Попитайте керівників агропідприємств: яку техніку вони бажають мати у господарствах? Звісно, іноземну. Бо надійніша, продуктивніша, комфортніша і так далі. Але ж і Україна має чималий досвід у створенні власної агротехніки. Тож варто поєднати світову практику і нашу у виробництві машин для АПК, вирішили в профільному міністерстві.
І розробили ряд інвестиційних проектів, спрямованих на організацію спільного виробництва в Україні сучасної високопродуктивної, енергоощадної сільгосптехніки.
Нині аграрне відомство отримало від Мінекономрозвитку України позитивні висновки економічної ефективності цих інвестпроектів, тож триває їхня державна експертиза і реєстрація. А поки ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод», ТОВ «Укравтозапчастина» та ПАТ «Червона зірка» самостійно фінансують розробки інвестпроектів і налагодження виробництва техніки. Ба, навіть за власні кошти випустили перші зразки техніки для потреб аграріїв.
На переконання експертів ринку, впровадження та реалізація інвестпроектів у сільгоспмашинобудуванні сприятиме і збільшенню обсягів виробництва високоякісної агротехніки, і створенню нових робочих місць, і розвитку соціальної сфери, і наповненню бюджетів усіх рівнів. А ще, будемо сподіватись, дозволить вітчизняним машинобудівникам увійти в міжнародну виробничу кооперацію.
Утім, пришвидшення початку серійного спільного виробництва згаданої техніки в Україні нині залежить від оперативного затвердження урядом рівня і ступеня локалізації виробництва по роках й надання підприємствам сільгоспмашинобудування реальної держпідтримки.
Щоправда, кількість техніки спільного виробництва, яку зможуть купити наші аграрії, залежить від підходу до способу закупівель. Зокрема, у Держбюджеті-2013 для постачання техніки і обладнання для АПК на умовах фінансового лізингу передбачено 166,8 млн. гривень.
Сьогодні на ринку лізингових послуг, як відомо, працює дві державні лізінгові компанії - ДП «Спецагролізинг» та НАК «Украгролізинг». Їм щорічно у Держбюджеті передбачаються видатки на закупівлю сільгосптехніки та обладнання з наступною передачею їх агровиробникам на умовах фінансового лізингу.
Цього року листом (від 18.07.2013 №37-21-2-10/14062) Мінагрополітики надало пропозиції Міністерству фінансів України по збільшенню видатків за програмами підтримки розвитку АПК при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за підсумками першого півріччя 2013 р., в тому числі:
- на програму фінансової підтримки заходів в АПК на умовах фінансового лізингу – 100 млн. гривень;
- на часткову компенсацію вартості складної сільгосптехніки вітчизняного виробництва – 100 млн. гривень;
- на програму здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання АПК через механізм здешевлення кредитів і компенсації лізингових платежів – 1,9 млрд. гривень.
За інформацією Мінфіну, ці питання можуть бути розглянуті при підготовці комплексних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Тож сподівання є?
А що кажуть інженери?
«Українська асоціація аграрних інженерів», наприклад, пропонує свої варіанти відродження відчизняного сільгоспмашинобудування. Так, на переконання фахівців галузі, потрібно надати держпідтримку НАК «Украгролізинг», який би за державні кошти допоміг українським заводам через програму лізингу оновити своє обладнання, технологію для організації виробництва конкурентоздатної техніки та обладнання для села.
«Нам варто прискорити збирання зернозбиральних, кормозбиральних комбайнів, потужних тракторів іноземних фірм, для чого потрібна урядова законодавча і фінансова підтримка, - каже голова асоціації Володимир Кульгавий. - Наприклад, фірма Джон Дір, що починала діяльність у США, розмістила свої заводи зі складання сільгосптехніки в Угорщині, Німеччині, Румунії та інших країнах. Нам також потрібно зацікавити іноземних інвесторів. У нас після радянських часів залишилась велика кількість заводів, де можна провести реконструкцію і запустити хоча б на першому етапі збирання відсутніх в Україні тракторів, комбайнів».
Уже 22 роки Україна живе як самостійна, незалежна держава, тож і технічна політика у сільгоспвиробництві й сільгоспмашинобудуванні повинна відповідати потребам і можливостям українських аграріїв.
«На жаль, потреби великі, а можливості мізерні, - констатують аграрні інженери. – І без вагомої державної фінансової підтримки ми не вийдемо з цього кута».
Та коли чекати на цю підтримку? Ніхто з інженерів точно відповісти не береться.
Євгенія ІВАНОВА