Україна упевнено жнивує, збиральні роботи розгорнулися в усіх основних зернових регіонах України. У зоні Степу ранні зернові зібрані на більшій половині площ.
Історичною особливістю цьогорічних жнив є те, що ще ніколи так рано, у червні, не було такого масового дозрівання хлібів у стількох областях України, щоб ми збирали у червні, до настання нового маркетингового року, стільки зерна – майже 6 млн.тонн. Останніми роками ця цифра не перевищувала 1,5-2 млн.тонн.
У цілому по Україні врожайність ранніх зернових майже на 40% перевищує минулорічну, проте з цього ряду випадають Крим та Херсонська область,де весняна посуха випалила дотла значні площі і середня врожайність озимих (пшениці та ячменю) складає усього 14-18 ц/га.
Взагалі врожайність у ц.р. доволі строката і по країні, і по природно-кліматичних зонах через нерівномірність опадів і запасів вологи у грунті, особливо у квітні-травні, у головних зернових регіонах.
У Степу збирають озимої пшениці від 25 ц/га (Запорізька обл.) до 36 ц/га (Кіровоградська обл.), у Лісостепу - від 39 ц/га (Харківська. Сумська обл.) до 44 ц/га (Черкаська обл.).
Середня врожайність озимого ячменю у Степу складає 26 ц/га, у зоні Лісостепу – 38 ц/га.
Чим далі та Північ - тим більше вологи й більші врожаї зерна. Південь України, через посушливі кліматичні умови останніми роками втрачає минулу славу регіону-Годувальника. Воно й не дивно – за даними Всесвітньої метеорологічної організації перші 10 років ХХІ століття були найжаркішими з 1850 року.
Загалом, станом на 8 липня, в Україні намолочено 10.5 млн.тонн зернових та зернобобових культур, у т.ч. 7.4 млн.тонн пшениці, 2.9 млн.тонн ячменю, 0.7 млн.тонн озимого ріпаку.
Перспективи валового збору зерна – від 55 до 58 млн.тн., у залежності від умов літньої вегетації кукурудзи (25-28 млн.тн), пшениці – 21 млн.тн, ячменю – 7 млн.тн. Поки що ці, визначальні, умови для кукурудзи досить сприятливі.
Експортний потенціал – 27-29 млн.тонн, проте невідомо, як він буде реалізований у залежності від активізації світового попиту на зерно та вирішення проблем із вагонами-зерновозами в Україні.
Але зараз головний меседж інший: перспектива рекордного врожаюбільше засмучує, аніж тішить українських товаровиробників через вкрай низькі ціни, що склалися на зерновому ринку України. Причина цьому – значно кращі, ніж у минулому році, види на врожаї зернових культур в усіх зерно-виробляючих регіонах Світу при низькому, сформованому за минулорічного падіння світового виробництва зерна, попиті на зернові культури.
Світове виробництво зерна (дані USDA,млн.тн.)
Культура |
2011/12 |
2012/13 |
2013/14,червень |
+/- |
Пшениця та грубі зернові |
1 851,8 |
1782,5 |
1945,9 |
+ 163,4 |
Кукурудза |
883,3 |
855,7 |
962,6 |
+ 106.9 |
Пшениця |
697,2 |
655,6 |
695,9 |
+ 40,3 |
Ячмінь |
134,4 |
129,9 |
138,0 |
+ 8.1 |
Прелюдією до відкриття зернового сезону 13/14 в Україні стало падіння світових цін на зерно на основних торгівельних майданчиках, насамперед, на пшеницю й кукурудзу, що особливо цікавлять українських аграріїв.
Якщо минулорічний врожай української продовольчої пшениці, наприклад, продавався здебільшого у діапазоні світових цін $300-360/тн, то зараз нам "світить" лише $240/тн. Так само й з кукурудзою, значну частину якої з врожаю 2012 року Україна продавала при рівні світових цін $280-320/тн. Для порівняння - зараз ціни у портах причорномор"я на кукурудзу нового врожаю із постачанням у вересні-жовтні складають $195-200/тн (FOB).
У новий зерновий сезон Україна увійшла із новим, значно нижчим рівнем цін на основні зернові товари нашого експорту, від якого "танцюють" й ціни внутрішнього попиту.
Зараз ціни у портах України (на умовах СРТ-порт) складають: на пшеницю продовольчу (2-3 кл.) – 1750-1800 грн./тн, пшеницю фуражну – 1600 грн./тн,ячмінь – 1750 грн./тн, на кукурудзу (форвард до вересня-жовтня) – 1420-1450 грн./тн.
Віднявши від цих цін 150-200-250 грн./тн (вартість логістичних витрат) ,можна визначити ціни попиту на зерно на умовах EXW (франко-елеватор), відповідно, наприклад, у Кіровоградській, Полтавській та Харківській області.
Перспективи на підвищення цін найближчими місяцями – мінімальні, скоріш за все вони знаходитимуться на такому самому рівні з незначними коливаннями (+/- 20-50 грн./тн). Надія є на гру на біржових майданчиках фінансових інституцій на нефундаментальних зернових факторах (динаміка цін на золото, нафту, валютні коливання), що останніми роками довели свою спроможність суттєво впливати на світові ціни на зерно.
У минулому році у середині липня рівень експортних цін попиту на зерно в Україні ( СРТ-порт) був значно вищим: на пшеницю продовольчу (2-3 кл.) –1980 грн./тн, пшеницю фуражну – 1950 грн./тн, ячмінь – 2000-2050 грн./тн, на кукурудзу - 1850 грн./тн. При цьому у минулому році, починаючи з червня-липня, ринок шалено підтримувався постійними повідомленнями із США, де спека випалювала Великі рівнини, що закінчилося для США та світового ринку втратою 40 млн.тонн кукурудзи і відповідним зростанням та рівнями цін на зернові культури у світі.
