- У 2012 році українські аграрії залучили понад 4,7 мільярда гривень пільгових кредитів для проведення посівної
- Присяжнюк: Наше завдання – до 2017 року мати 80 мільйонів тонн зернових
- Потреба в кредитах постійно на часі
- ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВІ РОБОТИ – В ЦЕНТРІ УВАГИ
- ДО ВЕСНЯНОГО КОМПЛЕКСУ ВАРТО ПІДГОТУВАТИСЯ ЗАВЧАСНО
Не просто актуальне, а питання №1
Так охарактеризувала своє ставлення до проблем АПК Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, відкриваючи минулого тижня нараду з аграрних питань. - Розвиток, підтримка, утримання позитивної динаміки аграрного сектора за будь-яких обставин, - сказала глава Уряду, - сьогодні є не просто актуальним, а питанням №1. У 2008 році українські аграрії зробили неможливе: вони зібрали рекордний врожай за всі часи життя України. І в більшій частині тому, що саме аграрії дали такі показники, Україна вийшла на позитивну динаміку зростання ВВП. Прем'єр-міністр також наголосила на тому, що, як і торік, так і в 2009-му країна головні надії та головні позитивні очікування покладає на аграрний сектор. Тож Уряд робитиме навіть неможливе для того, щоб у важкій кризовій ситуації успішно пройти нинішній рік і дати не менш потужний, ніж у 2008 році, врожай, «якщо, дійсно, Господь допоможе з кліматичними умовами, а все інше ми мусимо зробити самостійно». 
Керівник Уряду також висловила сподівання, що після наради потрібно вийти «з чітким алгоритмом дій», прописаним у протоколі, аби напрацьовувати кожного дня організаційні та фінансові досягнення для отримання вагомого врожаю. Щоб зрозуміти ті кроки, які планує вжити Уряд задля стабільної роботи АПК в сьогоднішніх нестабільних економічних умовах, ми звернулись за коментарем до безпосереднього учасника наради, заступника міністра аграрної політики України Бориса Миколайовича Супіханова. - Борисе Миколайовичу, більшості аграріїв зрозуміла необхідність проведення наради за участю Прем'єра. Та все ж, якими були основні питання, що розглядалися, і які наслідки матимуть для АПК прийняті рішення? - Ви знаєте, що кожного року саме взимку, напередодні проведення такого основного комплексу сільськогосподарських робіт, як посівні, Уряд завжди проводить нараду. 
І розглядає основні питання організаційного і фінансового забезпечення комплексу згадуваних робіт. Формат цієї наради був також високим. До Кабміну запросили голів обласних де
ржадміністрацій, їх заступників з питань АПК, міністрів, які причетні до агросектору (Мінфін, Мінпалива і енергетики, Мінекономіки, Мінтранспорту і зв'язку). Зрозуміло, були запрошені і керівники центральних органів виконавчої влади, керівники галузевих громадських організацій, агрогосподарств, фермери. Тобто зібралось порадитись коло тих, хто безпосередньо є причетним до виконання робіт в АПК. Щоправда, цього року зібрання відбулось раніше, ніж зазвичай. - Чим це викликано? - Викликано це кількома факторами. Перш за все, економічною ситуацією в державі, і не тільки в ній. Адже вона нас турбує і потребує координації дій, співпраці центральних і місцевих органів влади, агрокерівників. Час проведення наради пов'язаний і з погодними умовами. Бо сьогодні, я вам скажу, погодні умови, за спостереженнями метеорологів, відповідають першій декаді березня. Тож враховуючи це, нам потрібно поспішати з визначенням місця кожного в проведенні аграрного комплексу робіт, в тому числі, весняно-польового. - Щоб визначити це, потрібно багато чого проаналізувати. Чи не так? - Саме таку аналітику зробив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Вона включала кілька питань. Перш за все, підсумки року. Бо потрібно зорієнтуватись, в якій ситуації ми зараз знаходимося, і визначити завдання, які стоять сьогодні, щоб з найменшими втратами провести комплекс потрібних робіт і закласти певну передумову нормального розвитку АПК в поточному році. Підсумок минулого року показує, наскільки пов'язані фактори, що формують