У КРИЗІ ВИСТОЇТЬ ТОЙ, ХТО НЕ ГНАВСЯ ЗА НАДПРИБУТКАМИ

11 December, Розділ Новини, переглядів 4 306

Як відомо, ціни на вітчизняну сільгосппродукцію почали знижуватись ще задовго до кризи. Осінні події у світі та Україні лише додали цьому зниженню більшої траєкторії. Директор закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (обро***є 8 тис. га у трьох районах області, має сучасну молочну ферму, 400 голів дійного стада, понад тисячу голів ВРХ) Ігор Шкурко впевнений: пережити кризу буде найважче тим агровиробникам, які не вели багатогалузевого господарювання, а в змаганні за надприбутки надавали перевагу одній культурі. - Ігоре Вікторовичу, чи відчувається вже криза в сільському господарстві? - Вона відчувається через серйозне зниження попиту на сільгосппродукцію. Дуже сильно впали ціни на зернові культури, насіннєвий матеріал, який ми вирощуємо. Також знижуються ціни на велику рогату худобу, мають тенденції до зниження ціни на свинину у живій вазі. - Як сильно знизились ціни? - Якщо торік ми продавали кукурудзу по 1350 грн./т, то сьогодні її купують по 420 гривень. Тобто ціна зменшилась alt втричі. Ціна на зерно - пшеницю, жито тощо - впала у два рази. Жито, правда, ми встигли продати по нормальній ціні - 1100 гривень за тонну. А зараз ціна на нього вже близько 500 гривень. - Причини зниження цін внутрішніх пов'язані з ситуацією на світових ринках? - Справа в тім, що експортні обмеження по зерновим у нас в країні були зняті занадто пізно. Тобто квоти на експорт нашого зерна відмінені державою тоді, коли більшість міжнародних тендерів на закупівлю врожаю цього року вже відбулись. Тож наші зернотрейдери та міжнародні зерноторгові компанії, що працюють на українському ринку, не встигли взяти в них участь. Як результат, Україна виявилась практично відрізаною від найбільш вагомих контрактів на поставку зерна на міжнародні ринки.

КОМЕНТАР. Анатолій Максак, начальник головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації: З початком кризи сільгоспвиробники ще раз усвідомили: не тільки виростити сільгосппродукцію - велика наука, так само велика наука її реалізувати. За наявності світової продовольчої кризи, коли щодня тисячі людей потерпають від нестачі продуктів харчування, виробники не мають змоги продати вирощене зерно в запропонованих ними обсягах і по достойній ціні. Трикратне падіння світових цін на нафту призвело до скорочення виробництва біодизелю та біоетанолу, внаслідок чого ціни на кукурудзу та ріпак як сировину для них різко впали. В цих умовах Мінагрополітики та влада пропонують низку антикризових заходів. Зокрема, це стосується вирівнювання міжгалузевих і внутрішньогалузевих цінових пропорцій, упорядкування відносин аграріїв з банківським сектором, підвищення енергоефективності, пошуку внутрішніх ринків для сільгосппродукції, яка виро***лась на експорт, та імпортозаміщення.

- Домовленість влади з банкірами щодо пролонгації аграрних кредитів допоможе аграріям пережити ціновий спад? - Цей крок дуже доречний, адже багато аграріїв нині через падіння цін стоять на порозі банкрутства і не можуть обслуговувати alt

