Аграрний тиждень. Україна
» » Сільгоспмашинобудування в Україні: як працюється без підтримки держави?
» » Сільгоспмашинобудування в Україні: як працюється без підтримки держави?

    Сільгоспмашинобудування в Україні: як працюється без підтримки держави?


    XXIV Міжнародна агропромислова виставка «Агро-2012» засвідчила, що українські машинобудівники гідно конкурують з провідними світовими лідерами - виробниками сільгосптехніки. Але це їм вдається дуже важко, бо дорожнеча кредитних ресурсів не дає можливості розвиватися високими темпами, а відтак не вистачає коштів для інноваційних розробок і технологічного переобладнання заводів.

     

    Про стан у машинобудівній галузі, про можливості та потреби вітчизняних виробників ми дізналися у голови правління одного з лідерів виробництва сільгосптехніки в Україні - НВП «Херсонський машинобудівний завод» - Олександра Олійника.

    - В Україні вітчизняному виробнику живеться гірше, ніж іноземному. Справа в тому, що на Заході існує значна державна підтримка галузі. Приміром, кредити там надають під 3-4% річних, існують пільги і преференції при експорті техніки, діє автоматичне повернення ПДВ. Ми цього позбавлені. До того ж програми для машинобудівної галузі, які затверджені в Україні сьогодні, не працюють, а Закон «Про машинобудування» знаходиться на розгляді Верховної Ради. Ми проти прийняття нової редакції цього документу. Бо він направлений, в першу чергу, на лобіювання імпорту. Та якщо ми на даному етапі не навчимося цінувати потенціал, який у нас ще зберігся, не забезпечимо підтримку галузі, то про продовольчу безпеку країни не може бути й мови. Адже все, що ми будемо виробляти, ми витрачатимемо на іноземну техніку, запчастини і залежатимемо від інших країн.

    - Як Ви ставитесь до спільного україно-іноземного виробництва?

    - Як показала практика на низці заводів України, будь-яке україно-іноземне спільне виробництво не приживається у нас. Бо збирання техніки в Україні обходиться виробнику дорожче, ніж варіант - зібрати техніку за кордоном і привезти її сюди. Тому такий шлях невигідний іноземним компаніям. І до того ж вони, приходячи на наш ринок, насамперед прагнуть заробляти, а не допомагати чи розвивати економіку України.

    - На ХМЗ відбувається технологічне переобладнання. Скільки часу займе цей процес?

    Він безперервний і не закінчується, допоки підприємство працює й розвивається. Якщо припиняється технологічний розвиток, то припиняється й існування. Але якщо говорити, скільки нам потрібно часу, щоб вийти на рівень іноземних компаній, то водночас потрібно говорити про кількість грошей, які для цього потрібно. Якщо у підприємства кошти є, то потрібно 1,5-2 роки для встановлення обладнання, запровадження нових технологій та підготовки фахівців.

    - Чи плануєте Ви найближчим часом виходити на ринок з новими продуктами?

    - На заводі постійно відбувається удосконалення техніки, ми працюємо й над розробкою нових пропозицій. У кризовий період приділили увагу саме новим розробкам, щоб розширити номенклатуру, лінійку техніки та запчастин. Щороку на «Агро» представляємо 2-3 нові позиції, а вже у 2013-му плануємо презентувати 5-6 нових машин, більшість - комбайни. Працюємо на задоволення потреб агровиробників.

    - А чи довіряють вони вітчизняному виробнику і чи готові купувати українську техніку?

    - Ті, хто працює на нашій техніці, вже зрозуміли: її рівень не поступається іноземним аналогам, а ціна прийнятна. Сьогодні ми маємо високий рівень продажів. З наступного року запроваджуємо власну лізингову програму. Ми повинні шукати нові шляхи роботи з аграріями, аби полегшити їм навантаження витрат.

    - Чи сподіваєтесь на підтримку держави?

    - Техніка, яка нині виробляється на українських заводах, за технологічними рішеннями та якістю не поступається іноземній. І треба враховувати той факт, що з часів розпаду СРСР практично ніякого технічного переобладнання на заводах не відбувалося. Але в інших країнах діють держпрограми, галузь отримує підтримку. Нині Білорусь конкурує з Україною, бо там щорічно галузь отримує державні кошти на технічне переобладнання, розвиток наукових інститутів, навчання кадрів. Тому те, що сьогодні декларує Президент України, виробники підтримують, адже ці кроки направлені на те, щоб перебороти труднощі та почати вибудовувати сучасну, промислову Україну. Сподіваємося, що держава приділить достатньо уваги галузі, оскільки аграрний сектор, а відповідно і сільгоспмашинобудування, мають бути пріоритетними на шляху до розвитку економіки.

