- Присяжнюк: Державна підтримка зупинила спад у тваринництві
- Підстав для введення обмежень на експорт зерна немає
- В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
- У 2012 році в Україні значно зросло поголів’я худоби та птиці
- Мінагрополітики: в Україні достатньо ресурсів для збереження ціни на соціальний хліб
Присяжнюк: Реалізація потенціалу українського АПК можлива за умови продуманої агрополітики
Cільське господарство України має один із найвищих потенціалів розвитку у світовому масштабі. Так, виробництво зернових за останні 5 років стабілізувалось на рівні близько 50 млн тонн, олійних культур - до 10 млн тонн. Агропромисловий комплекс поступово перетворюється в один із основних бюджетоформуючих секторів економіки держави. Водночас, повна реалізація потенціалу можлива за умови впровадження чіткої та продуманої аграрної політики. Ця думка міністра аграрної політики і продовольства України Миколи Присяжнюка стала визначальною в ексклюзивному інтерв'ю УКРІНФОРМу, передає кореспондент агентства.
- Ви неодноразово підкреслювали, що Програма активізації економіки на 2013-2014 рр. дасть змогу комплексно підійти до розв'язання наболілих питань в агросекторі. Тож які проекти передбачені для підтримки національного виробника, технічного переоснащення сільськогосподарської галузі, поліпшення інвестиційного клімату?
- Насамперед хочу підкреслити: для того, щоб вітчизняний агросектор був інвестиційно привабливим та працював ритмічно в Україні наявні всі необхідні для цього земельні, технічні, технологічні та інтелектуальні ресурси. Водночас, з огляду на сучасні тенденції на світовому ринку продовольства, міністерство реалізовуватиме стратегію збільшення виробництва та диверсифікації ринків продукції АПК. Актуальними є питання вдосконалення та розвитку зернової галузі, технічне та технологічне переоснащення галузей рослинництва та тваринництва, розвиток сільськогосподарської кооперації. Перспективними для інвестування також є оновлення і модернізація на базі нових технологій підприємств переробної та харчової промисловості, розвиток сільськогосподарського машинобудування. За цими напрямами ми плануємо розвивати співпрацю з іноземними партнерами через реалізацію спільних інвестпроектів.
- На продовження теми, будь ласка, докладніше: які саме заходи розроблені для забезпечення продовольчої безпеки країни, зокрема - перспективи тваринницької галузі у контексті зазначеної Програми?
- Розвиток тваринництва сьогодні перебуває у фокусі нашої уваги. Масштабна підтримка галузі розпочата ще в минулому році. Було запроваджено низку дотацій, зокрема, на підтримку дрібнотоварного виробника та одноосібника. Йдеться про відшкодування за збережений молодняк великої рогатої худоби, відшкодування вартості закуплених доїльних установок для господарств населення. Є вже й перші результати такої допомоги. За торішніми підсумками порівняно з 2011 роком поголів'я ВРХ зросло на 5%, виробництво молока - на 2,6%, та на 2,8% збільшилася реалізація худоби на забій. У поточному році, у продовження вже розпочатих форм підтримки, запроваджено дотацію селянам за здану на переробні підприємства худобу. Так, за продану на переробку ВРХ виплачується 2,5 грн/кг (вага понад 330 кг), 1,5 грн/кг за свиней (крім свиноматок і кнурів, вага 100-120 кг) та 1 грн/кг за свиней масою 120-150 кг.
На сьогодні діють й інші форми державної допомоги тваринникам, приміром, відшкодовується частина вартості закупленої племінної худоби, кошти спрямовуються також на утримання поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності. Підприємствам, що побудували чи реконструювали тваринницькі комплекси у поточному та попередньому роках частково компенсують їх затрати. У планах - залучати та стимулювати вітчизняних виробників до впровадження новітніх високоефективних технологій. Все перераховане триватиме й надалі.
- Щодо підтримки дрібнотоварного виробника загалом, чи можна говорити про певні підсумки цієї робити? І головне - як це впливає на розвиток сільських територій?
- Вперше за 20 років спостерігаються позитивні зрушення в тому ж «важкопідйомному» тваринництві - вдалося стабілізувати основні показники в цілому по галузі. А конкретно по одноосібниках, то тут поголів'я ВРХ зросло на 7,7%. За рахунок дотацій на селянські подвір'я надійшло 320 млн грн, ними скористалися 340 тисяч власників худоби. Нагадаю, що на сьогодні в Україні налічується близько 4,5 млн господарств населення. Їхня частка у сільськогосподарському землекористуванні становить 45%, при цьому частка у загальному виробництві сільгосппродукції - близько 50%, а за деякими позиціями навіть більше.