Різниця у відчуттях аграріїв України і настроях на ринку між 2012 та 2013 роками – більш ніж суттєва! Зараз вони оцінюють стан справ у зерновому секторі як катастрофічний!
Українські товаровиробники у котре у 2013 році попадають у "цінові ножиці":складові собівартості - виробничі витрати на добрива, пальне, насіння, заробітну плату, оренду земель зростають щорічно на 10-15% за своїми окремими "сценаріями", незалежно від коливань цін на світовому й внутрішньому зернових ринках. А зростання цін не те що припинилося – вони обвалилися.
За такої цінової кон’юнктури "середній" аграрій з Центральної України, який збере 7-8 тн/га кукурудзи, повинен буде погодитися продати її на елеваторі за 1250-1300 грн./тн. при тому, що його "нульова" ціна (собівартість х 1.2) становитиме біля 1000 грн./тн. Рентабельність – 25-30 %. Але таких, середніх та кращих за врожайністю господарств по кукурудзі, у нас набереться нехай 1/3 загальної їх кількості. Решта – 2/3, збере 4-5 тн/га і отримають збитки.
По фуражній пшениці картина не менш гнітюча. За ціни на елеваторі у Центральній Україні 1350 грн./тн (1600 грн./тн в порту – логістика 250 грн./тн ) середнє господарство, що збере 3 тн/га, отримає збиток. Продажпродовольчої пшениці за сьогоднішніх цін дасть такому, середньому, аграрію заробіток біля 100 грн./тн ( рентабельність – біля 7%), але такої (продовольчої)пшениці у ц.р. у структурі врожаю буде мало (біля 40%), як і мало буде господарств, що досягнуть такої врожайності.
Останнє особливо стосується господарств зони Степу, де озимі пшениця та ячмінь збираються з площі 4.5 млн.га (майже половини озимого клину країни), а середня врожайність складає усього 26 ц/га. Збитковість озимих по більшості з цих господарств не компенсує навіть їх наближеність до портів у порівнянні з господарствами Лісостепу.
У цілому ж здешевлення врожаю-2013 (кукурудза, пшениця, ячмінь), з урахуванням падіння цін проти рівня цін минулого року, може скласти біля 15 млрд.грн., втрати від пригнічення цін через невідшкодування ПДВ при експорті кукурудзи, пшениці, ячменю - понад 11 млрд.грн.
Важким тягарем лягає на плечі аграріїв непомірна вартість логістичного ланцюга, у результаті чого у цьому році за нинішніх цін товаровиробник, наприклад Полтавщини, отримає при доставці кукурудзи до порту лише 54% від ціни FOB ($207/1680 грн), при доставці фуражної пшениці – 69% (220/1780). Примітно, що вартість перевалки зерна у портах України ($20-21/тн) майже утричі перевищує вартість аналогічної послуги у портах Європи (€5/тн).
Такий стан зернової кон"юнктури на ринку України у котре загрожує більшостіукраїнських товаровиробників значними фінансовими втратами, але вже цього року - аж до збитковості рослинництва та банкрутства значної кількості господарств.
Що треба було б зробити та як діяти у ситуації, що склалася на зерновому ринку України з початком зернового сезоку 2013/14?
Кабінету Міністрів України:
1. Ужити заходів щодо зняття з ринку (зв"язування) надлишкової пропозиції пшениці. Який із інструментів використовувати (закупівлі до держпродрезерву, державні заставні закупівлі чи закупівлі за "китайським" кредитом), у зв"язку із дефіцитом коштів Держбюджету, треба визначатися на підставі опитування областей (районів). Рівень цін при цьому повинен бути вищим за ринкові, що пропонуються незалежними трейдерами, а обсяги закупівель - адекватними.
2. Не допустити прийняття законів, що продовжують невідшкодування ПДВ при експорті зерна, яке, згідно чинного законодавства, має відновитися з 1 січня 2014 року.
3. Забезпечити прийняття Верховною Радою, законопроекту №2959-1від 15.05.2013 р., яким запроваджується мораторій на зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування сільського господарства до 2023 року.
4. Доручити відповідним міністерствам і відомствам:
забезпечити ритмічний безперебійний експорт зерна з України, маючи на увазі, насамперед, задоволення Укрзалізницею заявок перевізників на надання рухомого складу зерновозів, безперешкодну роботу інспекційних служб ДСІ на місцях і у портах;
провести ревізію складових логістичного ланцюга "поле-борт судна" з метою приведення їх у відповідність до рівня і номенклатури витрат із світовою практикою експорту зерна.
5. З метою розблокування "проблеми ф"ючерсного ринку", що унеможливлює хеджування ризиків, узгодити з Нацбанком надання ним дозволу на перерахування українськими товаровиробниками та експортерами за ф’ючерсними контрактами клірингових платежів на рахунок Клірингової палати Чиказької торгової біржі.
Що ж до товаровиробників, то їм зараз доцільно було б утриматися, наскільки це можливо, від активних продажів зерна, покриваючи поточні потреби у коштах за рахунок його мінімальної реалізації. Особливо дбайливо їм треба розпоряджатися зараз ячменем, попит на який буде активно підтримуватися потребами свинарства у конкуренції з експортерами при відносно невеликому валовому врожаї. Не варто поспішати із форвардними продажами кукурудзи, ціни на яку впали найбільше з усіх зернових, і тому мають потенціал для зростання, а також із спотовою реалізацією не доробленого зерна на низько-дохідних базисах поставки (з-під комбайнів, з токів і т.ін).
Українська аграрна конфедерація