Піднебесна зацікавилась нашим збіжжям

27 August, Розділ Новини, переглядів 3 261

У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко.

Беремо ціною і якістю
«Так, раніше країни Північної Африки і Близького Сходу переважно купували французьку пшеницю, значною мірою завдяки культурним та історичним зв’язкам з Парижем, — уточнює він. — Нині ж там переключились на українське зерно, дешевше та якісніше. Воно впевнено витіснило європейське з цих ринків, хоч ціни на останнє вже відчутно впали. Так, на останньому тендері із закупівлі пшениці Єгиптом українське зерно виставили за 250,5 долара за тонну, а французьке — 257 доларів за тонну. Звісно, наше взяло гору, — підсумовує експерт, додавши, що європейці вже знизили розрив між цінами, але це не рятує ситуацію, бо наразі якість їхньої пшениці нижча — вміст білку у ній становить у середньому 8—9%, тоді як у нашій — 12—14%.
Щодо кукурудзи, то, за прогнозами Артема Яремка, Україна буде на одному з перших місць за обсягами її експорту у світі.
— Далекий Схід, Південна Корея, Тайвань почали активно закуповувати кукурудзу в Україні, — резюмує аналітик. — Раніше традиційним постачальником на ці ринки були США, тепер ми їх витісняємо. Великим досягненням є й те, що нам уперше вдалось зайти на китайський ринок з кукурудзою. 1 серпня Піднебесна здійснила першу фактичну закупівлю 120 тисяч тонн кукурудзи. Щодо цін на кукурудзу, то вони залежать переважно від ставки фрахту в ту чи ту країну і наразі падають. Так, 25 липня Корея закуповувала нашу кукурудзу ще по 235—236 доларів за тонну, а вже 30-го — по 233 долари за тонну, — навів приклад експерт «ПроАгро».
До речі, за повідомленням деяких трейдерів, Китай наразі веде перемовини про значні обсяги закупівлі пшениці в Україні через утрату частини їхнього власного врожаю внаслідок холодної та дощової погоди на значній частині території країни.

На біржах «штормить»
Натомість на світових зернових біржах продовжує «штормити», і ціни на деякі культури істотно втрачають свої позиції. Так, минулого тижня котирування пшениці у Парижі і Чикаго спочатку підвищили свої значення, а згодом впали на 1,1 і 0,8 %. Зокрема, 16 серпня на Чиказькій біржі (СВОТ) пшениця подешевшала на 5,5 цента — з 6,49 до 6,435 долара за бушель, або на 0,8% (до 236,4 долара за тонну), тоді як ще у перших числах серпня за тонну пшениці давали 6,632 долара за бушель.
Минулого тижня також подешевшала кукурудза — на 5,75 цента, з 4,6925 до 4,635 долара за бушель, або на 1,2% (181,7 долара за тонну), і соя — на 4 центи, з 12,6325 до 12,5925 долара за бушель, або на 0,3% (462,6 долара за тонну).
Натомість на Лондонській біржі LIFFE цього дня листопадові пшеничні контракти підвищилися з 150,75 до 152,6 фунта стерлінгів, або на 1,2% (238,5 долара). На біржі MATIF 16 серпня ближні листопадові контракти знизилися з 185,75 до 183,75 євро за тонну, або на 1,1% (245 доларів). Січневі контракти впали з 186 до 184,25 євро за тонну, або на 1% ( 245,7 долара).
На біржі у Парижі 16 серпня насіння ріпаку подорожчало з 370,5 до 371,75 євро за тонну, або 495,7 долара за тонну, ячменю — з 199,5 до 205 євро за тонну, або 273,4 долара за тонну.
Отже, мало хто нині береться прогнозувати, якими будуть ціни у вересні, вони зростатимуть чи падатимуть, каже аналітик Артем Яремко. Це залежатиме від багатьох чинників. Зокрема, нині не на руку аграріям те, що чимало країн світу збільшують прогнози врожаю. Зокрема, про збільшення врожаю кукурудзи до 81,3 млн тонн (або на 12% більше, ніж торік) заявили нещодавно аналітики Бразилії, пшениці — країн ЄС. Так, за оцінками аналітиків, у цьому сезоні європейці зберуть 134 млн тонн пшениці (торік — 125,5 млн т), зокрема: Франція — 36,7 млн ??тонн, Румунія — 7,2 млн, Великобританія — 12,1 млн, Німеччина — 24,5 млн і Польща — 9,5 млн тонн тощо.

Неврожай у Росії додає оптимізму
Переглянула прогноз урожаю зернових у бік збільшення також Україна. За оцінками експертів, він може становити близько 62,15 млн тонн. Це на 41,6% більше, ніж торік, порахували в консалтинговій агенції ААА. В уряді розраховують, що виробництво зернових після доопрацювання перевищить 57 млн тонн, з яких дві третини врожаю буде продовольчої кондиції. При цьому 28,4 млн тонн піде на внутрішнє споживання, а експортують від 28 до 30 млн тонн.
На жаль, отримання надурожаю не лише в Україні, а й загалом у світі створює цінову напругу на ринках. Аграрії бояться, що цьогоріч матимуть проблеми з реалізацією зерна та з прибутками. Не останню роль тут відіграє брак відшкодування ПДВ при експорті зернових та олійних, що створює суттєвий дисконт до нинішнього рівня цін. Наразі чимало комерсантів скуповують зерно з поля за ціною 1,4 тис. грн, тоді як виростити тонну пшениці коштує 1,5—1,6 тис. грн, а за кордоном її продають по 2,5 тис. грн. Відтак, хтось заробляє на логістиці 35—40%, а аграрії лишаються у мінусі. Дещо рятує ситуацію Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація, які купують пшеницю третього класу по 1,7 тис. грн/тонна.
Так, за даними агенції «AgriSurvey», якщо у 2008—2012 роках середня рентабельність щодо пшениці становила 12%, ячменю — 8%, кукурудзи — 24%, ріпаку — 31%, то цьогоріч матимемо 0%; мінус 5—10% та мінус 15—20% відповідно. «Навіть рентабельність ріпаку, який зазвичай був однією з найприбутковіших культур для українського аграрія, цього року вже впала до мінус 15—20%, а це близько 1000 грн/га збитку», — констатує експерт агенції «AgriSurvey» Роман Сластьон.
На сьогодні деякого оптимізму додають лише не надто райдужні прогнози щодо врожаю в Росії. Посуха у низці регіонів РФ призвела до зниження оціночних обсягів урожаю зерна на 5 млн. тонн. У декількох регіонах Федерації довелося навіть оголосити надзвичайну ситуацію. Зараз посуха губить посіви зерна в Чувашії і Пермському краї. Звісно, для внутрішнього споживання росіянам цілком вистачить власної пшениці, кукурудзи і ячменю, кажуть аналітики, і розраховувати на поставки українського зерна в РФ немає сенсу. Але ми можемо «підібрати» тих російських партнерів, чий попит через зниження врожаю сусіди не зможуть задовольнити.
Урядовий кур’єр