Аграрний тиждень. Україна
» » Біологічний кругообіг фосфору
» » Біологічний кругообіг фосфору

    Біологічний кругообіг фосфору


    Фосфор входить до складу органічних і неорганічних сполук лише в окисленій формі - у вигляді залишку фосфорної кислоти. Запаси фосфору в ґрунті досить великі, достатні для живлення рослин щонайменше протягом століття. Однак міститься він у водонерозчинних сполуках, за винятком дуже малої частки іонів Н2РО4ֿ, НРО4²ֿ, якими і живляться рослини. Більшість ґрунтів недостатньо забезпечені рухомими формами фосфору і потребують внесення добрив.

    Кількість фосфору в органічних і мінеральних сполуках ґрунтів приблизно рівні. Органічні сполуки розкладаються низкою бактерій, актиноміцетів, дріжджів. При цьому частина фосфору закріплюється в клітинах бактерій, а частина звільнюється. У зв'язку з тим що деякі рослинні рештки (наприклад, солома) збіднені на фосфорні сполуки, цей елемент з них не переходить у рухомий стан, а фіксується бактеріями. При цьому навіть зв'язується рухомий фосфор ґрунту. Біологічне закріплення фосфору порівняно короткострокове. Протягом одного-трьох місяців клітини бактерій відмирають і фосфор звільнюється.

    Мінеральні фосфати представлені в ґрунтах здебільшого сполуками: Са3(РО4)2, FePO4, AlPO4, а також оклюдируваними формами, тобто закріплені глинистими матеріалами. Перші з них розчиняються деякими формами бактерій і грибів. Серед них переважають кислотоутворювальні види мікроорганізмів. Частково розчиняються фосфати завдяки виділенню мікроорганізмами СО2. Останній, як відомо, у воді утворює вугільну кислоту - дуже слабку, але все ж і мала кількість іону Н+ виконує свою функцію.

    Ґрунти містять велику кількість рухомого кальцію, заліза, а у кислих ґрунтах і алюмінію. Тому вільний фосфор (залишок фосфорної кислоти) досить швидко ними зв'язуються у водонерозчинні сполуки. Якби не мікроорганізми, рослини залишилися б без фосфорної поживи.

    Велике значення у фосфорному живленні рослин має мікориза - мікроміцети, що живуть у симбіозі з рослиною на її корінні. Міцелій мікоризи збільшує площу живлення кореня, розчиняє фосфати і, проникаючи в живі клітини, забезпечує їх поживними речовинами.

    Матеріали взяті з: В.І.Канівець, «Життя грунту» 2001 р, 49-50 с





    Схожі новини
  • Поліміксобактерин при вирощуванні соняшнику
  • Підтримати зернові урожаю-2013
  • Готуємо ґрунт до майбутнього урожаю
  • Вітчизняні інокулянти для сої на рівні світових аналогів
  • СОЯ І СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Біологічний кругообіг фосфору


Фосфор входить до складу органічних і неорганічних сполук лише в окисленій формі - у вигляді залишку фосфорної кислоти. Запаси фосфору в ґрунті досить великі, достатні для живлення рослин щонайменше протягом століття. Однак міститься він у водонерозчинних сполуках, за винятком дуже малої частки іонів Н2РО4ֿ, НРО4²ֿ, якими і живляться рослини. Більшість ґрунтів недостатньо забезпечені рухомими формами фосфору і потребують внесення добрив.

Кількість фосфору в органічних і мінеральних сполуках ґрунтів приблизно рівні. Органічні сполуки розкладаються низкою бактерій, актиноміцетів, дріжджів. При цьому частина фосфору закріплюється в клітинах бактерій, а частина звільнюється. У зв'язку з тим що деякі рослинні рештки (наприклад, солома) збіднені на фосфорні сполуки, цей елемент з них не переходить у рухомий стан, а фіксується бактеріями. При цьому навіть зв'язується рухомий фосфор ґрунту. Біологічне закріплення фосфору порівняно короткострокове. Протягом одного-трьох місяців клітини бактерій відмирають і фосфор звільнюється.

Мінеральні фосфати представлені в ґрунтах здебільшого сполуками: Са3(РО4)2, FePO4, AlPO4, а також оклюдируваними формами, тобто закріплені глинистими матеріалами. Перші з них розчиняються деякими формами бактерій і грибів. Серед них переважають кислотоутворювальні види мікроорганізмів. Частково розчиняються фосфати завдяки виділенню мікроорганізмами СО2. Останній, як відомо, у воді утворює вугільну кислоту - дуже слабку, але все ж і мала кількість іону Н+ виконує свою функцію.

Ґрунти містять велику кількість рухомого кальцію, заліза, а у кислих ґрунтах і алюмінію. Тому вільний фосфор (залишок фосфорної кислоти) досить швидко ними зв'язуються у водонерозчинні сполуки. Якби не мікроорганізми, рослини залишилися б без фосфорної поживи.

Велике значення у фосфорному живленні рослин має мікориза - мікроміцети, що живуть у симбіозі з рослиною на її корінні. Міцелій мікоризи збільшує площу живлення кореня, розчиняє фосфати і, проникаючи в живі клітини, забезпечує їх поживними речовинами.

Матеріали взяті з: В.І.Канівець, «Життя грунту» 2001 р, 49-50 с





Схожі новини
  • Поліміксобактерин при вирощуванні соняшнику
  • Підтримати зернові урожаю-2013
  • Готуємо ґрунт до майбутнього урожаю
  • Вітчизняні інокулянти для сої на рівні світових аналогів
  • СОЯ І СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.