ПОКИ ДО НАС ЇДУТЬ ЗА ДОСВІДОМ. А ЩО БУДЕ ЗАВТРА?

28 March, Розділ Новини, переглядів 6 340

Останніми роками спостерігається насичення ринку молокопродуктів, надто з появою нових брендів. На український ринок активно просуваються іноземні компанії. У керівництві з'являються нові енергійні освічені люди, які пройшли вишкіл ринкової економіки, що також сприяє оживленню агропромислового комплексу України. Поступове переміщення сировинної бази з приватного сектору населення у сільськогосподарські підприємства, побудовані на сучасному рівні, вселяє впевненість в розквіті скотарства.

На запрошення керівництва Національного аграрного університету (НАУ) та державного сільськогосподарського підприємства «Головного селекційного центру України», м.Переяслав-Хмельницький (ДСП «ГСЦУ») це підприємство відвідали фахівці ВАТ науково-виробничого об'єднання «Южний Урал» Російської Федерації. «Южний Урал» закладає поблизу Оренбурга сучасний комплекс, в якому будуть утримувати 2400 голів молочної худоби. Племінну худобу в кількості 1200 нетелів та ембріонів голштинської породи вирішено закуповувати в Канаді вже нинішнього року.
Працівники компанії, які організовують лабораторію з трансплантації ембріонів, були зацікавлені у обговоренні цілого блоку питань щодо співробітництва із ДСП «ГСЦУ». Можна додати, що Російська Федерація по-господарськи здійснює стратегію розвитку тваринництва.
Фінансові інвестиції 1100 підприємствам 78 регіонів країни, в рамках національного проекту програми «Інтенсифікація розвитку тваринництва», цьогоріч передбачаються у розмірі 60 млрд. руб. (5 руб. = 1 грн.). Вони підуть на будівництво, реконструкцію та модернізацію комплексів та ферм для тварин.
Під час роботи Х міжнародної виставки сільського господарства та садівництва «Kiev AgriHort 2007» було організовано зустріч з іншим замовником українських біотехнологічних послуг та вітчизняної племінної продукції. Ним став науковець, керівник відділу біотехнології та генетики тварин республіканського державного підприємства науково-виробничого центру тваринництва та ветеринарії Міністерства сільського господарства Республіки Казахстан М.С.Батирханов.
У програмі зустрічі також було заплановано відвідування ДСП «ГСЦУ» та Інституту розведення і генетики тварин УААН (с.Чубинське, ІРГТ). Як і російських колег, його цікавила можливість придбання ембріонів та спермопродукції чорно-рябих та червоно-рябих голштинської породи канадської селекції, ембріонів м'ясних порід: абердин-ангус, лімузин (селекції США і Канади) із ембріобанку ДСП «ГСЦУ».
Також для комплектування банку генетичних ресурсів керівництво Республіки Казахстан готове закуповувати ембріони та спермопродукцію від донорів молочних (швіцька, червона-данська, англерська, монбельярдська) і м'ясних порід (герефорд, шароле, санта-гертруда, галовейська) ВРХ.
Розрахунок простий. Навіщо транспортувати на великі відстані тонни племінного «м'яса» при торгівлі живою худобою, коли 60-100-клітинні ембріони матимуть такий самий селекційний ефект. Залишається лише пересадити їх місцевим (сурогатним) телицям-реципієнтам.
Ця тема на сьогодні для цієї республіки вкрай актуальна, внаслідок критичного стану справ у скотарстві, особливо племінному. Порівняно з 1991 роком поголів'я корів скоротилось майже вдвічі (в Україні в 2,5 рази), виробництво молока на 40%, середньорічний удій на агропромислових підприємствах знизився в 1,4 рази, до 1658 кг (!) на корову.
Нинішні високі темпи росту економіки Казахстану дозволили керівництву країни взятися за поліпшення стану справ у продуктивному скотарстві. Головна роль у реформуванні тваринницької галузі відводиться сільськогосподарській науці. В Казахстані не урядовець, а науковець науково-дослідного інституту або науково-виробничого об'єднання вирішує, яку племінну продукцію та країну-постачальника необхідно вибирати для закупівлі. Після тендерної експертизи племінна продукція закуповується і безкоштовно(!) передається сільськогосподарським підприємствам, які мають статус племінних підприємств. Така проста і зрозуміла схема державного кредитування племпідприємств може бути використана і в Україні.
В надрах Мінагрополітики України вже два роки «зависає» програма біотехнологічного племінного «стрибка» для України вартістю 50 млн. грн. Проектом програми «Створення національного науково-виробничого біотехнологічного центру м'ясного скотарства» передбачається створення стада корів-донорів кількістю до 500 голів, яке дозволяє щорічно одержувати 12500 ембріонів та реалізувати щороку 5700 голів нетелів на суму 51300,0 тис. грн. (5700 голів х 450 кг х 20,0 грн. за 1 кг живої ваги).
Враховуючи зацікавленість країн СНД у цьому питанні, можна розраховувати в майбутньому на міжнародну співпрацю в біотехнологічних науково-дослідних проектах та експорті ембріонів ВРХ і нетелів у країни СНД.
Чи може, керівникам агропромислового комплексу та науковцям України, Російської Федерації та Республіки Казахстан в межах єдиного економічного простору буде простіше домовитися про співпрацю та застосування трансплантації ембріонів великої рогатої худоби для інтенсифікації селекційного процесу та відновлення поголів'я в своїх країнах?

Любов МАДІСОН,
кандидат біологічних наук, с.н.с. Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НАУ
Віктор МАДІСОН,
кандидат біологічних наук, зав.лабораторії з трансплантації ембріонів ДСП «ГСЦУ»