У нас є достатньо сировини та кваліфіковані кадри. Але при потребі у 180 тонн на рік в Україні вирощують лише 30. Решту ми імпортуємо і переважно з Польщі. Тоді як і самі могли забезпечувати грибами чи не всю Європу. Для цього потрібно створити великі комплекси. Для потреб лише внутрішнього ринку – близько 16. І тут вже ініціативи самих грибників замало, потрібна допомога інвесторів та держави.
У цьому господарстві щомісяця вирощують до 50 тонн печериць. Та цьогоріч врожайність зменшилася, бо погіршилася якість компосту. Микола ЛЕЛЕТ, директор грибної плантації: "Ми купляємо фактично компост як кота у мішку. Ми не знаємо. Ми не можемо пред’явити претензії, бо який технологічний процес. А там свої можуть нюанси буть. Якщо не розвивається нормально міцелій – все".
Наталія ЖУКОВСЬКА, кореспондент: А це господарство біля столиці субстрат для грибів вирощує самостійно. За добу тут збирають понад 150 кілограмів гливих, хоча можуть значно більше. Наталія САВІНА, технолог: "Вони себе не окупають. Щоб воно окупилось, то це треба, щоб рублів по 30-35 їх продавать. Ми ж їх так не продаємо. Ми продаємо по 15, по 17, по 18". Наталія ЖУКОВСЬКА, кореспондент: Сировини та кваліфікованих кадрів у державі вистачає. Бракує лише великих грибопромислових комплексів. Віктор ТІТКОВ, президент всеукраїнської громадської організації "Асоціація грибовиробників України": "Повний комплекс, який буде випускати 25 тонн продукції на добу, коштує 35 мільйонів євро. Але це 400 робочих місць, це забезпечення населення продуктами харчування, це імпортозаміна, це окупність впродовж там 4-5 років".>