Як нашій салямі потрапити в італійську піцу

16 April, Розділ Новини, переглядів 2 928

Вихід українських м’ясопродуктів на зарубіжні ринки стає особливо важливим сьогодні, коли ми впритул наблизилися до підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Наші виробники мріють про нові ринки збуту, а не сильних конкурентів, які прийдуть із Заходу. Однак самих мрій недостатньо. Нині експортувати до ЄС можна лише вітчизняну продукцію птахівництва, морську рибу та мед. Учора в Києві проблемам і перспективам експорту м’ясної продукції було присвячено І Всеукраїнську науково-практичну конференцію, організатором якої виступив Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за підтримки Мінагрополітики і Держветфітослужби. Фахівці з цієї галузі намагалися з’ясувати, чого ж бракує українській ковбасі, щоб потрапити на обід європейцям? На вітчизняних виробників м’яса чекає складний період, бо найближчим часом вимоги до якості їхньої продукції зростатимуть. Причому стосуватимуться нововведення не лише тих, хто планує опановувати західні ринки, а й тих, хто продає ковбаси й м’ясо на стіл українцям. Причина банальна — якість такого товару поки що не витримує критики. Ковбасна небезпека «На жаль, ми частіше звертаємо увагу на те, що нам завозять, але майже не говоримо про те, що виготовляємо самі, — розповів директор Державного НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Анатолій Головко. — Минулого року інститут провів 54242 дослідження харчової продукції підприємств міста Києва. Аналіз виявив немалий відсоток результатів (особливо з мікробіології), що свідчать про неякісну або й небезпечну продукцію». Крім того, за словами фахівця, досліджуючи товари наших м’ясопереробників, основним показником, що не відповідає державним стандартам України (ДСТУ), виявилася масова частка вологи, жиру та хлористого натрію. Водночас державні органи нагляду за контролем якості продуктів не збираються сидіти склавши руки, просто констатуючи плачевний стан справ. Цього року буде розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчової продукції», пообіцяла заступник голови департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Ольга Семенчук. Мета змін — нарешті запровадити європейські стандарти. Крім того, за її словами, 2013-го планують ввести нову систему контролю небезпечних речовин у харчових продуктах — ХАССП, яку використовують у багатьох країнах, зокрема США. Якість ще підтвердити треба Нові, жорсткіші, правила на ринку м’яса в результаті вигідні всім, вважають експерти. Покупці отримають безпечний товар, а виробники стануть більш конкурентоспроможними. Однак для виходу на західні ринки і цього замало. Необхідні, зокрема, акредитовані лабораторії, які зможуть підтверджувати якість продукції. У Державному НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи переконують, що і тут уже робляться перші кроки.
«Серед усіх випробувальних лабораторій України, які займаються дослідженням харчових продуктів тваринного походження, лише наші мають міжнародну акредитацію, — зауважив Анатолій Головко. — Наприкінці минулого року інститут вперше в Україні був акредитований німецьким агентством DAkkS на діагностику 24 інфекційних захворювань за допомогою 41 методу. Це дуже важливий прецедент для виробників м’яса, які прагнуть вийти на західні ринки». Утім, дорога до європейського столу не буде простою. Як розповів один із фахівців, який виступав на конференції, звичайна піца складається з 31 інгредієнта, на які є понад сто регулюючих документів у різних країнах Європи. Тож вітчизняні експерти радять починати вивчати європейські правила вже сьогодні, бо завтра доведеться за ними грати.