Врожайний рік на науковій ниві

15 May, Розділ Новини, переглядів 4 978

Минулий 2008 рік став напрочуд результативним для Української Академії Аграрних Наук (УААН). Науковцями різних підрозділів академії виконано близько 2,5 тисяч наукових робіт, опрацьовано 639 фундаментальних і понад 800 прикладних наукових розробок, підготовлено ряд нормативних актів і методичних рекомендацій.

alt Про підсумки роботи УААН і завдання на найближче майбутнє йшлося на річних зборах академії.

На зібранні відзначено вагомі здобутки різних підрозділів УААН. Так, президент установи, зокрема, зазначив, що науковцями Інституту землеробства УААН розроблено ефективні моделі оптимізації землекористування. Впровадивши їх, агропідприємства зможуть суттєво поліпшити екологічну ситуацію ерозійно-небезпечних агроландшафтів і покращити ефективність сільськогосподарського виробництва загалом.

А науковцями Інституту гідротехніки і меліорації розроблено комплекс сучасних технологій та технічних засобів мікрозрошення плодових, ягідних, овочевих культур і винограду. Як запевняють вчені, застосування такого мікрозрошення забезпечує рівень врожайності у 2-5 рази вищий, ніж при традиційних способах поливу і водночас - значну економію води та електроенергії. За словами керманича УААН, академіка Михайла Зубця, завдяки високій продуктивності та якості продукції окупність витрат вирощування овочевих культур в умовах мікрозрошення становить один рік, плодово-ягідних і винограду - 2-3 роки після вступу насаджень у товарне плодоношення.

Учасників зібрання поінформували, що для поліпшення умов розвитку рослин Інститутом сільськогосподарської мікробіології розроблено низку біопрепаратів, застосування яких дозволяє підвищити урожайність сільгоспкультур на 15-25 відсотків. Економічний ефект від їх застосування складає до 300 грн./га для зернових і до 4000 грн./га - для овочевих культур.

Одним із цікавих здобутків науковців названо технологію прискореного розмноження базових безвірусних клонів малини, суниці, аґрусу, підщеп груші та інших культур. Ця технологія забезпечує збільшення виходу стандартного садивного матеріалу на 30% і підвищення врожайності плодових та ягідних культур на 25-30 відсотків.

Нові сорти - нові можливості

Михайло Васильович підкреслив, що виконавцями НТП «Генетичні ресурси рослин» залучено понад 6000 нових зразків генофонду різних культур, зокрема близько 4000 - іноземного походження. На основі біохімічних маркерів ідентифіковано близько 500 зразків рослин, половину з яких передано селекціонерам. У національне сховище насіння при Інституті рослинництва ім. Юр'єва закладено на зберігання понад 4000 зразків.

За минулий рік науковцями УААН занесені до Державного реєстру 177 сортів і гібридів рослин, а 170 - передано на державне сортовипробування. Тож сьогодні в Державному реєстрі сортів рослин України нараховується 3075 сортів і гібридів української селекції, що становить 69% від усіх зареєстрованих. Зокрема, 2495 сортів або 54% створено в установах академії. Домінуюча частка сортів складається: з озимих зернових культур - 86%, круп'яних - 95%, луб'яних - 92%, плодово-ягідних і винограду - 97%, ефіроолійних, хмелю, лікарських культур - 100 відсотків.

Порадували результатами

Учасники зборів відзначили ефективну працю науковців Відділення зоотехнії УААН. Виконуючи 11 науково-технічних програм УААН, вони спромоглися отримати кілька конкурентоспроможних генотипів сільськогосподарських тварин, які нині офіційно визнані і вже користуються попитом у виробників. Зокрема, створено південну м'ясну породу та знам'янський тип поліської м'ясної породи великої рогатої худоби із живою масою повновікових корів понад 600 кілограмів. У тварин цих порід добові прирости молодняку на відгодівлі коливаються в межах 1100-1350 г, а забійний вихід - понад 60%.