позитивні результати роботи. Це, перш за все, підтримка АПК за рахунок державного бюджету: кредитне забезпечення, певні преференції, які Уряд надавав товаровиробнику. Все це спрацювало на результат, який ми маємо і про який знають усі. Вперше за всю історію України ми отримали 53,3 млн. тонн зерна. Це солідний урожай зернових культур. В цілому ж темпи приросту валової продукції сільського господарства зросли на 17,5% (до 2007 р.), обсяги виробництва суттєво збільшені за усіма напрямками галузі рослинництва, окрім виробництва цукрових буряків. - Що це релально дало агровиробникам? - Принаймні це дало можливість в організованих господарствах - це ті, які ми називаємо крупнотоварними - збільшити валове виробництво на 32 відсотки - на третину, по суті. Це дозволило Україні, я хотів би акцентувати, збільшити за цей період експорт в 1,6 рази. Позитивне ж сальдо зовнішньої торгівлі зросло в 1,9 рази і по АПК становить 4,5 млрд. доларів. Тобто аграрна галузь, як жодна інша, торік дала дуже серйозний показник у зовнішній торгівлі. - Напевне, без допомоги держави цього АПК не зміг би зробити... - І це правда. Ці показники досягнуті й тому, що у 2008 році в 1,7 рази була збільшена державна підтримка агросектора, було взято кредитів у 1,5 рази більше, пільгових кредитів, які обслуговувалися підтримкою держбюджету, також було надано більше у 1,5 рази. Як результат, від АПК збільшились платежі до бюджету у 1,5 рази, до Пенсійного фонду так само. А в бюджет всіх рівнів агросектор дав 18 млрд. Гривень. Відповідно збільшилась заробітна плата тих, хто працює в сільському господарстві. Втім, показники з одного боку обнадійливі, а з іншого - ми не можемо не бачити, що з кінця минулого року ситуація в АПК настільки погіршилася, що на сьогодні вимагає невідкладних заходів. - Що Ви маєте на увазі? - Наприклад, практично припинилося кредитування. В бюджеті-2009 ми маємо серйозне зменшення державного фінансування. Водночас агровиробники мають серйозну кредитну заборгованість. 
На ринку - серйозне падіння цін, викликане багатьма факторами, в тому числі високим виробництвом зерна як всередині держави, так і у світі. Ці фактори призвели до того, що за підрахунками науковців УААН прибутковість агропідприємств знизилась у 4 рази. І це у відповідності до неврожайного 2007 року, коли ми отримали лише 29 млн. тонн зерна. Фактор, як кажуть, не на користь. Тож фінансове забезпечення весняної кампанії і всіх робіт сільськогосподарського року були в основі проведеної наради. - І на які рішення варто очікувати? - Днями глава Уряду підпише протокольне доручення наради, яким буде передбачено цілий ряд заходів по покращанню ситуації й по забезпеченню селян ресурсуом для проведення весняних польових робіт. Що вони собою передбачають? Перш за все, це пролонгація кредитів, які агровиробники нині не можуть віддати банкам, щоб не допустити власного банкрутства і не посіяти весняний клин. За нашими розрахунками, сьогодні потрібно пролонгувати 4 млрд гривень. Постанова Нацбанку №413 (прийнята в грудні 2008 р.) не передбачає збільшення резервування банків при пролонгації кредитів, а головне, зменшення класу кредиту для банку. Отже, враховуючи цю постанову, вже пролонговано близько 1 млрд. грн., а 3 млрд. грн. - все ще ні. Тож Прем'єр поставила конкретне завдання у рамках щотижневих селекторних нарад з керівниками регіонів і комерційних банків контролювати пролонгацію кредитів, необхідних аграріям. І є вже приклади регіонів, де кредити пролонговані, а де - ні. Скажімо, в Одеській області ця робота ще навіть не розпочалася, а в Дніпропетровській вже пролонговано 80 млн. грн. кредитів. Тобто зараз потрібно вести постійний діалог з банками на рівні місцевої влади. До цього закликала Прем'єр-міністр, і це доручено керівникам облдержадміністрацій. Наші вимоги чи побажання, щоб пролонгація була в рамках тих кредитних ставок за використання кредитів, які були на час укладання договорів. 
