- II Аграрна IT-конференція
- Платформа Climate Corporation стала доступна в Європі
- Як дрони допоможуть сільському господарству
- Пошук ефективних технологічних рішень в аграрному бізнесі
- Єврокомісія уже в грудні може відкрити для української курятини ринок ЄС
Доступніші, ніж може здаватися на перший погляд
Раніше розвиток агробізнесу визначали лише три аспекти – наявні земельний банк, сільськогосподарська техніка та товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Сьогодні необхідно враховувати четверту складову, що впливає на ефективність бізнесу, – інформацію.
Кожен аграрій може мати доступ до детальних даних щодо метеорологічних умов, стану поля, техніки, руху ТМЦ та іншого. Цієї інформації так багато, що для її збору і систематизації потрібні спеціальні рішення. Крім того, недостатньо її просто зібрати, необхідно інформацію аналізувати, щоб прийняти правильні рішення, які підвищать ефективність агровиробництва. Тому Агро-IT - це саме та сфера, що й пропонує інструменти для вирішення таких завдань.
Але як правильно обрати технологію? Як зрозуміти, що саме потрібно, аби агробізнес був успішним? Деякі IT-рішення можуть спрацювати, а деякі обернутися марною тратою грошей. Щоб допомогти аграрію отримати відповіді на ці запитання, інформаційно-аналітична компанія «ПроАгро» разом iз AGGEEK зібрала провідних спеціалістів і експертів ринку та провела 28 лютого «II Аграрну IT-конференцію» в київському iHUB.
Щоб зрозуміти реальну ситуацію в сфері української Агро-ІТ, варто аналізувати цифри. Скажімо, такі: на 1 січня 2018 року в Україні налічувалося 45 тис. фермерських господарств. До того ж поруч із цими підприємствами працює 4,1 млн особистих селянських господарств, 20% з них виробляють товарну продукцію. Вони теж потенційні фермерські господарства. В цьому секторі зайнято понад 90 тис. осіб, близько 60 тис. з яких - найняті робітники. За даними Олександра Приходька, засновника інформаційної платформи для агрономів, фермерів, виробників у галузі органічного землеробства Organichelper, лише 7% фермерів використовує хоч якісь новітні технології.
Основні перепони, що заважають інноваціям проникнути в цей сектор, на думку учасників конференції, - це нерозуміння цінностей технологій і відсутність бажання пізнавати нове та змінюватись. 
Тим часом ринок стрімко розвивається, пропонуючи все нові й нові рішення для організації робочих процесів. Приміром, керівник напрямку корпоративних задач компанії CANON Костянтин Будрик розповів про їхнє програмне рішення Uniflow, яке може контролювати весь парк друкарської техніки, починаючи від персональних принтерів, закінчуючи великими широкоформатними принтерами і пристроями продуктивного друку. Це значно полегшує життя системним адміністраторам і співробітникам адміністративно-господарського відділу компанії, а також дозволяє заощадити витрати, упорядкувати IT-інфраструктуру і зробити зручним процес друку й сканування на кожному етапі. Адже програмний комплекс Uniflow забезпечує облік друку, сканування з розпізнаванням, централізований контроль і обмеження доступу до різних функцій пристрою. «Основна стратегія CANON полягає в тому, що ми не вирішуємо задачу клієнтів за рахунок продажу обладнання, а розробляємо комплексне готове рішення, і часто такі консультації трапляються на безоплатній основі, за що нам висловлюють велику вдячність безліч задоволених користувачів», - уточнив Костянтин Будрик.
Новітні технології, які дозволяють перевірити причини неврожаїв, презентував комерційний директор IT INNOVATIONS Леонід Власов. Мова йшла про системи метеомоніторингу, що дозволять відстежувати погодні умови протягом сезону. І визначати саме ті аспекти, що вплинули на показники врожаю. Крім цього, сучасне програмне забезпечення на метеостанціях надає ще ряд можливостей: від онлайн-моніторингу і перегляду архівних даних до прогнозування виникнення хвороб і автоматизації поливу. «Сьогодні інтегрувати дані з конкретних датчиків та автоматизувати процеси згідно з ними стає все простішим і дешевшим рішенням. А сучасне програмне забезпечення на метеостанціях дає можливість спрогнозувати умови для конкретного поля або саду з достатньо високою точністю. В окремих випадках системи метеомоніторингу дозволяють підвищити ефективність сільського господарства на 10%», - запевнив Леонід Власов.
Звичайно, жодна розмова про розвиток технологій у сільському господарстві не обходиться без БПЛА, які можуть принести багато користі агровиробнику, починаючи від обміру полів і завершуючи створенням карт-завдань для диференційованого внесення ЗЗР та добрив. Але ефективне використання дронів вимагає знань і вмінь. У протилежному випадку це буде марна витрата коштів і додаткові збитки. Тож Валерій Яковенко, співзасновник одного із найуспішніших проектів у сфері БПЛА компанії DroneUA, поділився практичними порадами: яких помилок припускаються аграрії, купуючи дрони. В базі клієнтів DroneUA на сьогодні - підприємства із загальним земельним банком понад 4,5 млн га. Та останнім часом суттєво побільшало запитів саме від малих фермерських господарств, що не може не радувати.
Живим прикладом співпраці з DroneUA став досвід компанії «Укрпромінвест». Так, менеджер дирекції Юрій Проценко розповів про цей досвід. Приємним сюрпризом застосування технологій у їхній компанії стала можливість оптимізації кадрів. Отже, Валерій Яковенко підсумував, що питання кадрів дійсно глобальне для сьогоднішніх реалій, і хороші спеціалісти стають на вагу золота. Проте варто розуміти: нові технології створені не для заміни живих фахівців, а швидше їм у допомогу. Часто на місцях одна людина виконує роботу за трьох фахівців, і саме оптимізація робочих процесів може стати найрозумнішим вирішенням поточних питань.
Конференція закінчилася жвавою дискусією, до якої приєднався і керівник iHUB Дмитро Подолєв. Він розповів, що найближчим часом на ефективність роботи великих і малих підприємств впливатиме вміння працювати з інформацією, збір та ефективне обчислювання різноманітних даних, які потребують відцифрування та, звичайно, вміння їх захистити. Одна справа, коли ви наймаєте штат аналітиків, інша - комп’ютеризувати та автоматизувати всі ці процеси. Це дуже потужній механізм, який найближчі 5-7 років не тільки себе виправдає, а й зазнає широкого впровадження. Інше велике питання - безпека цих даних. В iHUB, скажімо, використовується дворівневий ступінь інформації по важливості, що займає обсяг до одного терабайта. Усі співробітники мають подвійну авторизацію. Доступ заборонений з усіх незареєстрованих IP-адрес. Сервер не буває в он-лайні увесь час. Також прийнято багато інших заходів.
Однак Сергій Бобров, керівник відділу розробки системних рішень S&T, вважає: будь-які системи захисту обійти теоретично можливо. Тут питання полягає у фінансовій доцільності докладання великих зусиль для зламування тих чи інших систем. І чим цінніша інформація, тим більше ресурсів вона вимагає на забезпечення безпеки.
Завершальним висновком конференції стало резюме: новітні технології та сучасні IT-рішення доступніші для українського агросектору, ніж це може здаватися на перший погляд. І їх упровадження є виправданим у компаніях і сільських підприємствах різної величини та розмаху.
Вікторія КОЗАК