     

    Головний пріоритет — виробництво якісної техніки

    Як розповів директор «Херсонмашу» Віктор Слободянюк, при потребі завод у змозі забезпечити технікою і необхідним обладнанням існуючу кількість агропідприємств України та водночас вийти на ринки ближнього зарубіжжя.

    - Нині ми продаємо свою техніку в Чехію, Румунію, Росію, Білорусь, Молдову, - розповідає Віктор Миколайович. - Але якщо там діють державні програми з повернення коштів аграріям за придбану техніку в розмірі 50% від вартості, то цьогоріч в Україні жодна з державних програм не діяла, і відповідно жодного повернення коштів наші аграрії не отримали. Але ж фабрика на колесах з виробництва зерна коштує значну суму грошей. І тому нам - виробникам - дуже важливо, аби українські аграрії мали державну підтримку і змогу оновлювати свій технопарк.

    На «Агро-2012» «Херсонмаш» представив три основних продукти - комбайн «СКІФ-250», кукурудзозбиральну жниварку КМС-8 та нову жниварку для збирання соняшнику ПЗС-12. І якщо нові комбайни - ще не дуже «розкручений» продукт, бо виробництвом цих машин завод займається лише 4-й рік, то навісні агрегати - жниварки для збирання кукурудзи і соняшнику - це безперечні лідери продажу.

    - Розпочавши реалізовувати комбайни, на заводі розробили і додаткову послугу, тобто

    інженер гарантійної служби присутній при збиранні машини на конвеєрі, потім слідує за комбайном весь гарантійний термін, - розповідає Віктор Слободянюк. Така схема роботи дуже результативна, і практично всі зауваження по роботі комбайна ліквідовуються протягом 5-6 годин. Тобто маємо зворотній зв'язок, завдяки цьому дізнаємося, що вийшло з ладу. Загалом наші сервісні служби протягом 12 годин від надходження замовлення ремонтують нашу техніку в будь-якій точці України. Ми розуміємо, що простій комбайна під час жнив несе аграріям чималі збитки, тому намагаємося працювати, щоб ці втрати були мінімальними.

     

    Комбайн «Скіф-250» - у серійне виробництво

    Технічні можливості, рівень якості та особливості в роботі - це важливі показники при виборі техніки. Найдетальніше про це нам розповів генеральний конструктор «Херсонмашу» Валентин Шуринов.

    - Перш ніж розпочати розробку конструкції комбайну, ми спільно з УкрНДІПВТ ім. Погорілого проаналізували стан ринку і зрозуміли: Україні, щоб забезпечити збирання зернових у всіх регіонах, потрібно чотири моделі комбайнів. І ми почали їх розробляти. На «Агро-2012» ми представили двохбарабанний комбайн «СКІФ-250» з пропускною здатністю близько 12 кг за секунду і потужністю двигуна 250 кінських сил. Машина має всі функціональні можливості на рівні іноземних аналогів. Випробування комбайн пройшов в УкрНДІПВТ, отримавши рекомендацію - випускати на серійному виробництві. Потужність виробництва, якість збирання зернових, втрати врожаю - все це на рівні стандарту. Та й зовнішнім виглядом комбайн нічим не поступається машинам інших виробників. Я б сказав, виглядає навіть елегантніше. Умови праці теж відповідають всім вимогам діючого стандарту з умов і безпеки праці. Є кондиціонер, система електронного контролю за технологічним процесом, регульовані сидіння та рульова колонка, панорамне скло дає можливість отримати оптимальний огляд, освітлення. А за наявності всіх показників на рівні іноземних аналогів наш комбайн дешевший як мінімум в 1,5 рази.

    У нас існує і таке поняття як опції: замовник сам в змозі обирати, який, приміром, двигун має бути в машині - високого класу (німецького або американського виробництва) чи двигун російського виробництва. Це буде зовсім інший рівень, але й ціна буде іншою.

    Щоб в Україні почали виробляти якісну техніку на заводах, слід провести технологічне переобладнання, а для цього потрібні інвестиції. Разом із УкрНДІПВТ ім. Погорілого ми підрахували: аби випускати 500 комбайнів на рік, а згодом наростити їх виробництво до 1,5 тисяч, знадобиться 375-400 млн. гривень. А на перший рік, щоб розпочати випуск першої сотні комбайнів, потрібно 170 мільйонів. Держава має цікавитися галуззю, щоб українські комбайни масово запрацювали на полях.