Це дуже важливо сьогодні, бо переглядати зараз кредитні ставки для агровиробників неможливо. По-друге. Розглядається питання рефінансування Нацбанком комерційних банків на суму пролонгованих кредитів. Уряд просить про це Нацбанк, відповідний лист Прем'єр-міністр уже написала. Більше того, Уряд взяв на себе зобов'язання продовжити для агровиробників, які пролонговують свої кредити, дію порядку здешевлення кредитних ставок за рахунок держбюджету. - Але ж нині, як відомо, кредитування АПК практично зупинено... - Відновлення кредитування взагалі є основним сьогодні. Адже за нашим розрахунком, тільки на весняно-польові роботи потрібно приблизно 6 млрд. грн. кредитів. І Уряд ставить сьогодні завдання, щоб те рефінансування, яке проводить Нацбанк, було чітко ув'язане з пролонгацією кредитів і з їх наданням товаровиробникам.
Щоб ці гроші пішли в реальний сектор під весняно-польові роботи. І я вважаю, що така постановка питання є на сьогодні прийнятною, ефективною, тож сподіваємося, що і Нацбанк піде нам назустріч. Обговорювались і питання з продовження преференцій Урядом, які він надавав на законодавчому рівні для аграріїв. Зокрема, подовження дії спеціальних режимів ПДВ, які включають в себе акумуляцію цього податку, а також виплату дотацій за молоко і м'ясо, реалізоване селянами переробним підприємствам. Це законопроект №783. Президент зробив деякі зауваження до нього, вони доопрацьовані, і ми розраховуємо, що на найближчому засіданні Верховної Ради цей документ буде прийнятий. На розгляд парламенту внесено вісім преференційних законопроектів. Я назвав лише один із основних. Ще один - №2375 («Про підтримку сільського господарства») - включає ряд заходів, які повинні покращити ситуацію на ринку АПК. - Які ще доручення є в протоколі наради? - Як ви розумієте, розглянуто весь комплекс по забезпеченню аграріїв ресурсами. Так, Мінпромполітики доручено забезпечити мінеральними добривами (незабаром буде проведена нарада з директорами хімічних заводів). На жаль, нині ми відстаємо від минулорічних показників за запасами міндобрив. Якщо торік на цю дату селяни мали 170 тис. тонн діючої речовини, то сьогодні - 150 тисяч.
