Ще на початку поточного року Українська аграрна конфедерація (УАК) разом із іншими зацікавленими підприємствами та організаціями активно почалаобговорювати тему скасування або зниження експортного мита на живу худобу. Ці питання обговорювалися у бізнесових і наукових колах. Були отримані, у переважній кількості, схвальні висновки.
Слід зазначити, що за період дії експортного мита поголів’я ВРХ, включаючи корів, зменшилось на 73,3% з 17,6 до 4,7 млн голів. Обсяг споживання яловичини та телятини населенням України також суттєво зменшився. Лише за 2007-2012 рр. споживання цього виду м’яса знизилось з 11,6 до 8,5 кг на душу населення.
Отже, на сучасному етапі експортне мито на живу худобу наносить шкоду як виробникам, так і населенню.
Мінагрополітики та особисто міністр, розуміючи проблеми галузі скотарства, підтримали цю ідею, створивши Робочу групу з розгляду вказаного питання за участі представників УАК та інших громадських організацій.
У результаті спільної роботи та досягнутих домовленостей було розроблено законопроект щодо перегляду рівня експортного мита з 25% до 5%. Документ був погоджений на засіданні Кабінету Міністрів України 21.08.2013 р. (Протокол №50) і сьогодні чекає на погодження у Мінекономіки, Мінфіні, Міндоходів та Держпідприємництва.
Окрему позицію висловив Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (лист від 4 вересня 2013 р. №930). Цитата: «…Запропонованим проектом змін Мінагрополітики перекреслює всі багаторічні зусилля українських виробників щодо необхідності глибинної переробки вітчизняної сировини задля збереження та збільшення робочих місць в Україні, так як це функціонує в розвинених країнах та країнах, що стрімко розвиваються (країни ЄС, Туреччина, Китай, Індія тощо)…»
Така позиція, на наш погляд, є незбалансованою і не враховує інтереси підприємств, що займаються вирощуванням худоби. Вона цементує ситуацію, при якій у сільгосппідприємств і населення скупляється ВРХ у живій вазі (разом зі шкірою) за низькою ціною (11-14 грн./кг ж.в.), а шкуру, після певної доробки,експортують, причому у країни ЄС (Італія, Польща). Іншими словами, експортери шкірсировини збитки сільгоспвиробників трансформують у власні прибутки.
Із загального обсягу експорту шкір у 2012 р. на $136 млн., на необроблені шкури припадало 65% цієї суми. Тому немає підстав говорити, що зниження ставки експортного мита у значній мірі стримуватиме експорт товару з високою часткою доданої вартості, яким, на їхню (Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні) думку, є шкірсировина.
Загальна характеристика змін у галузі скотарства та із виробництвом і експортом шкіри за 5 останніх років представлено у таблиці без коментарів.
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2012 до 2008,% |
Реалізація ВРХ, тис. т (жива вага) |
813 |
771 |
727 |
679,1 |
661 |
81% |
Рентабельність вирощування ВРХ, % |
-24,1 |
-32,9 |
-35,9 |
-24,8 |
-29,5 |
у серед-ньому -29,4 |
Виробництво шкіри дубленої, без подальшої обробки, тис. тонн |
30,7 |
19,9 |
19,2 |
16,5 |
10,9 |
36% |
Обсяги експорту шкур, млн дол. США |
360 |
178,1 |
173,8 |
168,5 |
135,6 |
38% |
Практично за весь час дії експортного мита Державний бюджет України майже не отримував доходи від сплати вказаного експортного мита, а лише їх умовно нараховував у зв’язку з тим, що Україна експортувала живу худобу до країн СНД у режимі вільної торгівлі. Тому при зниженні ставки експортного мита з 25% до 5% з’явиться зацікавленість інших країн-покупців, що сприятиме не тільки збільшенню експорту вказаних товарів, а й значному розширенню його географії з відповідними надходженнями до Держбюджету.
Крім цього, виникла парадоксальна ситуація із заходами уряду щодо збереження та нарощування поголів’я ВРХ, які передбачають дотацію, що виплачується фізичним особам за утримання молодняка ВРХ в їх домогосподарствах (сума виплати становить 750 грн. на голову віком до 12 місяців), з однієї сторони, та дією експортного мита - з іншої.
У зв’язку із дією експортного мита, що обмежує канали реалізації живої ВРХ, знизився попит, у результаті цього рівень цін на живу ВРХ за 2013 р. просів на 13%, з 16,3 до 14,2 грн. за кілограм. Тобто у розрахунку на 1 голову ВРХ, реалізовану на забій, - 263 кг (дані Держстатслужби по особистих господарствах населення за 2012 р.), селянин отримував у 2012 році 4287 грн., а у поточному – 3735 гривень. Різниця у 552 грн. на 74% (552/750*100=74%) знижує ефект від вказаного напрямку державної підтримки.
Крім того, така ситуація не дозволяє у повній мірі реалізувати ініціативи Мінагрополітики щодо реформування аграрного сектору та поліпшення стану сільського населення, яке і є основним виробником ВРХ (загальний обсяг вирощеної ВРХ у 2012 р. склав 671 тис. т; 493 тис. т, або 73% припадає на господарства населення).
Отже, виходячи з вищенаведеного, Українська аграрна конфедерація закликала Мінекономіки, Мінфін, Міндоходів, Держпідприємництва та інші зацікавлені сторони негайно погодити, а народних депутатів прийняти вказаний законопроект задля відновлення справедливості та усунення багаторічної дискримінації вітчизняної галузі м’ясного скотарства та міжгалузевої розбалансованості.
Зняття експортних обмежень вже найближчим часом принесе позитивні наслідки для селян-виробників, для Державного бюджету України. А у подальшому створюватиме сприятливі умови для забезпечення легкої промисловості шкірсировиною.
Аналітичний департамент УАК