     

    Від Білої Церкви до Європи й Азії

    - Білоцерківський машинобудівний завод не пропустив жодної «Агро», крім того наші експозиції приваблюють багатьох замовників на провідних міжнародних аграрних показах у Німеччині, Польщі, Росії, Болгарії, Словаччині, Румунії й інших країнах, - каже директор ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (діловий партнер Херсонського машзаводу) Андрій Магдич. - І жодного разу ми не залишилися без престижних нагород і відзнак. На «Агро-2012» ми показали борону тяжку БКВ-15 з шириною захвату 15 метрів. Продуктивність її - 24 гектари за годину. Борона одразу зацікавила багатьох аграріїв. Уже під час випробування ми продали 4 такі агрегати. Крім того, ми представили ґрунтообробний агрегат АГТ 3,0. Ця причіпна конструкція має ширину захвату 3 метри. Вона значно зменшує навантаження на трактор, економлячи пальне і водночас якісно виконуючи всі задані агротехнічні операції. 

    Ґрунтообробна техніка розрахована і для невеликого фермера, що має всього кілька десятків гектарів орної землі, і для масштабного агропідприємства з тисячами гектарів. Відтак, тут вам запропонують багатофункційне знаряддя, розраховане на потужність трактора від 40 кінських сил й понад 350.

    - Ми щодня працюємо над удосконаленням пропонованої техніки, – веде далі Андрій Андрійович. - В інституті ім. Л. Погорілого нині проходять державні випробування два наші нові ґрунтообробні агрегати шириною захвату 5,2 метри. І вже є дуже добрі результати. Великі надії покладаємо й на щойно розроблений універсальний дисковий агрегат на ресорній стійці «УДАР» з шириною захвату 6,1 метри.

    До речі, про популярність, надійність, довговічність, високу технологічність, доступність технічних засобів виробництва ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» красномовно свідчать показники зростання експорту, що досягли третини від загальної реалізації. І сьогодні в 15 країнах ближнього й далекого зарубіжжя віддають перевагу агрегатам цього виробника. Радимо приєднатися до кола шанувальників.

     

                                                                       

     

    Людмила ОГОРОДНІК                                                                                                         

    Василь ШАЛЕНКО

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сільгоспмашинобудування в Україні: як працюється без підтримки держави?


XXIV Міжнародна агропромислова виставка «Агро-2012» засвідчила, що українські машинобудівники гідно конкурують з провідними світовими лідерами - виробниками сільгосптехніки. Але це їм вдається дуже важко, бо дорожнеча кредитних ресурсів не дає можливості розвиватися високими темпами, а відтак не вистачає коштів для інноваційних розробок і технологічного переобладнання заводів.

 

Про стан у машинобудівній галузі, про можливості та потреби вітчизняних виробників ми дізналися у голови правління одного з лідерів виробництва сільгосптехніки в Україні - НВП «Херсонський машинобудівний завод» - Олександра Олійника.

- В Україні вітчизняному виробнику живеться гірше, ніж іноземному. Справа в тому, що на Заході існує значна державна підтримка галузі. Приміром, кредити там надають під 3-4% річних, існують пільги і преференції при експорті техніки, діє автоматичне повернення ПДВ. Ми цього позбавлені. До того ж програми для машинобудівної галузі, які затверджені в Україні сьогодні, не працюють, а Закон «Про машинобудування» знаходиться на розгляді Верховної Ради. Ми проти прийняття нової редакції цього документу. Бо він направлений, в першу чергу, на лобіювання імпорту. Та якщо ми на даному етапі не навчимося цінувати потенціал, який у нас ще зберігся, не забезпечимо підтримку галузі, то про продовольчу безпеку країни не може бути й мови. Адже все, що ми будемо виробляти, ми витрачатимемо на іноземну техніку, запчастини і залежатимемо від інших країн.

- Як Ви ставитесь до спільного україно-іноземного виробництва?

- Як показала практика на низці заводів України, будь-яке україно-іноземне спільне виробництво не приживається у нас. Бо збирання техніки в Україні обходиться виробнику дорожче, ніж варіант - зібрати техніку за кордоном і привезти її сюди. Тому такий шлях невигідний іноземним компаніям. І до того ж вони, приходячи на наш ринок, насамперед прагнуть заробляти, а не допомагати чи розвивати економіку України.