свої кредити. Та щоб згадане рішення не виявилось просто декларацією, необхідно, аби держава виділила кошти на компенсації банкам, які будуть подовжувати термін агрокредитів. Хотілось би, щоб ці кредити були подовжені до листопада наступного року, бо ми знову зіткнемося з проблемами нестачі грошей на весняну кампанію. - А які ще заходи допомогли б аграріям пережити кризу? - Якби Аграрний фонд України провів додаткові закупівлі зерна 5-6 класів (фуражне зерно наймасовіше в обласному врожаї цього року - ред.), це б дало аграріям такі необхідні в умовах кризи кошти. Крім цього, деякі затверджені бюджетні програми підтримки сільгоспвиробника на даний час не профінансовані як треба. Зокрема, програма компенсації виробникові за посів ярих культур. Ці кошти також би підтримали нас. Також бажано, щоб на 2009 рік для аграріїв збереглись пільги зі сплати податку на додану вартість, а також фіксований сільгоспподаток. Нині вже зрозуміло, що бюджет країни на наступний рік буде дефіцитним. І скорочення експорту, закриття підприємств, зменшення прибутковості платників податків зменшить бюджетні надходження. Не хотілось би, аби було прийнято рішення наповнити держбюджет у тому числі за рахунок введення ПДВ для аграріїв і відміни фіксованого сільгоспподатку. Це дуже негативно відіб'ється на галузі. - Чи досягла піку криза в АПК? - Ще ні. Думаю, країну ще очікує велика кількість банкрутств. Мабуть, це буде ближче до весни. Кризу нормально переживуть ті підприємства, котрі не набрались кредитів і ведуть багатогалузеву діяльність. Тобто одночасно займаються і рослинництвом, причому багатопрофільним, і тваринництвом. Наприклад, цього року кукурудза і ріпак дешеві, а на гірчицю та картоплю більш висока ціна. Є можливість маневрувати. - Маєте якісь антикризові поради? -Зараз вже запізно їх давати. Багатьом агровиробникам простіше було вирощувати зернові культури. Кукурудза торік давала до тисячі доларів чистого прибутку з гектару. Тому великі підприємства позасівали в цьому році сотні тисяч гектарів цією культурою. І говорили, що тваринництвом займатись клопітно й неприбутково. Та саме тваринництво дає сталий прибуток протягом року і не так залежить від кон'юнктури ринку. В Канаді, наприклад, найбільш прибутковим напрямом сільського господарства є якраз молочне скотарство. У східній Канаді практично в кожному сільському населеному пункті є своя молочна чи м'ясна ферма. На Чернігівщини - одне з найбільших у країні поголів'їв ВРХ. І я відчуваю, що багато підприємств, які банкрутуватимуть, будуть вирішувати кредитні проблеми з банками, вирізаючи худобу. Це хибний шлях. - А який правильний? - Ту величезну кількість зерна, яке вирощено і зібрано цього року, направити у тваринництво. Дешеве зерно - це поштовх для розвитку цієї галузі. Щоб зерно не лежало, можна, наприклад, придбати свиней, вигодувати їх, а потім реалізувати. Це буде значно вигідніше, ніж просто продати зернові нижче їх собівартості. Сьогодні, скажімо, дуже добре себе почувають птахівники, які годують зерном бройлерів і несучок, маючи високу рентабельність. Я літав на аграрну виставку за кордон з одним із кращих українських птахівників, і він казав, що нинішня ситуація йому alt

вигідна як ніколи. Тому, я гадаю, що такі галузі як птахівництво, свинарство та м'ясне і молочне скотарство очікує серйозний підйом. За умов, що вітчизняного виробника м'яса захистять від дешевого і неякісного м'ясного імпорту.

КОМЕНТАР. Микола Колесников, заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації: Відомо, що цьогорічний врожай зернових на Чернігівщині став рекордним за всю історію краю. У виграші опинились ті сільгоспвиробники, які встигли реалізувати зерно ще під час цьогорічних жнив, не дивлячись на знижені на той час закупівельні ціни, і при цьому отримали набагато більше, ніж можна отримати за нього зараз. У вигідній ситуації перебуває і той, хто не позбувся поголів'я худоби, і в кого сьогодні менше болить голова - куди діти зернові залишки. «Масло у вогонь підливатимуть» ще й витрати на зберігання. Агровиробники області говорять про те, що в умовах падіння цін на рослинницьку сировину є сенс тим господарствам, які мають значні обсяги нереалізованого зерна, закупити свиней або ВРХ й вигодувати їх. Пропущене через тваринництво зерно не буде втрачене як товар і в результаті дасть прибуток.

- На вашому підприємстві планується скорочення людей чи зменшення заробітних плат? - Скорочення працівників передбачаємо, а до тих, хто залишиться, підвищимо вимоги щодо продуктивності праці. Ігор КУЗЬМЕНКО, Чернігівщина, фото автора