Шлях до ниви стане коротшим

21 July, Розділ Техніка, переглядів 4 353

На це сподіваються творці сучасних вітчизняних комбайнів «Славутич» і «Скіф», покладаючи надії на очільників держави, народних депутатів, патріотів країни.

Всі, кому доводиться бувати цими днями у цехах ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод», відзначають: «бородаті» чутки про пограбування комбайнобудівного велетня давно пора забути.

З площі, на якій розташоване одне із найстаріших галузевих підприємств держави, будь вона у степу, можна було б збирати як мінімум 10 тис. центнерів добірної таврійської пшенички.

А на який же ужинок спроможний завод? Відповідь однозначна: як мінімум 1000 комбайнів. Але й це, звісно, не межа. Із введенням у травні «Бістроніка» (лазерного розкрійника листового металу) до тієї тисячі додайте ще 40 самохідців. А кожен із них – це 3-4 тис. т зібраних за сезон зернових і технічних культур. Ось такий він, урожайний баланс!

Знаєте, що прикро? Через брак зернозбиральної техніки Україна щороку втрачає, за різними розрахунками, 7-11 млн. т хліба – шість урожаїв Херсонщини!

Хліб наш насущний і багатостраждальний…

У один із квітневих вихідних народний депутат України Олександр Єдін і голова Народно-демократичної партії Людмила Супрун побували на заводі, проблемами якого останнім часом переймаються і Президент, і глава Уряду, і парламентарі. І не випадково. Вітчизняне машинобудування для села – одна із важливих складових національної безпеки держави. Саме безпеки. Лише наші комбайни – доступні за ціною і адаптовані до наших умов збирання - спроможні покласти край втратам зерна, обернувши їх на колосальні прибутки.

Голова правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник, директор підприємства Таміла Пугачова, генеральний конструктор Валентин Шурінов, інженери і робітники показали гостям увесь цикл складного виробництва. Гості здивувалися, коли почули, що в цехах підприємства виготовляється понад 5 тис. комплектуючих.

- «Славутич» і «Скіф» - істинно українські комбайни! - резюмували гості. – І гріх не використовувати такий потенціал. На цьому наголошують Президент України Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров. До речі, глава Уряду дав доручення очільникам областей невідкладно розробити регіональні програми закупівель складної сільгосптехніки, насамперед – вітчизняного виробництва.

- Прекрасно, що голова правління підтримує ідею випускати всю лінійку сільгосптехніки, - зауважила Людмила Супрун. - Таким шляхом нині йде і «Ростсільмаш». А ми хіба гірші? Реально в Україні нині нема підприємства (крім ХМЗ), де цю ідею можна і потрібно реалізувати. А наступний крок – створення технопарку. Це дозволить перейти від «шарпанини» до планового випуску техніки.

Я особисто за чітку систему планування, яка діє у США, Канаді, Німеччині. Залишається сподіватися, що і Верховна Рада України невідкладно прийме законопроект «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для АПК».

- Це справді дуже важливий закон, - підкреслює голова правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник. – Доленосний! Мова - про 300 мільйонів бюджетних гривень, які дозволять селянам через НАК «Украгролізинг» або ж напряму купувати нашу техніку із 30-відсотковою компенсацією затрат на її придбання.

Гріх, як мовиться, не скористатися досвідом сусідів, за яким і у Гомель їхати не потрібно. А з появою на ХМЗ нового генерального конструктора в Україні з’явився ще один власний зернозбиральний комбайн «Скіф». Скажемо більше: це ще й перша в історії країни самохідка для збирання рису. Торішні випробування у дослідному господарстві Інституту рису НААНУ показали: на світовому ринку з’явилася конкурентоздатна машина, на яку знайдуться покупці і за кордоном.

На Херсонському машинобудівному створені нині всі умови для широкомасштабного наступу на дефіцит комбайнів. І випуску сучасних вітчизняних машин, які поступаються імпортній техніці хіба що в одному – ціні.

- Взяти Європейський інвестиційний банк, - ділиться Людмила Супрун. - Він завжди друкує грошову масу під конкретну програму. Є необхідність нарощувати потужності з випуску комбайнів? Будь ласка! Комерційні банки одержують ресурси під 0,15% річних, додають до них своїх 1,5%, а у підсумку - машинобудівні підприємства одержують позички всього під 1,65% річних.

- У нас цю схему можна було б впровадити через державні Ощадбанк чи Ексімбанк, - вважає Олександр Єдін. – Лише зменшення вартості кредитних ресурсів через НАК «Украгролізинг» чи інші структури зробить їх доступними як для машинобудівників, так і для покупців їхньої техніки. Третього не дано.

- У березні, - продовжує тему директор підприємства Таміла Пугачова, - ми реалізували 10 комбайнів «Славутич», у квітні - не менше півтора десятка машин. Випускаємо жатки для збирання кукурудзи і соняшнику. Готуємо на «Агро» три комбайни – модернізований «Славутич» («Скіф-230»), двобарабанний комбайн з новою силовою установкою «Скіф-250» і рисовий комбайн «Скіф-250Р».

- Ми готові і технічно, і морально виконати будь-яке доручення Президента і Уряду щодо нарощування обсягів випуску машин для села, - підсумовує зустріч голова правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник. - І ми, і наші суміжники. А це більше 120 підприємств країни і близького зарубіжжя: «Сімферопольсільмаш», «Кронід», «Гідросила», «Ірбіс»… Існує спільна зацікавленість у тому, щоб ХМЗ розширював виробництво.

Тернистий шлях на поля «Славутича» і «Скіфа», попри об’єктивні та суб’єктивні труднощі, все ж стає коротшим. Головне, аби на цьому шляху горіло якомога менше червоного світла.