Наш наступний крок - сприяти організації одноосібників. Світова практика свідчить, що однією із найуспішніших форм їх об'єднання є кооперативи. Вони дають можливість запропонувати споживачеві вітчизняну продукцію за доступними цінами, а селянам - отримати за це хороший дохід та підвищити якість свого життя. Відповідно до проведеного нами опитування понад 9 тисяч сільських і селищних голів, більше 84% з них підтримують створення обслуговуючих сільгоспкооперативів. Для того, щоб сільське населення було працевлаштоване та мало стабільний дохід, необхідно утворити близько 18 тисяч таких формувань. А створюватимуться вони на базі сімейних ферм. Наразі уряд підтримуватиме саме їх.
Варто також зазначити, що кооперативний рух дає змогу покращувати соціальну інфраструктуру на селі, адже важливим є те, що сільська місцевість - це 70% території нашої держави, на яких проживає третина населення. У багатьох випадках людям потрібна робота, тож через створення мережі сільської кооперації ми зможемо наблизити розв'язання цієї проблеми.
- Наскільки широкий діапазон спеціалізації кооператорів?
- На сьогодні вже розроблено типові проекти не лише тваринницьких, а й молочарських, ягідних та багатофункціональних кооперативів, які ми пропонуємо сільським громадам реалізовувати залежно від специфіки регіону та потреб його мешканців. Подібний підхід сприятиме спрощенню надання послуг у сфері виробництва та зводить до мінімуму негативний вплив посередників на формування кінцевої ціни для споживача.
До того ж, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи мають можливість отримати від держави компенсацію вартості сільгосптехніки, обладнання та устаткування вітчизняного виробництва. Вони також можуть скористатися механізмом фінансового лізингу техніки, обладнання та устаткування для вирощування свиней та виробництва продукції тваринництва.
- Щодо ситуації на весняному полі. Чи встигають аграрії через скорочення термінів посівної впоратися із запланованими обсягами робіт?
- Насамперед хотів би зауважити, що майже 60% сільськогосподарських угідь України перебувають у зоні ризикованого землеробства і періодично зазнають негативного впливу екстремальних погодних умов. Як приклад, минулого року це була посуха на Півдні України. У поточному році, за попередніми оцінками, очікувані до пересіву площі становлять до 500 тис. га. Нагадаю, торік пересівали 1,8 млн га. Ослаблені через несприятливі погодні умови посіви в першу чергу підживлені, здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за їх станом з метою вчасного захисту від хвороб та шкідників та бур'янів. Аномалії нинішньої весни вимагають також вжиття додаткових організаційних зусиль. В областях вже розроблені виробничі графіки, організована двозмінна робота техніки, матеріально-технічними ресурсами аграрії забезпечені.
За оперативними даними, сівба проводиться в 22 регіонах України, у тому числі завершено кампанію в Криму, Миколаївській, Херсонській, Одеській та Дніпропетровській областях. Загалом засіяно 1,7 млн га або 58% до прогнозу. Додам, що попри зміщення термінів посівної аграрії виконують намічені плани.
Хочу також додати, що держава активно залучилася до фінансової допомоги сільгоспвиробникам через механізм форвардних закупівель Аграрного фонду та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Компанії проводять заставні закупівлі зерна, надаючи можливість хліборобам отримати «живі гроші» у потрібний час.
- Наостанок, як Ви оцінюєте стосунки держави і приватного бізнесу на ринку зерна?
- Їх мірилом слугує об'єктивна інформація: станом на сьогодні експорт зернових культур становить 20 млн тонн, з яких пшениці - 6,3 млн тонн, ячменю - 2 млн тонн, кукурудзи - 11,3 млн тонн. Профільне міністерство продовжує системний діалог із зернотрейдерами, аби внутрішній ринок збіжжя і надалі зберігав стабільність та залишався прогнозованим. Завдяки вже налагодженим взаєминам удалося виробити зважений підхід до формування внутрішніх зернових ресурсів. Підкреслю, що загрози для продовольчої безпеки України немає, а саме це є питанням номер один у нашій діяльності. Тож обопільне дотриманню умов відомого Меморандуму між владою і зерновиками є запорукою збереження необхідних запасів пшениці, що забезпечить стабільні ціни на соціальні сорти хліба.
Водночас, ми виконуємо наше основне завдання - забезпечення продовольчої безпеки держави. Аграрний фонд шляхом проведення державних форвардних закупівель сільгосппродукції, здійснення товарних інтервенцій мінімізує цінові коливання на ринку, здійснює переробку зерна та реалізує борошно для виробництва хліба та хлібобулочних виробів соціальних сортів. Так, в Агарному фонді накопичено 1,8 млн тонн пшениці, 147 тис. тонн борошна, 33 тис. тонн кукурудзи, 12 тис. тонн гречки, 258 тис. тонн цукру, 20 тисяч тонн борошна, а також молоко сухе та вершкове масло.
За даними Мінагропроду, у 2012 році продаж продукції агропромислового комплексу за кордон зріс на 38,4% проти 2011 року і становив $18,2 млрд. Найбільший експорт зернових Україна здійснює до Євросоюзу. Минулого року туди поставлено 7,7 млн тонн зерна на суму $1,9 млрд. Лідерами за обсягами імпорту українського зерна залишаються Єгипет і Саудівська Аравія.