- На ХМЗ відбувається технологічне переобладнання. Скільки часу займе цей процес?

Він безперервний і не закінчується, допоки підприємство працює й розвивається. Якщо припиняється технологічний розвиток, то припиняється й існування. Але якщо говорити, скільки нам потрібно часу, щоб вийти на рівень іноземних компаній, то водночас потрібно говорити про кількість грошей, які для цього потрібно. Якщо у підприємства кошти є, то потрібно 1,5-2 роки для встановлення обладнання, запровадження нових технологій та підготовки фахівців.

- Чи плануєте Ви найближчим часом виходити на ринок з новими продуктами?

- На заводі постійно відбувається удосконалення техніки, ми працюємо й над розробкою нових пропозицій. У кризовий період приділили увагу саме новим розробкам, щоб розширити номенклатуру, лінійку техніки та запчастин. Щороку на «Агро» представляємо 2-3 нові позиції, а вже у 2013-му плануємо презентувати 5-6 нових машин, більшість - комбайни. Працюємо на задоволення потреб агровиробників.

- А чи довіряють вони вітчизняному виробнику і чи готові купувати українську техніку?

- Ті, хто працює на нашій техніці, вже зрозуміли: її рівень не поступається іноземним аналогам, а ціна прийнятна. Сьогодні ми маємо високий рівень продажів. З наступного року запроваджуємо власну лізингову програму. Ми повинні шукати нові шляхи роботи з аграріями, аби полегшити їм навантаження витрат.

- Чи сподіваєтесь на підтримку держави?

- Техніка, яка нині виробляється на українських заводах, за технологічними рішеннями та якістю не поступається іноземній. І треба враховувати той факт, що з часів розпаду СРСР практично ніякого технічного переобладнання на заводах не відбувалося. Але в інших країнах діють держпрограми, галузь отримує підтримку. Нині Білорусь конкурує з Україною, бо там щорічно галузь отримує державні кошти на технічне переобладнання, розвиток наукових інститутів, навчання кадрів. Тому те, що сьогодні декларує Президент України, виробники підтримують, адже ці кроки направлені на те, щоб перебороти труднощі та почати вибудовувати сучасну, промислову Україну. Сподіваємося, що держава приділить достатньо уваги галузі, оскільки аграрний сектор, а відповідно і сільгоспмашинобудування, мають бути пріоритетними на шляху до розвитку економіки.

 

Головний пріоритет — виробництво якісної техніки

Як розповів директор «Херсонмашу» Віктор Слободянюк, при потребі завод у змозі забезпечити технікою і необхідним обладнанням існуючу кількість агропідприємств України та водночас вийти на ринки ближнього зарубіжжя.

- Нині ми продаємо свою техніку в Чехію, Румунію, Росію, Білорусь, Молдову, - розповідає Віктор Миколайович. - Але якщо там діють державні програми з повернення коштів аграріям за придбану техніку в розмірі 50% від вартості, то цьогоріч в Україні жодна з державних програм не діяла, і відповідно жодного повернення коштів наші аграрії не отримали. Але ж фабрика на колесах з виробництва зерна коштує значну суму грошей. І тому нам - виробникам - дуже важливо, аби українські аграрії мали державну підтримку і змогу оновлювати свій технопарк.

На «Агро-2012» «Херсонмаш» представив три основних продукти - комбайн «СКІФ-250», кукурудзозбиральну жниварку КМС-8 та нову жниварку для збирання соняшнику ПЗС-12. І якщо нові комбайни - ще не дуже «розкручений» продукт, бо виробництвом цих машин завод займається лише 4-й рік, то навісні агрегати - жниварки для збирання кукурудзи і соняшнику - це безперечні лідери продажу.

- Розпочавши реалізовувати комбайни, на заводі розробили і додаткову послугу, тобто

інженер гарантійної служби присутній при збиранні машини на конвеєрі, потім слідує за комбайном весь гарантійний термін, - розповідає Віктор Слободянюк. Така схема роботи дуже результативна, і практично всі зауваження по роботі комбайна ліквідовуються протягом 5-6 годин. Тобто маємо зворотній зв'язок, завдяки цьому дізнаємося, що вийшло з ладу. Загалом наші сервісні служби протягом 12 годин від надходження замовлення ремонтують нашу техніку в будь-якій точці України. Ми розуміємо, що простій комбайна під час жнив несе аграріям чималі збитки, тому намагаємося працювати, щоб ці втрати були мінімальними.

