УАК. Цікава арифметика м’ясного скотарства

17 September, Розділ Новини, переглядів 3 634

Обмежувальний захід у вигляді експортного мита на живу худобу довів свою неефективність та зробив нерентабельним вирощування ВРХ на м'ясо. Дійсно, після застосування мита рівень рентабельності вирощування ВРХ знизився до від’ємного результату і вже 17 років знаходиться на рівні, який несумісний із нормальним функціонуванням галузі м’ясного скотарства.

Ще на початку поточного року УАК, разом із іншими зацікавленими підприємствами та організаціями, активно почали обговорювати тему скасування або зниження експортного мита на живу худобу. Ці питання обговорювалися у бізнесових і наукових колах та були отримані, у переважній кількості, схвальні висновки.

Слід зазначити, що за період дії експортного мита поголів’я ВРХ, включаючи корів, зменшилось на 73,3%, з 17,6 до 4,7 млн голів. Обсяг споживання яловичини та телятини населенням України також суттєво зменшився. Лише за період 2007-2012 рр. споживання цього виду м’яса знизилось з 11,6 до 8,5 кг на душу населення.

Отже, можна зробити висновок про те, що на сучасному етапі експортне мито на живу худобу наносить шкоду як виробникам, так і населенню.

Мінагрополітики та особисто Міністр, розуміючи проблеми галузі скотарства, підтримали цю ідею і утворили Робочу групу з розгляду вказаного питання за участі представників УАК та інших громадських організацій.

У результаті спільної роботи та досягнутих домовленостей було розроблено законопроект щодо перегляду рівня експортного мита з 25% до 5%. Цей проект закону був погоджений на засіданні Кабінету Міністрів України 21.08.2013 р. (Протокол № 50) та наразі знаходиться на погодженні у Мінекономіки, Мінфіні, Міндоходів та Держпідприємництва.

Окрему позицію висловив Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (лист від 4 вересня 2013 р. № 930). Цитата: - « …. Запропонованим проектом змін Мінагрополітики перекреслює всі багаторічні зусилля українських виробників щодо необхідності глибинної переробки вітчизняної сировини задля збереження та збільшення робочих місць в Україні, так як це функціонує в розвинених країнах та країнах, що стрімко розвиваються (країни ЄС, Туреччина, Китай, Індія тощо)…»

Така позиція, на наш погляд, є незбалансованою і не враховує інтересів підприємств, що займаються вирощуванням худоби. Вона цементує ситуацію, при якій у сільгосппідприємств та населення скупляється ВРХ у живій вазі (разом із шкірою) за низькою ціною (11-14 грн /кг ж.в.), а шкуру, після певної доробки експортують, причому у країни ЄС (Італія, Польща). Іншими словами експортери шкірсировини збитки сільськогосподарських виробників трансформують у власні прибутки.

З загального обсягу експорту шкір у 2012 році на суму 136 млн дол. США, на необроблені шкури припадало 65% цієї суми. Тому, немає підстав говорити про те, що зниження ставки експортного мита у значній мірі стримуватиме експорт товару з високою часткою доданої вартості, яким, на їх (Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні) думку, є шкірсировина.

Практично за увесь час дії експортного мита державний бюджет України майже не отримував доходи від сплати вказаного експортного мита, а лише їх умовно нараховував, у зв’язку із тим, що Україна експортувала живу худобу до країн СНД у режимі вільної торгівлі. Тому, при зниженні ставки експортного мита з 25% до 5% з’явиться зацікавленість інших країн-покупців, що сприятиме не тільки збільшенню експорту вказаних товарів, а й значному розширенню його географії з відповідними надходженнями Держаного бюджету.

Крім цього, виникла парадоксальна ситуація із заходами Уряду щодо збереження та нарощування поголів’я ВРХ, які передбачають дотацію, що виплачується фізичним особам за утримання молодняка ВРХ в їх домогосподарствах (сума виплати становить 750 грн на голову віком до 12 місяців) з однієї сторони, та дією експортного мита, з іншої.

У зв’язку із дією експортного мита, яка обмежує канали реалізації живої ВРХ, знизився попит, у результаті цього рівень цін на живу ВРХ за 2013 рік просів на 13%, з 16,3 до 14,2 грн за кг. Тобто у розрахунку на 1 голову ВРХ, реалізовану на забій - 263 кг (дані Держстатслужби по особистих господарствах населення за 2012 р.) селянин отримував у 2012 році 4287 грн, а у поточному – 3735 грн. Різниця у 552 грн на 74% (552/750*100=74%) знижує ефект від вказаного напрямку державної підтримки.

Крім того, така ситуація не дозволяє у повній мірі реалізувати ініціативи Мінагрополітики щодо реформування аграрного сектору та поліпшення стану сільського населення, яке і є основним виробником ВРХ. (загальний обсяг вирощеної ВРХ у 2012 році склав 671 тис. тонн, 493 тис. тонн або 73% припадає на господарства населення).

Отже, виходячи з вищенаведеного Українська аграрна конфедерація закликає Мінекономіки, Мінфін, Міндоходів, Держпідприємництва та інших зацікавлених сторін негайного погодити, а народних депутатів прийняти вказаний законопроект задля відновлення справедливості та усунення багаторічної дискримінації вітчизняної галузі м’ясного скотарства та міжгалузевої розбалансованості.

Зняття експортних обмежень вже найближчим часом принесе позитивні наслідки для селян-виробників, для Державного бюджету України, і у подальшому створюватиме сприятливі умови для забезпечення легкої промисловості шкірсировиною.