Порадували селекціонери і новинками у вівчарстві. Інститутом тваринництва степових районів «Асканія-Нова» за участі Буковинського інституту агропромислового виробництва створено асканійську каракульську породу овець з трьома внутрішньопородними типами. Плодючість їх становить 136-167 ягнят на 100 вівцематок, вихід смушків І сорту - 75-87%. До речі, якщо ви пам'ятаєте, ми писали про цей винахід.

Також вченими УААН розроблено особливо актуальні на сьогодні норми годівлі ВРХ з урахуванням міжнародних критеріїв оцінки поживності, якості та біобезпеки кормів.

Не залишилася без цікавих розробок і галузь рибництва. Інститутом рибного господарства одержано новий високопродуктивний тип малолускатого коропа. Розроблено технологічні засади високопродуктивного ведення рибництва у сучасних умовах.

Важливим етапом на шляху розвитку сучасного тваринництва названо розроблений науковцями УААН і фахівцями Мінагрополітики проект Закону України «Про захист прав на породи сільськогосподарських тварин». Відзначено актуальність пропозицій відносно змін до Закону України «Про племінну справу у тваринництві», а також з питань організації і наукового забезпечення функціонування нової системи збору і обробки селекційної інформації у галузі. За урядовим дорученням розроблено проект Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року, який схвалено Колегією Мінагрополітики України.

На варті здоров'я нові препарати

Наукові установи Відділення ветеринарної медицини виконали ряд досліджень за програмою «Здоров'я тварин, якість та безпека тваринницької продукції в Україні». За результатами досліджень удосконалено діагностику такого захворювання як туберкульоз методами молекулярної біології. Для прижиттєвої діагностики хвороби обґрунтовано й удосконалено технологію виготовлення ППД-туберкулінів для ссавців і птиці.

Разом із Національним науковим центром Польщі вивчено особливості перебігу лейкозу у великої рогатої худоби. Вивчення генетичної мінливості високопатогенних ізолятів вірусу грипу птиці дозволило встановити два його генотипи - європейський і російський. Проведено філогенетичний аналіз ізолятів вірусу сказу. Обґрунтована нова технологія діагностики цієї особливо небезпечної хвороби.

За результатами прикладних досліджень розроблено вакцини проти вірусної діареї ВРХ, тешенської хвороби та хвороби Ауєскі свиней, які зменшують захворюваність тварин на 45-50%, а загибель - на 25-30 %. Розроблено і затверджено молекулярно-генетичні тест-системи для діагностики найпоширеніших хвороб птиці, ринопневмонії та вірусного артериїту коней, які поряд з високою вірогідністю результатів досліджень скорочують на третину термін постановки діагнозу.

Також сконструйовано новий ефективний препарат на основі ефірних олій з високою фунгіцидною та антибактеріальною дією, який забезпечує у 86% випадків профілактику легеневих хвороб тварин. Пройшли виробничу апробацію нові дезінфікуючі препарати «Діамант» і «Епідез». Розроблено технологію виготовлення нового лікувально-профілактичного препарату «Міксофарм-КГ», ефективність якого при міксоматозі кролів сягає понад 90%.

На основі удосконалення існуючих методів діагностики, лікування та профілактики хвороб тварин науковими працівниками разом із Держкомветмедицини України розроблено низку важливих нормативно-законодавчих документів, які регламентують моніторинг і заходи боротьби при африканській та класичній чумі свиней, репродуктивно-неонатальних інфекціях свиней, ботріоцефальозі риб тощо.

- У зв'язку зі вступом України у СОТ, - відзначив Михайло Зубець, - є нагальна необхідність підвищити якість вітчизняних ветеринарних біопрепаратів. Адже тільки 38% з них (від загальної кількості розроблених науково-дослідними установами ветмедицини) можуть мати державне замовлення.

Поряд із здобутками проаналізували науковці й допущені помилки та недоліки в роботі, обговорили шляхи вирішення нагальних проблем академії, плани та перспективи на найближче майбутнє. Втім, про все це ми розскажемо наступного разу.

Дарина ПОЛІЩУК