з посівного шару ґрунту.

При визначенні оптимальних строків сівби кукурудзи необхідно насамперед враховувати морфо-біологічні особливості конкретних гібридів та погодні умови весняного періоду. Як показують наукові дослідження, оптимальний строк сівби кукурудзи настає, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до температури 10-120С. Оптимальні календарні строки сівби кукурудзи в зоні Лісостепу припадають на 25.04 - 05.05, а на Поліссі – з 1 до 10 травня.

Однак багато сучасних гібридів характеризуються досить високою холодостійкістю, що дозволяє здійснювати сівбу за температури 8-100С. Ранні строки мають перевагу над пізніми, забезпечуючи кращу реалізацію генетичного потенціалу гібридів та зниження вологості зерна в качані на час збирання кукурудзи. За ранньої сівби необхідно враховувати можливу небезпеку - пошкодження сходів кукурудзи весняними заморозками.

 

В. ЮЛА,

В. КАМІНСЬКА,

В. ВЕЛИЧКО,

О. ДУДКА

ННЦ «Інститут землеробства НААН»





Схожі новини
  • В умовах поточного року
  • ПІДГОТОВКА ДО СІВБИ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ ПОТОЧНОГО РОКУ
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури
  • Застосування карбамідо-аміачної суміші (КАС) під агрокультури

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.