Реєстрація прав стає комфортною

21 August, Розділ Новини, переглядів 3 113

Незважаючи на період масових відпусток, реєстратори прав на нерухоме майно та їх обтяження, державні нотаріуси та представники місцевих органів влади визнали за потрібне взятися за підвищення свого професійного рівня. Вони беруть активну участь у семінарах, які проводить Ресурсний центр з прав на землю. Недавно за підтримки Проекту USAID «АгроІнвест» він був створений Асоціацією «Земельна спілка України».
Про семінари та проблеми, з якими наразі стикаються учасники реєстраційного процесу, розповідає директор юридичного департаменту Асоціації «Земельна спілка України» Анна МАТВІЄНКО.

- Хто був ініціатором проведення семінарів?
- Ініціатором проведення семінарів виступив Проект USAID «АгроІнвест». Метою його діяльності, зокрема, є поширення знань із земельних питань, про систему реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Цю ініціативу підтримали Міністерство юстиції та наша асоціація – Асоціація «Земельна спілка України». Своє завдання ми вбачаємо в розвитку земельних відносин, які складаються в нашій країні.
Інтерес Міністерства юстиції до семінарів очевидний: воно курує реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження. По суті, це нова система, яка запрацювала з початку поточного року. Її представникам часто бракує досвіду роботи чи спеціальних знань щодо вкрай складних та інколи суперечливих земельних відносин. Нерідко по ходу виникають питання, що потребують невідкладного вирішення. Тому Мінюст від початку був зацікавлений у проведенні таких семінарів, слухачі яких могли б підвищити свій професійний рівень.
Ми вже почали проведення семінарів. Вони відбулися в двох областях – Київській та Одеській. Таку роботу до кінця поточного року нам належить виконати ще в 16 регіонах України.

- Кого ви залучаєте до участі в семінарах?
- Наші слухачі – це представники Державної реєстраційної служби, органів місцевого самоврядування, а також державні нотаріуси, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження, в тому числі – і на земельні ділянки.
Ми передбачаємо, що на кожному семінарі будуть присутніми близько 200 слухачів. А це означає, що загалом нашими семінарами буде охоплено кілька тисяч чоловік. Це дуже високий результат.
Досвід проведення двох перших семінарів показав, що реєстратори прав, державні нотаріуси та представники місцевих органів влади демонструють до них підвищену цікавість. Є всі підстави вважати, що вона не згасне і в подальшому.

- Чому, коли виникла необхідність проведення семінарів, звернулися саме до Ресурсного центру?
- Ресурсний центр об’єднав групу експертів, які активно займаються вирішенням земельних питань. Це спеціалісти дуже високого рівня. Вони працюють у Верховній Раді, органах земельних ресурсів, наукових установах. Серед них є експерти, які вивченню питань, пов’язаних із земельними відносинами, присвятили все своє життя.
Наша асоціація має чималий досвід проведення подібних заходів. Приміром, 2011 року спільно з Держземагентством ми провели інформаційну кампанію, яка також охопила всю Україну.

- Семінари у вашому розумінні – це спосіб підготовки реєстраторів прав чи спосіб підвищення їхньої кваліфікації?
- Насамперед, семінари проводяться для того, щоб визначити проблеми, що потребують першочергового вирішення. Та саме розуміння їх наявності суті справи не змінює. Вкрай важливо навчитися справлятися з цими проблемами у максимально стислі терміни. Як це зробити?
Тут можливі різні підходи. Лекторська робота не виключається, та вона не домінуватиме. Ми робимо ставку на обмін досвідом. Тим досвідом та знаннями, які мають наші фахівці, і тим досвідом, що встигли накопичити наші слухачі. Тож насправді семінари стануть не продовженням інститутського чи університетського навчання, а способом підвищення кваліфікаційного рівня наших слухачів.

- Яким проблемам, пов’язаним із роботою реєстраторів прав, ви приділятимете особливу увагу?
- Особливу увагу, звісно, приділятимемо питанням реєстрації земельних ділянок, практиці оформлення землевпорядної документації, питанням ведення Державного земельного кадастру. Також актуальним питанням є організація взаємодії між Держземагентством та Державною реєстраційною службою. Інформаційний обмін між цими державними органами лише налагоджується і з цим пов’язано чимало проблем та питань. Слід відзначити, що в різних регіонах України склалися різні процедури реєстрації земельних ділянок, виконання землевпорядних робіт та реєстрації прав. Тому ми також приділятимемо увагу тому, щоб основним критерієм правильності виконання процедур були вимоги законодавства, а не місцеві «особливості».

- Нова система реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження запрацювала з початку нинішнього року. Попервах на її адресу лунало чимало дорікань. Як ситуація складається зараз?
- Будь-які зміни законодавства, а тим паче, такі масштабні, які відбулися на початку 2013 року, вимагають часу для адаптації. Тож цілком зрозуміло, що і Державний земельний кадастр, і Державна реєстраційна служба зазнають труднощів. Звісно, в цілому системи вже працюють, однак залишається багато невирішених питань.
Представники деяких областей скаржаться, що реєстраційна процедура затягується. Як наслідок створюються черги, і люди змушені гаяти багато часу в очікуванні кінцевого результату.
Хоча законодавство і встановлює, що реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяження повинна здійснюватися впродовж 14 днів, та не завжди цих термінів дотримуються. Основні причини – наявність колізій у законодавстві, величезна нормативна база та перевантаженість реєстраторів роботою. Водночас, люди не повинні потерпати від кадрових та інших проблем, з якими стикаються державні органи.

- Що можна зробити, аби якість роботи реєстраційної системи поліпшилася вже найближчим часом?
- Я вже казала про те, що багато проблем пов’язано з налагодженням інформаційного обміну між Держземагентством та Державною реєстраційною службою. Наразі люди вимушені звертатися спочатку до однієї структури, а потім – до іншої. Ми вважаємо, що всі сили зараз треба спрямувати на те, аби вирішити цю проблему. Нормальний інформаційний обмін значно спростить життя наших співгромадян, які користуються реєстраційними послугами.
Наявність подібних нестиковок змушує багатьох людей замислюватися, а навіщо загалом потрібно було затівати реформування реєстраційної системи. Маю сказати, що необхідність у цьому була. Насправді практика створення Державного земельного кадастру як єдиної системи реєстрації безпосередньо об’єктів, тобто, земельних ділянок, та окремої реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження – це доволі поширена світова практика. Україна пішла одним із перевірених часом шляхів. Я вважаю, що він на порядок ліпший за систему, яка діяла до початку 2013 року. Хоча, звичайно, потрібен час, аби цей досвід прижився в наших умовах. Дуже сподіваюся, що наші семінари прискорять цей процес.

Михайло ВЕРНИГОРА,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань