До технічного забезпечення потрібні нові підходи

15 October, Розділ Техніка, переглядів 6 657

За останні десятиліття галузь тваринництва зазнала значних втрат, насамперед через катастрофічне скорочення поголів’я тварин у сільгосппідприємствах. Так, із наявних 6,2 млн. корів у 1990 році, їх кількість скоротилася до 678 тисяч на кінець 2007 року (майже у 10 разів). Та дієві заходи з боку Мінагрополітики за підтримки Уряду в останні роки вселяють надію на відновлення галузі.

Заходи для поліпшення стану тваринництва

До сказаного хочу віднести фінансування тваринницької дотації та фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів. Для оновлення парку машин і обладнання тваринницької галузі сільгоспвиробникам надано право скористатися державною підтримкою через механізм часткової компенсації вартості техніки та фінансовим лізингом. (За програмами державної підтримки з 2006 року агровиробниками придбано обладнання для тваринництва і птахівництва майже на 277 млн. гривень.)

Кабінетом Міністрів України наприкінці серпня 2008 р. прийнято постанову «Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва». Мінагрополітики спільно з Українською академією аграрних наук затвердили галузеву Програму розвитку молочного скотарства України до 2015 року. Підсумовувалась реалізація заходів для покращання стану галузі на нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та нараді в Мінагрополітики, які відбулися нещодавно.

Молочне скотарство

Основні тенденції відновлення галузі молочного тваринництва сьогодні полягають у реконструкції наявних корівників і будівництві нових ферм із впровадженням сучасних ресурсоощадних технологій, які успішно експлуатуються в європейських країнах. Це вимагає нових підходів до технічного забезпечення галузі, створення принципово нових машин і технологічного обладнання.

Сьогодні розро***ється Концепція Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року, якою передбачається надання державної підтримки для придбання сучасного технологічного обладнання. Здійснити це планується за допомогою трьох програм: через механізм здешевлення довгострокових кредитів, часткову компенсацію вартості техніки та фінансовий лізинг.

Аналіз стану технічного забезпечення галузі показує: нині в Україні вже розроблена і випускається велика гама технологічного обладнання для забезпечення ресурсоощадних технологій виробництва молока.

Так, наприклад, ВАТ «Брацлав» випускає бокси для корів, огороджувальні конструкції різного типу, технологічне обладнання для утримання молодняку, проведення зооветеринарних заходів, практично усі типи доїльних установок для різних типорозмірів молочних ферм. Все обладнання підприємства пройшло державні випробування, рекомендоване до виробництва і постачається за програмами державної підтримки.

Водночас потребують термінового вирішення питання виробництва обладнання для охолодження та первинної обробки молока. Необхідне прискорення розробки типорозмірного ряду подрібнювачів-змішувачів, так званих фермських комбайнів, які сьогодні вкрай необхідні для впровадження в галузі тваринництва сучасних ресурсоощадних технологій.

Галузь свинарства

Позитивні зрушення спостерігаються і у відновленні галузі свинарства. На сьогодні галузь забезпечена обладнанням вітчизняних виробників майже на 100%. Сучасне повнокомплектне обладнання для утримання різних статево-вікових груп випускають ТОВ «Агрікон», ТОВ ВП «Техна», ТОВ «Біг-Дачмен Україна», ВАТ «Брацлав», ТОВ «Фабрика Варіант» та інші. Це обладнання пройшло державні випробування, цілком відповідає європейському рівню та постачається за програмами державної підтримки.

Проблемними питаннями в технічному забезпеченні галузі свинарства є відсутність виробництва кормороздавачів типу КС та КЕС, які ще донедавна виготовлялися на ВАТ «Рожищесільмаш» і широко застосовувалися на фермах, де корм роздається здебільшого вручну. Відсутнє сьогодні і виробництво приточно-витяжних установок типу ПВУ, які для створення належних мікрокліматичних умов свого часу випускалися Кременецьким дослідно-спеціалізованим заводом.

На мою думку, потрібно рекомендувати Департаменту Держсільгоспмашу Мінпромполітики вжити заходи з відновлення зазначених виробництв та державної підтримки з розробки й випуску вітчизняних прифермських комбайнів, обладнання для роздавання рідких кормів на свинофермах та іншого вкрай необхідного обладнання.

Птахівництво

З усіх напрямів механізації галузі тваринництва найбільш технічно забезпеченим є птахівництво. Хочу зупинитися лише на переліку виробників вказаного обладнання, яке постачається з державною підтримкою, зокрема: ВАТ «Ніжинсільмаш», ТОВ ВО «Техна», ТзОВ «Агромаш-ІФ».

Щоб зняти всі проблеми в цій галузі, необхідно вирішити питання розробки та виробництва вітчизняних інкубаторів, обладнання для пакування й перевезення яєць, спеціального обладнання для утримання гусей, качок, індиків тощо.

Розвиток виробництва біопалива

Будівництво сучасних комплексів для тваринництва передбачає, перш за все, використання ресурсоенергозберігаючого обладнання, дотримання екологічних норм та виробництво біо-газових установок. Особливо актуальним є залучення коштів із механізмів впровадження рішень Кіотського протоколу.

Для енергозабезпечення тваринництва у світі широко застосовують біогаз, який виро***ється з відходів життєдіяльності тварин і птиці, інших відходів агровиробництва та харчової промисловості й використовується як паливо для обігріву приміщень та виготовлення електроенергії.

Україна має значну сировинну базу для виробництва біогазу.

Загальний доступний потенціал біогазу в тваринництві, птахівництві (з урахуванням відходів (ветсанзаводів) складає 3-4 млрд. куб. метрів. А на тваринницьких комплексах, зокрема, орієнтовно 0,5 млрд. куб. метрів.

Аналітики стверджують, що в державі можна побудувати близько 3 тис. біогазових установок – кожна з середнім об’ємом реактора 1 тис. куб. метрів. Зокрема, понад 300 біогазових установок на свинофермах, 150 – на птахофабриках і 2,5 тис. установок у тваринницьких господарствах та підприємствах харчової промисловості.

Окрім того, біогаз може виро***тися з продукції рослинництва.

Найбільш енергетичними сільгоспкультурами для отримання біогазу є кукурудза на силос, зелена маса цукрового сорго та гичка цукрових буряків. Також можуть використовуватися відходи сировини, які залишаються після виробництва біоетанолу, біодизелю, відходи цукрової галузі, харчової промисловості тощо.

Потреба АПК у природному газі складає 4,2 млрд. куб. м, зокрема: підприємства харчової та переробної промисловості – 3,5 млрд. куб. м; сільгосппідприємства – 0,7 млрд. куб. метрів.

Для сприяння забезпечення сільгоспвиробників паливно-енергетичними ресурсами Міністерство аграрної політики України вживає заходи щодо розвитку виробництва біопалива та інших альтернативних видів палива і джерел енергії.

Цей напрям діяльності визначено Кабінетом Міністрів України як одни із пріоритетів Мінагрополітики.

Микола ДАЦЕНКО,

директор Департаменту

інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики