Утилізація гною - категорія економічна

05 October, Розділ Техніка, переглядів 6 930

Ще здалеку з траси не можна було не помітити десятки фірмових прапорів на флагштоках, вишикувану в кілька рядів оброблювальну, посівну, збиральну та до цих пір не бачену в Україні сільгосптехніку провідних зарубіжних виробників. На землях ПП «Агро-Новоселівка 2009», що на Харківщині, розпочинався День поля.

Семінар зібрав більше сотні аграріїв не лише зі Слобожанщини, а й з сусідніх областей. Вони приїхали, щоб на власні очі подивитися на практичну роботу в загінках агрегатів і систем відомих німецьких, італійських, шведських фірм, представлених визнаним на теренах нашої держави імпортером сільськогосподарської техніки, дилером низки західноєвропейських компаній ТОВ «ВКФ Агротех Консалт».

І не лише подивитися, а й прицінитися, «приміряти» на потреби і можливості своїх господарств вигідність купівлі сучасних машин і механізмів. Цікавість, а інколи й справжні дискусії серед поля виникали під час демонстрації роботи надпродуктивних плугів, борін, сівалок, але особливий інтерес (справжній фурор) викликала презентація системи рівномірного розподілення рідкого гною в ґрунт виробництва Vogelsang (Німеччина).

Всеукраїнська прем’єра

Подібного навісного обладнання українські аграрії ще не зустрічали на ланах України, а сплеск живого зацікавлення закордонною новинкою пояснювався просто: більшість учасників семінару мають у своїх господарствах промислові свинокомплекси та комплекси по відгодівлі великої рогатої худоби, і проблеми утилізації результатів життєдіяльності тварин стоять тут особливо гостро. Хтось для цих цілей використовує форсункові розпилювачі, хтось вносить гній у ґрунт, задіявши плоскорізи та шлангові системи, а в кого худоба та свині утримуються на солом’яній підстилці - справляється з накопиченим гноєм за допомогою розкидачів.

Проте всі ці технології мають низку суттєвих недоліків. У першому випадку, при використанні форсунок, в радіусі кількох кілометрів відчутно стійкий сморід, а при поривах вітру рідина нерівномірно лягає на землю, утворюючи як необроблені острівки, так і надміру залиті ділянки. До того ж в рідині залишається не більше 30% азоту, бо інший швидко випаровується.

Внесення рідкого гною із заглибленням у ґрунт хибує на низьку продуктивність техніки та надмірні витрати пального, а щодо третього, то нині мало лишилося комплексів, де для утримання тварин застосовують солому. В більшості продукти їх життєдіяльності збираються в рідкому стані. Суттєве значення має також можливість експлуатації обладнання для внесення гною в різні періоди підготовки ґрунту та вегетації рослин.

- Сьогодні ми презентуємо систему, яка є завершальним ланцюжком утилізації гною, - говорить представник фірми Vogelsang Сергій Сітніков. - За десять років співпраці з «Агротех Консалт» ми вийшли на спеціалізацію з перекачування гною, міксирування і побачили, що в цій пропозиції не вистачає кінцевої ланки. Зараз вперше в Україні ми і демонструємо нашу унікальну систему, яка дозволяє ефективно утилізувати гній свиней та ВРХ, забезпечуючи його економне й швидке внесення на великих площах. Окрім того, при експлуатації обладнання практично стовідсотково відсутній неприємний запах, систему можна використовувати за будь-якої погоди в оптимальні періоди вегетації рослин, а також на пасовищах і посівах багаторічних трав.

Надійність, маневреність, простота

Після огляду та короткої розповіді Сергія гості Дня поля очікувально спостерігали за приготуваннями тракториста ПП «Агрофірма «Світанок», яке придбало першу в нашій державі німецьку систему рівномірного внесення гною в ґрунт. Установка шириною 15 метрів, якою обладнана вісімнадцятикубова бочка, неквапно і дуже плавно, завдяки гідравлічній системі, склала свої «крила» й рушила до випробувальної ділянки. Повторивши у зворотному порядку операцію приготування до роботи, завмерла на старті. І ось - команда рушати.

