- Прийшов, побачив і... купив
- Трактори із системою супутникової навігації економлять зерно, добрива та пестициди
- Тракторний парк потребує оновлення
- Україна повинна залишатися тракторобудівною державою
- ТРАКТОРИ МТЗ 80/82 ЗА 70% ВАРТОСТІ – ЦЕ РЕАЛЬНІСТЬ
Трактори. Що вигідно і що є
На початку 60-х років минулого століття трактор Т-74 коштував 2,5 тис. карбованців (близько $1,5 тис). Так само тоді цінився й популярний автомобіль «Москвич», - згадав мій співрозмовник. - Соляркою заправлялися по 3,5 копійки за літр. А протягом терміну експлуатації (до капітального ремонту) в обсязі 6000 мотогодин трактор витрачав стільки пального, скільки коштує сам. Прикметно, що у порівнянні з вартістю хліба вартість витрат до капітального ремонту трактора класу три зросла майже в 50 разів, а дизельного палива – в 77. Виходить, що за темпами подорожчання хліб безнадійно відстає від тракторів, не кажучи вже про солярку. Але сільгоспвиробникові не потрібна машина без пального чи пальне без машини. Йому потрібен такий технічний засіб, завдяки якому, обробляючи певну ділянку землі, можна отримати прибуток. Відтак, справжній господар придбати може й дорожчий трактор, але саме той, який швидше окупиться, зокрема, завдяки економічності в експлуатації.
- Вікторе Михайловичу, сьогодні пропан майже вдвічі дешевший за дизпаливо. Чи складно оснастити трактор газобалонним устаткуванням?
- Автомобільний бензиновий двигун переробити на споживання метану або пропану набагато легше й дешевше. Складність «газифікації» трактора полягає в тому, що газову апаратуру разом з окремою системою регулювання треба встановлювати як додаткову до дизельної. Бо безпосередньо подавати газ у форсунки не можна. Хоча вже з’являються фірми, які пропонують дооснастити трактор газовими пристроями. Але це недешево. До того ж, невідомо, що завтра буде з цінами на той же пропан.
- Яку самохідну сільгосптехніку сьогодні обирають аграрії розвинених країн Європи?
- Провідні фірми сільськогосподарського машинобудування опанували виробництво «під замовника». Відтак і маленький фермер, і велике агропідприємство, й кооператив здебільшого практикують саме індивідуальний варіант. Вони можуть буквально продиктувати виробникові свої побажання, простіше кажучи: «двигун цієї фірми, колеса – тієї, гідравлику таку, замки ті, кабіну можна без кондиціонера»
- А що купують українські аграрії?
- Як правило, трактори білоруського виробництва. Вони займають близько 60% українського ринку самохідних сільгоспмашин. Їх в Україні пропонують здебільшого компанії «Укравтозапчастина» і «Техноторг». Треба визнати, що на теренах СНД Мінський тракторний завод працює з найкращими результатами. От і на минулорічній Міжнародній виставці в Парижі «SIMA-2013» МТЗ був єдиним серед підприємств пострадянського простору, який продемонстрував конкурентні трактори світового рівня. Серед понад ста моделей білоруських самохідних машин у наших аграріїв найпопулярніший МТЗ-82. Він приваблює, передусім, доступнішою ціною - 150-165 тис. грн. і високим рівнем надійності.
На другому місці - «Фенд», «Джон Дір», «Клаас». Найчастіше в Україні купують потужні й надпотужні трактори цих компаній.
- Що зараз гальмує розвиток вітчизняного тракторобудування?
- Зокрема, відсутність двигунів власного виробництва. На жаль, ми після «перебудови» втратили відповідні вітчизняні потужності. Тепер їх відновити дуже складно. Розробляти й виготовляти власними силами в промислових масштабах конкурентні мотори для окремого класу сільгоспмашин сьогодні невигідно. Навіть якщо українські конструктори й запропонують проект найкращого двигуна, запустити його у виробництво практично нереально, бо навряд чи знайдуться відповідні вітчизняні верстати в той час, коли галузь верстатобудування «спочила».