Тож ми розраховуємо на покращання ситуації, адже потужності вітчизняних хімічних підприємств це дозволяють. Але нас непокоїть ціна міндобрив. Зокрема, на аміачну селітру. Перед новим роком 1 тонна коштувала 1300 грн., а зараз 2400 гривень. Тому потрібно розглянути адресно це питання і забезпечити нормальну ціну добрив. Або візьмемо пально-мастильні матеріали. Мінпаливу і енергетики та НАК «Нафтогаз України» доручено розглянути можливість забезпечення необхідного нам обсягу дочірнім підприємством «Укргазвидобування». Думаю, це питання буде вирішене. Торік ми вже задіяли таку норму. І швидше за все вона буде працювати і нинішнього року. - У нас існує чимало проблем через захищеність внутрішньго ринку. Чи обговорювались вони? - Безперечно. Розглянуто цілий ряд питань, направлених на захист внутрішнього ринку. Перш за все, створення цінових умов для розвитку АПК. Безумовно, обговорювалась заборона давальницької мясної сировини, тобто демпінгування внутрішнього ринку м'яса. Ставиться питання і по цукру: його необхідно вилучити з вільної торгівлі з Білоруссю і Росією, бо з цих країн йде реєкспорт тростинного цукру. Поки що є також норми, які обмежують цінову ситуацію для агровиробників. Наприклад, нині зарегульовано все, що стосується продовольства (рівень рентабельності хлібозаводів, оптово-відпускні ціни на продовольство і т.д.). Безумовно, все це пов'язано з інфляцією. Але ми розуміємо, якщо не маємо важелів забезпечити товаровиробників нормальними умовами кредитування і таке інше, то повинні дати їм можливість вийти на ринок з тими продуктами харчування, які б забезпечували їм економічно-ефективне виробництво. Тому й обговорили цілий ряд заходів, які можуть вплинути на те, щоб українські товаровиробники мали сприятливу ситуацію на внутрішньому ринку. - Чи будуть зрушення у розвитку соціальної сфери села? - Так. В проекті доручення, яке ось-ось буде підписано, є ряд питань, які стосуються саме життєдіяльності села. 
Адже сьогодні дуже важливо, щоб на сільських територіях працювали медичні заклади, школи, дитячі садки, будинки культури і т.д. Бо умови життя селян прямо пропорційно впливають на загальну ситуацію в АПК. До речі, всі питання, які прозвучали у виступах учасників наради, підтверджені своєю правильністю. Ми говорили про машинобудування і забезпечення технікою, про створення державного експортера по зерну, про те, як задіяти можливості Аграрного фонду, який має в активі майже 3 млрд. грн., щоб направити їх на підтримку АПК. Тобто ми сьогодні разом з центральними органами виконавчої влади, з місцевими органами відпрацьовуватимемо в робочому режимі цілий ряд невідкладних питань, аби пройти піковитй період весняно-польових робіт на достойному рівні. - Доводилося чути побоювання, що через складну ситуацію деякі господарства і не посіються? - Такі побоювання мають ґрунт під собою. Та масово такого не буде. По-перше, торік аграрії посіяли 9,7 млн. га озимих, з них на зерно - 8,2 млн., тобто на 200 тисяч га більше, ніж у 2007 році. Це база нового урожаю. 93% посівів - у доброму і задовільному стані. По-друге, забезпеченність господарств насінням - стовідсоткова. У нас є деякі нюанси по кукурудзі, сої, імпортним сортам, які тут вирощуються, і по ріпаку. В цілому ж по всій зерновій і кормовій групі проблем на внутрішньому ринку немає. До того ж, високорепродуктивне, елітне насіння є в господарствах УААН. А що стосується побоювань... Навесні нам потрібно буде посіяти 7 млн. га ярих, 4 млн. - олійних, 2 млн. - овочів і картоплі, 2 млн. га кормових культур... Якщо нам, за великим рахунком, вдасться забезпечити ресурс кредитний і ресурс товарний (добрива, ЗЗР, паливо і т.д.), то питань не буде. І я думаю, завдання по запланованому врожаю буде виконано, зриву не повинно бути. На це в принципі і була направлена нарада. - Але, мабуть, минулорічного рекордного врожаю ми не отримаємо? - Я оптиміст. Минулий рік показав: погода, як один з факторів, спрацювала прекрасно. Але технології, які сьогодні задіюються в зерновому виробництві, динаміка його розвитку, дозволяють нам зробити висновок: 53,3 млн.тонн зерна для України - це не межа. Можливо стільки і не буде. Та варто ставити сьогодні інше завдання. Не тільки експортувати (до речі, в умовах цього маркетингового року це 25-27 млн. тонн), а й використовувати зерно для тваринництва. А не годувати свиней за кордоном, щоб потім завозити до нас свинину. На нинішній період Україні й 50 мільйонів буде достатньо, щоб забезпечити і тваринництво, і наші внутрішні потреби, і, безумовно, експортувати значну кількість зерна за кордон.