Спостерігаючи за першими метрами пройденої ділянки поля, дивуєшся злагодженості та поступовості роботи всіх вузлів: так, наче кожним із шестидесяти вихідних шлангів, компресором, підйомно-опускним механізмом керує добре запрограмований робот. Не відчувається ні 1200 кілограмів ваги навісної системи, ні… щонайменшого запаху.

Сергій розповів, що продуктивність системи регулюється завдяки підбору за потужністю компресора або насоса та швидкістю руху. В розподілюючих головках - по одній на кожному крилі - вмонтовано подрібнювачі залишків соломи, що забезпечує безперебійну подачу рідкого гною в шланги, які різняться за своєю пружністю. Ті, що йдуть по землі, мають більшу щільність і безперешкодно можуть повторювати рельєф ґрунту. Відстань між ними складає 25 сантиметрів, але в залежності від потреби - регулюється.

- Від того, під сходи якої культури вноситься рідкий гній, обирається і оптимальна відстань між шлангами, щоб органічне добриво потрапило до самого кореня рослини, - пояснює експорт-менеджер фірми Vogelsang Сергій Сітніков. - Компанія випускає таке обладнання шириною до 36 метрів. Але, порадившись з керівником «Агрофірми «Світанок» Олександром Івановичем Колесником, ми вирішили, що оптимальною для українських полів буде саме 15-метрова система. Вона більш маневрена, проста у використанні та сервісі. До того ж - практично не має механічного зносу.

Сергій також розповів, що їхні системи поставляються у зібраному вигляді та монтуються на місці на будь-яку бочку.

Також однією з переваг системи є можливість внесення рідкого гною не тільки в період «міжсезоння» на пусті поля без рослин, а також на засіяні поля в період активного росту рослини, коли їй потрібні корисні речовини, що значно покращує показники врожайності.

Чи варто платити за добрива двічі?

Купуючи або вирощуючи корми для тварин, аграрії фактично запасаються і добривами. Це при правильному, розумному підході до поводження з утилізацією гною. Бо кожна тварина під час годівлі засвоює не більше 20% мінеральних речовин з корму, а решта 80-90% потрапляють у лагуни чи інші гноєзбиральні резервуари. Тобто в 1 кубометрі гною міститься близько 4 кг азоту, 5 кг фосфору та стільки ж калію. Крім того, там є гумус і цінні мікроелементи.

На сучасному свинокомплексі середньої потужності, скажімо, за рік накопичується до 20.000 кубів рідкого гною. І тут арифметика проста. За ціни 130-150 грн/м³ гною, в переводі на гроші, господарство фактично володіє запасами фосфору, калію та азоту на суму 3 мільйони гривень, або ж це по 100 т фосфору і калію та 80 т азоту, не говорячи вже про супутні мікроелементи й гумус!

Згадайте, скільки сьогодні коштує тонна мінеральних добрив, і затрати на утилізацію гною будуть розглядатися вами зовсім під іншим кутом зору. Саме з таких міркувань Сергій Сітніков і стверджує, що затрати на утилізацію гною є затратами зі знаком плюс, бо продукт життєдіяльності тварин - це не просто прямі відходи, яких треба позбутися і забути. Вони мають цілком реальну цінність, виражену в мільйонах гривень.

Тож і окупність німецької системи розподілення рідкого гною в ґрунт при господарському підході до справи цілком вкладається у річний термін. Сергій також вірить, що навіть за нинішніх складних економічних умов та військової агресії Росії їхня техніка буде затребувана й матиме попит. Ця думка цілком справедлива, бо наша держава має величезні площі сільськогосподарських угідь та споконвічну традиційність галузі.

Володимир ДЕНИСКО,

для «Аграрного тижня. Україна»