- УАК. Цікава арифметика м’ясного скотарства
- Буде вигідніше вирощувати худобу
- Янукович скасував зернове мито
- Текст законопроекту №8321-д «Про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», який буде розглядатися парламентом 19 травня 201
- Введення мита на експорт зернових менш ефективний захід, ніж квотування, - експерт
Цікава арифметика м’ясного скотарства
Ще на початку поточного року Українська аграрна конфедерація (УАК) разом із іншими зацікавленими підприємствами та організаціями активно почалаобговорювати тему скасування або зниження експортного мита на живу худобу. Ці питання обговорювалися у бізнесових і наукових колах. Були отримані, у переважній кількості, схвальні висновки.
Слід зазначити, що за період дії експортного мита поголів’я ВРХ, включаючи корів, зменшилось на 73,3% з 17,6 до 4,7 млн голів. Обсяг споживання яловичини та телятини населенням України також суттєво зменшився. Лише за 2007-2012 рр. споживання цього виду м’яса знизилось з 11,6 до 8,5 кг на душу населення.
Отже, на сучасному етапі експортне мито на живу худобу наносить шкоду як виробникам, так і населенню.
Мінагрополітики та особисто міністр, розуміючи проблеми галузі скотарства, підтримали цю ідею, створивши Робочу групу з розгляду вказаного питання за участі представників УАК та інших громадських організацій.
У результаті спільної роботи та досягнутих домовленостей було розроблено законопроект щодо перегляду рівня експортного мита з 25% до 5%. Документ був погоджений на засіданні Кабінету Міністрів України 21.08.2013 р. (Протокол №50) і сьогодні чекає на погодження у Мінекономіки, Мінфіні, Міндоходів та Держпідприємництва.
Окрему позицію висловив Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (лист від 4 вересня 2013 р. №930). Цитата: «…Запропонованим проектом змін Мінагрополітики перекреслює всі багаторічні зусилля українських виробників щодо необхідності глибинної переробки вітчизняної сировини задля збереження та збільшення робочих місць в Україні, так як це функціонує в розвинених країнах та країнах, що стрімко розвиваються (країни ЄС, Туреччина, Китай, Індія тощо)…»
Така позиція, на наш погляд, є незбалансованою і не враховує інтереси підприємств, що займаються вирощуванням худоби. Вона цементує ситуацію, при якій у сільгосппідприємств і населення скупляється ВРХ у живій вазі (разом зі шкірою) за низькою ціною (11-14 грн./кг ж.в.), а шкуру, після певної доробки,експортують, причому у країни ЄС (Італія, Польща). Іншими словами, експортери шкірсировини збитки сільгоспвиробників трансформують у власні прибутки.
Із загального обсягу експорту шкір у 2012 р. на $136 млн., на необроблені шкури припадало 65% цієї суми. Тому немає підстав говорити, що зниження ставки експортного мита у значній мірі стримуватиме експорт товару з високою часткою доданої вартості, яким, на їхню (Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні) думку, є шкірсировина.
Загальна характеристика змін у галузі скотарства та із виробництвом і експортом шкіри за 5 останніх років представлено у таблиці без коментарів.
|
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2012 до 2008,% |
|
Реалізація ВРХ, тис. т (жива вага) |
813 |
771 |
727 |
679,1 |
661 |
81% |
|
Рентабельність вирощування ВРХ, % |
-24,1 |
-32,9 |
-35,9 |
-24,8 |
-29,5 |
у серед-ньому -29,4 |
|
Виробництво шкіри дубленої, без подальшої обробки, тис. тонн |
30,7 |
19,9 |
19,2 |
16,5 |
10,9 |
36% |
|
Обсяги експорту шкур, млн дол. США |
360 |
178,1 |
173,8 |
168,5 |
135,6 |
38% |
Практично за весь час дії експортного мита Державний бюджет України майже не отримував доходи від сплати вказаного експортного мита, а лише їх умовно нараховував у зв’язку з тим, що Україна експортувала живу худобу до країн СНД у режимі вільної торгівлі. Тому при зниженні ставки експортного мита з 25% до 5% з’явиться зацікавленість інших країн-покупців, що сприятиме не тільки збільшенню експорту вказаних товарів, а й значному розширенню його географії з відповідними надходженнями до Держбюджету.
Крім цього, виникла парадоксальна ситуація із заходами уряду щодо збереження та нарощування поголів’я ВРХ, які передбачають дотацію, що виплачується фізичним особам за утримання молодняка ВРХ в їх домогосподарствах (сума виплати становить 750 грн. на голову віком до 12 місяців), з однієї сторони, та дією експортного мита - з іншої.
У зв’язку із
дією експортного мита, що обмежує канали реалізації живої ВРХ, знизився попит,
у результаті цього рівень цін на живу ВРХ за 2013 р. просів на 13%, з 16,3 до
14,2 грн. за кілограм. Тобто у розрахунку на 1 голову ВРХ, реалізовану на забій,
- 263 кг (дані Держстатслужби по особистих господарствах населення за 2012
р.), селянин отримував у 2012 році 4287 грн., а у поточному – 3735 гривень.
Різниця у 552 грн. на 74% (552/750*100=74%) знижує ефект від вказаного напрямку
державної підтримки.
Крім того, така ситуація не дозволяє у повній мірі реалізувати ініціативи Мінагрополітики щодо реформування аграрного сектору та поліпшення стану сільського населення, яке і є основним виробником ВРХ (загальний обсяг вирощеної ВРХ у 2012 р. склав 671 тис. т; 493 тис. т, або 73% припадає на господарства населення).
Отже, виходячи з вищенаведеного, Українська аграрна конфедерація закликала Мінекономіки, Мінфін, Міндоходів, Держпідприємництва та інші зацікавлені сторони негайно погодити, а народних депутатів прийняти вказаний законопроект задля відновлення справедливості та усунення багаторічної дискримінації вітчизняної галузі м’ясного скотарства та міжгалузевої розбалансованості.
Зняття експортних обмежень вже найближчим часом принесе позитивні наслідки для селян-виробників, для Державного бюджету України. А у подальшому створюватиме сприятливі умови для забезпечення легкої промисловості шкірсировиною.
Аналітичний департамент УАК