 

Комбайн «Скіф-250» - у серійне виробництво

Технічні можливості, рівень якості та особливості в роботі - це важливі показники при виборі техніки. Найдетальніше про це нам розповів генеральний конструктор «Херсонмашу» Валентин Шуринов.

- Перш ніж розпочати розробку конструкції комбайну, ми спільно з УкрНДІПВТ ім. Погорілого проаналізували стан ринку і зрозуміли: Україні, щоб забезпечити збирання зернових у всіх регіонах, потрібно чотири моделі комбайнів. І ми почали їх розробляти. На «Агро-2012» ми представили двохбарабанний комбайн «СКІФ-250» з пропускною здатністю близько 12 кг за секунду і потужністю двигуна 250 кінських сил. Машина має всі функціональні можливості на рівні іноземних аналогів. Випробування комбайн пройшов в УкрНДІПВТ, отримавши рекомендацію - випускати на серійному виробництві. Потужність виробництва, якість збирання зернових, втрати врожаю - все це на рівні стандарту. Та й зовнішнім виглядом комбайн нічим не поступається машинам інших виробників. Я б сказав, виглядає навіть елегантніше. Умови праці теж відповідають всім вимогам діючого стандарту з умов і безпеки праці. Є кондиціонер, система електронного контролю за технологічним процесом, регульовані сидіння та рульова колонка, панорамне скло дає можливість отримати оптимальний огляд, освітлення. А за наявності всіх показників на рівні іноземних аналогів наш комбайн дешевший як мінімум в 1,5 рази.

У нас існує і таке поняття як опції: замовник сам в змозі обирати, який, приміром, двигун має бути в машині - високого класу (німецького або американського виробництва) чи двигун російського виробництва. Це буде зовсім інший рівень, але й ціна буде іншою.

Щоб в Україні почали виробляти якісну техніку на заводах, слід провести технологічне переобладнання, а для цього потрібні інвестиції. Разом із УкрНДІПВТ ім. Погорілого ми підрахували: аби випускати 500 комбайнів на рік, а згодом наростити їх виробництво до 1,5 тисяч, знадобиться 375-400 млн. гривень. А на перший рік, щоб розпочати випуск першої сотні комбайнів, потрібно 170 мільйонів. Держава має цікавитися галуззю, щоб українські комбайни масово запрацювали на полях.

 

Від Білої Церкви до Європи й Азії

- Білоцерківський машинобудівний завод не пропустив жодної «Агро», крім того наші експозиції приваблюють багатьох замовників на провідних міжнародних аграрних показах у Німеччині, Польщі, Росії, Болгарії, Словаччині, Румунії й інших країнах, - каже директор ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (діловий партнер Херсонського машзаводу) Андрій Магдич. - І жодного разу ми не залишилися без престижних нагород і відзнак. На «Агро-2012» ми показали борону тяжку БКВ-15 з шириною захвату 15 метрів. Продуктивність її - 24 гектари за годину. Борона одразу зацікавила багатьох аграріїв. Уже під час випробування ми продали 4 такі агрегати. Крім того, ми представили ґрунтообробний агрегат АГТ 3,0. Ця причіпна конструкція має ширину захвату 3 метри. Вона значно зменшує навантаження на трактор, економлячи пальне і водночас якісно виконуючи всі задані агротехнічні операції. 

Ґрунтообробна техніка розрахована і для невеликого фермера, що має всього кілька десятків гектарів орної землі, і для масштабного агропідприємства з тисячами гектарів. Відтак, тут вам запропонують багатофункційне знаряддя, розраховане на потужність трактора від 40 кінських сил й понад 350.

- Ми щодня працюємо над удосконаленням пропонованої техніки, – веде далі Андрій Андрійович. - В інституті ім. Л. Погорілого нині проходять державні випробування два наші нові ґрунтообробні агрегати шириною захвату 5,2 метри. І вже є дуже добрі результати. Великі надії покладаємо й на щойно розроблений універсальний дисковий агрегат на ресорній стійці «УДАР» з шириною захвату 6,1 метри.

До речі, про популярність, надійність, довговічність, високу технологічність, доступність технічних засобів виробництва ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» красномовно свідчать показники зростання експорту, що досягли третини від загальної реалізації. І сьогодні в 15 країнах ближнього й далекого зарубіжжя віддають перевагу агрегатам цього виробника. Радимо приєднатися до кола шанувальників.

 

                                                                   

 

Людмила ОГОРОДНІК                                                                                                         

Василь ШАЛЕНКО

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.